Справа №523/16123/25
Провадження №1-кс/523/6756/25
15 жовтня 2025 року слідчий суддя Пересипського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , розглянувши скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання щодо закриття кримінального провадження,
До Пересипського районного суду міста Одеси надійшла скарга ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого від 01.10.2025 року про відмову у задоволенні клопотання щодо закриття кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12024162490001387 від 05.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.26, п.18 ст.3 КПК України, слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, які винесені на його розгляд сторонами та віднесено до його компетенції цим Кодексом, а слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частина 1 ст.308 вказаного Кодексу встановлює, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу з урахуванням положень цієї глави.
Вичерпний перелік рішень, дій та бездіяльності слідчого та/або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні до слідчого судді, наведений у п.п. 1-11 ч. 1 статті 303 КПК України. Зазначений перелік не підлягає розширеному тлумаченню, оскільки скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не охоплюються вищенаведеною нормою, не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду на іншій стадії кримінального провадження - зокрема, під час підготовчого провадження згідно з правилами статей 314-316 КПК України.
Наведений у даній статті перелік рішень, дій або бездіяльності, що може бути предметом оскарження, відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 26 березня 2019 року у справі за №807/1456/17, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Враховуючи те, що досудове слідство за кримінальним провадженням проводиться за ознаками ст. 190 ч.3 КК України та відповідно до ст. 220 КПК України правом подавати заяви та клопотання про проведення будь яких слідчих та процесуальних дій наділені наступні учасники процесу: сторона захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Враховуючи те, що СВ ВП №3 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове слідство у кримінальному проваджені №12024162490001387 від 05.09.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190 КК України, та на даний час ОСОБА_3 не має жодного статусу, тому підстав для подання скарги та теперішній час не існує.
Пунктом 1 ч.2 ст. 304 КПК України передбачено, що скарга повертається, якщо скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу.
Зазначена обставина прямо перешкоджає слідчому судді відкрити провадження за скаргою, у зв'язку з чим її слід повернути представнику скаржника.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.304 КПК України повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому цим Кодексом.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що скаргу слід повернути особі, яка подала скаргу на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 24, 60, 303, 304 КПК України, слідчий суддя,
Повернути скаргу ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_3 в порядку ст. 303 КПК України.
Роз'яснити, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1