Справа № 305/4044/25
Номер провадження 1-кс/305/443/25
24.10.2025 року м. Рахів
Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі: прокурора Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисників - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до клопотання матеріали кримінального провадження за № 12025071140000446, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2025 року, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого, одруженого, з повною середньою освітою, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.345 КК України, -
24.10.2025 року до слідчого судді надійшло клопотання заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №12025071140000446 від 22.10.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1, ч. 2 ст. 345 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що відомості про дане кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2025 за № 12025071140000446 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, тобто умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
22.10.2025 близько 01 години, по АДРЕСА_1 , під час несення служби працівниками Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, а саме: поліцейським офіцером громади сектору превенції Рахівського РВП ОСОБА_8 (жетон 0142708) та поліцейським СРПП Рахівського РВП ОСОБА_9 (жетон 0206332), під час опрацювання виклику по факту дорожньо - транспортної пригоди, прибувши туди на службовому автомобілі марки «Renault Duster» з д.н.з. НОМЕР_1 , з метою документування ДТП яке відбулось за вище вказаною адресою, ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , порушуючи громадський порядок, керуючись спільним умислом на нанесення тілесних ушкоджень працівникам правоохоронного органу, почали агресивно себе поводити, виражатися нецензурною лайкою в бік працівників поліції, погрожувати застосуванням фізичного насильства у зв'язку із виконанням ними своїх службових обов'язків, смикати за формений одяг та наносити численні удари ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зокрема ОСОБА_5 з метою здійснення опору, смикав за формений одяг та силою схопив за праву руку ОСОБА_8 а ОСОБА_10 завдав одного удару рукою, стиснутою в кулак, у область лівої щоки ОСОБА_8 , внаслідок чого останній отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на лівій щоці та синця внутрішньої поверхні правого передпліччя, а в цей час, ОСОБА_11 схопивши за формений одяг ОСОБА_9 почав руками стискати шию останньому, внаслідок чого ОСОБА_9 отримав легкі тілесні ушкодження у вигляді саден на шиї.
Таким чином ОСОБА_5 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, а саме: умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.
22.10.2025 о 15.50 годині ОСОБА_5 затримано в порядку ст..208 КПК України.
23.10.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 22.10.2025; постановою про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження; протоколами допиту свідків; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участі потерпілих; іншими матеріалами кримінального провадження.
Під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, необхідністю застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду слід відмітити, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду. Наявність певного ризику, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та всiма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciey y. Moldova (Бекчиев проти Молдови), Panchenkov Russia (Панченко проти Росп)), а в даному конкретному випадку, такий ризик є обґрунтованим, оскільки він належним чином умотивований та підтверджуються наявними матеріалами. Дійсним є такий ризик у розрізі того, що підозрюваний будучи обізнаним з санкцією статті, яка їй інкримінується, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду в подальшому, може виїхати із свого місця постійного проживання з метою уникнення від кримінальної відповідальності.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, даний ризик належно вмотивований тим що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його вини в подальшому. Даний ризик підтверджений ще тим що останній за допомогою свого вантажного автомобіля ГАЗ 66 з д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи за кермом якого відтягнув автомобіль марки «Volkswagen Toaureg» з місця дорожньо - траспортної пригоди та намагався його приховати, що призвело в подальшому до знищення речового доказу шляхом його підпалу.
Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки на час розгляду даного клопотання, ще не допитані. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свiдкiв) у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ризик того, що ОСОБА_5 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов'язків, визначених ч.7 ст.42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого.
Ризик того, що ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що останній ніде не працює, підозрюється у тяжкому корисливому злочині.
Крім цього, просить суд при розгляді клопотання також врахувати діючий на даний час та на час вчинення кримінального правопорушення воєнний стан на території України, введений та продовжений Указом Президента України у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
На думку сторони обвинувачення, всі зазначені у ч. 1 ст. 194 КПК України обставини є доведеними, а тому є достатні підстави для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти настанню вищенаведених ризиків
Тому слідчий у клопотанні просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, водій ВОП « ОСОБА_12 », одруженого, освіта повна середня, на утриманні має 3 дітей, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання, просять таке задовольнити, оскільки обрання найсуворішого запобіжного заходу мотивоване ризиками, зазначеними у клопотанні, застосування інших більш м'яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_5 не можливе, тому просять обрати щодо останнього запобіжний захід у виді тримання під вартою. Маючи законні підстави для перетину кордону під час дії воєнного стану, оскільки має на утриманні трьох малолітніх дітей, останній може переховуватись від органу досудового розслідування чи суду.
Захисник - адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав подані письмові заперечення про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого, застосувавши більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою, спираючись на доводи зазначені в письмових запереченнях, а також додатки які були надані останнім до заперечень, а саме: довідка про стан здоров'я матері; акт обстеження матеріально-побутових умов; свідоцтво про шлюб; свідоцтва про народження дітей. Просив врахувати положення ч. 2 ст. 183 КПК України (особа раніш не судима, міра покарання до п'яти років), а в разі якщо слідчий суддя прийде до висновку про задоволення клопотання слідчого, обираючи розмір застави, просив врахувати заробітну плату підозрюваного в межах 15000 гривень, на утриманні останнього троє малолітніх дітей та стан здоров'я матері.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримала доводи колеги, не втручаючись в обґрунтованість підозри, вказала, що немає доказів ризикам, які вказані в клопотанні, оскільки вони визначені абстрактно, тобто немає підстав для застосування найсуворішого запобіжного заходу.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку своїх захисників.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали надані з клопотанням, слідчий суддя приходить до наступного висновку:
Зі змісту ст. 177 КПК України слідує, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання зокрема спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду. При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті - зазначено в частині 2 ст. 177 КПК України.
Відповідно до вимог, передбачених в ст. 178 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 цього кодексу, повинен оцінити в сукупності й всі обставини перелічені цією статтею.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу.
Судом встановлено, що Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12025071140000446, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12025071140000446 від 22.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, в подальшому на підставі постанови прокурора пор об'єднання кримінальних проваджень від 23.10.2025 року об'єднано з кримінальним провадженням внесеним до ЄРДР за №12025071140000447 від 22.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та присвоєно основний номер в ЄРДР №12025071140000446 від 22.10.2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286-1, ч. 2 ст. 345 КК України. (а.с. 113-114)
22.10.2025 року о 15 годині 50 хвилин було фактично затримано ОСОБА_5 та о 16 год. 30 хв. 22.10.2025 року затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується копією протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, який підписаний ОСОБА_5 та захисником підозрюваного - адвокатом ОСОБА_13 (а.с. 57-60)
23.10.2025 року заступником начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_3 , в порядку ст.ст. 276 - 278 КПК України, складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, ОСОБА_5 , яке йому вручене 23.10.2025 року о 14 год. 55 хв. (а.с. 108-110)
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України №3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду, як джерело права, а відповідно до ст.18 цього Закону встановлено порядок посилання на Конвенцію та практику Суду.
Відповідно до практики ЄСПЛ, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу», повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що має місце в даному випадку.
Про обґрунтованість підозри свідчать докази зібрані під час досудового розслідування, копії яких додані до матеріалів клопотання, а саме: протоколом огляду місця події від 22.10.2025; постановою про долучення речових доказів до матеріалів кримінального провадження; протоколами допиту свідків; протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком за участі потерпілих; іншими матеріалами кримінального провадження.
Під час розгляду питання про обґрунтованість підозри слідчим суддею враховується практика Європейського суду з прав людини викладена у справі Мюррей проти Сполученого Королівства, відповідно до якого факти, що викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред'явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу, на які також в клопотанні посилався слідчий.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України - термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Як вбачається з самого клопотання та наданих стороною обвинувачення матеріалів, що його обґрунтовують, зазначені обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в самому клопотанні слідчого. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів слідчий суддя лише визначає, що причетність підозрюваного до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено.
Розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Про існування ризику, передбачених п. 3 ст. 177 КПК України, а саме ризик незаконного впливу ОСОБА_5 , на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, а саме останній може вдатися до незаконного впливу на таких, оскільки мешкає у одному населеному пункті з ними.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів і карається позбавленням волі на строк до п'яти років.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Але на думку слідчого судді навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину в даному випадку не може бути єдиним виправданням обрання вказаного слідчим запобіжного заходу, а тому при вирішенні клопотання, крім наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів, оцінив в сукупності всі обставини, в тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного, той факт, що ОСОБА_5 раніше не судимий, одружений, має на утриманні трьох малолітніх дітей, працюючий, зареєстрований та має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тобто є односельчанином свідків у даному кримінальному провадженні, а також враховуючи наявність на утриманні підозрюваного ОСОБА_5 трьох малолітніх дітей, останній має законні підстави для виїзду за кордон під час дії воєнного стану на території України.
Таким чином, враховуючи, що обставини та докази, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою не встановлені та не надані, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчий суддя відповідно до положень ст. 178 КПК України враховує, що підозрюваний ОСОБА_5 , до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягався, а відтак раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, має на утримання трьох малолітніх дітей, фактично працює, тобто має міцні соціальні зв'язки, тому у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному заставу у розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2025 року встановлено на рівні 3028 гривні. Отже, на переконання суду, застава у розмірі 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб буде забезпечувати виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків.
Керуючись вимогами ст. ст.131, 132, 176, 177, 178, 181, 182, 183,184, 194, 197, 198, 376 КПК України та ст. 29 Конституції України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Рахівського відділу Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження за № 12025071140000446, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.10.2025 року, відносно: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, працюючого, одруженого, з повною середньою освітою, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.345 КК України - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, починаючи з моменту фактичного затримання, а саме з 15 години 50 хвилин 22.10.2025 року по 15 годину 50 хвилин 20.12.2025 року, включно.
Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі, 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, як альтернативний запобіжний захід, які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, зокрема на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.
У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку із внесенням застави, він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали до 20 грудня 2025 року.
В разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
1. прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому підозрюваний зареєстрований та проживає, без дозволу органу досудового розслідування чи суду;
3. повідомляти орган досудового розслідування чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4. здати на зберігання до Головного управління ДМС в Закарпатській області, свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в'їзд в Україну;
5. утримуватися від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Рахівський відділ Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області.
Ухвала підлягає негайному виконанню Рахівським РВП ГУНП в Закарпатській області, а в разі внесення застави в частині покладених обов'язків виконання ухвали доручити також Рахівському РВП ГУНП в Закарпатській області.
Копію ухвали негайно надати підозрюваному та прокурору.
Інші учасники справи мають право отримати копії ухвали в Рахівському районному суді Закарпатської області.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає до негайного виконання та подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено та проголошено 27.10.2025 року о 08 годині 50 хвилин.
Слідчий суддя ОСОБА_1