Справа № 132/3021/24
Провадження № 2/132/127/25
Іменем України
24 жовтня 2025 року місто КАЛИНІВКА
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді - СЄЛІНА Є.В., при секретарі судового засідання - РИБАК І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 132/3021/24 за позовом Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник - брат ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг від 05 серпня 2015 року № 88189/1525158,
18.09.2024 року АТ «Креді Агріколь Банк» звернулося до суду із вказаним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг від 05 серпня 2015 року № 88189/1525158, в якому зазначило, що 05.08.2015 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_5 укладений Договір про надання банківських послуг №88189/1525158, на підставі якого остання отримала кредитні кошти, які зобов'язалася повернути у строки, визначені Договором, сплативши за їх користування відсотки. ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач померла, не виконавши своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку із чим, позивач вимушений звернутися до суду із вказаним позовом до її спадкоємців, з яких стягнути борг у сумі 14764грн.56коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2024 року, визначено склад суду з розгляду цивільного позову: головуючого суддю Сєліна Є.В.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 08.11.2024 року, відкрито провадження за позовом, визначено здійснити його розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 25.12.2024 року, витребувано з Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області доказ, а саме копію спадкової справи № 63/2023, заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Павлівка Хмільницького району Вінницької області.
10.03.2025 року до Калинівського районного суду Вінницької області з Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області надійшла копія спадкової справи № 63/2023, заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Павлівка Хмільницького району Вінницької області.
Відповідно до ухвали Калинівського районного суду Вінницької області від 31.03.2025 року, змінено первісних відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , на належних відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник - брат ОСОБА_1 .
Позивач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляду справи у його відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені в передбаченому законом порядку, заперечень проти заявленого позову не подали.
Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та відповідну практику Європейського суду з прав людини, як джерело право.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03) від 03.04.2008 року та «Олександр Шевченко проти України» (Заява № 8371/02) від 26.04.2007 року.
Передбачене частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» («Alimentaria Sanders S.A. v. Spain») від 07.07.1989 року).
У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Саме на національні суди покладено обов'язок створення умов для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним, зокрема, суд має вирішувати, чи відкладати судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки у провадженні (рішення від 06.09.2007 року у справі «Цихановський проти України», рішення від 18.10.2007 року у справі «Коновалов проти України»).
У рішенні в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
Слід також зазначити, що у відповідності до статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», інформація про кожне судове засідання, оприлюднювалася на офіційному веб-порталі Судової влади України та учасники справи не були позбавлені об'єктивної можливості дізнатися про дати судових засідань, користуючись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до вказаного сайту.
За вищевказаних обставин, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 року про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності учасників справи, що не може розцінюватись, як порушення їх прав, передбачених ст.ст.43, 49 ЦПК України.
Згідно частини першої статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наявності існуючих умов, передбачених в частині першій статті 280 ЦПК України, які підтверджені наявними в справі доказами, суд ухвалив: провести заочний розгляд справи за відсутності сторін та без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, з'ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідівши в порядку, визначеному процесуальним законом у справі, докази, якими вони обґрунтовуються, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що 05.08.2015 року між ПАТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_5 укладений Договір про про надання банківських послуг № 88189/1525158, на підставі якого остання отримала кредитні кошти, які зобов'язалася повернути у строки, визначені Договором, сплативши за їх користування відсотки.
За наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_5 перед АТ «Креді Агріколь Банк» за Договором про про надання банківських послуг № 88189/1525158 від 05.08.2015 року, становить 14764грн.56коп., яка складається з заборгованості по кредиту 14764грн.56коп.
Як убачається з матеріалів справи, позичальник ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Павлівка Хмільницького району Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 27.01.2023 року Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Спадкоємцями позичальника ОСОБА_5 є її діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Крім того, згідно пункту 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати таке. З урахуванням положення статті 1282 ЦК спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Відповідно до статей 1282, 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.
Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Як вбачається копії спадкової справи № 63/2023, заведеної після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Павлівка Хмільницького району Вінницької області, АТ «Креді Агріколь Банк» із листом-претензією щодо майна померлої ОСОБА_5 звернулося до Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області - 13.03.2023 року.
На підставі зазначеного листа-претензії, державним нотарісом Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишиною Л.В. заведена 13.03.2023 року спадкова справа № 63/2023 (номер у Спадковому реєстрі 70380878), про що свідчить витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 71770005 від 13.03.2023 року.
16.05.2023 року до Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернувся її син ОСОБА_1 , який повідомив, що окрім нього спадкоємцями померлої є: мати померлої ОСОБА_6 та дочка померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_7 подала 12.07.2023 року до Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області заяву про відмову від прийняття спадщини.
13.11.2024 року державний нотаріус Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишина Л.В. видала Свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстроване в реєстрі за № 3031, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували після смерті своєї матері ОСОБА_5 , у рівних частках земельну ділянку площею 1,3674 гектара в межах згідно з планом, що розташована за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, Павлівська сільська ради, цільовим призначення якої є: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521686100:03:000:0235.
13.11.2024 року державний нотаріус Калинівської державної нотаріальної контори Вінницької області Василишина Л.В. видала Свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстроване в реєстрі за № 3034, згідно якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували після смерті своєї матері ОСОБА_5 , у рівних частках земельну ділянку площею 1,3360 гектара в межах згідно з планом, що розташована за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, Павлівська сільська ради, цільовим призначення якої є: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521686100:03:000:0680.
Позивачем направлено лист-претензію до спадкоємців, в якій рекомендовано спадкоємцям сплатити заборгованість померлого позичальника.
З огляду на викладене та враховуючи, що банк вчасно, в межах передбаченого законом строку для пред'явлення вимог до спадкоємців боржника, звернувся із претензією до нотаріальної контори, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення заборгованості із спадкоємців позичальника.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на момент ухвалення даного судомого рішення має повних 15 років, тобто є неповнолітньою особою.
Рішенням виконавчого комітету Калинівської міської ради Вінницької області від 27.07.2023 року № 340, ОСОБА_1 призначено опікуном над дитиною, позбавленою батьківського піклування - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
За положеннями частини 1 статті 47 ЦПК України, здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Відповідно до статті 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється цим Кодексом і може бути обмежений виключно у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно статті 33 ЦК України, неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного нею самостійно відповідно до закону. Неповнолітня особа особисто несе відповідальність за порушення договору, укладеного за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника. Якщо у неповнолітньої особи недостатньо майна для відшкодування збитків, додаткову відповідальність несуть її батьки (усиновлювачі) або піклувальник. Неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду, завдану нею іншій особі, відповідно до статті 1179 цього Кодексу.
За приписами статті 1179 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Якщо неповнолітня особа перебувала у закладі, який за законом здійснює щодо неї функції піклувальника, цей заклад зобов'язаний відшкодувати шкоду в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі, якщо він не доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.
З урахуванням вищезазначених норм закону, з ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_2 , а у разі відсутності у останньої майна достатнього для відшкодування, з її опікуна ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», необхідно стягнути заборгованість за Договором про надання банківських послуг від 05 серпня 2015 року № 88189/1525158, у розмірі 14764грн.56коп., у рівних частках, а саме по 7382грн.28коп. з кожного.
Відповідно до статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028грн.00коп., що підтверджується платіжним документом.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи зі змісту положень закону, з ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_2 , а у разі відсутності у останньої майна достатнього для відшкодування, з її опікуна ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», необхідно стягнути документально підтверджені витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду із вказаним позовом у розмірі 3028грн.00коп., у рівних частках, а саме по 1514грн.00коп. з кожного.
За приписами частин першої-третьої, п'ятої статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст.133, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник - брат ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг від 05 серпня 2015 року № 88189/1525158 - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_2 , а у разі відсутності у останньої майна достатнього для відшкодування, з її опікуна ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», заборгованість за Договором про надання банківських послуг від 05 серпня 2015 року № 88189/1525158, у розмірі 14764грн.56коп., у рівних частках, а саме по 7382грн.28коп. з кожного.
Стягнути з ОСОБА_1 та неповнолітньої ОСОБА_2 , а у разі відсутності у останньої майна достатнього для відшкодування, з її опікуна ОСОБА_1 , на користь Акціонерного товариства «Креді Агріколь Банк», документально підтверджені витрати по сплаті судового збору при зверненні до суду із вказаним позовом у розмірі 3028грн.00коп., у рівних частках, а саме по 1514грн.00коп. з кожного.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя