Справа №491/846/25
Провадження № 2/491/588/25
іменем України
27 жовтня 2025 року м. Ананьїв
Ананьївський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Желяскова О.О., розглянувши в залі суду в м. Ананьїв Подільського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У вересні 2025 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»(далі - ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН») звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 15 лютого 2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3209211142/242440.
31 травня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»» було укладено договір факторингу № 1-31/05/21, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за кредитним договором №3209211142/242440 від 15 лютого 2020 року.
03 червня 2021 року між ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»» та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»було укладено договір відступлення права вимоги № 1-03/06/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»», як новий кредитор, відступив право вимоги ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»за кредитним договором № 3209211142/242440 від 15 лютого 2020 року.
ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 5107,50 гривень, з яких: 1500 гривень - заборгованість за сумою кредиту; 3607,50 гривень - заборгованість за відсотками.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»за кредитним договором № 3209211142/242440 в розмірі 5107,50 гривень, яку позивач просив стягнути із відповідачки та стягнути судові витрати.
Ухвалою судді Ананьївського районного суду Одеської області від 18 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження у відповідності до частини п'ятої статті 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та встановлено відповідачці строк для подання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 178 ЦПК України (а.с.40).
Оскільки позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», позивач самостійно направив відповідачці копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення та надав суду докази їх надсилання (а.с.33-34).
Відповідачці ОСОБА_1 , за зареєстрованим місцем її проживання, було надіслано копію ухвали судді про відкриття провадження у справі, про що містяться відомості в матеріалах справи (а.с.42). Поштовий конверт з вкладенням повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.43).
Відповідно до положень пункту 5 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Аналогічні положення закріплені у пунктах 3 та 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, якими врегульовано порядок надсилання та вручення учасникам справи судових повісток та повідомлень.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року в справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року в справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 листопада 2019 року в справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року в справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року в справі № 24/260-23/52-б).
За наведених обставин відповідачка вважається такою, що 24 вересня 2025 року отримала копію ухвали судді про відкриття провадження у справі (а.с.43).
В установлений судом строк відповідачкою не було подано до суду відзив на позовну заяву, тому відповідно до вимог частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Крім того, відповідачка із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження до суду не зверталася та будь-яких інших заяв, клопотань не надавала. Отже, відповідачка своїми процесуальними правами, передбаченими ЦПК України не скористалася.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи в порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні фактичні обставини:
15 лютого 2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3209211142/242440.
Відповідно до пункту 1.1 договору товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 1500,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до пункту 1.2 договору кредит надається строком на 30 днів, тобто до 15 березня 2020 року. Строк дії договору 30 днів, але в будь-якому разі цей договір діє до повного виконання клієнтом своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до пункту 1.3 договору за користування кредитом клієнт сплачує товариству 675,25% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1,85% (процентів) на добу. Тип процентної ставки фіксована.
Згідно пункту 1.5 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.
31 травня 2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»» укладено договір факторингу № 1-31/05/21.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 1-31/05/21 від 31 травня 2021 року, укладеного між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»», до ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»» перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 3209211142/242440.
03 червня 2021 року між ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»» та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»укладено договір відступлення права вимоги № 1-03/06/2021.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 1-31/05/21, укладеного між ТОВ «ФК “СІТІ ФІНАНС ГРУП»» та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», до ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»перейшло право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 3209211142/242440.
ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 3209211142/242440 від 15 лютого 2020 року.
Відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі не виконала, не сплачувала в повній мірі кошти на погашення тіла кредиту і відсотки за користування кредитом згідно кредитного договору.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зав'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
За загальним правилом (частина перша статті 12 ЦПК України), суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких, відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Вивчивши доводи позовної заяви, а також дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Відповідно до статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до частини першої статті 1054ЦКУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до статті 516ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Встановлено, що ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»має право вимоги до ОСОБА_1 на підставі укладеного договору відступлення права вимоги № 1-03/06/2021 від 03 червня 2021 року.
Виписка з особового рахунку за кредитним договором надана суду позивачем, є належним та допустимим доказом лише стосовно заборгованості відповідачки за неповерненою сумою кредиту у розмірі 1500,00 гривень, однак, щодо розміру заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 3607,50 гривень, дана виписка не може вважатися належним доказом заборгованості відповідачки в такій сумі.
Зі змісту кредитного договору № 3209211142/242440 від 15 лютого 2020 року та додатку № 1 до нього вбачається, що сторони погодили строк дії кредиту протягом 30 днів та нарахування відсотків на залишок суми кредиту протягом 30 днів.
Тобто, відсотки на залишок суми кредиту позивачем мали нараховуватися протягом 30 днів, починаючи з 15 лютого 2020 року і до 15 березня 2020 року.
Разом з тим, позивачем відповідно до виписки з особового рахунку відсотки були нараховані в сумі 3607,50 гривень, порядку нарахування відсотків та строку протягом якого нараховувались відсотки, позивачем не надано, при цьому, згідно графіку розрахунків до кредитного договору вбачається, що сума нарахованих процентів за 30 днів користування кредитом становить 832,50 гривень.
За вказаних обставин, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 3209211142/242440 від 15 лютого 2020 року в частині боргу за неповерненою сумою кредиту в розмірі 1500 гривень, однак розмір заборгованості за відсотками у розмірі 3607,50 гривень позивачем в повній мірі не доведено, тому в цій частині, стягненню підлягає заборгованість відповідачки за відсотками у розмірі 832,50 гривень.
Пунктом 1.2 кредитного договору було передбачено, що строк кредиту складає 30 днів.
Згідно з пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що процентна ставка становить 1,85 % на добу.
Відтак, відповідно до розрахунків зроблених судом, згідно умов кредитного договору, розмір боргу відповідачки за відсотками за 30 днів користування кредитом становить 832,50 гривень, виходячи з розрахунку: 1500,00 гривень (тіло кредиту) х 1,85% (відсоткова ставка) х 30 днів (строк кредиту).
Позивачем не доведено, що відповідачка ініціювала продовження строку користування кредитом, ініціювала зміну дати погашення кредиту, не доведено факту продовження строк кредиту понад строк, вказаний в пункті 1.2 договору.
Згідно зі статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Метою доказування є з'ясування дійсних обставин справи, обов'язок доказування покладається на сторони.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В постановах від 05 березня 2023 року у справі № 910/4518/16, від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц Верховний Суд виснував, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів за користування коштами може бути застосований лише у межах погодженого сторонами договору строку надання позики (тобто за період правомірного користування нею). Після спливу такого строку чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право позикодавця нараховувати проценти за позикою припиняється. Права та інтереси позикодавця в охоронних правовідносинах (тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання) забезпечує частина друга статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Суд відповідно до вимог статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених вимог.
Умовами договору № 3209211142/242440 від 15 лютого 2020 року та додатку № 1 визначено, що кредит надається на 30 дні, дата останнього платежу по кредиту 15 березня 2020 року.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку як кредитодавцю, так і фактору не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав.
Враховуючи, що боржник, отримавши кошти у кредит, не виконував належним чином взяті за кредитним договором зобов'язання, що призвело до утворення заборгованості, та приймаючи до уваги те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, боржник має нести цивільно-правову відповідальність за не виконання чи неналежне виконання зобов'язання.
За вказаних обставин, позовні вимоги ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 3209211142/242440 підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 2332,50 гривень, що складається із 1500,00 гривень - основної суми заборгованості, 832,50 гривень - заборгованості за відсотками.
В іншій частині позов задоволенню не підлягає в зв'язку з недоведеністю.
Щодо судових витрат
Виходячи із положень статтей 133, 141 ЦПК України суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, судових витрат.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частини перша статті 141 ЦПК України).
Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»(46%), то із ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню 1114,30 гривень судового збору за подання позовної заяви до суду.
Оцінка судом вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі.
Позивач стверджує про наявність понесених нею витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10500,00 гривень.
На підтвердження таких витрат позивачем надані до суду: копія договору від 11 липня 2025 року № 11/07/2025, укладеного між ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»та адвокатом Пархомчуком С.В.; акт про отримання правової допомоги від 08жовтня 2025 року; копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 72, виданого 18 липня 2019 року рішенням ради адвокатів Київської області на ім'я Пархомчука С.В.; платіжну інструкцію № 9606 від 08 жовтня 2025 року на суму 10500 гривень.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт (див. постанова Верховного Суду від 13 березня 2025 року по справі № 275/150/22).
Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони.
Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
В постановах Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19, від 08 грудня 2021 року у справі № 444/2445/19, від 12 травня 2021 року у справі № 235/4969/19 зроблено висновок про те, що при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, що нівелює необхідність подання детального опису та свідчить про неврахування апеляційним судом висновків Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21 викладено правову позицію про те, що належними і допустимими доказами на підтвердження того, які роботи та послуги були надані адвокатом, може слугувати акт прийому-передачі послуг, а неврахування його як доказу та вимога суду щодо надання учасником справи детального опису виконаних робіт свідчить про прояв судом надмірного формалізму.
Під час вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу суду кожному конкретному випадку виходить із фактичних обставин окремо взятої справи, її доказової бази, ураховує складність справи, обсяг і складність виконаної адвокатом роботи, значимість таких дій у справі із дотриманням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру. Без дотримання зазначених вимог рішення суду не може вважатися законним і справедливим.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено на 46% (пропорційність), а також характер виконаної роботи, суд вважає, що у цій справі вимога позивача про компенсацію витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в розмірі 10500,00 гривень не повністю відповідає критеріям реальності, розумності та співмірності зі складністю справи та виконаних адвокатським об'єднанням робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт.
Враховуючи наведене, суд вважає, за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»4830,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 264, 279 ЦПК України, суд
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромзадовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008, ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44243120, заборгованість за кредитним договором № 3209211142/242440 від 15 лютого 2020 року в розмірі 2332 (дві тисячі триста тридцять дві) гривні 50 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008, ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44243120,витрати по сплаті судового збору в розмірі 1114 (одна тисяча сто чотирнадцять) гривень 30 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008, ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44243120,витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4830 (чотири тисячі вісімсот тридцять) гривень 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до підпункту 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.
Відомості про сторін та інших учасників справи на виконання пункту 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач:ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01042, м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, нежитлове приміщення 1008, ідентифікаційний номер в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44243120
Відповідачка:ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1
Копію рішення суду вручити/надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу
У відповідності до положень частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є 27 жовтня 2025 року, тобто дата складання повного судового рішення.
Суддя О.О. Желясков
Рішення суду набрало законної сили "_____"__________________20_____ року.
Оригінал судового рішення знаходиться в матеріалах цивільної справи № 491/846/25 Ананьївського районного суду Одеської області.