Справа №463/9909/25
Провадження №2-н/463/1700/25
про відмову у видачі судового наказу
24 жовтня 2025 року місто Львів
Суддя Личаківського районного суду м. Львова Ціпивко І.І., вивчивши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 ,
встановив:
Заявник ОСОБА_1 просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на його користь аліментів на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 4000,00 гривень, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Розглянувши заяву про видачу судового наказу та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку про необхідність відмовити у видачі судового наказу з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Так, відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Тобто, Закон визначає можливість заявлення в порядку наказного провадження, вимоги про стягнення аліментів як в частці від доходу, так і у твердій грошовій сумі. При цьому тверда грошова сума не є довільною, а чітко регламентованою - в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Водночас зі змісту заяви про видачу судового наказу вбачається, що заявником заявлено вимогу про стягнення з боржника аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 4000,00 грн, що не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 167 ЦПК України розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника. За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 165 ЦПК України).
Зважаючи на наведене та те, що заявником заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, у видачі судового наказу слід відмовити.
Крім того, заявнику слід роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. 163, 165, 167 ЦПК України, суддя
постановив:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя І.І.Ціпивко