Справа № 509/3801/25
22 жовтня 2025 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Козирського Є.С.,
при секретарі Лепешенковій В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС», (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ: 20474912) до ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про відшкодування шкоди в порядку суброгації, -
В липні 2025 року позивач ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» звернулося до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив суд: стягнути з відповідача на користь позивача ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» у відшкодування матеріальної шкоди, в порядку суброгації 20 230,31грн.; судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 26.11.2020р. між позивачем та ТОВ «Бі Ем Пі» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 147073а0к (надалі по тексту - договір страхування), у відповідності до якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 .
07.01.2021 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 в м. Одеса на вул. Київське Шосе допустила зіткнення з транспортним засобом «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам завдано механічних пошкоджень. Відповідно до Постанови суду відповідача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
ТОВ «Бі Ем Пі» звернулось до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування.
ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», виходячи з розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №ARХ2700614 від 19.01.2021 року та умов Договору страхування № 147073а0к від 26.11.2020 року, розмір страхового відшкодування склав 37 626,55 грн., яке АТ «СК «АРКС» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно заяви страхувальника на СТО згідно платіжного доручення №742584 від 20.01.2021р.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом, то відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, МТСБУ 01.04.2025 року сплачено на рахунок ПрАТ «СК «АРКС» кошти в сумі 17 396,24 грн. Таким чином, невідшкодована ПрАТ «СК «АРКС» частина суми страхового відшкодування становить 20 230,31 грн.
Посилаючись на те, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншим особам, має право на стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, позивач просив стягнути невідшкодовану частину шкоди з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «АРКС» в розмірі 20 230,31 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши до свого позову письмове клопотання, в якому позов підтримав у повному обсязі, просив суд слухати справу за його відсутності, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення по справі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Згідно зі ст. 280 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного про дату, час та місце судового засідання належним чином і не з'явився в судове засідання без поважних і без повідомлення причин, не подавши відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 281 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Судом встановлено, що 26.11.2020р. між позивачем та ТОВ «Бі Ем Пі» (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 147073а0к (надалі по тексту - договір страхування), у відповідності до якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 .
07.01.2021 року ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 в м. Одеса на вул. Київське Шосе допустила зіткнення з транспортним засобом «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам завдано механічних пошкоджень.
09 лютого 2021 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси винною у цій ДТП визнана водій автомобіля «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_2 Сержант О.В.
Ч. 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Так як обставини вчинення відповідачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 09 лютого 2021 року, яка не оскаржувалася та набрала законної сили, то такі є обов'язковими та враховуються судом при розгляді справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, однак лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У зв'язку із наведеним суд приходить до висновку, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення не підлягають доказуванню.
07.01.2021 року ТОВ «Бі Ем Пі» звернулось до ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою про виплату страхового відшкодування.
ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», виходячи з розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту №ARХ2700614 від 19.01.2021 року та умов Договору страхування № 147073а0к від 26.11.2020 року, розмір страхового відшкодування склав 37 626,55 грн., яке АТ «СК «АРКС» було сплачено за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу згідно заяви страхувальника на СТО згідно платіжного доручення №742584 від 20.01.2021р.
Оскільки, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом, то відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, МТСБУ 01.04.2025 року сплачено на рахунок ПрАТ «СК «АРКС» кошти в сумі 17 396,24 грн. Таким чином, невідшкодована ПрАТ «СК «АРКС» частина суми страхового відшкодування становить 20 230,31 грн.
16.06.2025 року АТ «СК «АРКС» звернулось до відповідача ОСОБА_1 із претензією про регресні вимоги, а саме просить сплатити на рахунок АТ «СК «АРКС» різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, що становить 20 230,31 грн. Разом з тим, відповідач у добровільному порядку шкоду, завдану ДТП не відшкодував, що стало підставою звернення до суду.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно з п. 3 ч. 1ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
За вимогами ст. 1166 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За приписами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Суброгацією є перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди, внаслідок чого страхувальник виступає замість потерпілого.
Суброгація допускається у договорах майнового страхування, правовою підставою її застосування є стаття 993 ЦК України та стаття 27 Закону України «Про страхування».
Така позиція узгоджується із правовим висновком, який сформулював Верховний Суд у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 755/9320/15ц та у постанові від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/18279/19.
Згідно статті 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, якщо для відновлення попереднього стану речі, яка мала певну зношеність, зокрема автомобіля, було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого вартості такого майна (у разі відшкодування збитків).
У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі №6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Відповідно до ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатньої страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичними розміром і страховою виплатою (страховим відшкодуванням)..
Таким чином, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 20 230,31 грн. (з розрахунку: 37 626,55грн. - 17, 396,24 грн).
Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 141 ЦПК України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України оскільки позов підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2422,40 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст. 3-7, 10-13, 18, 11, 76-83, 95, 133, 141, 174, 213, 228, 229, 241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273, 280-283 ЦПК України,
Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на корись приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (ЄДРПОУ: 20474912) завдані збитки у розмірі 20 230, 31 гривень.
Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на корись приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (ЄДРПОУ: 20474912) судовий збір в розмірі 2422,40 гривень.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
С Суддя: Є. С. Козирський