Справа № 743/659/25
Провадження №3/743/338/25
27 жовтня 2025 року селище Ріпки
Суддя Ріпкинського районного суду Чернігівської області Макаревич Я.М., за участю секретаря Довбенко О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, вчинене:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючим за адресою: АДРЕСА_1 ,
кваліфіковане за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №336991 від 21.05.2025 вбачається, що 21.05.2025 о 09 годині 22 хвилини по вулиці Святомиколаївська, будинок 69, в селищі Ріпки Чернігівського району Чернігівської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ИЖ21251», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, зі згоди водія у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння проводився із застосуванням приладу «Драгер» під відеозапис тест 810 результат тесту 0,39% , таким чином порушив вимоги пункт 2.9. а) Правил дорожнього руху (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, далі - ПДР).
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 130 КУпАП.
В суді ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, суть якого викладена у протоколі, складеного щодо нього, не визнав повністю та пояснив, що в цей день він транспортним засобом не керував, а керував його товариш Горицький. Він з указаною особою сиділи в автівці, авто було вимкнене (не працювало). Чого за кермом знаходився саме він ОСОБА_1 не пояснив. До нього підійшов поліцейський та скомандував перепаркувати автівку. Виконуючи вказівку поліцейського ОСОБА_1 завів автівку, переїхав на зустрічну сторону дороги та запаркувався на парковці місцевого суду. Після цього поліцейський почав звинувачувати його в керуванні авто у нетверезому стані.
Захисник Бабича С.І. Бредюк О.М. подав письмові пояснення, в яких наголошував на процесуальних помилках в діях поліцейсьих під час освідування на стан алкогольного сп'яніння та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , оцінивши наявні в матеріалах справи докази, а саме: фактичні дані, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 336991 від 21.05.2025, тесті № 810 від 21.05.2025, копії паспорта ОСОБА_1 , копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4780670 від 21.05.2025, розписці ОСОБА_1 від 21.05.2025, довідці інспектора СРПП ВП № 2 (с-ще Ріпки) ЧРУП ГУНП в Чернігівській області, відеозаписі з бодікамери поліцейського, суд встановив таке.
Згідно зі статтею 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функції водія під час руху транспорту, незалежно від того, чи управляє він самохідною машиною, що рухається своїм ходом, або на причепі в іншої машини. При цьому не має значення, де, у якому місці особа управляла транспортом.
У відповідності до вимог пункту 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Таким чином, доказуванню в даній справі підлягає безпосередній факт керування особою транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров'я.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням ПДР його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про Національну поліцію», одним із превентивних заходів, який може застосувати поліція, є зупинення транспортного засобу.
Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено вичерпний перелік підстав, за яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби.
Згідно з частиною 3 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Крім того, відповідно до пункту 4 розділу 2 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу.
До матеріалів справи додано відеозапис, здійснений поліцейськими під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 .
При цьому, суддя звертає увагу на те, що відеозапис розпочинається з того, що поліцейський виходить зі службового автомобіля та підходить до автомобіля, який стояв на узбіччі не заведеним, та просить ОСОБА_1 від'їхати та перепаркувати автомобіль. Виконуючи вказівку поліцейського ОСОБА_1 заводить автомобіль та переїжджає на інше місце. Потім поліцейський просить надати останнього документи, що підтверджують особу, для перевірки. Протягом сплину певного часу водію було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також в передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Тобто, факт керування транспортним засобом є безумовною та обов'язковою складовою частиною зазначеного правопорушення.
Суддею встановлено, що безпосередньо працівники поліції не зупиняли транспортний засіб «ИЖ21251» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , а з матеріалів справи та доданого відеозапису неможливо встановити факт керування ОСОБА_1 вищевказаним транспортним засобом.
Таким чином така складова об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, як керування транспортним засобом фіксується на бодікамеру поліцейського виключно після того, як поліцейський надав відповідну вказівку ОСОБА_1 , що за юридичною природою має в собі ознаки провокації правопорушення зі сторони поліцейського. А отже відеозапис такого керування є недопустими доказом.
Згідно частини 2 статті 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Враховуючи те, що до матеріалів справи не надано достатніх та належних доказів, які б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння 21.05.2025 «поза розумним сумнівом», суддя приходить до висновку про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно положень статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, керуючись принципами презумпції невинуватості, на підставі частини 1 статті 247 КУпАП, суддя вважає за необхідне закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення.
Керуючись статтею 62 Конституції України, статтями 130, 221, 245-249, 251, 252, 276-279, 280, 283-285 КУпАП суддя
Провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Чернігівського апеляційного суду через Ріпкинський районний суд Чернігівської області.
За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, встановленого на оскарження.
Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ