Справа № 308/19940/24
24 жовтня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів із захисником ОСОБА_3 , кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024071030001509 від 25.07.2024 року про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Великий Молодьків Новоград-Волинського району Житомирської області, з базовою середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст. 185 та ч.1 ст. 357 КК України
сторони та учасники кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5
захисник - адвокат ОСОБА_3
законний представник - ОСОБА_6
обвинувачений - ОСОБА_4
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.
22 липня 2024 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у місті Ужгород, на пл. Поштовій, де в цей момент у нього виник протиправний умисел, направлений на таємне привласнення чужого майна, на виконання якого, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з корисливих мотивів, з метою особистої наживи та збагачення за рахунок чужого майна, діючи з прямим умислом, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, підібрав із землі банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 та привласнив собі з корисливих мотивів, яку раніше, цього ж дня, потерпілий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , втратив з власної необережності.
В подальшому, 22 липня 2024 року з 16:47 по 16:50 години, неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у місті Ужгород, на пл. Ш. Петефі, 47, маючи в розпорядженні банківську картку, реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно - небезпечні наслідки, караність та суспільну небезпечність, з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами, які знаходились на рахунку банківської картки АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , виданої на імя ОСОБА_7 , ОСОБА_4 здійснив наступні банківські операції, а саме:
- зняття грошових коштів 22.07.2024 о 16:46 у сумі 1 000 грн. в банкоматі АТ КБ «Приватбанк» розташованого за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Шандора Петефі, 47;
- зняття грошових коштів 22.07.2024 о 16:48 у сумі 1 000 грн. в банкоматі АТ КБ «Приватбанк» розташованого за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Шандора Петефі, 47;
- зняття грошових коштів 22.07.2024 о 16:49 у сумі 2 000 грн. в банкоматі АТ КБ «Приватбанк» розташованого за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Шандора Петефі, 47;
- зняття грошових коштів 22.07.2024 о 16:49 у сумі 5 000,00 грн. в банкоматі АТ КБ «Приватбанк» розташованого за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Шандора Петефі, 47;
- зняття грошових коштів 22.07.2024 о 16:50 у сумі 10 000,00 грн. в банкоматі АТ КБ «Приватбанк» розташованого за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, площа Шандора Петефі, 47.
Своїми умисними діями, ОСОБА_4 завдав потерпілому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матеріального збитку на суму 19 000,00 гривень.
Зазначеними діями неповнолітній ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційного документу з корисливих мотивів та ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 357 та ч.4 ст. 185 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, такі обставини ніким не оспорюються, а обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження правильно зрозуміли зміст цих обставин і сумнівів у добровільності їх позиції немає, суд роз"яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження, що вони в разі визнання судом недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, будуть позбавлені права оскаржувати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, в порядку ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого документів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 357 та ч.4 ст. 185 КК України визнав повністю та показав, що 22.07.2024 на пл.. Поштовій в м. Ужгороді він знайшов чужу банківську карту ПриватБанку. Він підібрав її та поклав собі в кишеню. В подальшому того ж дня у банкоматі, який знаходиться на пл. Петефі в м. Ужгороді він частинами зняв із вказаної картки гроші в загальному розмірі 19000 грн., які привласнив собі.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні щиро розкаявся, повідомив, що завдані ОСОБА_7 збитки він відшкодував повністю, просилв суд суворо його не карати.
Потерпілий ОСОБА_7 у судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У матеріалах справи наявна заява потерпілого про розгляд справи без його участі, у якій він зазначає, що до обвинуваченого ОСОБА_4 претензій не має. Всі грошові кошти йому повернуто (відшкодовано).
Судом досліджені характеризуючі дані обвинуваченого та встановлено наступне.
Згідно з довідкою УІАП ГУНП в Закарпатській області № 2-06082024/21011 від 06.08.2024 року ОСОБА_4 раніше не судимий.
Згідно довідки КНП «Обласний заклад з надання психіатричної допомоги м. Берегова» Закарпатської обласної ради від 30.07.2024 року № 235, ОСОБА_4 у вказаний заклад за медичною допомогою не зверталася.
Згідно досудової доповіді про неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , складеної 15.10.2025 року сектором ювенальної пробації м. Житомира Корольовського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, які впливають на поведінку обвинуваченого, а також низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, сектор ювенальної пробації м. Житомира Корольовського РВ філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладення на ОСОБА_4 обов"язків, передбачених ч.3 ст. 76 КК України .
Дослідивши всі обставини кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 357 КК України - привласнення офіційного документу з корисливих мотивів та ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Кримінальна відповідальність передбачає законно обґрунтований обов'язок обвинуваченого ОСОБА_4 , який вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч.1 ст. 357 та ч.4 ст. 185 КК України, піддатися осуду з боку держави і бути покараним у повній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.103 КК України при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри та виду покарання на основі всебічного врахування фактичних обставин справи в їх сукупності, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, суд також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього, які зокрема, знайшли своє відображення у досудовій доповіді про обвинуваченого ОСОБА_4 .
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
При призначенні ОСОБА_4 покарання суд також враховує, що шкода потерпілому ОСОБА_7 обвинуваченим відшкодована повністю, про що потерпілий зазначає у заяві від 27.06.2025 року.
Керуючись вимогами передбаченими ст.103 КК України, відповідно до яких при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 міри та виду покарання слід врахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини справи, особу винного, обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, умови життя та виховання неповнолітнього, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, суд доходить переконання про можливість виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.
На думку суду, саме таке покарання ОСОБА_4 буде відповідати вимогам ст. 50 КК України, а саме - буде сприяти виправленню ОСОБА_4 , а також запобіганню вчинення нових злочинів як ОСОБА_4 , так і іншими особами.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - оптичний носій інформації CD-R диск вих.. № 465-ВБ від 24.09.2024 року з інформацією наданою АТ КБ «ПриватБанк» - залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 373, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 357 та ч.4 ст. 185 КК України, призначивши покарання:
за ч.1 ст. 357 КК України у виді пробаційного нагляду на строк два роки з покладенням, обов"язків, передбачених п.п.1,2,3 ч.2 ст 59-1 КК України, а саме зобов"язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
за ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк п"ять років.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п"ять років.
На підставі ст.ст. 75, 104 КК України ОСОБА_4 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов'язків - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою "Формування життєвих навичок", а саме модуль 4 "Цілепокладання та побудова життєвих планів".
Початок іспитового строку рахувати з дня ухвалення вироку.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - оптичний носій інформації CD-R диск вих.. № 465-ВБ від 24.09.2024 року з інформацією наданою АТ КБ «ПриватБанк» - залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд - протягом 30 днів з дня його проголошення, а особою яка перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_1