Справа №443/704/25
Провадження №2/443/536/25
іменем України
27 жовтня 2025 року місто Жидачів
Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Павліва А.І.,
секретар судового засідання Стасів С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальна громад села Буянів в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом, -
встановив:
Стислий виклад позиції сторін.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Яременко І.О. подав до суду позовну заяву до ОСОБА_2 (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальна громад села Буянів в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області, в якій просить визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 право на земельну частку (пай) на території Мельницької сільської ради Жидачівського району Львівської області, площею 2,09 умовних кадастрових гектари, згідно Сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ЛВ №0154088 від 07.03.1997, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської РДА №686 від 24.10.1996 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на середню частку (пай), що видаються Жидачівською районною державною адміністрацією по Мельницькій сільській раді за №21
В обґрунтування позовних вимог щодо предмета спору покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер родич позивача ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли житловий будинок в АДРЕСА_1 , а також право на земельну частку (пай) на території Мельницької сільської ради, площею 2,09 умовних кадастрових гектари, належне померлому на підставі Сертифікату на право на земельну частку (пай) Серія ЛВ №0154088 від 07.03.1997. Згідно заповіту від 13.03.1992 ОСОБА_3 на випадок своєї смерті заповів усе своє майно позивачу, а відповідно до заповіту від №57 від 14.12.2001, заповів житловий будинок в АДРЕСА_1 ОСОБА_2 . Позивач та відповідач прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , вступивши в управління та володіння спадковим майном у піврічний термін після його смерті. Згодом відповідач вирішив юридично оформити спадщину, а тому звернувся в Жидачівську державну нотаріальну контору із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, внаслідок чого нотаріусом заведено спадкову справу №241/2014, а 02.08.20014 йому видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом відносно житлового будинку в АДРЕСА_1 . 29.04.2025 позивач звернувся в Жидачівську державну нотаріальну контору з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 відносно земельної частки (паю), але нотаріус відмовив через пропуск піврічного терміну на подання заяви про прийняття спадщини, а також через відсутність правовстановлюючого документа на земельну частку (пай), що знаходиться на території Мельницької сільської ради, що належала померлому і є спадковим майном.
Позивач та його представник у судове засідання не з'явилися, однак представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання заявлених вимог в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, визнання позових вимог та розуміння наслідків визнання позову.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.29).
Заяви, клопотання, подані учасниками справи.
Представником позивача подано клопотання про витребування доказів (а.с.30), заяву про розгляд підготовчого засідання за їх відсутності, підтримання позовних вимог та призначення справи до судового розгляду по суті (а.с.43), заяву про розгляд справи за їх відсутності та підтримання позовних вимог в повному обсязі (а.с.51).
Відповідачем подано заяву про розгляд справи за його відсутності, визнання позових вимог та розуміння наслідків визнання позову (а.с.25).
Представником третьої особи подано заяву про розгляд справи за його відсутності (а.с.29).
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 08.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження (а.с.18-19).
Ухвалою підготовчого засідання від 06.06.2025 витребувано докази та оголошено перерву у підготовчому засіданні (а.с.31-32).
Ухвалою підготовчого засідання від 01.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.44-45).
Зважаючи на вимоги статей 211, 223 та частини 2 статті 247 ЦПК України, судом 24.10.2025 проведено розгляд справи за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З урахуванням ухвалення цього рішення за відсутності учасників справи, датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення.
Позиція суду.
Суд, з'ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу позовних вимог, зваживши на позицію інших учасників справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Буянів Жидачівського району Львівської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 06.06.2014, виданим повторно (а.с.9).
Згідно з довідою старостою сіл Мельнич, Лютинка, Буянів Журавненської селищної ради №505 від 08.04.2025 ОСОБА_3 був зареєстрований один в АДРЕСА_1 до дня своєї смерті, що наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 . У виконкомі Мельницької сільської ради посвідчено заповіт від 13.03.1992 року за № 13 в користь ОСОБА_1 , а також посвідчено заповіт від 14.12.2001 року за № 57 в користь ОСОБА_2 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , вступивши в управління та володіння спадковим майном у піврічний термін після його смерті (а.с.10).
Відповідно до заповіту, складеного в с. Мельнич Жидачівського району Львівської області 13.03.1992, зареєстрованого у реєстрі за №13, ОСОБА_3 все своє майно заповів ОСОБА_1 (а.с.11).
За змістом заповіту, складеного в с. Мельнич Жидачівського району Львівської області 14.12.2001, зареєстрованого у реєстрі за №57, ОСОБА_3 заповів житловий будинок і господарські будівлі на випадок своєї смерті ОСОБА_2 (а.с.57)
Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 02.08.2014, зареєстрованого у реєстрі за №668, встановлено, що спадкоємцем майна ОСОБА_3 є ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видане свідоцтво складається з житлового будинку з прилеглими до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 (а.с.12).
За змістом довідки відділу №5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 15.04.2025 на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 24.10.1996 №686 за ОСОБА_3 зареєстровано право на земельну частку (пай) розміром 2,09 умовних кадастрових гектарів на території Мельницької сільської ради. Сертифікат серії ЛВ №0154088 зареєстрований 07.03.1997 за №21 (а.с.13).
Постановою приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу від 29.04.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після смерті у зв'язку з пропуском піврічного терміну на подання заяви та відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай) на території Мельницької сільської ради Стрийського (колишнеього Жидачівського) району Львівської області, що належала померлому і є спадковим майном (а.с.15).
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з наявністю у позивача права на майно у порядку спадкування за заповітом та перешкоди у належному юридичному оформленні цього права у позасудовому порядку через невизнання його нотаріусом, який відмовив позивачу у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.
Норми права, які застосував суд.
До спірних правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Нормою частини 1 статті 534 ЦК УРСР передбачено, що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).
Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Приписами статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Також, суд застосував норми статті 5, пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Крім цього, суд зважає на роз'яснення, викладені у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування».
Узагальнені фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_3 на час відкриття спадщини (день його смерті) належало право на земельну частку (пай), розміром 2,09 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Мельницької сільської ради на підставі Сертифіката серії ЛВ №0154088, зареєстрованого 07.03.1997 за №21, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації №686 від 24.10.1996.
За життя ОСОБА_3 зробив особисте розпорядження на випадок своєї смерті, склавши заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_1 .
У подальшому ОСОБА_3 зробив нове розпорядження на випадок своєї смерті, склавши новий заповіт, яким заповів належний йому житловий будинок ОСОБА_2 .
Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.
Суд зауважує, що з огляду на час смерті ОСОБА_3 спадкування відбулося за правилами, встановленими ЦК УРСР. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, визначеним у заповіті, стосовно спірної земельної частки (паю) та таким, який придбав спадщину після смерті ОСОБА_3 , фактично вступивши в управління та володіння спадковим майном у визначений законом строк. Ці обставини повністю підтверджуються безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, які узгоджуються між собою і сумнівів у своїй належності та допустимості не викликають. Доказів, які б спростовували викладені обставини або породжували обґрунтовані сумніви у їх достовірності, матеріали справи не містять і судом не встановлено.
Наведені обставини дозволяють суду виснувати, що позивач ОСОБА_1 має обґрунтоване право на зазначену земельну частку (пай), яке набув у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , однак позбавлений можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, а також зважаючи на те, що особисте майнове право ОСОБА_1 не визнається, відтак позивач має законні сподівання на судовий захист цього права в силу приписів статті 16 ЦК України, у зв'язку з чим його представник і звернувся до суду, тому суд, з огляду на обґрунтованість та підставність позову, вважає, що позов слід задовольнити повністю.
На підставі статей 524, 525, 534, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, статті 5 та пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 (місце проживання: Львівська область, Стрийський район, с.Буянів, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: Львівська область, Стрийський район, с.Буянів), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, територіальна громад села Буянів в особі Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 2,09 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), яка розташована на території Мельницької сільської ради, згідно з сертифікатом серії ЛВ №0154088, зареєстрованого 07.03.1997 за №21, виданого на підставі розпорядження голови Жидачівської районної державної адміністрації від 24.10.1996 №686.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Дата складення повного судового рішення - 27 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя А.І. Павлів