Справа № 944/4887/23 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/811/798/25 Доповідач: ОСОБА_2
21 жовтня 2025 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 14 серпня 2025 року щодо ОСОБА_8 ,
вищевказаною ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 14 серпня 2025 року Клопотання ОСОБА_8 задоволено.
Звільнено ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, на підставі пункту 1 частини 1 статті 49 Кримінального кодексу України - у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 липня 2023 року за № 12023142350000388, про обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, закрито.
Цивільний позов ОСОБА_9 залишено без розгляду.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 20600 (двадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 підлягає задоволенню, оскільки наявні передбачені кримінальним законом підстави та умови звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. При цьому, наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності роз'яснені судом обвинуваченому та вони йому зрозумілі.
Не погоджуючись з ухвалою суду, обвинувачений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану ухвалу змінити. Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.125 Кримінального кодексу України, на підставі пункту 1 частини 49 Кримінального кодексу України -у зв'язку із закінченням строків давності. У задоволені процесуальних витрат на правову допомогу, відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що вважає зазначену ухвалу в частині стягнення з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 процесуальні витрати на правову допомогу у розмірі 20600 (двадцять тисяч шістсот) гривень 00 копійок незаконною і такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження
Зазначає, що посилання місцевого суду на будь які документальні підтвердження витрат на правову допомогу адвоката, що б свідчило про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку, відсутні. Зазначене спростовує надання таких послуг адвоката, а від так і факт, підставність та законність визначених судом витрат.
Звертає увагу, що заявлена адвокатом ОСОБА_10 сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, яка полягає в участі адвоката у судовому провадженні у розмірі 10 000 гривень, є неспівмірною, зокрема, зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, які обмежились в підготовці(оформленням) адвокатом цивільного позову з ціною позову, який не потребувало значних зусиль, оскільки такий складений на 4 сторінках та в своїй більшості містить посилання на норми закону, з урахуванням обставин справи. А також значенням справи для потерпілої, яка приймала участь в судовому засіданні лише два рази. Потерпілою та її представником протягом двох років розгляду справи за які відбулось лише п'ять судових засідань та не заявлено жодного клопотання, а участь представника потерпілої в судових засіданнях, носив формальний характер.
Стверджує, що у оскаржуваній ухвалі суд не обґрунтував підстави визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу без документального підтвердження витрат на правову допомогу.
На апеляційний розгляд ОСОБА_8 не з'явився, подав клопотання у якому просив розглядати справу без його участі, за участю його захисника - адвоката ОСОБА_7 , а тому його неявка у відповідності до ч.4 ст. 405 КПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідача, позицію сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим. Законним є рішення, постановлене компетентним судом згідно норм матеріального права із дотриманням вимог кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються, із:
1) витрат на правову допомогу;
2) витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;
3) витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;
4) витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у своєму рішенні дійшла до висновку, що потерпілий від кримінального правопорушення має право клопотати перед судом про визначення грошового розміру процесуальних витрат, які повинні бути йому компенсовані. Таке право залишається у потерпілого незалежно від того, чи розгляд кримінального провадження завершено винесенням обвинувального вироку або ж ухвали про закриття кримінального провадження.
Частиною 1 ст. 124 КПК України встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
При цьому, правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо).
Відповідно до матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_10 та ОСОБА_9 було укладено договір про надання правової допомоги від 23 вересня 2023 року №19-кп.
Згідно з актом розрахунку вартості проведених робіт адвокатом від 23 вересня 2023 року №19-кп наданих згідно договору про надання правової допомоги від 23 вересня 2023 року №19-кп, адвокат ОСОБА_10 надав клієнту ОСОБА_9 послуги про надання правової допомоги у розмірі 20 600 гривень, а саме: за юридичні консультації до ознайомлення з матеріалами кримінального провадження - 800 гривень; ознайомлення з матеріалами кримінального провадження - 3000 гривень; консультація клієнта після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження 800 гривень; участь адвоката у судовому провадженні - 10 000 гривень.
Перевіривши матеріали провадження, суд апеляційної інстанції вважає доведеним розмір оплати гонорару, оскільки факт понесення потерпілою зазначених витрат підтверджується належними доказами, ці витрати пов'язані з розслідування кримінального провадження та його розглядом в суді, їх розмір є обґрунтованим з врахуванням значення справи для потерпілих, тривалості досудового розслідування (дізнання) та судового провадження.
Таким чином, суд апеляційної інстанції доходить висновку про правильність висновків суду першої інстанції в цій частині і вважає співмірним розмір витрат за отриману потерпілим правову допомогу та такий розмір буде відповідати принципу справедливості, а також критеріям розумності їхнього розміру, виходячи з обставин даної конкретної кримінальної справи.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для зміни або скасування оскарженого судового рішення, при розгляді кримінального провадження в суді апеляційної інстанції не встановлено.
З огляду на вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_8 не підлягає задоволенню, а вирок суду першої інстанції має бути залишений без змін.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 14 серпня 2025 року щодо ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3