Справа № 309/3566/25
Провадження № 3/309/1180/25
23 жовтня 2025 року м. Хуст
Суддя Хустського районного суду Закарпатської області Орос Я.В., розглянувши об'єднані матеріали, які надійшли з Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,
за ст..122-4 КУпАП та ст.124 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №469883 від 30 вересня 2025 року, водій ОСОБА_1 в м.Хуст по вул..Об'їзна, 30.09.2025 року близько 20 год. 35хв.керуючи вантажним автомобілем марки «Volvo FN» д.н.з. НОМЕР_1 причіп SCNMITZ д.н.з. НОМЕР_2 скоїв дорожньо-транспортну пригоду із автомобілем марки «Мерседес Віто» д.н.з. НОМЕР_3 , після чого місце дорожньо-транспортної пригоди залишив. Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.10 «а» ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ст.122-4 КУпАП.
Також згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №469879 від 30 вересня 2025 року, водій ОСОБА_1 в м.Хуст по вул..Об'їзна, 30.09.2025 року близько 20 год. 35хв. керуючи вантажним автомобілем марки «Volvo FN» д.н.з. НОМЕР_1 причіп SCNMITZ д.н.з. НОМЕР_2 перед початком руху , перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,перешкодив рух автомобілю марки «Мерседес Віто» д.н.з. НОМЕР_3 , що спричинило зіткнення із парканом фірми «Ozon». Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.10.1 ПДР та вчинив правопорушення передбачене ст.124 КУпАП.
Постановою Хустського районного суду від 23.10.2025 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження.
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, вину не визнав та просив закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Пояснив суду, що він виїхав з автостоянки та проїхавши незначний відрізок дороги вирішив перевірити технічний стан автомобіля, тоді включив лівий покажчик повороту розпочав маневр і не завершивши його поїхав прямо. ОСОБА_1 зазначає, що жодного відношення до дорожньо-транспортної пригоди він не має, пошкоджень його автомобіль не зазнав, зіткнення не було.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до положення ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна)дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція статті 122-4 КУпАП передбачає відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 2.10 «а» ПДР України передбачено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Пунктом 10.1ПДР передбачено,що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 КУпАП та ст.124 КУпАП стверджується:
- протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №469883 від 30 вересня 2025 року та ЕПР1 №469879 від 30 вересня 2025 року;
- схемою місця ДТП від 30.09.2025 року в м.Хуст по вул..Об'їзна, Дорога Н-09;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 30.09.2025року;
- витягом з приладу Drager від 30.09.2025року про результати тестування на алкоголь відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , згідно якого результат - 0,00%;
- дисками з відеозаписом місця події з яких вбачається, що дійсно ОСОБА_2 в м.Хуст на автодорозі Н-09 керував транспортним засобом «Мерседес Віто» д.н.з. НОМЕР_3 , розпочав маневр обгону та не завершив його, тоді як водій вантажного автомобілю марки «Volvo FN» д.н.з. НОМЕР_1 причіп SCNMITZ д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 не дочекавшись завершення маневру ОСОБА_2 увімкнув лівий покажчик повороту та розпочав рух вліво, внаслідок чого ОСОБА_2 зіткнувся з огорожею.
Щодо пояснень ОСОБА_1 про відсутність його вини у дорожньо-транспортній пригоді суд зазначає наступне.
З доданої до матеріалів справи схеми місця ДТП від 30.09.2025року встановлено, що видимі (зовнішні) пошкодження транспортного засобу марки «Volvo FN» д.н.з. НОМЕР_1 причіп SCNMITZ д.н.з. НОМЕР_2 отримані внаслідок ДТП відсутні.
Відповідно до п. 26Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченогост. 124 КУпАП, може бути будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому, пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушення Правил дорожнього руху.
Порушення водієм ОСОБА_1 вимоги п. 10.1 ПДР України знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням даної ДТП та її наслідками.
Таким чином, суд вважає доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, а саме транспортного засобу «Мерседес Віто» д.н.з. НОМЕР_3 , який належить потерпілому ОСОБА_2 ..
Щодо вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст..122-4 КУпАП суд звертає увагу, що згідно пояснень ОСОБА_2 та відеозапису, який долучено до матеріалів справи вбачається, що дійсно ОСОБА_1 після дорожньо-транспортної пригоди продовжив рух прямо.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що залишення місця дорожньо-транспортної пригоди є самостійним адміністративним правопорушенням, передбаченим статтею 122-4 КУпАП. Його об'єктивна сторона полягає у невиконанні водієм обов'язку залишатися на місці пригоди до прибуття поліції та виконання передбачених законом дій. Суд підкреслив, що: дії водія, який залишає місце ДТП, свідчать про намагання уникнути відповідальності або приховати обставини пригоди; залишення місця ДТП є порушенням незалежно від того, чи визнано особу винною у спричиненні самої ДТП (постанова ВС від 21.02.2019 у справі № 127/16624/17, постанова від 26.05.2020 у справі № 686/12724/19); учасник пригоди зобов'язаний діяти відповідно до пункту 2.10 Правил дорожнього руху: негайно зупинити транспортний засіб, залишатися на місці, увімкнути аварійну сигналізацію, встановити знак аварійної зупинки, не переміщати транспорт чи предмети, що мають значення для розслідування. Таким чином, Верховний Суд наголошує: сам факт залишення місця ДТП є завершеним складом правопорушення, і посилання особи на відсутність вини у спричиненні пригоди не звільняє її від обов'язку залишатися на місці події.
Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суддя доходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 та 124 КУпАП, повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом». Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву».
При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.
Отже, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу правопорушення, передбаченогост.124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху, правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та ст. 122-4 КУпАП, а саме - залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Статтею 33 КУпАП України передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених КУпАП України та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обираючи стягнення для ОСОБА_1 враховую відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин.
Згідно ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За наведених обставин суддя вважає за необхідне призначити покарання у вигляді штрафу.
Таке покарання, в даному випадку, буде достатнім для виховання вказаної особи, та запобігання вчинення нових правопорушень.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 36,124, 130, 283-285, 287, 291, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4та 124 КУпАП України та накласти на нього стягнення :
- за ст.122-4 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. в дохід держави.
- за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. в дохід держави.
На підставі ст.36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ст. 122-4КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 6800 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Хустського
районного суду: Орос Я.В.