Справа № 444/1069/25
Провадження № 3/444/624/2025
22 жовтня 2025 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Олещук М. М., за участю секретаря судового засідання Мачіха Г.В., захисника особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 - захисника Неофіта Д.Б., особи відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Жовква Львівської області справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Відділення поліції №2 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, місце праці не встановлено, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 09.06.1966 року о 01 год. 10 хв. в с.Зіболки по вул. Миру 4, Львівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки "Skoda yeti" н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в законному порядку водій відмовився, чим своїми діями ОСОБА_1 п.п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав. Підтримав подане 02.10.2025р. захисником Неофіта Д.Б. клопотання про закриття провадження у справі про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з підстав викладених у клопотанні. Також, під час розгляду справи ОСОБА_1 пояснив, що він приїхав пізно з базару бусом. Потім до нього прийшов його друг, вони поговорили, вже було досить пізно вечором, він вийшов на подвір'я і побачив, що за під'їхала машина, яка освітила його подвір'я, це були працівники поліції. Він з ними близько 40 хвилин спілкувався. Потім він пішов і сфотографував їх машину. ОСОБА_1 ствердив, що працівники поліції зайшли на приватну територію. Також просили його, що він продув "Драгер", але він відмовився.
Захисник Неофіта Д.Б. в судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення підтримав, мотивуючи таке клопотання тим, що обвинувачення відносно ОСОБА_1 є незаконним, базується на неналежній, недопустимій, недостовірній та недостатній доказовій базі, яка була сформована з суттєвими порушеннями вимог чинного законодавства. Зупинка ОСОБА_1 22.03.2025 р. була здійснена всупереч закону за відсутності підстав, що визначені статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», пунктом 7 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, який затверджений Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1456, адже особа, яка притягується до адміністративної відповідальності 22 березня 2025 року о 02:25 будь-яких порушень правил дорожнього руху не допускав, зокрема не керував автомобілем, та автомобіль не перебував у робочому стані, внаслідок чого усі подальші дії, що вчинені з моменту зупинки аж до часу складення відносно такої особи протоколу є протиправними. Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію», передбачений виключний перелік підстав для зупинення транспортного засобу. Відповідно до частини другої вказаної статті поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Пунктом 7 Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, який затверджений Постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1456 передбачено, що уповноважена особа має право вимагати в особи пред'явлення нею документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, у таких випадках: якщо особа має зовнішні ознаки, схожі на ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об'єкті із спеціальним режимом; якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином не можливо; якщо особа перебуває в місці вчинення кримінального, адміністративного правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об'єктом вчинення правопорушення; порушення особою відповідних заборон, введених на території, де запроваджено правовий режим воєнного стану. На відеозаписі, що є в матеріалах справи йде розмова працівників поліції, які бажають незаконно притягти до відповідальності за ч.1 ст. КУпАП. Такі дії патрульних поліцейських є неетичними в умовах воєнного стану та підтверджують їх некомпетентність. На вказаному відеозаписі також відсутній момент зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 . Доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree) сформульована Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України». Відповідно до цієї доктрини, якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). Верховним Судом у постанові в справі № 461/3138/17 від 03.02.2020 р. вказано, що похідні докази «плоди», що сформовані на підставі первинних матеріалів, які отримані з порушенням законом визначеної процедури «отруйне дерево» є недопустимими засобами доказування. Слід також зазначити, що за змістом ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, документи про адміністративне правопорушення є недопустимими доказами, адже сформовані на основі неналежного джерела доказів. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Отже, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.
В матеріалах справи відсутні будь-які дані, які б спростовували доводи про невинуватість поза розумним сумнівом. Будь-яких інших об'єктивних даних про вчинення ОСОБА_1 правопорушення немає.
Вказана у фабулі правопорушення обставина, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, є недоведеною жодними належними та допустимими доказами.
Відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, за вказаних обставин, за відсутності безперервного відеозапису події, варто визнати недопустимими доказами, оскільки вони здобуті з порушенням вимог Закону та встановленого порядку обстеження водіїв на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин необхідно прийти до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу і події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення особи відносно, якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , доводи захисника Неофіта Д.Б., суд дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 280 КУпАП визначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Незважаючи на те що ОСОБА_1 свою провину не визнав, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та його вина у цьому підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279126 від 23.03.2025 року;
- CD-диском з відеореєстратора з нагрудної камери поліцейського події, яка мала місце 23.03.2025 року за участі ОСОБА_1 (арк.спр.6);
- Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким ОСОБА_1 від проходження огляду відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.03.2025 року о 01 год. 15 хв., відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від огляду;
- інформацією про отримання посвідчення водія гр. ОСОБА_1 (арк. спр. 7);
Статтею 256 КУпАП встановлені вимоги щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, у протоколі зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища та адреси свідків.
Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду визначає Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом - Інструкція).
Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Так, ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Із оглянутого під час розгляду справи відео записаного СD диску події, яка мала місце 23.03.2025 року за участі ОСОБА_1 встановлено, що автомобіль працівників поліції рухається в слід за автомобілем, яким керує ОСОБА_1 . Останній вийшов з автомобіля і на запитання працівника поліції куди він так пізно їде, ОСОБА_1 відповів, що їде додому. Інших осіб, які б перебували на території поблизу не зафіксовано. Працівник поліції виявив в ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння та запропонував йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Драгер". На прохання працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 відмовився, оскільки працівник поліції прийшов на приватну власність. Із відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, та працівник поліції зазначив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Також працівником поліції ОСОБА_1 було зазначено, що ним не було увімкнемо показник повороту, коли він повертав до господарського двору.
Даний відеозапис містить інформацію щодо обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Розгляд справи в суді проводиться щодо з'ясування саме обставин порушення водієм вимог п.2.5 Правил дорожнього руху, тобто його відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, яка є однією із кваліфікуючих ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №279126 від 23.03.2025 року, а також оглянутим судом відеозаписом події, яка мала місце 23.03.2025 року.
Вимога щодо проходження огляду на стан сп'яніння заявлялась ОСОБА_1 уповноваженими працівниками поліції з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Наведеними вище доказами в справі підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що своєю чергою є підставою для його притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наданий до протоколу відеозапис містить інформацію щодо обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення та підтверджує факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що своєю чергою є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Пояснення ОСОБА_1 , про те, що він не керував транспортним засобом, є необґрунтованими, спростовуються наведеними вище доказами, і спрямовані на уникнення від адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Доводи захисника Неофіта Д.Б. викладені в письмовому клопотанні та в судовому засіданні спростовуються наданим суду відеозаписом та не спростовують висновок суду про наявність вини та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях водія ОСОБА_1 .
Таким чином, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП є правильною.
Наведеними вище доказами в справі підтверджується факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що своєю чергою є підставою для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, стягнення накладається в межах, установлених цим Кодексом. При накладенні стягнення враховуються характер правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Призначаючи вид та міру стягнення правопорушнику, враховую характер скоєного правопорушення, дані про особу правопорушника, майновий стан особи, ставлення до вчиненого.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують адміністративну відповідальність не встановлено.
Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає стягнення у вигляді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Призначаючи вид та міру стягнення, враховую обставини вчинення правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного правопорушення, особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а відтак приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності, що буде достатнім для його виправлення та запобігатиме вчиненню ним інших адміністративних правопорушень.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП, пункту 5 ч. 2 ст.4 Закону України "Про судовий збір» з останніми змінами та доповненнями, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатнихосіб.
Станом на 01.01.2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" становить 3028, 00 грн., а тому з правопорушника в користь держави належить стягнути судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст.40-1, ч.1 ст.130, 283, 284, 307, 308-310 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ грн. 00 коп. - в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) - 605 /шістсот п'ять/ грн. 60 коп. судового збору, який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя: Олещук М. М.