Справа № 643/14449/25
Провадження № 2/643/5912/25
27.10.2025 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді: Пасічника О.М.,
за участю секретаря судового засідання: Риндіч О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
встановив:
ТОВ «Українські фінансові операції» 28.08.2025 звернулось до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 37062,68 грн., судові витрати в розмірі 2422,40 грн. судовий збір, витрати понесені на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 13.03.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 44666040, на підставі якого відповідачу було надано кредит у розмірі 4000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Відповідно до умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану Банком АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ»
25.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 25/11/2024, відповідно до умов якого до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 4466640 від 13.03.2024 року. Однак відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість. У зв'язку з цим позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 02.09.2025 відкрито провадження у справі постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформації щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 13.03.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», у сумі 4000 за ініціативою ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 42753492) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ»
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідач відзив на позовну заяву не подав.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що 13.03.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4466640 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.2. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 4000 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Згідно із п. 1.4.1 Договору Стандартна процентна ставка становить 2,5% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п 1.3 договору.
На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_3 , яку Відповідачем вказано особисто під час укладання Договору. Відповідно до зазначених вище умов Договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов'язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 4000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_3 , що підтверджується копією довідки платіжного провайдера - ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення».
Додаток №1 до Договору про надання споживчого кредиту № 4466640 від 13.03.2024 містить таблицю обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 4000 грн. підтверджено довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-1912 від 19.12.2024, а також листом АТ «Універсал Банк» від 10.10.2025 №БТ/8530 про зарахування 13.03.2024 на платіжну карту відповідача коштів у сумі 4000 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості договором № 4466640 від 13.03.2024 здійсненого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» заборгованість відповідача складає 28862,72 грн., з яких: 3999,99 грн. заборгованість за сумою кредиту; 22862,72 грн. заборгованість за відсотками, 2000 грн. заборгованість за штрафними санкціями.
Відповідач станом на дату звернення до суду не виконав своїх зобов'язань перед кредитором.
25.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 25/11/2024, відповідно до умов якого до ТОВ «Українські фінансові операції» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 4466640 від 13.03.2024 року.
25.11.2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу № 25/11/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Українські фінансові операції» передає грошові кошти в розпорядження ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (ціна продажу) за плату, а ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступає ТОВ «Українські фінансові операції» право грошової вимоги строк виконання зобов'язань настав або виникне в майбутньому до третіх осіб- боржників включаючи суму основного зобов'язання, , плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежу, право на одержання яких належить ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».
25.11.2024 акт прийому передачі Реєстру боржників від 25.11.2024 до Договору факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024 був підписаний ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Українські фінансові операції».
Відповідно до платіжних інструкцій № 510 від 05.12.2024, № 511 від 05.12.2024, № 512 від 06.12.2024 ТОВ «Українські фінансові операції» сплатило ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» плату за відступлення прав вимоги згідно з Договором у розмірі 1962112,59 грн.
Із наданого позивачем Витягу з Реєстру боржників від 25.11.2024 до Договору факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024 ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 28862,71 грн.
До ТОВ «Українські фінансові операції» відповідно до укладеного Договору факторингу № 25/11/2024 від 25.11.2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4466640 від 13.03.2024 у сумі 28862,71 грн. з яких: 3999.99 грн. заборгованість за сумою кредиту; 22862,72 грн. заборгованість за відсотками, 2000 грн. заборгованість за штрафними санкціями.
Станом на дату укладання Договору факторингу від 23.09.2024 року №23/09/2024, строк дії Договору № 4466640 від 13.03.2024 року не закінчився. А тому, в межах строку дії Договору, укладеного між Первісним кредитором та Відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у період з 26.11.2024 року по 07.03.2025 року (102 календарних дні) здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, у сумі 10200 грн. (Розрахунок заборгованості ТОВ «Українські фінансові операції»додається).
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору.
Згідно з частиною 5 статті 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 вказаного Закону).
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Кредитний договір 4466640 від 13.03.2024 підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 14541.
Зазначений договір не визнаний судом недійсним, тому в силу статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.
З урахуванням викладеного укладення договору, наявність електронного підпису підтверджує волю сторін, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом заміна кредитора у зобов'язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно з ч. 2 ст. 517ЦК України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК).
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Враховуючи, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу кредитні кошти в сумі 4000 грн. водночас, відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, кредитні кошти позивачу не повернув, внаслідок чого за ним утворилася прострочена заборгованість за сумою тіла кредиту 3999,99 грн., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованості за сумою тіла кредиту у розмірі 3999,99 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо нарахованих відсотків за користування кредитом суд зазначає наступне.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування» яким обмежено максимальний розмір денної процентної ставки. Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 Закону, не може перевищувати 1 %.
Відповідно до п 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023. Отже до 22.04.2024 (включно) застосовується максимальна денна процентна ставка у розмірі 2,5%, з 23.04.2024 до 20.08.2024 застосовується максимальна денна процентна ставка у розмірі 1,5%, з 21.08.2024 застосовується максимальна денна процентна ставка у розмірі 1 %.
Заборгованість за відсотками в період до 11.04.2024 відповідачем погашена.
Заборгованість за відсотками в період з 11.04.2024 по 22.04.2024 становить 12 днів за ставкою 2.5% в день (99,99 грн) 99,99*12= 1199,99 грн.
заборгованість за відсотками в період з 23.04.2024 по 20.08.2024 становить 120 днів за ставкою 1.5% в день (59,99 грн) 59,99*120= 7199,98 грн.
заборгованість за відсотками в період з 21.08.2024 по 07.03.2025 становить 228 днів за ставкою 1 % в день (39.99 грн) 39.99*228= 9119,97 грн.
Отже заборгованість за відсотками за користування кредитом становить 17519,94 грн.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги ТОВ «Українські фінансові операції» про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованості за відсотками не є обґрунтованими. Отже позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Шо стосується судових витрат, то суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно платіжної інструкції №961, що знаходиться у справі, позивачем при подачі позову до суду сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати по сплаті судового збору у розмірі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «Українські фінансові операції» пропорційно до задоволених вимог, а саме, у розмірі 1406,53 грн.
Що стосується стягнення з відповідача понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.
Так, до інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, відносяться зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених витрат, пов'язаних з правничою допомогою, представником позивача додано: копію договору про надання юридичних послуг №01/08/2024-А від 01.08.2024, заявку №4466640 від 21.04.2025 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024, акт прийому передачі виконання робіт (надання послуг) від 20.07.2025, з детальним описом робіт (наданих послуг).
Відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Вирішуючи питання про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує те, що публічний інтерес до справи відсутній; справа належить до категорії незначної складності; є типовою; має невелику ціну позову; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження; правові позиції у цій категорії справ усталені; враховуючи критерій оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд дійшов висновку про зменшення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу з 10000 грн. до 3500 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» 21519,93 (двадцять одну тисячу п'ятсот дев'ятнадцять) гривень 93 копійки заборгованості, яка складається з заборгованість за сумою кредиту у розмірі 3999,99 гривень, заборгованість за відсотками у розмірі 17519,94 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1406,53 (одну тисячу чотириста шість) гривень 53 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 (три тисячі п'ятсот) гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2; код ЄДРПОУ 40966896.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 .
Суддя Пасічник О.М.