308/14858/25
27.10.2025 місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., ознайомившись з адміністративною справою за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
Представник позивача адвокат Григоренко Андрій Олександрович, що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить поновити строк на звернення до суду з адміністративним позовом, скасувати постанову №БЦ-1990 від 05.06.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на нього штрафу у розмірі 51 000,00 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю події адміністративного правопорушення.
Як вбачається з матеріалів позову, позивач ОСОБА_1 оскаржує постанову ІНФОРМАЦІЯ_3 №БЦ-1990 від 05.06.2025 у справі про адміністративне правопорушення, тобто звернувся до суду з позовом ( відбиток штемпеля на поштовому конверті від 07.10.2025 року) після закінчення передбаченого законом строку звернення до суду, при цьому заявив клопотання про поновлення пропущеного строку. Проте доказів поважності причин його пропуску суду не надав, при цьому в позовній заяві зазначив, що про наявність постанови йому стало відомо 25.09.2025 по причині блокування банківських карток.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.10.2025 позовну заяву залишено без руху, і встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання ухвали шляхом надання до суду належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення із позовом до суду.
21.10.2025 на адресу суду надійшла заява від представника позивача про усунення недоліків, в якій представник позивач зазначив, що пропуск строку пов'язаний із необізнаністю Позивача про факт винесення оскаржуваної постанови з поважних причин. Позивачу стало відомо про факт винесення оскаржуваної постанови після 25.09.2025 року і це прямо пов'язано з накладенням арешту на банківські рахунки Позивача.
Зазначив, що із наведених пояснень та додаткових доказів можна зробити висновок, що Позивач, перебуваючи на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 та не маючи змоги відвідувати ІНФОРМАЦІЯ_5 , дізнався про оскаржувану постанову після спливу строку на її оскарження саме з поважних причин та об'єктивних обставин - по факту арешту банківських рахунків, який накладено в рамках НОМЕР_1 в дату 25.09.2025 року.
Дослідивши подану позивачем заяву про усунення недоліків, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об'єктивно непереборних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем/представником позивача суду не наведено.
Жодних інших належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом, ніж тих, що зазначені в заяві, позивачем до суду не надано, обставин за яких позивачем пропущено строк звернення до суду після того, як він дізнався про існування постанови 25.09.2025 взагалі не зазначено (позовну заяву відправлено поштовим відправленням 07.10.2025), відповідно, судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об'єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.
Відтак, доводи, викладені позивачем у заяві про усунення недоліків, є не обґрунтованими і безпідставними.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення до суду не є поважними, а тому відповідна заява позивача задоволенню не підлягає.
Згідно з частинами 1, 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про про зміну заходу стягнення у постанові про порушення митних правил, а підстави, наведені ним у заяві про поновлення цього строку, не є поважними, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд -
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа: Білоцерківський відділ державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя І.О. Шепетко