Справа № 587/2925/25
24 жовтня 2025 року Сумський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді - Черних О.М. з участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В. розглянувши у приміщенні Сумського районного суду Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), третя особа - Сумська міська рада ( Майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, Сумської області) про виділ в натурі частки житлового будинку як об'єкту права спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна про припинення спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними спорудами
установив:
І. Стислий виклад позиції сторін.
Адвокат Мазурова К.Д. від імені ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ в окреме домоволодіння частини житлового будинку, припинення спільної часткової власності на житловий будинок. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_1 є власником 37/100 житлового будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками по 63/200 частки кожний вказаного будинку. В позасудовму порядку вирішити питання виділу майна в окремий об'єкт нерухомості позивач не має можливості, а тому просила суд на підставі висновку експерта № 1898 від 05 червня 2025 року виділити ОСОБА_1 в натурі: приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната «2-3» площею 29,0 м2; приміщення прибудови: літ. «а»: коридор «2-1», площею 3,8 м2, житлова кімната «2-2», площею 9,6 м2, кухня «2-4» площею 7,4 м2, приміщення житлової прибудови літ «а1» тамбур «І» площею 3,1 м2, кладова «ІІ» площею 1,9 м2; господарські споруди: кухня-сарай літ. «Б», сарай літ. «В», убиральня літ. «Г», погріб літ. «п/г1», огорожа № 2,3,4,6 (показано рожевим кольором додатку № 1 висновку) в окремий об'єкт нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , припинивши право спільної часткової власності.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Сумського районного суду Сумської області від 16.06.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в загальному позовному провадженні, призначено підготовчий розгляд
14.07.2025 року ухвалою Сумського районного суду Сумської області закрито підготовче провадження, призначено до розгляду.
15.09.2025 року ухвалою Сумського районного суду Сумської області в якості третьої особи залучено Сумську міську раду.
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку з неявкою відповідачів та поверненням рекомендованого повідомлення з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою.
У засідання 24.10.2025 року позивач та його представник не з'явилися, позивач направив суду заяву в якій просив справу слухати у його, наполягав на задоволенні позовних вимог .
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 направили до суду заяви в яких позовні вимоги визнали в повному обсязі.
Представник Сумської міської ради направив до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність за наявними матеріалами та ухвалити законне та обґрунтоване рішення, не порушуючи прав інших осіб.
Відповідно до ч. 8ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розгляд справи проведено у відповідності до вимог статті 280 ЦПК України у зв'язку з неявкою належним чином повідомлені відповідачі, які про причини неявки суд не повідомили, відзив не подав, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Згідно з ч. 2ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з такого.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_1 є власником 37/100 житлового будинку у АДРЕСА_2 (а.с. 11)
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, номер інформаційної довідки 429505380 за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на земельні ділянки кадастровий номер 592478710:01:015:0330, площею 0,05га та кадастровий номер 592478710:01:015:0329, площею 0,06; за ОСОБА_2 зареєстроване право власності 63/200 житлового будинку АДРЕСА_2 ( рішення Сумського районного суду Сумської області від 22.06.2010); за ОСОБА_3 зареєстроване право власності 63/200 житлового будинку АДРЕСА_2 ( рішення Сумського районного суду Сумської області від 22.06.2010) (а.с. 13-15)
Згідно висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 1898 від 05 червня 2025 року зазначено, що можливо виділити ОСОБА_1 в натурі: приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната «2-3» площею 29,0 м2; приміщення прибудови: літ. «а»: коридор «2-1», площею 3,8 м2, житлова кімната «2-2», площею 9,6 м2, кухня «2-4» площею 7,4 м2, приміщення житлової прибудови літ «а1» тамбур «І» площею 3,1 м2, кладова «ІІ» площею 1,9 м2; господарські споруди: кухня-сарай літ. «Б», сарай літ. «В», убиральня літ. «Г», погріб літ. «п/г1», огорожа № 2,3,4,6 (показано рожевим кольором додатку № 1 висновку експерта № 1898 від 05.06.2025 року) в окремий об'єкт нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 16-41)
Судом досліджені копії по господарської книги Стецьківського старостинського округу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .
IV. Норми права, які застосував суд.
У відповідності до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За правилами частини першої статті 319 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до частини першої-третьої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Поняття спільної часткової власності визначено частиною першою статті 356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного із них у праві власності. Відтак, кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне в цілому майно, ці частки є ідеальними.
Згідно зі статтею 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 ЦК України), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.
За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці у праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Статтею 367 ЦК України передбачено право співвласників поділити в натурі між ними майно, що перебуває в спільній частковій власності. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється (частина друга статті 367 ЦК України).
Верховний Суд України у абзаці першому пункту 6 постанови Пленуму "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок" від 04.10.1991 № 7 (зі змінами) підкреслює, що судам при вирішенні справ про виділ у натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, слід мати на увазі, що це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
За змістом статті 364 ЦК України, виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.
Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.
Таким чином системний аналіз статей 183, 356, 358, 364, 379, 380 та 382 ЦК України свідчить, що виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності; якщо виділ (поділ) є технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась.
Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності.
Відповідно до пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» від 04.10.1991 № 7 (зі змінами), виділ в натурі частки жилого будинку можливий, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.
Зазначена правова позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 у справі № 6-12цс13.
Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55.
Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1 та 2.4 цієї Інструкції поділ об'єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об'єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об'єкту поштової адреси.
Пунктом 2.3 глави 2 вказаної Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна. Крім того, згідно з пунктом 2.6 під час проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, документ, що підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою є обов'язковим при вирішенні такого питання.
Висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна в обов'язковому порядку має містити посилання на документи, якими підтверджується право власності (користування) земельною ділянкою (додаток 2 до Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна).
Отже, виділення в натурі частки нерухомого майна можливе в разі дотримання таких умов:
поділ на самостійні об'єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами;
виділення в натурі частки об'єкта нерухомого майна, що є спільною власністю, можливе, якщо кожному співвласнику може бути виділено відокремлене приміщення з власним входом;
наявність реєстрації земельної ділянки на якій розташований об'єкт нерухомого майна в Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на неї в установленому законом порядку.
У пункті 14 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» від 22.12.1995 №20 (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що житлова нерухомість, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.
Питання щодо поділу об'єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.
Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 316 та 317, а також частинами першою, другою статті 376 ЦК України.
Подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 344/8200/14-ц.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до статті 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частини перша та четверта статті 82 ЦПК України).
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
З метою реалізації свого права ОСОБА_1 звернувся з позовними вимогами про виділ в натурі в окреме домоволодіння: приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната «2-3» площею 29,0 м2; приміщення прибудови: літ. «а»: коридор «2-1», площею 3,8 м2, житлова кімната «2-2», площею 9,6 м2, кухня «2-4» площею 7,4 м2, приміщення житлової прибудови літ «а1» тамбур «І» площею 3,1 м2, кладова «ІІ» площею 1,9 м2; господарські споруди: кухня-сарай літ. «Б», сарай літ. «В», убиральня літ. «Г», погріб літ. «п/г1», огорожа № 2,3,4,6 (показано рожевим кольором додатку № 1 висновку експерта № 1898 від 05.06.2025 року) в окремий об'єкт нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , припинивши право спільної часткової власності
Вказані вимоги мотивовані тим, що він є власником 37/100 часток житлового будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є власниками по 63/200 частки кожний вказаного будинку, між ними погоджений порядок володіння та користування вказаною нерухомістю, крім того наявна технічна можливість виділити належну йому частку із спільного майна.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити, виділити ОСОБА_1 приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната «2-3» площею 29,0 м2; приміщення прибудови: літ. «а»: коридор «2-1», площею 3,8 м2, житлова кімната «2-2», площею 9,6 м2, кухня «2-4» площею 7,4 м2, приміщення житлової прибудови літ «а1» тамбур «І» площею 3,1 м2, кладова «ІІ» площею 1,9 м2; господарські споруди: кухня-сарай літ. «Б», сарай літ. «В», убиральня літ. «Г», погріб літ. «п/г1», огорожа № 2,3,4,6 (показано рожевим кольором додатку № 1 висновку експерта № 1898 від 05.06.2025 року) в окремий об'єкт нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . Право спільної часткової власності припинити.
Керуючись статтями 319, 356, 358, 364 ЦК України, ст. 4-6, 13, 76-81, 89, 95, 247, 258-259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), третя особа - Сумська міська рада ( Майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, Сумської області) про виділ в натурі частки житлового будинку як об'єкту права спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна про припинення спільної часткової власності на житловий будинок з надвірними спорудами - задовольнити.
Виділити ОСОБА_1 приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната «2-3» площею 29,0 м2; приміщення прибудови: літ. «а»: коридор «2-1», площею 3,8 м2, житлова кімната «2-2», площею 9,6 м2, кухня «2-4» площею 7,4 м2, приміщення житлової прибудови літ «а1» тамбур «І» площею 3,1 м2, кладова «ІІ» площею 1,9 м2; господарські споруди: кухня-сарай літ. «Б», сарай літ. «В», убиральня літ. «Г», погріб літ. «п/г1», огорожа № 2,3,4,6 (показано рожевим кольором додатку № 1 висновку експерта № 1898 від 05.06.2025 року) в окремий об'єкт нерухомого майна, розташовані за адресою: АДРЕСА_2 .
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2
Відповідач: ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2
Третя особа: Сумська міська рада, юридична адреса: Майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, Сумської області
Суддя О.М. Черних