Справа № 584/989/25
Провадження № 3/584/399/25
24.10.2025 м. Путивль
Суддя Путивльського районного суду Сумської області Токарєв С.М., за участі секретаря Удод Н.А., прокурора Новікова О.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Сопової В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Путивль справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженки м. Путивль Сумської області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , фізичної особи-підприємця, депутата Путивльської міської ради Сумської області,
за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 294/2025 від 24.07.2025 ОСОБА_1 , будучи депутатом Путивльської міської ради Сумської області восьмого скликання, являючись суб'єктом відповідальності, відповідно до п.п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» та примітки до ст. 172-6 КУпАП, за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч.1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно, без поважних причин, подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину свою у вчиненні правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, не визнала та пояснила, що несвоєчасна подача нею декларації за 2024 рік була зумовлена тим, що вона вимушена була приділяти час для вирішення питань, пов'язаних зі станом її здоров'я, що перешкодило їй вчасно подати декларацію.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сопова В.С. в судовому засіданні просила суд закрити провадження у даній справі, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Свою позицію захисник Кумеди С.М. обгрунтовувала тим, що у діях останньої відсутній умисел щодо порушення термінів подання декларації без поважних причин, що підтверджується фактом самостійного подання декларації ОСОБА_1 04.04.2025.
Також захисник Кумеди С.М. зазначала, що відповідно до протоколу пленарного засідання 75 сесії Путивльської міської ради 8 скликання від 23.01.2025, на цьому пленарному засіданні була присутня ОСОБА_2 - начальник загального відділу апарату виконавчого комітету Путивльської міської ради - уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції, яка просила надати їй слово для виступу та повідомила, що згідно розпорядження міського голови від 06.01.2025 її призначено уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції. Наголосила, що 2024 рік пройшов швидко і прийшов час подання декларацій. Нагадала депутатам про необхідність подачі декларацій до НАЗК у встановлені законодавством терміни, 31.03.2025 останній день, бо за умисне неподання декларацій передбачена кримінальна відповідальність згідно ст. 366 КК України, а за несвоєчасне подання декларацій передбачена адміністративна відповідальність.
Проте, ОСОБА_1 не була присутня на пленарному засіданні 75 сесії Путивльської міської ради 8 скликання від 23.01.2025, тому не була обізнана про виступ уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції та доведення до депутатів інформації щодо відповідальності за несвоєчасне подання декларації, про що їй додатково доведено не було, що також вплинуло на 4-денний пропуск строку подання декларації. І хоча із запізненням на 4 дні, але вона виконала свій обов'язок щодо подання декларації ще до складання стосовно неї протоколу, не мала наміру уникнути фінансового контролю доходів чи то приховування відомостей щодо майнового стану, оскільки відомості про її майновий стан (рухоме і нерухоме майно), яке перебуває у її власності у порівнянні з 2023 роком є незмінним, а тому в неї був відсутній умисел щодо порушення термінів подання декларації, вона ніколи не порушувала закон та не притягалася до адміністративної відповідальності. Крім того, дане адміністративне правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків суспільним або державним інтересам. Враховуючи викладене, не було встановлено мотивів ОСОБА_1 для несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки 04.04.2025 вона самостійно подала декларацію за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, що також свідчить про відсутність умислу на несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
Також захисник звертала увагу на те, що протокол у справі про адміністративне правопорушення № 294/2025 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП відносно ОСОБА_1 старшим оперуповноваженим Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Моспановим О.І. було складено 24.07.2025, а також у цьому протоколі зазначено, що днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід вважати дату складення цього протоколу про адміністративне правопорушення. Разом з тим, повідомлення виконавчого комітету Путивльської міської ради про факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 з послідовністю дій є Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, було направлено на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) 04.04.2025. На цьому ж повідомленні мається дата та реєстровий номер про реєстрацію цього повідомлення НАЗК - № 67459/0/06-25 від 11.04.2025. А тому захисник вважає, що саме з цього часу, тобто з 11.04.2025, почався перебіг строку накладення адміністративного стягнення, що передбачений ч. 4 ст. 38 КУпАП, та з якого слід рахувати 6-ти місячний строк, протягом якого можливо притягнути особу до відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією.
Прокурор Новіков О.М. в судовому засіданні висловив думку щодо необхідності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки її вина повністю доведена зібраними по справі та дослідженим безпосередньо в судовому засіданні доказами, та просив суд накласти на останню адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. Також прокурор зазначив, що початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли зібрано докази, проаналізовано зібрані фактичні дані та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення. Процесуально такий висновок оформлюється у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення. Дії уповноваженої особи, що має право складати протоколи, до моменту його складання можуть свідчити лише про виявлені окремі ознаки правопорушення, але факт, що виявлене діяння містить склад адміністративного правопорушення, зазначається при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, днем виявлення вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід вважати дату складання цього протоколу про адміністративне правопорушення, тобто 24.07.2025. Також прокурор зазначив, що відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас, обов'язковим елементом складу правопорушення є протиправність вчиненого діяння (дії або бездіяльності).
Заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, доводи захисника, думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
За змістом ч. 1ст. 172-6 КпАП України адміністративна відповідальність настає у випадку несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Приміткою до ст. 172-6 КпАП України визначено, що суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених ч. 2 та 3 цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до ч. 1 та 2 ст. 45 Закону України«Про запобігання корупції» зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України«Про запобігання корупції» особи, зазначені у п. 1, пп. «а», «в-г» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України«Про запобігання корупції»зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Таким чином, ОСОБА_1 зобов'язана була подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік до 00:00 год. 01.04.2025.
Однак, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік, лише 04.04.2025 о 12 год. 48 хв., тобто несвоєчасно.
Поважні причини щодо несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2024 рік у ОСОБА_1 відсутні.
Факт вчинення правопорушення підтверджується наступними доказами: протоколом № 294/2025 від 24.07.2025 року; послідовністю дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 за період з 01.01.2025 по 05.04.2025; скріншотом з офіційного сайту НАЗК; копією декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік; листом НАЗК від 07.05.2025 № 70-09/39424-25, у якому повідомляється про технічну справність реєстру та відсутність перешкод для подання декларації за 2024 рік суб'єктами декларування; листом КНП «Путивльська міська лікарня» від 27.05.2025 № 407, з якого вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2025 по 04.04.2025 на стаціонарному лікуванні у вказаному медичному закладі не перебувала.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст. ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Об'єктивна сторона складу правопорушення - це система передбачених адміністративно-правовою нормою ознак, що характеризують зовнішню сторону проступку. Факультативними ознаками є: час, місце, умови, способи та засоби вчинення правопорушення.
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, а відповідно ч. 1 ст. 33 цього Кодексу стягнення за правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При цьому адміністративна відповідальність це різновид юридичної відповідальності і реакція суспільства на шкоду, заподіяну правопорушенням, державна оцінка порушення правової норми, що охороняється адміністративно-правовими санкціями, і є складовою державного примусу, тобто примусове, з додержанням встановленої процедури, застосування правомочним суб'єктом передбачених законодавством за вчинення адміністративного проступку заходів впливу, які виконані правопорушником (специфічне реагування держави на правопорушення, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб'єкта правопорушення). Стягнення за вчинення такого протиправного діяння накладається органом державної влади (посадовою особою органу державної влади) наділеним відповідними адміністративними повноваженнями.
Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення - це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.
Слід також зазначити, що встановлення законодавцем обмеженого строку притягнення до відповідальності є однією із умов дисциплінування суб'єкта владних повноважень для належного виконання законодавчо визначених обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
При цьому, аналіз чинного законодавства вказує на те, що певні інформація про обставини та факти адміністративного правопорушення можуть бути відомі будь-кому (безпосередньому керівнику, викривачу, правоохоронному органу тощо). Встановлення і навіть документування ними такої інформації не може вважатися встановленням факту адміністративного правопорушення, оскільки такі особи не наділені правом робити висновок про наявність або відсутність правопорушення, вони лише інформують про певні факти компетентні органи, надають документи тощо.
«Виявити» правопорушення означає встановити наявність усіх передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак конкретного правопорушення. Право встановлення цього факту і його документування має особа, уповноважена на складання протоколу.
Особа, уповноважена на складання протоколу, у різні періоди часу може отримувати різну інформацію про події та факти, що мають стосунок до вчиненого правопорушення (збір документів, інформації, отримання пояснення тощо).
Висновок про те, що виявлено саме правопорушення (як сукупність усіх передбачених законом ознак - об'єкт, суб'єкт, об'єктивна, суб'єктивна сторона) така особа робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. При цьому робить це з моменту фактичного встановлення усіх необхідних ознак та участі особи у його отриманні.
Початком обчислення строку виявлення адміністративного правопорушення є момент, коли особою, уповноваженою на складання протоколу, зібрано і проаналізовано необхідні докази та зроблено висновок про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, що може свідчити про дату виявлення адміністративного правопорушення. Виявити правопорушення, пов'язане з корупцією, означає установити наявність підстав адміністративної відповідальності за його вчинення, тобто всіх об'єктивних та суб'єктивних ознак відповідного складу правопорушення, що є наслідком складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення.
Отже, датою виявлення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення суд вважає дату складання відповідного протоколу за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що дозволяє здійснити дії, передбачені частинами 2-4 ст. 256 КУпАП, тобто 24.07.2025.
Слід зазначити, що ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Тобто, встановлення лише факту несвоєчасного подання такої декларації суб'єктом декларування не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки відповідальність за вказане діяння настає лише якщо таку декларацію було несвоєчасно подано без поважних причин.
Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП, відповідно до положень якої обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, з метою отримання доказів, щодо наявності поважних причин несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації за 2024 рік, уповноваженою посадовою особою Управління стратегічних розслідувань в Сумській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на адресу НАЗК та КНП «Путивльська міська лікарня» направлялися відповідні запити, відповіді на які наявні в матеріалах справи та зі змісту яких вбачається відсутність поважних причин, внаслідок яких ОСОБА_1 була позбавлена можливості своєчасно подати декларацію за 2024 рік.
Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення № 294/2025 від 24.07.2025, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, при його складенні ОСОБА_1 було роз'яснено її права, передбачені ст. 63 Конституцією та ст. 268 КУпАП, у тому числі право надавати пояснення та подавати докази.
При цьому, відповідно до змісту вказаного протоколу, на підставі ст. 63 Конституції України ОСОБА_1 відмовилася надавати будь-які пояснення, а також не скористалася своїм правом щодо надання доказів, у тому числі й тих доказів, які б підтверджували поважність причин несвоєчасного подання нею декларації за 2024 рік.
В листі № 701/0/158-21 від 21.09.2021 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду висловив свою позицію щодо дати виявлення правопорушення, а саме щодо питання застосування судами положень статті 38 КУпАП у частині визначення дня, з якого починається перебіг строку накладення адміністративного стягнення, Верховний Суд, зокрема, зазначив, що висновок про виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а саме сукупності його об'єктивних та суб'єктивних ознак, особа, яка уповноважена складати протокол про таке правопорушення, робить виключно шляхом оформлення та підписання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Позиція Верховного Суду про те, що моментом виявлення правопорушення, пов'язаного з корупцією, слід вважати день складання протоколу про таке правопорушення уповноваженою посадовою особою також висловлена в листі від 09.04.2021 № 1089/0/2-21 за результатами розгляду звернення Голови Національного агентства з питань запобігання корупції.
Беручи до уваги позицію сторони захисту, про те, що датою виявлення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення є саме 11.04.2025, тобто день, коли НАЗК отримало повідомлення виконавчого комітету Путивльської міської ради про факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 з послідовністю дій є Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, то суд зазначає, що такі доводи є безпідставними, оскільки отримання певної інформації ще не свідчить про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що на момент розгляду даної справи судом строки, визначені ч. 4 ст. 38 КУпАП не закінчилися.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинила адміністративне корупційне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Приймаючи до уваги характер вчиненого правопорушення, дані про особу правопорушниці (характеризуючі матеріали), яка раніше не притягувалася до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у мінімальному розмірі, встановленому в санкції ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На думку суду, саме такий вид стягнення буде достатньою і необхідною мірою відповідальності для запобігання вчинення нових правопорушень.
В силу ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір.
Керуючись ст.ст.40-1, 172-6 ,280,283, 284 КУпАП,
1. ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн. 60 коп. судового збору.
3. Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.М.Токарєв