Справа № 466/6325/25
Провадження № 2/466/2777/25
22 вересня 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді Білінської Г.Б.
при секретарі Ханас С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
в липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернулося до Шевченківського районного суду м. Львова із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договорами №1973797 від 26.03.2021 та №1885479 від 14.03.2021 у розмірі 19740,53 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн. витрат на правову допомогу у розмірі 9000 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 26.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Маніфою» (далі ТОВ «Маніфою») та ОСОБА_1 укладено договір №1973797, основними умовами якого передбачено: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього Договору.
Згідно умов вказаного договору сума кредиту складає 3950,00, дата видачі кредиту 26.03.2021, дата повернення кредиту 15 квітня 2021 року, термін користування кредитом 20 днів
ТОВ «Маніфою» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі, натомість останній ухиляється від виконання зобов'язання щодо поверення коштів у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 10425,72 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту)- 3950,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6475,72 грн.
Разом з тим, 14.03.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (далі ТОВ «1 безпечне Агенство Необхідних Кредитів») та ОСОБА_1 укладено договір №1885479, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно умов вказаного договору сума кредиту складає 3000 грн, дата видачі кредиту 14.03.2021, дата повернення кредиту 10.04.2021, термін користування кредитом 27 днів.
ТОВ «1 безпечне Агенство Необхідних Кредитів» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі, натомість останній ухиляється від виконання зобов'язання щодо поверення коштіу у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 9314,81 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2967,80 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6246,67 грн., інфляційні збитки-86,68 грн., нараховані 3%річних - 13,66 грн.
11.08.2021 було укладено договір №11/08/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1973797.
23.05.2024 було укладено договір №23/25/24, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1973797.
30.12.2021 було укладено договір №30-12/2021, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 безпечне Агенство Необхідних Кредитів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1885479.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1885479.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19740,53 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту)- 6917,80 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12722,39 грн, інфляційні збитки-86,68 грн., нараховані 3%річних - 13,66 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22 липня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
21.07.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог з підстав, вказаних у відзиві.
25.07.2025 представник позивача надав відповідь на відзив, де зазначив, що укладені між сторонами договори позики в електронному вигляді відповідають вимогам Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України ) та Закону України « Про електронну комерцію « , де ними було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов, позичальник був ознайомлений з їхніми умовами та висловив своє волевиявлення шляхом їхнього підписання з використанням електронного підпису. Щодо перерахування коштів, то позивач зазначив, що ТОВ «Маніфою» та ТОВ «1 безпечне Агенство Необхідних Кредитів») не є банками, які мають право здійснювати грошові перекази, а тому відповідні операції було здійснено ТОВ ФК «Вей Фор Пей «та ФК «Фінекспрес», на підставі укладених між ними договорів. При цьому перерахування кредитних коштів здійснювалося на картковий рахунок відповідача, який зазначений ним у реєстраційній анкеті клієнта. Щодо нарахування відсотків за спірними договорами позики, то вони розраховані у відповідних відсотках та в межах строків визначених у них.
04.08.2025 представником відповідача надіслано заперечення на відповідь на відзив з підстав, вказаних у ньому.
Представник позивача на адресу суду за Вх.№28380 від 22.09.2025 подав заяву, в якій просив розгляд справи здійснювати за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов з підстав наведених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Зачепіло З.Я. у судове засідання не з'явився, від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю відповідача та його представника.
Згідно ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 26 березня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір позики №1973797.
Відповідно до пунктів 2.2. та 2.3. Договору позика надається на умовах повернення, платності та строковості в національній валюті України - гривні. Сума позики - 3950,00 грн, строк позики - до 15 квітня 2021 року ( 20 днів ).
ТОВ «Маніфою» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі, натомість останній ухиляється від виконання зобов'язання щодо поверення коштів у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 10425,72 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту)- 3950,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 6475,72 грн.
14.03.2021 між ТОВ «1 безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір №1885479.
За цим Договором позикодавець зобов'язаний передати позичальнику у власність грошові кошти , на погоджений умовами договору строк , шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, а позичальник зобов'язується повернути таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково та оплатити позикодавцю проценти від суми позики, вказані в п.2 Договору.
ТОВ «1 безпечне Агенство Необхідних Кредитів» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало у повному обсязі, натомість останній ухиляється від виконання зобов'язання щодо поверення коштіу у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на день формування позовної заяви становить 9314,81 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 2967,80 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 6246,67 грн., інфляційні збитки-86,68 грн., нараховані 3%річних - 13,66 грн.
11.08.2021 було укладено договір №11/08/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1973797.
23.05.2024 було укладено договір №23/25/24, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1973797.
30.12.2021 було укладено договір №30-12/2021, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 безпечне Агенство Необхідних Кредитів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1885479.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1885479.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19740,53 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту)- 6917,80 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12722,39 грн, інфляційні збитки-86,68 грн., нараховані 3%річних - 13,66 грн.
Оскільки відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за вказаними вище кредитними договорами, позивач звернувся до суду з даним позовом.
За приписами статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої і третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей (частини перша-третя, п'ята, шоста статті 203 ЦК України).
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Частиною першою статті 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно з частини другої статті 1078 ЦК України майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.08.2021 було укладено договір №11/08/21 відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Маніфою» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1973797.
23.05.2024 було укладено договір №23/25/24, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1973797.
30.12.2021 було укладено договір №30-12/2021, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «1 безпечне Агенство Необхідних Кредитів» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1885479.
10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1885479.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 19740,53 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту)- 6917,80 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12722,39 грн, інфляційні збитки-86,68 грн., нараховані 3%річних - 13,66 грн.
Таким чином ТОВ «Факторинг Партнерс» наділено правом вимоги до відповідача за договорами №1973797 від 26.03.2021 та №1885479 від 14.03.2021.
Крім, того в матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем в загальній сумі становить становить 19740,53 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 6917,80 грн, , заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 12722,39 грн, інфляційні збитки-86,68 грн., нараховані 3%річних - 13,66 грн.
Отже, суд вважає, що позивачем доведено, що відповідач не виконав умови кредитних договорів №1973797 від 26.03.2021 та №1885479 від 14.03.2021 та право вимоги за цими договорами перейшло до позивача, отже позовні вимоги доведені і підлягають до задоволення.
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Крім того, в силу дії 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути в користь позивача судові витрати по сплаті судового збору.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Згідно з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем подані Договір про надання правової допомоги №-----02-07/2024 від 02.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги № 1028 від 01.05.2025, витяг з Акту № 11 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року.
Представник позивача просить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги на загальну суму 9000 грн.
Під час вирішення питання про стягнення витрат на професійну правову допомогу, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц у постанові від 19.02.2020. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Відтак, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі, є завищеними, враховуючи категорію справи та час, який представник міг би витратити на підготовку матеріалів. В цій частині заявлених вимог слід стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 3000 грн, що буде співрозмірним, на думку суду, з ринковими цінами адвокатських послуг та конкретними обставинами справи.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 89, 141, 247, 259, 263-265, 273, ст.ст. 525, 526, 527, 530, 610, 625, 629, 1050, 1054 ЦК України, суд,-
позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, заборгованість за кредитними договорами №1973797 від 26.03.2021 та №1885479 від 14.03.2021 в розмірі 19740,53 грн (дев'ятнадцять тисяч сімсот сорок гривень п'ятдесят три копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, судовий збір в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», ЄДРПОУ 42640371, юридична адреса: м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі гривень).
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Г. Б. Білінська