Справа № 136/1740/25
провадження № 2-а/136/41/25
"20" жовтня 2025 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Присяжного О.І.,
за участю секретаря судового засідання Мельник В.Р., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Кріштоф-Боровскі Я.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, в режимі відеоконференції, за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки України в особі Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Стислий виклад позицій учасників справи.
ОСОБА_1 через свого представника Мусіровського Олексія Анатолійовича звернувся до суду із відповідним позовом, в якому просить постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі серії ББА № 110018 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 гривень 00 копійок скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 03.09.2025, приблизно о 11:30, старшим оперуповноваженим Вінницького управління ДВБ Національної поліції України старшим лейтенантом ОСОБА_2 , під час патрулювання було виявлено, що ОСОБА_1 в м. Липовець на перехресті вулиць В.Липкіського та вул. Скакунського будучи директором Липовецького РТСК ТСОУ допустив до підготовки учня автошколи на необладнаному транспортному засобі чим порушив пункт 30.3.к Правил дорожнього руху.
03.09.2025 о 18:59 відносно ОСОБА_1 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі серії ББА № 110018. По даному факту, а саме по виявленому незначному порушенню на автомобілі SENS д.н.з. НОМЕР_1 пояснено, що на даному автомобілі працював інструктор ОСОБА_3 , який 27.07.2025 звільнився у зв'язку з виходом на пенсію. До цього, під час начального практичного керування була пошкоджена задня частина автомобіля, тому була знята наліпка буква «Н» в рівносторонньому трикутнику розміром 200 мм. («Навчальний»). Майстер практичного керування транспортними засобами ОСОБА_4 закріплений за автомобілем LАNOS д.н.з. НОМЕР_2 , який зламався, тому він пересів на автомобіль SENS д.н.з. НОМЕР_1 , а наліпку «Навчальний» приклеїти не встиг. Дане порушення можливо було усунути на місці, так як дана подія відбувалась за 200 метрів до автошколи, але дане порушення на місці усунути працівники поліції не дозволили.
Позивач не вважає, що відсутність тільки на задній частині автомобіля, знаку «Навчальний», коли відповідно ДСТУ 3849:20, є знаки на передньому та задньому капоті букви «Н», на передніх дверях написано «Навчальний», на даху знак «Навчальний». Транспортний засіб пройшов ОТК, обладнаний додатковими дзеркалами заднього виду, додатковими педалями, інструктор пройшов атестацію - є порушенням відповідно до ст. 127-3 КУпАП. Знак не наклеїли у зв'язку з тим, що задня частина автомобіля була пофарбована, тому фарба ще не висохла належним чином і приклеювання знаку «Навчальний» може пошкодити нове покриття. Через дві хвилини після того, як працівники поліції дозволили подальший рух, знак на автомобіль, а саме на задню частину автомобіля був приклеєний, а також встановлено двосторонній знак «Навчальний» на дах автомобіля.
На підставі викладеного вважає, що наявні підстави для закриття провадження по справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача Кріштоф-Боровскі Я.І. просить відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі, не погоджується із доводами адміністративного позову та вважає його необґрунтованим, оскільки з матеріалів адміністративної справи, а саме з фото та відеозапису вбачається, що на автомобілі ЗАЗ SENS, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить Липовецькому РСТК ТСОУ, виявлено два порушення:
- на даху автомобіля встановлено трьохсторонній розпізнавальний знак «Н», що не відповідає вимогам Підпунктом «к» пункту 30.3 розділу 30 «Номерні, розпізнавальні знаки, написи і позначення» ПДР а саме: допускається встановлення двостороннього знаку на даху легкового автомобіля (фототаблиця від 23.09.2025) та відео «export-3ajeb час 0:02:23);
- на капоті та багажному відділенні (спереду і ззаду) автомобіля зображено літеру «Н» червоного кольору без рівностороннього трикутника білого кольору з вершиною догори і каймою червоного кольору (має бути рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори і каймою червоного кольору, в який вписано літеру "Н" чорного кольору (фототаблиця від 23.09.2025) та відео «export-3ajeb час 0:04:32 та 0:04:49).
Порушень з боку старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 під час розгляду матеріалів про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 127-3 КУпАП та винесення Матвієвським М.В. постанови стосовно ОСОБА_1 за ст. 127-3 КУпАП не вбачається, отже відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ст. 19 Конституції, законами та нормативно-правовими актами України, не спричинивши при цьому порушення прав позивача та норм чинного законодавства України.
У запереченнях (відповіді на відзив) представник позивача Мусіровський О.А. вказав, що відповідно до п. 30.3 ПДР України, законодавцем встановлено, що навчальний транспортний засіб повинен бути обладнаний спеціальними знаками відповідного розміру спереду та ззаду автомобіля, однак як альтернативу такому розміщенню допускає також встановлення двостороннього знаку на даху легкового автомобіля. Це означає, що відповідальна особа вправі обирати один із варіантів розміщення знаку на автомобілі, або ж сумістити їх. Із дослідженого відеозапису встановлено, що на даху автомобіля розміщено рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори і каймою червоного кольору, в який вписано літеру «Н» чорного кольору. Таким чином уповноважена особа виконала вимоги п.30.3 ПДР України щодо розміщення на автомобілі знаку «Навчальний транспортний засіб». Що стосується відповідності вказаного знаку на даху автомобіля вимогам щодо його розміру, таке питання не було предметом обговорення на місці зупинки автомобіля, відповідні заміри проведені не були, а тому судом не може бути констатовано про його невідповідність вимогам п. 30.3 ПДР України.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 12.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, позивачу надано десять днів для усунення недоліків.
15.09.2025 позивачем було усунуто недоліки зазначені судом.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 18.09.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.09.2025 о 15:30 годині, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Витребувано з Департаменту внутрішньої безпеки України в особі Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки поліції України матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 127-3 КУпАП, у якій було винесено постанову серії ББА № 110018 від 03.09.2025 року.
22.09.2025 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача Кріштоф-Боровскі Я.І. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
26.09.2025 на адресу суду від Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 127-3 КУпАП, у якій було винесено постанову серії ББА № 110018 від 03.09.2025 року.
29.09.2025 від Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки надійшов лист (вих. № 73132-2025 від 29.09.2025) про заміну представника відповідача.
29.09.2025 судом задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи на 08.10.2025 о 12:00 годині, з метою надання можливості позивачу ознайомитись із матеріалами адміністративної справи наданої відповідачем.
08.10.2025 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву у справі № 136/1740/25 (вих. № 72318-2025 від 25.09.2025).
08.10.2025 судом задоволено клопотання позивача та відкладено розгляд справи на 20.10.2025 об 11:00 годині. з метою надання позивачу можливості подати відповідь на відзив.
Ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області від 09.10.2025 задоволено клопотання представника відповідача Кріштоф-Боровскі Я.І. про проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
17.10.2025 від представника позивача Мусіровського О.А. через систему «Електронний суд» надійшли заперечення (відповідь на відзив).
У судовому засіданні Юкало Ю.А. підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі, з підстав зазначених у ньому та відповіді на відзив.
Представник відповідача Кріштоф-Боровскі Я.І. просила у задоволенні адміністративного позову відмовити, оскільки позов є необґрунтованим та безпідставним, з підстав зазначених у відзиві на позов.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ББА № 110018 від 03.09.2025, винесеної старшим оперуповноваженим Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, старшим лейтенантом поліції Матвієвським М.М., 03.09.2025 об 11 год. 30 хв. в м. Липовець на перехресті доріг вул. В.Липківського та вул. Скакунського, Юкало Юрій Анатолійович, будучи директором Липовецького РСТК ТСОУ допустив підготовку учня Сергеєвої Софії В'ячеславівни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , інструктором ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на транспортний засіб, який не був обладнаний відповідно до вимог п. 24.8 ПДР України розпізнавальним знаком «Навчальний транспортний засіб» встановленого зразка спереду та ззаду транспортного засобу або двостороннім знаком на даху автомобіля, передбаченого п. 30.3 «К» ПДР України, чим порушив вимоги п.24.8 ПДР України. За вказане діяння ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 8 500 грн (а.с. 90).
Окрім зазначеної постанови, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення за ст. 127-3 КУпАП на ОСОБА_1 наявні наступні документи:
- письмові пояснення ОСОБА_1 від 03.09.2025, відповідно до яких він повідомляє, що майстер практичного керування транспортними засобами ОСОБА_4 закріплений за автомобілем LАNOS д.н.з. НОМЕР_2 , який зламався, пересів на автомобіль SENS д.н.з. НОМЕР_1 , а наліпку «Навчальний» приклеїти не встиг. Дане порушення можливо було усунути на місці, так як дана подія відбувалась за 200 метрів до автошколи, але дане порушення на місці усунути працівники поліції не дозволили (а.с. 91-92);
- письмові пояснення ОСОБА_4 від 03.09.2025, відповідно до яких останній працює інструктором з навчальної їзди та в той момент здійснював свою роботу на автомобілі SENS д.н.з. НОМЕР_1 , на автомобілі встановлено трьохсторонній знак «Навчальна їзда» та наклеєні букви «Н» спереду та ззаду авто, які не відповідають ПДР (а.с. 100);
- письмові пояснення ОСОБА_6 від 03.09.2025, відповідно до яких остання була зупинена на автомобілі SENS д.н.з. НОМЕР_1 під час практичного заняття, за порушення п. 24.8 ПДР, а саме за порушене розташування розпізнавальних знаків «Навчальний транспортний засіб», встановленого зразку п. 30.5.«к» ПДР України, виїздів з практичного керування на вищевказаному автомобілі здійснювала близько п'яти разів (а.с. 93-94);
- медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом ОСОБА_6 (а.с. 98);
- медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом ОСОБА_4 (а.с. 102);
- поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 225716204 від 24.12.2024 на автомобіль ЗАЗ SENS д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 103);
- протокол перевірки технічного стану транспортного засобу ЗАЗ SENS д.н.з. НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 від 06.06.2024 (а.с. 104);
- атестат спеціаліста серії НОМЕР_4 , виданий на ім'я ОСОБА_4 (а.с. 101);
- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 08.08.2021 (а.с. 105-106);
- фотокопії з місця вчинення правопорушення (а.с. 107-109);
- СД-диск з відеозаписом з місця вчинення правопорушення (а.с. 110).
20.10.2025 в судовому засіданні копії даних документів були звірені із оригіналами матеріалів адміністративної справи наданої відповідачем на вимогу суду. При цьому, заслухавши думку учасників справи, судом було визнано недоцільним дослідження відеозапису з місця вчинення адміністративного правопорушення, оскільки на ньому фактично відображенні ті ж самі обставини, що і на досліджених в судовому засіданні фотознімках.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи й цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Стаття 127-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення посадовими особами закладів, їх філій чи інших відокремлених підрозділів, фізичними особами - підприємцями встановленого порядку підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів, а саме: здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів особою, яка не має чинного документа спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допуск осіб, які не склали теоретичний іспит, до практичної підготовки водіїв; проведення практичної підготовки водіїв з використанням транспортних засобів, обладнаних з порушенням вимог Правил дорожнього руху, або особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами,
Суд наголошує на тому, що згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності зі законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
При цьому за приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно із пунктом 24.8 ПДР транспортні засоби (за винятком мотоциклів, мопедів та квадроциклів), на яких проводиться навчання, повинні мати розпізнавальні знаки «Навчальний транспортний засіб» відповідно до вимог підпункту «к» пункту 30.3 цих Правил. Транспортні засоби (за винятком автобусів), які використовуються для навчання, також повинні бути обладнані додатковими педалями зчеплення (у разі коли конструкція транспортного засобу передбачає педаль зчеплення), акселератора (у разі коли конструкція транспортного засобу допускає можливість обладнання такою педаллю) і гальмування, дзеркалом або дзеркалами заднього виду для спеціаліста з підготовки водіїв.
При цьому, підпунктом «к» пункту 30.3. ПДР передбачено, що на відповідних транспортних засобах установлюються розпізнавальні знаки: «Навчальний транспортний засіб» рівносторонній трикутник білого кольору з вершиною догори й каймою червоного кольору, в який вписано літеру «Н» чорного кольору (сторона не менше 200 мм, ширина кайми 1/10 цієї сторони). Знак розміщується спереду і ззаду на транспортних засобах, що використовуються для навчання водіння (допускається встановлення двостороннього знака на даху легкового автомобіля). Суд звертає увагу на те, що дана норма допускає, однак не зобов'язує встановлення двостороннього знаку на навчальний транспортний засіб та є альтернативою.
Судом встановлено, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення серія ББА № 110018 від 03.09.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого за ст. 127-3 КУпАП, виключно за те, що навчальний транспортний засіб ЗАЗ SENS д.н.з. НОМЕР_1 не був обладнаний відповідно до вимог п. 24.8 ПДР України розпізнавальним знаком «Навчальний транспортний засіб» встановленого зразка спереду та ззаду транспортного засобу або двостороннім знаком на даху автомобіля, передбаченого п. 30.3 «К» ПДР України, при цьому інші порушення у діях посадової особи ОСОБА_1 відсутні.
Суд звертає увагу на те, що логічний аналіз положень пункту 24.8 ПДР забороняє встановлення на даху навчального транспортного засобу саме односторонній розпізнавальний знак передбачений підпунктом «к» пункту 30.3. ПДР, за відсутності відповідного знаку спереду та ззаду транспортного засобу, тобто знак «Навчальний транспортний засіб», який видно лише із однієї сторони транспортного засобу.
Водночас, із долучених до постанови про адміністративне правопорушення серія ББА № 110018 від 03.09.2025 фотознімків навчального транспортного засобу ЗАЗ SENS д.н.з. НОМЕР_1 , судом встановлено, що розміщений на даху цього транспортного засобу знак складається із рівносторонніх трикутників білого кольору з вершиною догори й каймою червоного кольору, в який вписано літеру «Н» чорного кольору, який фізично видно з усіх сторін навчального транспортного засобу, а не лише спереду чи ззаду.
Окрім того судом встановлено, що у оскаржуваній постанові та у поданому відзиві на позов відповідачем не зазначено про невідповідність розмірів рівносторонніх трикутників із вписаною літерою «Н», які розміщені на даху автомобіля ЗАЗ SENS д.н.з. НОМЕР_1 , вимогам ПДР.
Враховуючи встановлені під час судового розгляду фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином не аргументовано підстави для прийняття оскаржуваної постанови та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі статті 127-3 КУпАП, з урахуванням того, що здійснення підготовки, перепідготовки водіїв транспортних засобів здійснювалось особою, яка має чинний документ спеціаліста з підготовки водіїв транспортних засобів; допущення до практичної підготовки водіїв особи, яка склала теоретичний іспит; проведення практичної підготовки водіїв відбувалось із використанням транспортного засобу, обладнаного відповідно до вимог Правил дорожнього руху; проведення практичної підготовки водіїв особою, яка не позбавлена права керування транспортними засобами, а також без спростування письмових пояснень ОСОБА_1 від 03.09.2025.
Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до положень частини другої статті 70, частини першої та другої статті 71 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Відповідно до частин другої та третьої статті 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1). У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 127-3 КУпАП.
Згідно пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що за відсутності належних доказів з боку суб'єкта владних повноважень щодо доведеності правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу за статтею 127-3 КУпАП, з урахуванням тверджень позивача та письмових доказів на спростування обставин викладених в оскаржуваній постанові, є підставою для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваної постанови.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У зв'язку з задоволенням позову, з Департаменту внутрішньої безпеки України в особі Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки поліції України слід стягнути на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 127-3, 247 ч. 1 п. 1, КУпАП, ст.ст. 77, 90, 227, 228, 241, 246 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до Департаменту внутрішньої безпеки України в особі Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки поліції України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в неавтоматичному режимі серії ББА № 110018 від 03.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 127-3 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок - визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі - закрити.
Стягнути з Департаменту внутрішньої безпеки України в особі Вінницького управління Департаменту внутрішньої безпеки поліції України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів із дня його проголошення до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст рішення складено та підписано 27.10.2025.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ