23 жовтня 2025 року справа №360/595/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Геращенка І.В., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року (повне судове рішення складено 22 травня 2025 року) у справі № 360/595/25 (суддя в І інстанції Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Галкін Вячеслав Леонідович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Управління), в якій просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо неправильного здійснення розрахунку розміру пенсії позивача;
- зобов'язати Управління здійснити розрахунок пенсії позивача в розмірі пенсії за віком з врахуванням норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на розрахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» наступний стаж: з 01.09.1991 по 15.06.1995 - навчання в Ровеньківському гірничому технікумі за спеціальністю «Електромеханічне обладнання та автоматичні пристрої вугільних шахт»; з 03.07.1995 по 28.01.1996 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті №81 Київська; з 09.08.2005 по 16.10.2005 - електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею, з 17.10.2005 по 26.04.2006 - гірником підземним з повним робочим днем під землею, з 27.04.2006 по 01.04.2009 - гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта №81 «Київська» ДП «Ровенькиантрацит»; з 09.04.2009 по 28.02.2010 - гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею, з 01.03.2010 по 02.11.2010 - помічник начальника дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні «Ровеньківське» ДП «Ровенькиантрацит»; з 26.11.2010 по 29.12.2011 - підземний гірничий майстер з повним робочим днем під землею у ВП шахта ім. Ф.Е.Дзержинського ДП «Ровенькиантрацит»; з 30.12.2011 по 31.12.2016 - підземний гірничий майстер з повним робочим днем під землею, з 01.01.2017 по 22.03.2017 - механік з повним робочим днем під землею у ВП шахтоуправління «Ровеньківське» ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит», з 28.10.2019 по 05.10.2020 - заступник начальника дільниці, з 26.03.2021 по 10.06.2022 - помічник начальника дільниці з повним робочим днем під землею у ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», з 21.06.2022 по 27.02.2023 - майстер гірничий з повним робочим днем під землею у шахтоуправлінні «Тернівське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» та до загального страхового стажу періоди роботи з 02.02.1996 по 15.09.1997 - у ТОВ Сардонікс ЛТД; з 17.11.1997 по 30.04.1999 - на шахті «Космонавтів» ДХК «Ровенькиантрацит»; з 21.05.1999 по 31.05.1999 та з 01.12.2002 по 31.12.2002 - у ДВАТ шахта №81 Київська, здійснивши відповідний перерахунок з дати призначення пенсії, тобто з 14.11.2024 з виплатою заборгованості з врахуванням фактично сплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 03.01.2025 позивач, як непрацюючий інвалід ІІІ групи, звернувся з заявою до пенсійного органу про призначення йому пенсії по інвалідності.
Заява за принципом екстериторіальності була розглянута ГУПФУ в Рівненській області, який призначив пенсію з 14.11.2024, однак вчинив протиправні дії, які полягають у неправильному розрахунку розміру пенсії по інвалідності, зокрема призначив її не у розмірі пенсії за віком та без врахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в результаті того, що безпідставно не врахував частину стажу до загального страхового та до пільгового підземного стажу.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування ОСОБА_1 до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на розрахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», періоду навчання з 01.09.1991 по 15.06.1995 в Ровеньківському гірничому технікумі за спеціальністю «Електромеханічне обладнання та автоматичні пристрої вугільних шахт»; періодів роботи з 03.07.1995 по 28.01.1996 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті № 81 Київська; з 09.08.2005 по 16.10.2005 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 17.10.2005 по 26.04.2006 - гірником підземним з повним робочим днем під землею, з 27.04.2006 по 01.04.2009 - гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта №81 «Київська» ДП «Ровенькиантрацит»; з 09.04.2009 по 28.02.2010 - гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, з 01.03.2010 по 02.11.2010 - помічником начальника дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні «Ровеньківське» ДП «Ровенькиантрацит»; з 26.11.2010 по 29.12.2011 - підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею у ВП шахта ім.Ф.Е.Дзержинського ДП «Ровенькиантрацит»; з 30.12.2011 по 31.12.2016 - підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею, з 01.01.2017 по 22.03.2017 - механіком з повним робочим днем під землею у ВП шахтоуправління «Ровеньківське» ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит», з 28.10.2019 по 05.10.2020 - заступником начальника дільниці, з 26.03.2021 по 10.06.2022 - помічником начальника дільниці з повним робочим днем під землею у ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», з 21.06.2022 по 27.02.2023 - майстром гірничим з повним робочим днем під землею у шахтоуправлінні «Першотравенське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля»; до загального страхового стажу періодів роботи з 02.02.1996 по 15.09.1997 - у ТОВ Сардонікс ЛТД; з 17.11.1997 по 30.04.1999 - на шахті «Космонавтів» ДХК «Ровенькиантрацит»; з 21.05.1999 по 31.05.1999 та з 01.12.2002 по 31.12.2002 - у ДВАТ шахта № 81 Київська.
Зобов'язано Управління здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_1 в розмірі пенсії за віком з урахуванням норм ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зарахувавши до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на розрахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», періоду навчання з 01.09.1991 по 15.06.1995 в Ровеньківському гірничому технікумі за спеціальністю «Електромеханічне обладнання та автоматичні пристрої вугільних шахт»; періодів роботи з 03.07.1995 по 28.01.1996 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті № 81 Київська; з 09.08.2005 по 16.10.2005 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 17.10.2005 по 26.04.2006 - гірником підземним з повним робочим днем під землею, з 27.04.2006 по 01.04.2009 - гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта №81 «Київська» ДП «Ровенькиантрацит»; з 09.04.2009 по 28.02.2010 - гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, з 01.03.2010 по 02.11.2010 - помічником начальника дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні «Ровеньківське» ДП «Ровенькиантрацит»; з 26.11.2010 по 29.12.2011 - підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею у ВП шахта ім.Ф.Е.Дзержинського ДП «Ровенькиантрацит»; з 30.12.2011 по 31.12.2016 - підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею, з 01.01.2017 по 22.03.2017 - механіком з повним робочим днем під землею у ВП шахтоуправління «Ровеньківське» ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит», з 28.10.2019 по 05.10.2020 - заступником начальника дільниці, з 26.03.2021 по 10.06.2022 - помічником начальника дільниці з повним робочим днем під землею у ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», з 21.06.2022 по 27.02.2023 - майстром гірничим з повним робочим днем під землею у шахтоуправлінні «Першотравенське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля»; до загального страхового стажу періодів роботи з 02.02.1996 по 15.09.1997 - у ТОВ Сардонікс ЛТД; з 17.11.1997 по 30.04.1999 - на шахті «Космонавтів» ДХК «Ровенькиантрацит»; з 21.05.1999 по 31.05.1999 та з 01.12.2002 по 31.12.2002 - у ДВАТ шахта № 81 Київська, та здійснити перерахунок і виплату пенсії з дати її призначення, тобто з 14.11.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Головне управління не порушувало прав позивача на отримання пенсії, а тому суд безпідставно задовольнив позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії.
Підстави для зарахування перелічених періодів, які суд першої інстанції зобов'язав зарахувати, відсутні, оскільки позивач до заяви про призначення пенсії по інвалідності не надав належні документи, які підтверджували пільговий характер роботи (уточнююча довідка та атестація робочого місця).
Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити частково, з таких підстав.
ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи, пенсіонером, перебуває на обліку в ГУПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності.
Листом ГУПФУ в Дніпропетровській області підтверджується, що згідно заяви від 03.01.2025 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області ОСОБА_1 було призначено пенсію по інвалідності III групи у зв'язку нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Загальний страховий стаж заявника складає 35 років 07 місяців 17 днів (зарахований по 27.02.2023), у тому числі додатковий стаж (період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058 з 14.11.2024 по 28.05.2036) - 11 років 06 місяців 15 днів.
Дослідженням розрахунку стажу судом встановлено, що до пільгового та загального стажу позивача не зараховано спірні періоди роботи ОСОБА_1 .
З яких саме підстав вказані періоди не зараховано до пільгового підземного стажу та загального стажу позивача, матеріали справи не містять.
Дипломом від 15.06.1995 № 13984 підтверджується, що ОСОБА_1 з 01.09.1991 по 15.06.1995 навчався в Ровеньківському гірничому технікумі за спеціальністю «Електромеханічне обладнання та автоматичні пристрої вугільних шахт».
Трудова книжка серії НОМЕР_1 від 30.05.1994 щодо спірних пільгових періодів роботи позивача містить такі записи:
ДВАТ «Шахта №81 «Київська»:
з 03.07.1995 по 28.01.1996 - електрослюсар підземний з повним робочим днем в шахті №81 Київська;
ТОВ Сардонікс ЛТД:
з 02.02.1996 по 15.09.1997 - слюсар 3 розряду;
Шахта «Космонавтів» ДХК «Ровенькиантрацит»:
з 17.11.1997 по 14.05.1999 - охоронник;
ДВАТ «шахта № 81 «Київська»:
з 21.05.1999 по 08.08.2005 - охоронник;
з 09.08.2005 по 16.10.2005 - електрослюсар підземний з повним робочим днем під землею;
з 17.10.2005 по 26.04.2006 - гірник підземний з повним робочим днем під землею;
ВП «Шахта №81 «Київська» ДП «Ровенькиантрацит»:
з 27.04.2006 по 01.04.2009 - гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею;
Шахтоуправління «Ровеньківське» ДП «Ровенькиантрацит»:
з 09.04.2009 по 28.02.2010 - гірничий майстер підземний з повним робочим днем під землею;
з 01.03.2010 по 02.11.2010 - помічник начальника дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем під землею;
ВП шахта ім. Ф.Е. Дзержинського ДП «Ровенькиантрацит»
з 26.11.2010 по 29.12.2011 - підземний гірничий майстер з повним робочим днем під землею;
ВП шахтоуправління «Ровеньківське» ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит»:
з 30.12.2011 по 31.12.2016 - підземний гірничий майстер з повним робочим днем під землею;
з 01.01.2017 по 22.03.2017 - механік з повним робочим днем під землею;
ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля»:
з 28.10.2019 по 05.10.2020 - заступник начальника дільниці;
з 26.03.2021 по 10.06.2022 - помічник начальника дільниці з повним робочим днем під землею;
Шахтоуправління «Першотравенське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля»:
з 21.06.2022 по 27.02.2023 - майстер гірничий з повним робочим днем під землею.
Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
При ухваленні рішення апеляційний суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законами України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788), "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного та соціального страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Абзацами 9, 10 частини 3 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом. За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Відповідно до статті 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.
Згідно з ч. 1 статті 33 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Непрацюючі особи з інвалідністю II групи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та особи з інвалідністю III групи за їх вибором мають право на призначення пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону, за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 28 цього Закону (абзац восьмий частини другої статті 33 Закону № 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:
- призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (частина перша);
- призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. У разі відсутності в системі персоніфікованого обліку даних про страховий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком (у тому числі за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку), територіальний орган Пенсійного фонду інформує застраховану особу, у тому числі через її особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду, про відсутність таких відомостей та необхідність їх подання (за наявності). Документи про страховий стаж можуть бути подані до територіального органу Пенсійного фонду або через особистий електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду (частина друга);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку. При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня.
Частиною четвертою статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:
у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;
у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Відповідно до статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058 визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Щодо незарахування відповідачем до пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею, який дає право на розрахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» періодів роботи позивача з 03.07.1995 по 28.01.1996 в шахті №81 Київська; з 09.08.2005 по 16.10.2005, з 17.10.2005 по 26.04.2006, з 27.04.2006 по 01.04.2009 у ВП «Шахта №81 «Київська» ДП «Ровенькиантрацит»; з 09.04.2009 по 28.02.2010, з 01.03.2010 по 02.11.2010 у Шахтоуправлінні «Ровеньківське» ДП «Ровенькиантрацит»; з 26.11.2010 по 29.12.2011 у ВП шахта ім.Ф.Е.Дзержинського ДП «Ровенькиантрацит»; з 30.12.2011 по 31.12.2016, з 01.01.2017 по 22.03.2017 у ВП шахтоуправління «Ровеньківське» ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит», з 28.10.2019 по 05.10.2020, з 26.03.2021 по 10.06.2022 у ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», з 21.06.2022 по 27.02.2023 у шахтоуправлінні «Тернівське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля», суд зазначає таке.
З яких саме підстав вказані періоди не зараховано до пільгового стажу позивача відповідачем не вказано, а матеріали справи таких відомостей не містять.
У відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У відповідності до абзацу сьомого пункту 20 Порядку № 637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.
Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 03.07.1995 по 28.01.1996 ОСОБА_1 працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті №81 Київська; з 09.08.2005 по 16.10.2005 - електрослюсарем підземним з повним робочим днем під землею, з 17.10.2005 по 26.04.2006 - гірником підземним з повним робочим днем під землею, з 27.04.2006 по 01.04.2009 - гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею у ВП «Шахта №81 «Київська» ДП «Ровенькиантрацит»; з 09.04.2009 по 28.02.2010 - гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, з 01.03.2010 по 02.11.2010 - помічником начальника дільниці підготовчих робіт з повним робочим днем під землею у Шахтоуправлінні «Ровеньківське» ДП «Ровенькиантрацит»; з 26.11.2010 по 29.12.2011 - підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею у ВП шахта ім.Ф.Е.Дзержинського ДП «Ровенькиантрацит»; з 30.12.2011 по 31.12.2016 - підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею, з 01.01.2017 по 22.03.2017 - механіком з повним робочим днем під землею у ВП шахтоуправління «Ровеньківське» ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит», з 28.10.2019 по 05.10.2020 - заступником начальника дільниці, з 26.03.2021 по 10.06.2022 - помічником начальника дільниці з повним робочим днем під землею у ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», з 21.06.2022 по 27.02.2023 - майстром гірничим з повним робочим днем під землею у шахтоуправлінні «Першотравенське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля».
Записи щодо спірних періодів у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
Вищевказані посади, на яких ОСОБА_1 працював у спірні періоди, були передбачені: списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162; списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, списком № 1, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461.
Таким чином, судом установлено, що в спірний період ОСОБА_1 працював в шахті №81 Київська, Шахтоуправлінні «Ровеньківське» ДП «Ровенькиантрацит», у ВП шахта ім.Ф.Е.Дзержинського ДП «Ровенькиантрацит», у ВП шахтоуправління «Ровеньківське» ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит», у ВП шахта «Золоте» ДП «Первомайськвугілля», у шахтоуправлінні «Першотравенське» ПрАТ ДТЕК «Павлоградвугілля» на посадах, які дають йому право на пенсію на пільгових умовах за списком № 1.
Записи у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
В трудовій книжці містяться також записи про поширення професій/посад позивача до пільгового пенсійного забезпечення за Списком №1 за наслідками атестації робочих місць, а також про роботу повний робочий день під землею.
Суд зазначає, оскільки трудова книжка позивача містить всі необхідні відомості, що визначають право позивача на пенсію на пільгових умовах, тому підтвердження спеціального трудового стажу уточнюючими довідками є зайвим.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані періоди роботи позивача, які з невідомих суду причин не враховані відповідачем до пільгового стажу позивача, мають бути зараховані відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №1 та за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 як підземні.
Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду щодо необхідності задоволення позову з мотивів, викладених останнім.
В той же час, колегія суддів не може погодитись з усіма висновками окружного суду щодо необхідності зарахування до стажу (пільгового стажу) всіх визначених ним періодів.
За визначенням, наведеним у ст. 1 Закону № 1058:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, […], які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, […].
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058 страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, […], - для осіб, зазначених у п. 1 (крім фізичних осіб, які використовують працю домашніх працівників), 4-1, 10, 14 ст. 11 цього Закону; […].
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені у ст. 14 цього Закону, […].
Аналіз наведених вище норм Закону № 1058 зумовлює такі висновки:
- громадяни України, які працюють на підприємствах, підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і є застрахованими особами;
- для цієї категорії застрахованих осіб страхувальником є роботодавці;
- платниками страхових внесків до солідарної системи за цю категорію застрахованих осіб є страхувальники.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначає ст. 24 Закону № 1058.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з п. 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.
Аналіз наведених вище норм Закону № 1788, Порядку № 637 зумовлює такі висновки:
- основним документом, що підтверджує трудовий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, є трудова книжка;
- у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж за період до 01 січня 2004 року встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, архівними установами тощо;
- з 01 січня 2004 року страховий стаж як період, протягом якого особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески, обчислюється за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Також необхідно зазначити, що системний аналіз норм Закону № 1058 дає підстави для висновку, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який сплачені страхові внески.
Періоди роботи, за які підприємство - страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески, повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того сплатило підприємство-страхувальник ці страхові внески чи ні, оскільки працівник не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем - платником страхових внесків.
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків для нарахування пенсії за н а я в н о с т і відомостей, які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), на які відповідно до Закону нараховуються страхові внески, не може слугувати підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Подібні висновки наведені Верховним Судом в постановах від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17 та інших.
Разом з цим відсутність відомостей стосовно нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), на яку (який) відповідно до закону нараховуються страхові внески, свідчить про відсутність підстав для зарахування відповідного періоду до страхового стажу особи.
Таким чином, страховий стаж, який безпосередньо пов'язаний зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зараховується починаючи з 01 січня 2004 року, запису в трудовій книжці для цього не достатньо.
Як вбачається з Індивідуальних відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), в період у з 01.10.2014 по 30.04.2015, а також в березні 2018 року та травні 2022 року відсутні відомості про нарахування заробітної плати позивачу, тому цей період не підлягає зарахуванню до страхового (звісно і пільгового) стажу роботи.
Доводи відповідача про відсутність атестації робочих місць, суд не бере до уваги з огляду на наступне.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01 серпня 1992 року (далі Порядок №442) та розробленими на виконання вказаної постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).
Основна мета атестації, як вбачається із зазначених нормативних актів, полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Відповідно до пункту 10 Порядку №442 результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Тобто, своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
В той же час, за приписами пункту 4 Порядку №442 відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.
Таким чином, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах, що є неправомірним. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. У свою чергу особа, яка працює на посаді, та по якій має, бути проведена атестації робочого місця, відповідно до Порядку проведення атестації, не наділена будь-якими правами (повноваженнями, обов'язками) за наявності яких вона б мала можливість впливати на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна дійти висновку, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1, за якими документи з атестації робочих місць відсутні з незалежних від них причин, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенси за віком на пільгових умовах. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові у справі № 520/15025/16-а від 19 лютого 2020 року.
Беручи до уваги зазначені правові висновки Верховного Суду, позивач не може бути позбавлений права на пенсію внаслідок відсутності підтвердження проведення атестації робочих місць, на яких набув пільговий стаж.
Дослідженням розрахунку стажу, судом також встановлено, що до загального стажу не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 з 02.02.1996 по 15.09.1997 у ТОВ Сардонікс ЛТД; з 17.11.1997 по 30.04.1999 на шахті «Космонавтів» ДХК «Ровенькиантрацит»; з 21.05.1999 по 31.05.1999 та з 01.12.2002 по 31.12.2002 у ДВАТ шахта № 81 Київська.
З яких саме підстав вказані періоди не зараховано до загального стажу позивача, відповідачем не вказано, а матеріали справи таких відомостей не містять.
Надаючи правову оцінку неможливості зарахування до загального страхового стажу вказаних періодів роботи позивача, суд наголошує, що у відповідності до статті 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки позивача в період з 02.02.1996 по 15.09.1997 ОСОБА_1 працював у ТОВ Сардонікс ЛТД; з 17.11.1997 по 30.04.1999 на шахті «Космонавтів» ДХК «Ровенькиантрацит»; з 21.05.1999 по 31.05.1999 та з 01.12.2002 по 31.12.2002 у ДВАТ шахта № 81 Київська.
Записи щодо спірних періодів у трудовій книжці проведено у відповідності до вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального забезпечення України від 29.07.1993 № 58.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вказані період роботи позивача, які з невідомих суду причин не враховані відповідачем до загального страхового стажу позивача, мають бути зараховані відповідачем.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків місцевого суду.
Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1991 по 15.06.1995 в Ровеньківському гірничому технікумі за спеціальністю «Електромеханічне обладнання та автоматичні пристрої вугільних шахт», суд першої інстанції зазначив таке.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Судом встановлено, що дипломом від 15.06.1995 № 13984 підтверджується, що ОСОБА_1 з 01.09.1991 по 15.06.1995 навчався в Ровеньківському гірничому технікумі за спеціальністю «Електромеханічне обладнання та автоматичні пристрої вугільних шахт».
Записами у трудовій книжці позивача також підтверджується факт працевлаштування позивача за набутою професією 03.07.1995, що у відповідності до вимог частини першої статті 38 Закону України "Про професійну (професійно - технічну) освіту" є підставою для зарахування всього періоду навчання до пільгового стажу.
Проте, з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України від 23 травня 1991 року №1060-XII «Про освіту» (далі - Закон №1060-XII) (введений в дію 26.06.1991), в редакції, яка була чинна протягом навчання позивача у Ровеньківському гірничому технікумі, вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Згідно статті 36 цього ж закону випускникам вищих навчальних закладів присвоюється кваліфікація спеціаліста з вищою освітою певного професійного спрямування або спеціальності, яка відповідно до обсягу державної освіти визначається такими рівнями:
молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші навчальні заклади еквівалентного рівня;
бакалавр - забезпечують коледжі, інститути, консерваторії, інші навчальні заклади еквівалентного рівня;
спеціаліст - забезпечують інститути, інші навчальні заклади еквівалентного рівня;
магістр - забезпечують інститути, академії, університети, інші навчальні заклади, що мають відповідний сертифікат.
Згідно диплому, в Ровеньківському гірничому технікумі в спірний період позивач здобув освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, який забезпечують технікуми, училища, інші вищі заклади освіти.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV зарахування періодів трудової діяльності та інших періодів, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності зазначеним Законом, можливе в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених Законом № 1058-IV.
Перелік видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначено статтею 56 Закону № 1788-XII.
Зокрема, підпунктом «д» пункту 1 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
На думку колегії суддів, на підставі зазначеної норми права період навчання у вищих навчальних закладах слід зараховувати до загального стажу.
Разом з цим відповідно до частини п'ятої статті 56 Закону № 1788-XII час, що зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13, 14 цього Закону), законодавець пов'язує з перебуванням на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Інших випадків зарахування до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, наведена норма Закону № 1788-XII не містить.
Також слід зазначити, що поняття системи освіти, її мету та структуру визначено Законом № 1060-ХІІ.
Згідно із цим Законом, до структури освіти входять, зокрема, вища і професійна освіта (стаття 25), та визначено види вищих і професійних начальних закладів.
За змістом статей 31-34 Закону № 1060-ХІІ (в редакції, чинній на момент навчання позивача):
Стаття 31. Професійна освіта
Професійна освіта забезпечує здобуття громадянами робітничої професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, підвищення їх виробничої кваліфікації, перепідготовку.
Професійна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти, а також на базі освіти в обсязі основної та спеціальної школи.
Стаття 32. Професійні навчально-виховні заклади
Професійними навчально-виховними закладами є:
професійно-технічне училище;
професійні училища різних рівнів.
Професійні навчально-виховні заклади можуть мати денні, вечірні відділення, входити до різних типів комплексів, об'єднань (професійно-технічне училище-радгосп, професійно-технічне училище-завод тощо).
Професійні навчально-виховні заклади здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним замовленням, а також за договорами з підприємствами, установами, організаціями, окремими громадянами.
Професійні навчально-виховні заклади можуть мати одне або декілька базових підприємств (об'єднань, організацій), для яких вони готують робітничі кадри і відносини з якими регулюються на основі договорів.
Учні державних професійних навчально-виховних закладів з терміном навчання десять і більше місяців перебувають на повному утриманні держави.
Випускникам професійно-технічного училища та інших професійних училищ різних рівнів присвоюється робітнича професія певної кваліфікації відповідно до набутої освіти, кваліфікаційних умінь і навичок.
Громадяни можуть також одержати робітничу професію, підвищити кваліфікацію, пройти перепідготовку на навчально-курсових комбінатах, курсах професійного навчання робітників на виробництві.
Стаття 33. Вища освіта
Вища освіта забезпечує фундаментальну наукову та загально-культурну, практичну підготовку, одержання громадянами спеціальності відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, підвищення їх кваліфікації, вдосконалення професійної підготовки, перепідготовку, підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів.
Вища освіта в Українській РСР здійснюється на базі повної загальної середньої освіти.
Підготовка спеціалістів у вищих навчальних закладах може проводитися з відривом, без відриву від виробництва, через поєднання цих форм, екстерном.
Стаття 34. Вищі навчальні заклади
В Українській РСР вищими навчальними закладами є:
Технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Вищі навчальні заклади можуть створювати різні типи навчальних комплексів, об'єднань.
Можливість зарахування часу навчання до трудового стажу, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів, які не є вищими навчальними закладами (стаття 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту»).
Відповідно до ст. 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР "Про професійно-технічну освіту" (далі - Закон № 103/98-ВР), час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до ст. 17 Закону № 103/98-ВР заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно - технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Згідно ст. 18 цього Закону до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Статтею 30 Закону № 103/98-ВР визначено, що зміст професійно-технічної освіти зумовлюється суспільними вимогами до рівня кваліфікації робітничих кадрів і визначається державними стандартами професійно-технічної освіти з кожної професії для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах, зазначених у державному переліку професій.
Відповідно до статті 31 Закону № 103/98-ВР державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у закладах професійної (професійно-технічної) освіти є нормативно-правовим актом, який визначає:
код секції (підсекції), код та назву розділу (група, клас, підклас) за Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності" або номер групи загальних професій;
назву професії (професійну назву роботи) за Національним класифікатором України "Класифікатор професій";
належність робітничих професій (розряд, клас, категорія, група) для первинної професійної підготовки відповідно до атестаційного рівня закладу професійної (професійно-технічної) освіти, а також професійного (професійно-технічного) навчання на виробництві, у сфері послуг;
можливість перепідготовки за технологічно суміжною професією та підвищення кваліфікації у закладах професійної (професійно-технічної) освіти на виробництві, у сфері послуг.
Тимчасовий державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 1998 р. N 450 (втратив чинність внаслідок затвердження постановою Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 р. N 1117 Державного переліку професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах), в якому відсутня така професія як гірничий технік-електромеханік (саме таку кваліфікацію отримав позивач в Ровеньківському гірничому технікумі, отримавши диплом МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТА).
Відтак, колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції про те, що період навчання позивача у Ровеньківському гірничому технікумі може бути зараховано до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 10.10.2019 у справі № 676/5212/17, а також у постанові Вищого адміністративного суду України від 23 квітня 2015 року по справі №227/2693/14, постанові Верховного Суду України від 25 березня 2014 року.
Посилання позивача на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №367/945/17, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки справи не є тотожними: в справі №367/945/17 період навчання був до набрання чинності Законом України від 23 травня 1991 року № 1060-XII «Про освіту»).
Відповідно до статті 28 Закону № 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Статтею 8 Закону № 345-VI передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
З аналізу зазначених норм вбачається, що необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку, передбаченому Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» є зайнятість на підземних роботах повний робочий день не менш як 15 років.
Відповідно до протоколу щодо призначення пенсії страховий стаж позивача склав 24 роки 1 місяць 2 дні, стаж роботи за списком №1 склав 0 років 0 місяці 0 днів.
Незараховані відповідачем до пільгового підземного стажу за списком № 1 спірні періоди роботи позивача загалом складають 18 років 8 місяців 26 днів.
Таким чином, суд встановив, що з врахуванням спірного стажу та стажу, який не заперечується відповідачем, пільговий стаж позивача складає більше 15 років, тому суд дійшов висновку, що позивач має достатній стаж для реалізації прав, передбачених статтею 8 Закону № 345-VІ та абз. 3 ст. 28 Закону № 1058-ІV.
Оскільки за встановлених апеляційним судом обставин позивачем не підтверджено наявність у нього встановлених місцевих судом 18 років 8 місяців 26 днів пільгового підземного стажу, підстав для висновку, що позивач має достатній стаж для реалізації прав, передбачених статтею 8 Закону № 345-VІ та абз. 3 ст. 28 Закону № 1058-ІV, не вбачається.
Отже, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення - частковому скасуванню.
Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - задовольнити частково.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі № 360/595/25 - скасувати частково, внаслідок чого в абзацах другому та третьому резолютивної частини:
- виключити вислів «періоду навчання з 01.09.1991 по 15.06.1995 в Ровеньківському гірничому технікумі за спеціальністю «Електромеханічне обладнання та автоматичні пристрої вугільних шахт»;
- період «з 30.12.2011 по 31.12.2016» замінити періодом «з 30.12.2011 по 30.09.2014 та з 01.05.2015 по 31.12.2016»;
- період «з 01.01.2017 по 22.03.2017» замінити періодом «з 01.01.2017 по 28.02.2017»;
- період «з 26.03.2021 по 10.06.2022» замінити періодом «з 26.03.2021 по 30.04.2022 та з 01.06.2021 по 10.06.2022».
В іншій частині рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22 травня 2025 року у справі № 360/595/25 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 23 жовтня 2025 року.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
І. В. Геращенко
Т. Г. Гаврищук