Справа № 592/3520/24
Провадження № 2-о/592/3/25
24 жовтня 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого: судді Бичкова І. Г. ,
за участю: секретаря судового засідання: Глазько С. О. ,
заявника: ОСОБА_1 ,
представника заявника: адвоката Сапіча В. М. ,
представника заінтересованих осіб: адвоката Мірошніченка А. В. ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, -
04.03.2024 ОСОБА_1 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, із змісту якої вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , яка була його цивільною дружиною і з якою вони разом прожили однією сім'єю близько 40 років (з 1986 року до 2023 року) . Факт її смерті підтверджується документами з комунального підприємства “Спеціалізований комбінат» , де він замовляв труну та інші предмети ритуального характеру для її поховання, які додаються до даної заяви. Крім вказаних документів, його представник у своєму адвокатському запиті просив також надати копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 , оскільки оригінал цього свідоцтва у нього пропав, а отримати його дублікат він не може з тієї причини, що офіційно вони з померлою не були одружені. Однак, комунальне підприємство “Спеціалізований комбінат» у видачі копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 його представнику відмовив пославшись на те, що згідно Закону України “Про інформацію» , дана інформація віднесена до категорії інформації з обмеженим доступом і її він може надати тільки на запит суду чи правоохоронних органів. З цих причин він буде звертатись з клопотанням до суду про витребування з комунального підприємства “Спеціалізований комбінат» вказаної інформації. Факт же його проживання однією сім'єю з ОСОБА_4 на протязі вищевказаного часу можуть підтвердити їхні з нею добрі знайомі та сусіди, а саме: - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) ; - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ) ; - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 ) . Зокрема, вказані свідки можуть підтвердити, що на початку їхніх фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_4 вони з нею проживали однією сім'єю у належному їй будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_4 . Згодом, у 2004 році вони з нею придбали квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_5 , куди і переїхали жити. Даний факт підтверджується договором купівлі-продажу вказаної квартири від 24.02.2004, копія якого, з наявного у нього оригіналу, додається до даної заяви. У 2005 році, крім вказаної квартири, вони з ОСОБА_4 придбали ще житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_6 , де проживали з нею весь останній час аж до її смерті. Даний факт підтверджується договором купівлі-продажу вказаного житлового будинку від 21.07.2005, копію якого, з наявного у нього оригіналу, він також додає до даної заяви. Але право власності на вказані об'єкти нерухомості, за їхньою взаємною згодою, було оформлено одноосібно на ОСОБА_4 . З цих причин, коли вона померла, він фактично залишився безхатченко, оскільки переоформити право власності в порядку спадкування, на вищевказане майно, він не має змоги, враховуючи те, що вони з ОСОБА_4 свої шлюбні відносини у встановленому законом порядку, не реєстрували. Враховуючи те, що спільних дітей у них з ОСОБА_4 , на жаль також було, вищевказане їхнє з нею спільне майно взагалі може залишитись без власника. Більш того, це майно взагалі може бути визнано безхазяйним і перейти у власність Сумської територіальної громади, хоча воно є їхньою з ОСОБА_4 спільною сумісною власністю, оскільки придбане за їхні спільні кошти в період їхнього спільного проживання однією сім'єю і перебування у фактичних шлюбних відносинах. Відповідно до ст. 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. Таким чином, факт подружніх відносин має юридичне значення. Відповідно до ч. 2 ст. 293 ЦПК України встановлення фактів, що маю юридичне значення проводиться судом в порядку окремого провадження. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, в порядку окремого проваджену суд розглядає справи про проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу. Відповідно до ст. 316 ЦПК України, заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення розглядається судом за місцем її проживання. Таким чином, оскільки він зареєстрований та фактично проживає на території Ковпаківського району м. Суми, відтак справа підсудна Ковпаківському районному суду м. Суми. На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 293, 315, 316, 318 ЦПК України, він просив: 1. Постановити рішення яким визнати факт проживання його - ОСОБА_1 однією сім'єю без шлюбу, тобто факт знаходження його у фактичних шлюбних відносинах, як чоловіка та жінки, з ОСОБА_4 на протязі з 1986 року до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 . 2. Викликати в суд для допиту в якості свідків: - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_1 ) ; - ОСОБА_7 ( АДРЕСА_3 ) ; - ОСОБА_6 ( АДРЕСА_2 ) . 3. В порядку досудової підготовки витребувати з комунального підприємства “Спеціалізований комбінат» копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4 . Судові витрати по справі залишає за собою (вхідний № 8466/24 від 04.03.2024) (а. с. 1, 2) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 11.03.2024 у справі № 592/3520/24, провадження № 2-о/592/94/24 справу за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ) , заінтересована особа: Сумська міська рада (м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2) про встановлення факту, що має юридичне значення, було ухвалено призначити до розгляду на 10.04.2024 на 09:00 в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми за адресою: м. Суми, вул. Маґістратська, 12, зала судових засідань № 11) . Було ухвалено запропонувати заінтересованій особі протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати на адресу суду відзиви на заяву і всі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти заяви, а на адресу заявника - копію відзиві з доданими до нього документами. Заявник має право подати до суду відповідь на відзив, а заінтересовані особи - заперечення протягом строків, встановлених в ухвалі про відкриття провадження у справі. Розгляд справи було ухвалено провести з повідомленням сторін. Було ухвалено надіслати учасникам справи ухвали про відкриття провадження та копії заяви з копіями доданих до неї документів. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://kv.su.court.gov.ua/sud1806/gromadyanam/csz/ . Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 11.03.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117539328) (а. с. 17) .
25.03.2024 представниця заінтересованої особи за довіреністю - головний спеціаліст відділу правового забезпечення діяльності Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради та міського голови правового управління Сумської міської ради Максимовська Тетяна Сергіївна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відзив на заяву, із змісту якого вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться справа № 592/3520/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення. Ознайомившись із заявою, Сумська міська рада повідомляє наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Нормою ст. 74 СК України визначено, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл. 8 СК України. Ст. 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу) . Вважається, що кожна річ, набути за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Так, за змістом наведених вище норм законодавства, зокрема, сімейного, слідує, що хоча проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу не породжує виникнення в них прав та обов'язків подружжя, однак, якщо такі жінка та чоловік не перебувають в будь-якому іншому шлюбі в період такого спільного проживання, то на майно, набуте ними за час спільного проживання однією сім'єю, поширюється режим спільної сумісної власності, який регулюється тими же нормами, що і режим спільної сумісною власності майна подружжя. Відтак, майно, набуте жінкою та чоловіком під час спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, може бути визначено та поділено між ними за тими ж правилами та на тих же підставах, що й спільне сумісне майно подружжя, зокрема, із застосуванням презумпції спільності майна подружжя. Встановлення факту проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв'язку із цим взаємних прав та обов'язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема, щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи) . Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо. До прав та обов'язків, притаманних подружжю, слід віднести, зокрема, але не виключно, існування між чоловіком та жінкою, реалізацію ними особистих немайнових прав, передбачених гл. 6 СК України, тощо. При цьому має бути встановлена і доведена саме сукупність вказаних усталених обставин та відносин, оскільки самі по собі, наприклад, факти перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки або спільна присутність їх на святах, або пересилання коштів, або періодичний спільний відпочинок, або проживання за однією адресою, факт реєстрації за такою адресою при відсутності інших наведених вище ознак, не можуть свідчити про те, що між чоловіком та жінкою склались та мали місце усталені відносини, притаманні подружжю. Наведені вище правові висновки суду повністю узгоджуються із правовими позиціями, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 554/8023/15-ц, постановах Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 244/4801/13-ц, від 28.11.2018 у справі № 127/11013/17, від 16.01.2019 у справі № 343/1821/16-ц, від 27.02.2019 у справі № 522/25049/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 354/693/17-ц, від 17.04.2019 у справі № 490/6060/15-ц, від 15.08.2019 у справі № 588/350/15, від 23.09.2019 у справі № 279/2014/15-ц, від 10.10.2019 у справі № 748/897/18, від 11.12.2019 у справі № 712/14547/16- ц, від 12.12.2019 у справі № 490/4949/17, від 18.12.2019 у справі № 761/3325/17-ц, від 24.01.2020 у справі № 490/10757/16-ц, від 09.11.2020 № 757/8786/15-ц. Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: - свідоцтва про народження дітей; - довідки з місця проживання; - свідчення свідків; - листи ділового та особистого характеру тощо; - свідоцтво про смерть одного із “подружжя» ; - свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько; - виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; - докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності) ; - заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що “подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; - довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та інше. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 15.07.2020 у справі № 524/10054/16. В контексті визначення можливих доказів, їх оцінки як достатніх, слід також відзначити, що згідно усталеної судової практики самі лише показання свідків та спільні фотографії не можуть бути єдиною підставою для встановлення факту спільного проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу (постанова Верховного Суду від 1212.2019 у справі № 466/3769/16-ц, постанова Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 204/6931/20) . За змістом ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях. Заявник на підтвердження своїх вимог посилається на покази свідків, проте, такі свідчення свідків не дають підстав для визнання сторін такими, що проживали однією сім'єю, вели спільне господарство. При розгляді справи вона просила суд врахувати вищенаведену судову практику та прийняти законне та обґрунтоване рішення, не порушуючи прав та законних інтересів інших осіб. Розгляд справи вона просила провести без участі представника Сумської міської ради, про прийняте рішення повідомити (вхідний № 11785/24 від 25.03.2024) (а. с. 20, 21) .
08.04.2024 представник заінтересованої особи за довіреністю - головний спеціаліст відділу представництва інтересів Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради та міського голови правового управління Сумської міської ради Харченко Олег Олександрович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відзив на заяву, із змісту якого вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться справа № 592/3520/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення. Ознайомившись із заявою, Сумська міська рада повідомляє про наступне. Як вбачається із заяви, спадкодавиця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заявник вказує на те, що проживав зі спадкодавицею у цивільному шлюбі, однак не вказує за якою адресою була зареєстрована ОСОБА_4 . При цьому в матеріалах справи наявна довідка відділу реєстрації місця проживання управління “ЦНАП у м. Суми» від 01.02.2020 про реєстрацію ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_7 . Отже, докази спільного проживання в матеріалах заяви відсутні. Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. За змістом ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини. При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом) , судам необхідно враховувати правила ч. 2 ст. 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік) , які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки. Для набуття права на спадкування за законом, на підставі ст. 1264 ЦК України, необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини. Заявник для встановлення факту проживання однією сім'єю разом із ОСОБА_4 не надав жодних доказів, які б підтверджували факти: ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявність взаємних прав та обов'язків протягом 5 років до дня смерті спадкодавця. Документи, що свідчать про поховання ОСОБА_4 за рахунок ОСОБА_1 , не є доказами, що підтверджують факт проживання однією сім'єю з останнім протягом п'яти років до дня відкриття спадщини. Наведені вище правові висновки повністю узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постанові Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 461/4689/15-ц. За змістом ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не можу ґрунтуватись на припущеннях. Заявник на підтвердження своїх вимог посилається на покази свідків, проте, такі свідчення свідків не дають підстав для визнання осіб такими, що проживали однією сім'єю, вели спільне господарство. З урахуванням вищенаведеного він заперечує проти задоволення вимог заявника та просить суд відмовити в задоволенні заяви (вхідний № 14384/24 від 08.04.2024) (а. с. 23-25) .
08.04.2024 представник заінтересованої особи за довіреністю - головний спеціаліст відділу представництва інтересів Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради та міського голови правового управління Сумської міської ради Харченко Олег Олександрович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання про залишення заяви без розгляду, із змісту якого вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться справа № 592/3520/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення. Сумською міською радою було подано до суду відзив на заяву, згідно якому Сумська міська рада заперечує проти заявлених вимог заявника. Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне. Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право. Встановлення факту проживання однією сім'єю із спадкодавцем необхідно заявнику для вирішення надалі питання щодо права на спадкове майно. При цьому згідно ч. 1 ст. 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. У відзиві на заяву Сумська міська ради заперечує проти доведеності обставин спільного проживання заявника зі спадкодавцем, водночас він повідомляє суд про те, що, як представник органу місцевого самоврядування, він претендує на спадкове майно у виді квартири, з приводу чого відбувається підготовка відповідного позову до суду. Як вбачається із заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім'єю зі спадкодавицею, встановлення даного факту по'язано з вирішенням спору про право власності на нерухоме майно, на яке претендує Сумська міська рада, отже, між сторонами наявний спір про право, який в порядку окремого провадження розгляду не підлягає, а підлягає вирішенню в порядку позовного провадження. Таким чином, він вважає, що факт, про встановлення якого просить заявник, не підлягає з'ясуванню в порядку окремого провадження, оскільки із поданого відзиву на заяву вбачається, що існує спір про право, який підлягає розгляду виключно у порядку позовного провадження, а тому наявні підстави для залишення заяви без розгляду. Позиція Сумської міської ради повністю узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеним в постанові від 16.06.2022 у справі № 759/4247/20, провадження № 61-83св22. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 260, 261, 315 ЦПК України, він просив суд заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду (вхідний № 14386/24 від 08.04.2024) (а. с. 30, 31) .
12.08.2024 адвокат Мірошниченко Андрій В'ячеславович надіслав на електронну пошту Ковпаківського районного суду м. Суми клопотання про про залишення заяви без розгляду, із змісту якого вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться цивільна справа в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада про встановлення факту, що має юридичне значення. Дана справа була призначена до розгляду на 12.08.2024 на 11:00. У справах окремого провадження суд не розглядає і не вирішує спір про право. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 294 ЦПК України) . Заяву в порядку окремого провадження він не визнає у повному обсязі. На підставі вищенаведеного він просив залишити заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення без розгляду (вхідний № Еп-1725/24 від 12.08.2024) (а. с. 56) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.01.2025 у справі № 592/3520/24, провадження № 2-о/592/3/25 справу клопотання адвоката Мірошниченка Андрія В'ячеславовича про залучення до участі у справі заінтересованих осіб було задоволено частково. Було ухвалено залучити до участі у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересованими особами: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Було ухвалено призначити судове засідання у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, на 31.03.2025 на 13:00. Ухвала оскарженню не підлягає. Ухвала набрала законної сили 22.01.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130276990) (а. с. 88) .
16.09.2025 представник заінтересованої особи за довіреністю - головний спеціаліст відділу представництва інтересів Сумської міської ради, виконавчого комітету Сумської міської ради та міського голови правового управління Сумської міської ради Харченко Олег Олександрович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву, в якій він зазначив про те, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться справа № 592/3520/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення. Він просив розглядати справу без участі представника Сумської міської ради, прийняти законне і обґрунтоване судове рішення. Він підтримує в повному обсязі клопотання Сумської міської ради від 05.04.2024 № 449/07.01-15.06 про залишення заяви ОСОБА_1 , заінтересован особа: Сумська міська рада, про встановлення факут, що має юридичне значення, та відзив Сумської міської ради від 05.04.2024 № 448/07.01-15.06 (вхідний № 36537/25 від 16.09.2025) (а. с. 108) .
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 23.10.2025 у справі № 592/3520/24, провадження № 2-о/592/3/25 в задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 адвоката Сапіча Володимира Михайловича про забезпечення позову по справі № 591/3520/24 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, про забезпечення позову було відмовлено. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Ухвала не набрала законної сили (https://reyestr.court.gov.ua/Review/131196524) (а. с. 125) .
У відкритому судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник адвокат Сапіч Володимир Михайлович наполягали на задоволенні заяви про встановлення факту, що має юридичне значення.
У відкритому судовому засіданні представник заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвокат Мірошниченко Андрій В'ячеславович категорично заперечував проти задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Він просив залишити заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, без розгляду.
Вислухавши пояснення та думку заявника, пояснення та думку його представника, пояснення та думку представника заінтересованих осіб, дослідивши документи та копії документів, які містяться в матеріалах судового провадження, враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, перелік яких зазначено у цій статті.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Під час відкритого судового засідання судом було встановлено, що обставини, щодо яких заявник просить встановити факт, виникли після смерті ОСОБА_4 , отже, в даному випадку безумовно існують спадкові правовідносини.
Із змісту абз. абз. 2, 3 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 вбачається, що, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року, тощо. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження з'ясується, що має місце спір про право, суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявникові, що він має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08#Text) .
Згідно п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998) , в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: - згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0005700-95#Text) .
Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Наявність спору про право повинна встановлюватись за ознакою можливого заперечення суб'єктивного права особи, щодо якого виникає спір, у цій справі - майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 у справі № 632/580/17, провадження № 61-51сво18 зазначено про те, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов'язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов'язків (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82857515) .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18, провадження № 14-567цс18 вказано про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо) ; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів (https://reyestr.court.gov.ua/Review/81574014) .
Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) .
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України) .
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Зі змісту заяви ОСОБА_1 вбачається, що метою його звернення із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4 .
Доводи представника заявника адвоката Сапіча Володимира Михайловича про відсутність спору про право щодо спадкування частини спадщини померлої, право на спадкування якої має ОСОБА_1 , не заслуговують на увагу, оскільки зі змісту заяви про забезпечення позову по справі № 591/3520/24, поданої 23.10.2025 представником заявника ОСОБА_1 адвокатом Сапічем Володимиром Михайловичем, вбачається спір щодо, а саме: щодо черговості отримання спадщини, яка виникла після смерті ОСОБА_4 .
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право між заявником та заінтересованими особами: Сумською міською радою, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
Отже, заява ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає залишенню без розгляду.
При постановленні даної ухвали були враховані правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 22.04.2020 у справі № 200/14136/17, провадження № 61-15965св19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/88909705) , в постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі № 591/134/22, провадження № 61-1663св23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111251171) .
Одночасно суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику ОСОБА_1 його право звернутися до суду в порядку позовного провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 259, 265, 267, 268, 272 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Сумська міська рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без розгляду.
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо залишення позову (заяви) без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Головуючий: І.Г. Бичков