Справа № 738/1379/25
№ провадження 2/738/460/2025
27 жовтня 2025 року місто Мена
Менський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді: Савченка О.А.
з участю
секретаря судових засідань: Лях Н.М.
позивачки: ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Усової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Усова Юлія Олексіївна, до ОСОБА_2 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
У червні 2025 року до суду звернулася ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Усова Юлія Олексіївна, до ОСОБА_2 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, з вимогами про встановлення факту, що має юридичне значення. Позов мотивує наступним. З березня 2016 року по травень 2023 року позивачка проживала разом з ОСОБА_3 однією сім'єю по АДРЕСА_1 . Офіційно шлюб між ними укладений не був, але у них були всі притаманні відносини подружжю. Після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну ОСОБА_3 був мобілізований ІНФОРМАЦІЯ_2 12 квітня 2023 року. У травні 2023 ОСОБА_3 в районі населеного пункту Макіївка Сватіївського району Луганської області від осколко-вибухової травми не сумісної з життям внаслідок обстрілу загинув. Відразу дізнавшись про це, позивачка звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_3 , щоб дізнатись більше про обставини загибелі ОСОБА_3 , але у відповідь отримала, що вона не є офіційною дружиною і для отримання будь - якої інформації має надати рішення суду про те, що вони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу. Встановлення даного факту надасть позивачці право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, а також право на спадкування за законом майна померлого спадкодавця. Іншим чином, аніж як в судовому порядку, позивачка не може встановити даного факту, тому звернулась до суду із даним позовом.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Усова Ю.М. в судовому засіданні підтримали позовну заяву, наполягали на задоволенні.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, в установлений судом строк надіслала до суд відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 . У відзиві заначила, що її син з 2019 року та до моменту мобілізації до ЗСУ проживав спільно з нею. Поховання ОСОБА_3 здійснювала його рідна сестра ОСОБА_4 , яка й отримувала сповіщення про його загибель.
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_3 в судове засідання не з'явився, до суду надіслали заяву про розгляд справи без їх участі, з приводу заявлених позовних вимог покладаються на розсуд суду.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України в судове засідання не з'явився, до суду подали письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог, посилаючись на які в задоволенні позову просили відмовити.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про можливість проведення розгляду справи без участі відповідача, представників заінтересованих осіб, на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення заявниці та її представника, враховуючи пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
Як вбачається зі сповіщення сім'ї № 1929 на ім'я ОСОБА_4 , останню було повідомлено, що її брат, оператор відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів військової частини НОМЕР_1 , молодший сержант ОСОБА_3 , призваний ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 в районі населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області від осколково-вибухової травми не сумісної з життям внаслідок обстрілу. Загибель пов'язаний з захистом Батьківщини (а.с. 9).
ОСОБА_3 , загинув внаслідок військових дій, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим 30.05.2023 Менським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Корюківському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (а.с. 10).
Згідно Акту про встановлення факту спільного проживання осіб за адресою АДРЕСА_1 вбачається що ОСОБА_3 дійсно проживав у цивільному шлюбі з ОСОБА_1 з березня 2016 року по 22.05.2023 (а.с. 12).
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 кожна окремо вказали, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_7 дійсно проживали однією сім'єю з березня 2016 року та по дату загибелі ОСОБА_3 .
В судовому засіданні були досліджені спільні фото ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 27-29).
З виписки з банківського рахунку ОСОБА_1 вбачається що вона отримувала банківські переказ з карти ОСОБА_3 (2022-2023 роки) та ОСОБА_4 (вже після загибелі ОСОБА_3 ) (30-32).
Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950р. кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 травня 2023 року у справі № 175/2319/22 (провадження № 61-2885св23) зазначено: заява про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу та встановлення факту смерті у певний час не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки вбачається спір про право, а саме виникнення у заявника права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, а також права на спадкування за законом майна померлого спадкодавця, що є окремим предметом доказування.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Взаємність прав та обов'язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов'язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з'ясування місця і часу такого проживання. Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім'єю спрямоване на довготривалі відносини.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі № 643/6799/17 від 30.10.2019.
Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від № 5-рп/99 від 03.06.1999 установлено, що до членів сім'ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначаються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII.
Статтею 16 Закону №2011-XII (в редакції на час смерті ОСОБА_3 ) передбачено випадки, коли виплачується одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті) військовослужбовців.
Стаття 16 Закону №2011-XII визначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Відповідно до частини 2 статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Отже, ознаками фактичної сім'ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є: спільне проживання чоловіка і жінки; спільний побут; взаємні права і обов'язки.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1- 8/99 зазначив, що обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.
Таким чином, для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в певний період.
Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.
Як вказано в Постанові Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №490/4949/17 проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов'язків. Однак, сам по собі факт перебування позивача з відповідачем у близьких стосунках, не може свідчити про те, що сторони проживали в зазначений період однією сім'єю, оскільки заявнику необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат, придбання майна в інтересах сім'ї.
Згідно правової позиції визначеної Постанова Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 748/897/18 (провадження № 61-48440св18) показання свідків зі сторони позивача на підтвердження того, що сторони проживали однією сім'єю у вказаний період не слід брати до уваги, оскільки їх пояснення носять узагальнений характер, стосуються здебільшого констатації факту сумісного проживання сторін та не підтверджують наявності усталених відносин, які притаманні подружжю.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім'ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов'язків, інших доказів, які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин, притаманних подружжю. Факт реєстрації (проживання) жінки та чоловіка за однією адресою не є ні головною, ні обов'язковою ознакою наявності фактичного шлюбу. Водночас з матеріалів справи № 760/14547/22 не вбачається наявність у Заявника з померлим спільної реєстрації та відсутність доказів спільного проживання за однією адресою, вказане зазначене в Постанові Верховного Суду від 05 лютого 2020 року у справі № 712/7830/16-ц (провадження № 61-28377св18).
Постановою Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі №466/3769/16 (провадження № 61-5296св19) визначено, що для вирішення питання щодо спільних витрат необхідно встановити факти створення (придбання) особами майна внаслідок спільної праці, ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, з'ясувати час придбання, джерело набуття (кошти, за які таке майно було набуте), а також мету придбання майна, що дозволяє надати йому правовий статус спільної сумісної власності.
Заявник зобов'язана була довести обставини, на які посилалася на підтвердження своїх доводів щодо факту спільно проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та набуття спірного майна під час ведення спільного господарства, побуту, виконання взаємних прав та обов'язків, внаслідок спільної праці або за спільні кошти.
Сам по собі факт перебування позивача та ОСОБА_3 у близьких стосунках, не може свідчити про те, що особи проживали в зазначений період однією сім'єю, а придбане одним із них майно є спільною сумісною власністю, оскільки заявнику необхідно надати докази ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та витрат, придбання майна в інтересах сім'ї. Показання свідків та спільні фотографії осіб, не можуть свідчити про факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та не можуть бути визначальними у вирішенні цього питання.
Згідно правової позиції визначеної Постановою Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 588/350/15 (провадження № 61-30273св18) Факт спільного відпочинку сторін, спільна присутність на святкуванні свят, пересилання коштів на рахунок заявника, самі по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов'язків, притаманних подружжю, не можуть свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце протягом вказаного періоду часу усталені відносини, які притаманні подружжю.
Таким чином, заявник не надала належних і допустимих доказів на підтвердження факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, подані заявником докази не підтверджують факт ведення спільного господарства, наявність спільного побуту та бюджету, взаємних прав та обов'язків подружжя, набуття майна тощо а тому приходить до висновку про відмову в задоволені позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Усова Юлія Олексіївна, до ОСОБА_2 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 79, 81, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Усова Юлія Олексіївна, до ОСОБА_2 , треті особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про встановлення факту, що має юридичне значення - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: О.А. Савченко