Ухвала від 23.10.2025 по справі 990/516/25

УХВАЛА

23 жовтня 2025 року

м. Київ

справа №990/516/25

адміністративне провадження №П/990/516/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бившевої Л.І.,

суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф., Білоуса О.В., Хохуляка В.В.,

розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) ( АДРЕСА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України) (03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 20.10.2025 подала до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до ВККС України, в якому просить:

- скасувати пункт 9 рішення ВККС України № 162/зп-25 від 27.08.2025 «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду» в частині встановлення Комісією кількісного ліміту кандидатів «у кількості не більше: 2 800 кандидатів на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду; 400 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду.

У разі якщо двоє і більше кандидатів на посаду судді та суддів отримали однаковий найнижчий прохідний бал третього етапу кваліфікаційного іспиту, до четвертого етапу допускаються всі такі кандидати на посаду судді та судді»;

- визнати протиправними дії ВККС України щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з спеціалізації місцевого загального суду;

- зобов'язати ВККС України допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації місцевого загального суду та забезпечити його проходження до затвердження результатів кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2025 для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Бившева Л.І., судді: Олендер І.Я., Ханова Р.Ф., Білоус О.В., Хохуляк В.В.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність обставин, що зумовлюють залишення її без руху.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За правилами частини восьмої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюється місячний строк.

Беручи до уваги положення цієї норми, а також враховуючи визначений позивачем предмет спору, який стосується оскарження рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, прийнятого під час процедури проведення конкурсу на посаду судді відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Верховний Суд констатує, що у цьому випадку для звернення до суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, колегія суддів зазначає, що порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Подібні за змістом висновки щодо застосування вищезгаданих норм права викладались Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 08.12.2022 у справі №990/102/22 та від 26.10.2023 у справі №990/139/23.

Предметом оскарження у межах поданого позову є пункт 9 рішення ВККС України №162/зп-25 «Про призначення тестування когнітивних здібностей у межах кваліфікаційного іспиту кандидатів на посаду судді місцевого суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до іншого місцевого суду», ухвалене Комісією 27.08.2025.

Беручи до уваги вищевикладене, а також визначений процесуальним законом момент, з якого розпочинається перебіг строку звернення до адміністративного суду, Верховний Суд висновує, що останнім днем такого строку в цьому конкретному випадку є 26.09.2025.

Проте, до суду з позовною заявою позивач звернулася лише 20.10.2025, тобто з пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною восьмою статті 122 КАС України.

Разом із позовною заявою подано клопотання, в якому ОСОБА_1 просить поновити строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що про порушення Комісією своїх прав вона дізналась 19.09.2025, з урахуванням того, що до 19.09.2025 зазначене рішення Комісії безпосередньо не порушувало її права і не було до неї застосоване.

Оцінюючи вказані доводи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, згідно з зазначеними нормами, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення його прав, а й з об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Якщо цей день встановити точно неможливо, то його строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому слово «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

Суд зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводити ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Отже, Суд перевіряє обставини пропуску строку на підставі клопотання особи, в якому наведено поважність причин такого строку та наданих нею доказів, яким може бути надано відповідну правову оцінку Судом.

При цьому під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Верховний Суд звертає увагу, що інформація про результати кваліфікаційного іспиту є загальнодоступною та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, що передбачено частиною восьмою статті 74 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Згідно з положеннями пункту 195 параграфу 15 розділу ІІІ Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13.10.2016 №81/зп-16 (в редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19.10.2023 №119/зп-23, зі змінами), рішення Комісії за результатами засідань Комісії оприлюднюються на веб-сайті Комісії не пізніше п'яти робочих днів після складання їх повного тексту та підписання членами Комісії.

Верховний Суд установив, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 27.08.2025 №162/зп-25 розміщене в мережі Інтернет на офіційному вебсайті Комісії.

З урахуванням цих обставин Верховний Суд вважає, що про порушення своїх прав у зв'язку з прийняттям Комісією оспорюваного у цій справі рішення, позивач повинен був дізнатись у день його прийняття і оприлюднення, тобто, 27.08.2025.

Отже, позивач у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду у цій справі не зазначає об'єктивних причин, які унеможливлювали подання позовної заяви у визначений законом строк. Пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав у цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду поважними.

Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, вказану позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску такого строку.

Керуючись статтями 121, 122, 160, 161, 169, 171, 245, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Роз'яснити позивачеві, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява буде повернута з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

І.Я.Олендер

Р.Ф. Ханова

О.В. Білоус

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду

Попередній документ
131264686
Наступний документ
131264688
Інформація про рішення:
№ рішення: 131264687
№ справи: 990/516/25
Дата рішення: 23.10.2025
Дата публікації: 28.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо оскарження актів чи діянь ВРУ, Президента, ВРП, ВККС, рішень чи діянь органів, що обирають, звільняють, оцінюють ВРП, рішень чи діянь суб’єктів призначення КСУ та Дорадчої групи експертів у процесі відбору на посаду судді КСУ, з них:; оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, з них:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (21.10.2025)
Дата надходження: 21.10.2025
Предмет позову: про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії
Учасники справи:
головуючий суддя:
БИВШЕВА Л І
суддя-доповідач:
БИВШЕВА Л І
відповідач (боржник):
Вища кваліфікаційна комісія суддів України
позивач (заявник):
Осіпова Ганна Валеріївна
суддя-учасник колегії:
БІЛОУС О В
ОЛЕНДЕР І Я
ХАНОВА Р Ф
ХОХУЛЯК В В