Справа № 442/5996/25
Провадження №3/442/2006/2025
Іменем України
24 жовтня 2025 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Коваль Р.Г., розглянувши матеріали, які надійшли від ВнП № 2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, українку, жительку АДРЕСА_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП,
До Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області 16.09.2025 вдруге надійшов адміністративний матеріал у відношенні ОСОБА_1 про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 03.08.2025, близько 12.30 год. в АДРЕСА_2 , вчинила насильство відносно своєї матері насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, внаслідок чого може бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Постановою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 13.0.8.2025 матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, повернути до ВнП Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області для належного оформлення, в якій було зазначено недоліки, що давали судді підстави для прийняття вказаної постанови.
Особа, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 належним чином повідомлялась про час та місце судового розгляду, в судові засідання 26.09.2025, 24.10.2025 не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань не подавала.
Перевіривши матеріали справ, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення та долучені до них матеріали, оцінивши в сукупності всі докази, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно диспозиції частини 1 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність за вказаною нормою настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 2 ст. 173-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Згідно ч.3 ст. 173-2 КУпАП, яка передбачає притягнення до відповідальності за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Однак у фабулі адміністративного правопорушення, яке викладено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 391092 від 03.08.2025 не зазначено, що ОСОБА_1 протягом року повторно притягалась до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення в не чітко сформульована суть правопорушення, як передбачено диспозицією ст. 173-2 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства настає лише у тому разі, якщо визначеними у вказаній нормі закону діями була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відсутність підтвердження завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а лише можливість завдання такої шкоди, не містить складу правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП та відповідно виключає відповідальність за вказаною нормою закону.
Одночасно слід зауважити, що відсутність умисного мотиву на вчинення дій, зазначених у диспозиції ст. 173-2 КУпАП, вказує на відсутність суб'єктивної сторони і не дає достатніх підстав для кваліфікації дій за цією нормою Закону.
Факт сварок і непорозумінь на побутовому ґрунті свідчить про наявність конфлікту та не підтверджує факту вчинення особою домашнього насильства.
Отже, оцінкою наявних в справі матеріалів встановлено відсутність належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів на підтвердження завдання шкоди психічному здоров'ю потерпілої, що не дає підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно зі ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так як протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, тому обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення - це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
За наведених вище обставин, суддя приходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, не доведений та не підтверджений належними і допустимими доказами, що унеможливлює притягнення останньої до адміністративної відповідальності, тому справа підлягає закриттю відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 173-2, 245, 247, 251, 252, 253, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2КУпАП, закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано ,та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Роман КОВАЛЬ