Справа № 513/1402/25
Провадження № 2/513/1056/25
Саратський районний суд Одеської області
27 жовтня 2025 року Суддя Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Саратського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 жовтня 2025 року, справу № 513/1402/25, передано у провадження судді Миргород В.С.
В порядку ст. 187 ЦПК України судом скеровано запит щодо уточнення реєстрації місця проживання відповідача. 27 жовтня 2025 року надійшла відповідь № 1933498, згідно якої за вказаними параметрами - особу ОСОБА_3 не знайдено.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У ч. 5 ст. 177 ЦПК України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). При цьому, у ч. 2 ст. 83 ЦПК України вказано, що позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Позивач, звертаючись до цього суду з позовом, просить застосувати правило про підсудність справ за вибором позивача, передбачене у ч. 2 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності). Обґрунтовує таку можливість тим, що зареєстрований в м. Мукачево, Закарпатська область, а тому просить відкрити провадження у справі в суді за місцем його реєстрації, так як іншої можливості провести розірвання шлюбу у нього немає у зв'язку з обмеженням його конституційного права на пересування та вільний вибір місця проживання та інших конституційних прав, що впливають на його можливості пересуватись на період дії воєнного стану.
Так, за загальним правилом, визначеним ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з правилами про підсудність справ за вибором позивача, передбаченими у ч.ч. 2, 9, 10 ст. 28 ЦПК України (правила альтернативної підсудності), позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них. Позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи), а позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Таким чином процесуальний закон вказує на те, що підсудність справ визначається саме за місцезнаходженням його майна відповідача або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні чи у випадку коли на утриманні позивача є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
У зв'язку з цим, виходячи з аналізу ст.ст. 27, 28 ЦПК України, місцезнаходження майна відповідача або останнє відоме зареєстроване місце його проживання чи перебування в Україні майна мають бути встановлені достеменно. При цьому для застосування правил альтернативної підсудності також мають бути надані докази наявності на утриманні позивача дітей або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
В протилежному випадку суд буде позбавлений можливості виконати вимоги ст. 190 ЦПК України, які полягають в обов'язку надіслати ухвалу про відкриття провадження у справі учасникам справи, в тому числі і відповідачу.
При цьому звертається увага на те, що тільки після достовірного встановлення останнього відомого місця реєстрації проживання (перебування) відповідача або місця його постійного заняття (роботи), місцезнаходження його майна, суд має право в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України здійснити виклик такої особи через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Окремо звертається і на те, що положення ч. 2 ст. 28 ЦПК України, на які позивач вказує як на підставу звернення до цього суду, жодним чином не пов'язують визначення підсудності із введенням в Україні воєнного стану.
Як зазначено в позовній заяві, що останнє відоме місце проживання відповідача є АДРЕСА_1 . Аналогічна адреса і зазначена щодо позивача.
У зв'язку з цим звертається увага на те, що серед доданих до позовної заяви документів відсутні відомості про місцезнаходження майна відповідача чи за останнє відоме зареєстроване місце проживання або перебування відповідача ОСОБА_2 .
Таким чином у позові слід вказати місце реєстрації проживання (перебування) відповідача чи останнє таке відоме або місцезнаходження її майна із доказовим підтвердженням, а також інші реквізити сторін та інших учасників справи, визначені п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Крім того, з копії паспорта відповідача ОСОБА_2 встановлено, що відповідач є громадянином Молдови, що підтверджується і додано копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 20 березня 2025 року Хаджибейським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на підставі актового запису №296.
Таким чином, слід зробити висновок, що до суду подано позов про розірвання шлюбу між іноземцем та громадянином України.
Порядок розірвання шлюбу, укладеного між громадянином України та іноземцем, має ряд особливостей. Основним у цьому питанні є визначення закону, відповідно до якого буде проводитися розірвання шлюбу.
Приписами ст. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно з ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що припинення шлюбу та правові наслідки його припинення визначаються правом, яке діє в даний час щодо правових наслідків шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 вищевказаного Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а при його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання (за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання в цій державі). При відсутності спільного місця проживання - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Будь-яких доказів спільного проживання сторін на території України, наявності (або відсутності) угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність такої справи (про розірвання шлюбу) судам України або іноземним судам позивачем не надано.
Якщо подружжя є громадянами різних держав, спільно проживали на території України, і на час розірвання шлюбу хоча б один з них продовжує проживати на її території, то розірвання шлюбу провадиться за законодавством України. Особистим законом фізичної особи вважається право держави, громадянином якої вона є (ст. 16 Закону України «Про міжнародне приватне право»).
Частина 1 ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачає, що підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися.
Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» встановлені підстави визначення підсудності справ судам України, зокрема, суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи відповідача.
Таким чином, позивачу необхідно виправити недоліки позовної заяви та обґрунтувати наявність підстав для звернення саме до цього суду з врахуванням зазначених вище норм законодавства та відповідним доказовим підтвердженням.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. С. Миргород