Справа № 473/5002/25
Номер провадження1-кп/473/389/2025
іменем України
"27" жовтня 2025 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
учасники процесу:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції з ВК 72),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12025152190000699 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Одеси, громадянин України, із професійно-технічною освітою, до засудження проживав за адресою АДРЕСА_1 , відбуває покарання в ДУ «Вознесенська виправна колонія (№ 72) за адресою Миколаївська область, м.Вознесенськ, вул.Київська, 300, раніше судимий: 17.11.2021 Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України був звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки; 01.11.2022 Київським районним судом м.Одеси за ч.4 ст.186, ч.1 ст.71 КК України до покарання у вигляді 7 років 1 місяця позбавлення волі;
у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України,
12.01.2023 засуджений ОСОБА_4 прибув для відбуття покарання до державної установи «Вознесенська виправна колонія (№ 72)».
19.08.2025 на підставі постанови про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор установи виконання покарань ОСОБА_4 за порушення вимог режиму відбування покарання підданий стягненню у вигляді переведення до приміщення дисциплінарного ізолятору строком на десять діб.
Незважаючи на застосування заходів дисциплінарного впливу, ОСОБА_4 належних висновків для себе не зробив та продовжив порушувати режим відбування покарання в ДУ ВВК-72.
Так 19.08.2025 засуджений ОСОБА_4 поміщений до камери № 4 ДІЗО ДУ ВВК-72 на підставі постанови начальника установи виконання покарань про поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор від 19.08.2025 тривалістю 10 діб. Під час поміщення, ОСОБА_4 ознайомлений із графіком чергувань у камері на серпень 2025 року та забезпечений необхідним робочим інвентарем.
28.08.2025 року о 06:57 годині ОСОБА_4 відкрито, в категоричній формі відмовився виконувати законні вимоги представника адміністрації установи виконання покарань начальника ДУ ВВК-72 ОСОБА_5 щодо утримання в чистоті і порядку приміщення камери та дотримання санітарно-гігієнічних норм, чим порушив вимоги ч.3 ст.107 КВК України, ст.9 КВК України, згідно яких засуджені зобов'язані виконувати законні вимоги адміністрації установ виконання покарань, п.4 ч.2 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, згідно яких засуджені зобов'язані виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу установи виконання покарань, а також п.2 ч.2 розділу II Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, згідно яких засуджені зобов'язані утримувати в чистоті і порядку приміщення установи виконання покарань.
В подальшому засудженому ОСОБА_4 в усній формі, роз'яснено його права та обов'язки, доведено вимоги режиму відбування покарань, які передбачені ст.9 КВК України, ч.3 ст.107 КВК України, п.4 ч.2 розділу II Правил, п.2 ч.2 розділу II Правил, а також попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст.391 КК України за злісну непокору вимогам адміністрації установи виконання покарань.
Після чого начальник установи ДУ ВВК-72 ОСОБА_5 повторно наказав ОСОБА_4 приступити до прибирання приміщення камери № 4 ДІЗО, однак засуджений знову відкрито відмовився від виконання зазначеної законної вимоги адміністрації установи виконання покарань.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України, та пояснив, що йому зрозуміла суть пред'явленого обвинувачення, він погоджується із обставинами, викладеними в обвинувальному акті. Вказав, що щиро кається у вчиненому. На підставі ст.63 Конституції України відмовився надавати покази.
Про допит свідків ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту клопотань не заявляли, на допиті не наполягали, тому із врахуванням таких засад кримінального провадження як змагальність (ст.22 КПК України) та диспозитивність (ст.26 КПК України) їх покази судом не досліджувалися.
На підставі наданих прокурором документів встановлено, що згідно постанови начальника установи від 19.08.2025 №69/2 ОСОБА_4 був поміщений в ДІЗО строком на 10 діб за допущене порушення режиму утримання, що мало місце 17.08.2025.
Як вбачається з рапорту, зареєстрованому у Вознесенському РУП 28.08.2025 за №14072, до поліції надійшло повідомлення про те, що 28.08.2025 о 08-13 год. в м.Вознесенськ, вул.Київська 300 засуджений ОСОБА_4 проявляє непокору адміністрації, повідомлення надійшло від чергового ВК, про це також є рапорт чергового Вознесенської ВК 72 ОСОБА_6 від 28.08.2025.
Також у справі є накази про призначення на посади співробітників колонії, а саме ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 (начальник колонії), ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Згідно з наданим розпорядком дня ДІЗО/ПКТ ДУ Вознесенська ВК 72 від 13.01.2025 р. визначено заходи та час їх проведення, в тому числі час прибирання камер, а також є графік чергування у камері ПКТ №4 на серпень 2025 р. з датами чергування засудженого ОСОБА_4 19, 22, 25, 28, 31 серпня.
Також в матеріалах справи є копія вироку Київського районного суду м.Одеси від 01.11.2022 р., на підставі якого ОСОБА_4 відбуває покарання у вигляді 7 років 1 місяця позбавлення волі.
Згідно з психологічною та медичною характеристиками засуджений ОСОБА_4 не має перешкод для утримання ДІЗО, про це також зазначено в довідці психолога за результатами обстеження при поміщенні в ДІЗО.
Згідно з рапортом ОСОБА_11 на ім'я начальника ДУ Вознесенська ВК було встановлено допущене 17.08.2025 порушення засудженим ОСОБА_4 порядку відбування покарання, який о 15-05 під час поіменної перевірки порушив форму одягу, про що також є акт про відмову від надання письмових пояснень від 17.08.2025.
18.08.2025 було складено висновок по факту порушення ПВР, на підставі якого прийнято рішення застосувати до ОСОБА_4 заходи дисциплінарного впливу та згідно з протоколом №118 від 19.08.2025 засідання дисциплінарної комісії установи було прийнято рішення застосувати до засудженого ОСОБА_4 стягнення у вигляді поміщення до ДІЗО на 10 діб.
Також прокурором надані документи, які характеризують особу обвинуваченого та довідку по особовій справі засудженого станом на 27.10.2025 року.
Оцінюючи докази в їх сукупності із врахуванням вимог ч.1 ст.89 та ст.94 КПК України, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведено повністю, його дії суд кваліфікує за ст.391 КК України як тобто злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення на більш суворий режим відбування покарання.
Згідно із ст.65 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України є визнання ним своєї вини, щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України встановлено не було.
Беручи до уваги обставини справи та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який вину у вчиненому злочині визнав, на момент вчинення правопорушення мав непогашені судимості, за які зараз відбуває покарання в ВК 72, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, характеризується негативно та має 28 діючих стягнень, враховуючи вік обвинуваченого та його поведінку під час судового розгляду, наявність пом'якшуючих відповідальність обвинуваченого обставин, а також те, що злочин, який вчинив обвинувачений згідно ст.12 КК України належить до нетяжких злочинів суд вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів можливе у разі призначення обвинуваченому покарання у межах санкції ст.391 КК України у вигляді позбавлення волі
Початок строку відбування покарання засудженим ОСОБА_4 23.06.2022 р., кінець строку 23.07.2029 р.
Таким чином станом на 27.10.2025 року невідбута ОСОБА_4 частина покарання становить 3 роки 8 місяців 26 днів.
Тому покарання ОСОБА_4 має бути призначено з дотриманням вимог ч.1 та ч.4 ст.71 КК України, яка передбачає, що якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Речові докази, процесуальної витрати та шкода, завдана злочином, - відсутні.
Керуючись ст.ст.373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за пред'явленим йому обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.391 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати до покарання, призначеного за даним вироком невідбуту частину покарання у вигляді позбавлення волі за вироком Київського районного судом м.Одеси від 01.11.2022 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч.4 ст.186, ст.71 КК України до покарання у вигляді 7 років 1 місяця позбавлення волі, станом на 27.10.2025 року невідбута частина покарання становить 3 роки 8 місяців 26 днів, та призначити остаточно ОСОБА_4 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_4 за цим вироком обчислювати з 27.10.2025 року.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його оголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарження вироку, якщо його не скасовано, - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1