Справа № 513/1573/23
Провадження № 2/513/15/25
Саратський районний суд Одеської області
27 жовтня 2025 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю секретаря судового засідання Филипчук Л.В., позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Реу Р.В., представника відповідача адвоката - Кокарєва А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в с. Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Реу Руслана Васильовича до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,
13 листопада 2023 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Реу Р.В. звернувся до Саратського районного суду Одеської області з позовом до відповідача, в якому просить змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Саратського районного суду Одеської області від 26 лютого 2019 року по справі №513/981/18 та стягнути з ОСОБА_2 на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 10000 гривень щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття. Стягнути з відповідача на користь позивачки судовий збір та витрати на правничу допомогу у повному обсязі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Саратського районного суду Одеської області від 26 лютого 2019 року у цивільній справі №513/981/18 з позивача на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1100 грн щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону починаючи з 10 жовтня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З вищезазначеного строку по теперішній час відповідач виплачує на утримання свого неповнолітнього сина аліменти у сумі 1100 гривень щомісячно. Ніяких додаткових грошей, або іншої допомоги він більше не надає. Цих грошей не достатньо для нормального життя сина, який подорослішав, в даний час готується до школи, в зв'язку з чим збільшуються потреби в навчанні, розвитку та іншому. Для утримання дитини необхідні певні кошти, а саме дитині необхідний одяг, продукти харчування, лікування та інші непередбачені витрати. Її доходів не вистачає, щоб в повній мірі забезпечити потреби дитини.
Також коли дитина хворіє, вона змушена залишатись з нею вдома і нести витрати на лікування. Тому її доходи в цей період є мінімальними. Відповідач не надає допомоги у вихованні сина, догляді за ним, не покриває витрати на лікування та додаткової підтримки дитини.
Крім того з часу винесення судом рішення про стягнення аліментів значно зросли витрати на комунальні послуги, а також зросла вартість продуктів харчування та одягу. Індексація аліментів відповідно до рішення Саратського районного суду Одеської області від 26 лютого 2019 року взагалі не проводилась.
У добровільному порядку Відповідач не бажає збільшити розмір аліментів для утримання сумісної дитини, у зв'язку із чим позивачка змушена звернутись до суду з даним позовом про збільшення розміру аліментів.
21 листопада 2023 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та вирішено розглядати у загальному провадженні.
21 грудня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач позов не визнає та зазначає, що позивачка не повідомляла відповідача про стан здоров'я дитини та наявності витрат на лікування, і такі витрати не є підставою для зміни розміру аліментів, оскільки медична допомога дітям надається безоплатно. Також не доведено подорожчання комунальних послуг та погіршення матеріального становища дитини. Також, у рішенні суду від 26 лютого 2019 року зазначено, що відповідач працює кур'єром магазину «Квіти» та отримує заробітку плату у розмірі 4173,00 грн, а позивачкою не доведено зміна розміру доходів відповідача.
25 січня 2024 року судом витребувано від крюінгової компанії «Норбалк-Блєк СИ» (код ЄДРПОУ 33659036, місцезнаходження: 65023, м. Одеса, пер. Топольський №4А, офіс. №313), або його філії (відокремлені підрозділи та/або філіали) посередницькі чи будь-які інші послуги з працевлаштування моряка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 . Витребувано від Національного банку України (код ЄДРПОУ: 00032106, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9) інформацію стосовно того, в яких банках (банківських установах) існують рахунки на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за період з 01 січня 2020 року по дату надання інформації. Витребувано від Адміністрації Державної Прикордонної служби України, (ЄДРПОУ:00034039, 01601, м. Київ, вул. Володимирська, №26), інформацію, чи перетинав кордон України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , у період з 01 січня 2020 по 31 грудня 2023 року.
21 березня 2024 року надійшла відповідь від Національного банку України.
01 квітня 2024 надійшла відповідь з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби щодо перетину відповідачем державного кордону України.
02 квітня 2024 року отримано відповідь ПП «Норбалк - Блєк Си».
09 травня 2024 року до суду повторно надійшло клопотання від представника позивачки про витребування інформації.
05 червня 2024 року до суду від представника позивачки ОСОБА_1 адвоката Реу Р.В. надійшло клопотання про витребування доказів від АТ КБ «Приватбанк».
13 червня 2024 року судом поновлено стороні позивача процесуальний строк для подання до суду клопотання про витребування доказів. Витребувано від Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50) інформацію щодо наявності у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , рнокпп НОМЕР_1 , банківського рахунку та у разі наявності банківського рахунку, інформації про рух коштів (виписку з закритих та відкритих рахунків), відкритого на ім'я ОСОБА_2 за період з 01 січня 2020 року по дату надання виписки.
30 вересня 2024 року до суду від представника позивачки Іванової Л.В. надійшло клопотання про витребування доказів.
17 жовтня 2024 року судом постановлена ухвала відповідно до якої клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Реу Руслана Васильовича про витребування доказів від 05 травня 2024 року - залишено без розгляду. Поновлено представнику позивачки ОСОБА_1 - адвокату Реу Руслану Васильовичу строк для подання клопотання про витребування доказів. Клопотання представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Реу Руслана Васильовича про витребування доказів від 29 вересня 2024 року задоволено частково. Витребувано з Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту України (ЄДРПОУ: 41886120, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр-кт. Берестейський, (Перемоги), буд. 14: інформацію щодо одержання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), паспорт моряка з зазначенням посади та дати його одержання. Витребувано з «Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (ЄДРПОУ 38727770, місцезнаходження: 01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14) інформацію щодо одержання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) паспорт моряка з зазначенням дати видачі та строку дії, з наданням його копії, а також відомості щодо продовження строку дії паспорта моряка. Витребувано від Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50) інформацію чи здійснювався рух коштів за номером рахунку НОМЕР_2 .
23 жовтня 2024 року до суду надійшла відповідь з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».
01 листопада 2024 року до суду надійшла інформація по рахунку НОМЕР_2 з АТ «Приватбанк».
06 листопада 2024 року до суду надійшла відповідь з .державної служби Морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України (адміністрація судноплавства).
Представник позивачки просив позов задовольнити у повному обсязі, а також зазначив, що сторони проживали сумісно та в родині народилась дитина, ОСОБА_3 . Рішенням суд від 26 лютого 2019 року стягуються аліменти на дитину, однак сума у 1100 грн вона є незначною, інших коштів відповідач не надає. Зараз дитина відвідує третій клас. Зросли витрати, індексація аліментів не проводилась, відповідач працює моряком і його зарплата складає близько 2000 доларів США.
Позивачка ОСОБА_1 суду пояснила, що вона одна турбується про дитину, приблизно сума витрат на місяць на дитину становить 10000 - 9000 грн. Батько дитини взагалі не допомагає зібрати дитину до школи, не допоміг під час операції дитини. Заробляє наразі менше, дитину виховує сама.
Представник відповідача адвокат Кокарєв А.П. заперечив проти позову та зазначив, що позов не визнається відповідачем, оскільки відсутні докази покрашення матеріального становища відповідача та погіршення матеріального становища позивачки. Батьки мають нести рівні обов'язки по утриманню дитини. Доказів покращення матеріального становища надано не було, позивачка до органів соціального страхування за отриманням пенсії не зверталась. В частині стягнення витрат на правничу допомогу також є необґрунтованою. Відповідач не може працевлаштуватись, отримує допомогу як і більшість українців за кордоном.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши позивачку, представника позивачки та представника відповідача, дійшов до таких висновків.
У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до частин першої-другої статті 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч.1 ст.141 СК України).
Обов'язок утримувати дитину є рівним обов'язком як батька, так і матері.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ч.1 ст.180 СК України).
Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ст.192 СК України).
Судова практика орієнтує на те, що визначений рішенням суду чи за домовленістю сторін розмір аліментів на утримання дитини, не вважається незмінним, оскільки такий залежить від погіршення чи поліпшення матеріального стану та стану здоров'я, зміни сімейного стану тощо.
Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 26 лютого 2019 року у цивільній справі №513/981/18 з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1100 грн щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону починаючи з 10 жовтня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до довідки №211 від 10 березня 2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 та до складу її сім'ї входять: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимогу про збільшення розміру аліментів заявлено з підстав поліпшення матеріального стану платника аліментів, оскільки останній за кордоном працює моряком та недостатності стягнутого розміру аліментів на утримання дитини.
Судом досліджено виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3 .
Платник аліментів ОСОБА_2 починаючи з 10 лютого 2022 року перетнув державний кордон України та на теперішній час знаходиться за кордоном. Вказані обставини також підтверджуються довідкою Державної прикордонної служби України від 28 березня 2024 року.
Відповідно до заяви від 16 жовтня 2023 року щодо оформлення (продовжити строк дії посвідчення особи моряка) ОСОБА_2 , трудова діяльність за останні 5 років: 12 січня 2023 року по 07 квітня 2023 року Dolphin - Кіпер; 08 квітня 2023 року по 01 жовтня 2023 року Zulu - Египет.
Також судом досліджено витребувану судом інформацію про рух грошових коштів по банківських рахунках ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установити з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2920 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривні; працездатних осіб - 3028 гривень.
Відповідач у відзиві зазначив, що позивачка не довела зміни розміру щомісячного доходу відповідача, про те, що він працює за кордоном моряком та ходе у плавання, має стабільний заробіток, однак суд зазначає, що в порушення положень статей 10, 81 ЦПК України відповідач не надав дійсні відомості про місце роботи та розрахунок свого дійсного щорічного доходу, що свідчить про недобросовісність відповідача при здійсненні своїх процесуальних та батьківських прав й ухилення від надання належних та достовірних доказів щодо свого доходу.
Добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Суд вважає, що вище приведені обставини справи свідчать про недобросовісність відповідача при здійсненні своїх процесуальних та батьківських прав й ухилення від утримання сина сторін у справі у розмірі, що відповідає його інтересам, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку сина та достойного рівня його матеріального забезпечення.
Відповідач лише надав відомості про те, що на його утриманні перебуває батько пенсійного віку, який є інвалідом І групи та потребує догляду, однак дані обставини мали місце на час ухвалення у 2019 році судового рішення про стягнення аліментів на утримання дитини, крім того відповідач з 2022 року перебуває за кордоном, у зв'язку із чим дані доводи суд відхиляє.
У постанові від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18 Верховний Суд зробив висновок про те, що «факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11 березня 2020 року у справі № 759/10277/18 (провадження 61-22317св19) зводяться до того, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
У рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року (остаточне 17 червня 2011 року), в пункті 45 якого зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого королівства»). Проте таке доведення може впливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між особою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)
У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року №31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, №250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Згідно статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Отже, враховуючи засади справедливості, добросовісності та розумності, та те, що у заяві від 16 жовтня 2023 року відповідач продовжив посвідчення моряка, перебуваючи вже з 2022 року за межами кордону України, а також те, що середньомісячні витрати на дитину складають 10000 - 9000 грн, враховуючи її вік, стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, для фізичного, духовного, морального і соціального розвитку дитини, розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини необхідно визначити у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн щомісяця. Такий розмір аліментів визначений з урахуванням вимог сімейного законодавства та відповідає інтересам неповнолітньої дитини сторін у справі, є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та достойного рівня його матеріального забезпечення.
При цьому платник аліментів не заперечив перебування за межами України, не надав доказів своїх доходів та видатків на підтвердження неспроможності сплати на утримання дитини аліментів в сумі 5000,00 грн.
Таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Пунктом 23 постанови пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачено, що аліменти у новому розмірі сплачуються з дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про збільшення розміру аліментів, зміну способу їх стягнення.
Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, то відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Позивачка просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,0 грн.
Ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
06 березня 2023 року між адвокатом Реу Р.В. та ОСОБА_1 укладено договір №06-03/2023-19 про надання правової допомоги.
Згідно розрахунку витрат на послуги, надані адвокатом, вартість послуг складається з: вартість 1 години роботи адвоката 1000,00 гривень, розрахунок щодо предмету договору: консультація Клієнта, та узгодження правової позиції 1 година - 1000,00 грн; пов'язані з витребуванням доказів 2 години - 2000,00 гривень; підготовка та складання позовної заяви 2 години - 2000,00 гривень; участь у одному судовому засіданні представника Позивача - 1 година - 1000,00 грн; (В середньому 3 судових засідання, 3x1000,00= 3000,00 грн.).
Відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Аналогічні правила застосовуються до визначення витрат на проведення експертизи та залучення експерта (постанови Верховного Суду від 09 березня 2021 року у справі №200/10535/19-а, від 18 березня 2021 року у справі №520/4012/19, від 23 квітня 2021 року у справі №521/15516/19, від 14 червня 2021 року у справі №826/13244/16).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові по справі №755/9215/15-ц від 19 лютого 2020 року, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.
Представник відповідача у відзиві зазначає що розмір витрат є не обґрунтованим та не пропорційним до предмета спору, що справа про стягнення аліментів не є складною. У матеріалах справи наявна квитанція від 06 березня 2023 року на суму 8000 грн на оплату послуг адвоката, тому суд дійшов висновку що саме дана сума підлягає до стягнення.
Керуючись ст.ст. 141, 180, 181, 184, 191, 192 СК України, ст.ст. 2, 12, 76-77, 258-259, 263-265, 268, 352, 354, ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 в особі представника адвоката Реу Руслана Васильовича до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів - задовольнити частково.
Змінити розмір аліментів, які стягуються на підставі рішення Саратського районного суду Одеської області від 26 лютого 2019 року по справі №513/981/18 та стягнути з ОСОБА_2 на утримання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1073,60 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнення за рішенням Саратського районного суду Одеської області 26 лютого 2019 року у цивільній справі №513/981/18, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, припинити з дня набрання законної сили даним рішенням та виконавчий лист відкликати.
Допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Рішення суду може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий Саратським РВ УМВС 07 травня 1996 року, РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_5 , виданий 30 червня 2004 року Кілійський РВ УМВС України, РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду виготовлено 27 жовтня 2025 року.
Суддя К. Ю. Рязанова