Справа № 450/4374/25 Провадження № 2/450/2420/25
про залишення позовної заяви без руху
01 жовтня 2025 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Данилів Є.О. перевіривши в м. Пустомити матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю,
25.09.2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Левицька І.С. звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Частиною 4 статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Також, до вказаної позовної заяви позивачем на підтвердження сплати судового збору також надано дублікат квитанції № 2.323893949.1 від 24.09.2025 року про сплату судового збору в сумі 8490,00 гривень, проте така квитанція не відповідає вимогам законодавства.
У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11 щодо застосування Закону України «Про судовий збір», документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
За таких обставин документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, дублікати у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору. Вказана позиція висловлена в Ухвалі Верховного суду по справі № 757/7529/17ц від 29.10.2018 року.
Надана позивачем квитанція про сплату судового збору не відповідає зазначеним вимогам законодавства.
Згідно з п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
За змістом даної норми, під вартістю нерухомого майна розуміється грошова сума, за яку зазначене майно може бути продано в цьому населеному пункті чи місцевості на час розгляду справи.
В матеріалах справи відсутня грошова оцінка земельної ділянки, при цьому позивач в позовній заяві покликається на договір купівлі-продажу земельної ділянки від 10.12.2018 року, який не є належним доказом для підтвердження вартості майна на час розгляду справи, оскільки такий був укладений більше як шість років тому.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про оцінку земель», вартість земельної ділянки - еквівалент цінності земельної ділянки, виражений у ймовірній сумі грошей, яку може отримати продавець; нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; експертна грошова оцінка земельних ділянок - результат визначення вартості земельної ділянки та пов'язаних з нею прав оцінювачем (експертом з питань оцінки земельної ділянки) із застосуванням сукупності підходів, методів та оціночних процедур, що забезпечують збір та аналіз даних, проведення розрахунків і оформлення результатів у вигляді звіту.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про оцінку земель» визначається, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об'єкта оцінки.
Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.
Відповідно ст.20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Таким чином, позивачу для визначення ціни позову слід долучити до позовної заяви звіт про оцінку вартості майна, а саме земельної ділянки площею 0,1849 га з кадастровим №4623686200:01:002:0170, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташований в с. Скнилів Львівська область, земельної ділянки площею 0,1317 га з кадастровим №4623686200:01:002:0169, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, що розташований на території Скнилівської сільської ради Львівської області станом на час звернення до суду, яка підтверджує вартість майна та виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності.
Також, суд роз'яснює позивачу, що вартість станом на час звернення до суду, яка буде визначена нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки чи визначена за результатами проведення експертної грошової оцінки, земельної ділянки становитиме ціну позову.
Таким чином, при зверненні до суду позивачем не були дотримані вимоги закону, оскільки в позовній заяві відсутнє належне підтвердження ціни позову, що суперечить п. 9 ч. 1 ст.176 ЦПК України та з поданих матеріалів позовної заяви неможливо визначити ціну позову та перевірити правильність сплати судового збору.
В силу вимог ч.1 ст. 185 ЦПК України зазначені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві строку для усунення недоліків позовної заяви у такий спосіб:
позивачеві протягом встановленого судом строку надати суду оригінал квитанції про сплату судового збору та зазначити ціну позову у відповідності до експертної грошової оцінки земельних ділянок станом на подання позовної заяви, доплатити судовий збір за подання позовної заяви до суду, виходячи з ціни позову розрахованого відповідно до дійсної вартості спірного майна (земельних ділянок) на момент звернення до суду із заявленими позовними вимогами та представлення суду квитанції про доплату судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. 259- 261 ЦПК України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання манйа особистою приватною власністю, - залишити без руху.
Надати позивачеві десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання даної ухвали, для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.
Згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала остаточна та окремому оскарженню не підлягає.
СуддяЄ. О. Данилів