Справа №521/9125/25
Номер провадження 3/521/3819/25
25 червня 2025 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Передерко Д.П., розглянувши матеріали, які надійшли з Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, зареєстровану та проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , командир відділення спеціального зв'язку взводу зв'язку та інформатизації роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 - 15 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 23.05.2025 року, молодший сержант ОСОБА_1 , ігноруючи вимоги Статуту внутрішньої служби ЗСУ, Дисциплінарного статуту ЗСУ, будучи військовою службовою особою, у порушення вимог ст. 16 Статуту Збройних Сил України, ст. ст. 1,2 Закону України порушила несення військової служби за наступних обставин.
07.04.2025 близько 08 години 00 хвилин, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , командир відділення спеціального зв'язку взводу зв'язку та інформатизації роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_1 , у період дії воєнного стану, тобто в умовах особливого періоду, перебувала на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 (більш точне місце знаходження військової частини вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), у стані алкогольного сп'яніння.
У подальшому, молодшого сержанта ОСОБА_1 було доставлено до КНП «ООЦПЗ» OOP для огляду на стан алкогольного сп'яніння, де за результатами огляду у молодшого сержанта ОСОБА_1 засвідчено стан алкогольного сп'яніння (висновок №000850 від 07.04.2025 року).
Відповідно до Наказу Міністра оборони України №233 від 30.04.2017 року «Про заходи щодо попередження пияцтва у Збройних Силах України», «не допускати до виконання службових обов'язків (роботи) за посадами і негайно відсторонювати від виконання будь-яких обов'язків військової служби (трудової діяльності), виконання бойових завдань, несення бойового чергування, внутрішньої та вартової служби, експлуатації зброї та техніки військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, які мають ознаки алкогольного сп'яніння».
Згідно ст. 47 Дисциплінарного кодексу ЗСУ, невиконання (неналежне виконання) службових обов'язків, що призвело до людських жертв чи інших тяжких наслідків або створило загрозу настанню таких наслідків, є підставою для усунення такого військовослужбовця від виконання службових обов'язків.
У разі відмови або ухилення від обов'язкового медичного огляду, а також появи на службі у стані сп'яніння усунення військовослужбовця від виконання службових обов'язків може здійснити безпосередній або прямий начальник, про що негайно доповідається в порядку підпорядкованості із зазначенням причин і обставин усунення.
Зважаючи на стан алкогольного сп'яніння, неможливість виконання своїх безпосередніх обов'язків за посадою, молодшим сержантом ОСОБА_1 , командиром роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , капітаном ОСОБА_2 було прийнято рішення про відсторонення молодшого сержанта ОСОБА_1 від виконання своїх посадових обов'язків з 08 години 00 хвилин 07.04.2025 року до 08 години 00 хвилин 08.04.2025 року.
Молодший сержант ОСОБА_1 порушила вимоги законодавства, не керувала підлеглим особовим складом та не виконувала обов'язки за посадою, що призвело до підриву військової дисципліни, боєздатності та спроможності її підрозділу виконувати поставлені завдання в умовах особливого періоду воєнного стану, під час здійснення відсічі збройної агресії рф проти України.
Таким чином, молодший сержант ОСОБА_1 в період з 08 години 00 хвилин 07.04.2025 року по 08 години 00 хвилин 08.04.2025 року, будучи військовою службовою особою, перебуваючи на посаді командира відділення спеціального зв'язку взводу зв'язку та інформатизації роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 (більш точне місце дислокації військової частини вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій не виконувала (самоусунулась від виконання) обов'язків командира відділення спеціального зв'язку взводу зв'язку та інформатизації роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , без поважних на те причин, чим вчинила недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
По даному факту відносно ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172 - 15 КУпАП.
Частина 2 ст. 268 КУпАП закріплює, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст.ст. 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, ч. 3 ст. 178, ст.ст. 185, 185-1, 185-7, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду, а саме шляхом направлення смс-повістки на контактний номер телефону, вказаний в протоколі, до судового засідання не з'явилася, надала письмові заперечення в яких просила суд провадження по справі відносно неї закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце судового розгляду, до судового засідання не з'явився, повідомив про зайнятість в іншому судовому засіданні.
До категорії справ про адміністративні правопорушення, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, провадження відносно особи, яка обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 - 15 КУпАП не відноситься.
Із урахуванням строків розгляду справи про адміністративне правопорушення, визначених ст. 277 КУпАП, вимог ч. 2 ст. 38 КУпАП та ч. 2 ст. 268 КУпАП суд вважає можливим розглянути адміністративну справу у відсутність ОСОБА_1 .
Дослідивши надані матеріали справи, суд вважає, що докази є сумнівними і недостатніми для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172 - 15 КУпАП. При цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, якщо це діяння вчинене в умовах особливого періоду.
Об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд України у своїй постанові від 21.05.2021 року у справі №185/12161/15-к вказав, що, при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Відповідно до статей 11,16,17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників).
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов'язки. Ці обов'язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами ... протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Зокрема, судом встановлено, що 07.04.2025 року близько 08 години 00 хвилин, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , командир відділення спеціального зв'язку взводу зв'язку та інформатизації роти зв'язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_1 , у період дії воєнного стану, тобто в умовах особливого періоду, перебувала на території військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 (більш точне місце знаходження військової частини вказати неможливо через введення на території України воєнного стану), у стані алкогольного сп'яніння.
У подальшому, ОСОБА_1 постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 09.04.2025 року було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172 - 20 КУпАП, зокрема, за те, що остання 07.04.2025 року близько 08 години 00 хвилини, у період дії воєнного стану, тобто в умовах особливого періоду, перебувала на території військової частини НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 тисяч гривень.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може двічі притягатися до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Згідно з принципом «non bis in idem» «двічі за одне і те саме правопорушення», - заборонено притягати фізичну та юридичну особу двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, але особа може бути притягнена за правопорушення до різних видів відповідальності, зокрема нести цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність, що не суперечить принципу «non bis in idem».
Тобто, ОСОБА_1 раніше вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за такі ж самі події, за які на неї складено протокол про адміністративне правопорушення серії А2171 №4 від 08.04.2025 року за ч. 3 ст. 172 - 20 КУпАП, що є порушенням статті 61 Конституції України та є підставою до закриття провадження у справі згідно з вимогами п. 8 ст. 247 КУпАП.
Пункт 8 ст. 247 КУпАП закріплює, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.
Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 9, 38, 172-15, 245, 247, 251 КУпАП, суд -
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, закрити на підставі п. 8 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з моменту її проголошення.
Суддя: Дмитро Передерко