23 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/8379/25
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні субсидії з січня 2025 року та березня 2025 року;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяви про призначення та надання житлової субсидії 02.01.2025 року та 18.03.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено в призначенні житлової субсидії.
Відповідачем було подано відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову, вказав, що заяви позивача про призначення житлової субсидії були розглянуті та позивачу було відмовлено в призначенні житлової субсидії з січня 2025 року та з березня 2025 року - оскільки у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, нарахований середньомісячний сукупний дохід яких менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, та/або ними чи за них не сплачено ЄСВ у визначеному законом розмірі за період з 01.01.2024 по 31.12.2024.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою про призначення та надання житлової субсидії від 02.01.2025 (вх. № 224/8 від 07.01.2025) (а.с. 41-44).
Відповідачем було прийнято рішення №25001-61281487-2025-1 від 25.02.2025 про відмову в призначенні житлової субсидії, оскільки у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку та не мають доходів (а.с. 51).
ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області з заявою про призначення та надання від житлової субсидії від 18.03.2025 (вх. № 4582/8 від 07.04.2025), до якої було додано довідку про склад сім'ї від № 151 від 18.03.2025, згідно якої разом з позивачем зареєстрований її брат ОСОБА_2 , та акт № 24 обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 18.03.2025, згідно якого у складі сім'ї зареєстрований ОСОБА_2 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 28-29, 40, 45-48).
На підставі вказаної заяви відповідачем було прийнято рішення №25001-61281487-2025-2 від 18.04.2025 про відмову в призначенні житлової субсидії, оскільки у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, нарахований середньомісячний сукупний дохід яких менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, та/або ними чи за них не сплачено ЄСВ у визначеному законом розмірі (а.с. 52).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приписами пункту 7 частини першої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.
Отже, з аналізу наведених норм спеціального Закону, яким врегульовано правові відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг, слідує, що єдиним органом який може визначати на законодавчому рівні умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій є Кабінет Міністрів України.
Так, умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій визначає Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2018 № 329) (далі - Положення № 848).
Згідно пункту 3 Положення № 848 житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку.
Відповідно до пункту 4 Положення № 848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Згідно пункту 5 Положення № 848 житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, внеску/платежу об'єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов'язкового відсотка платежу, установленого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 № 1156 "Про новий розмір витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива у разі надання житлової субсидії".
Пунктами 22, 24 Положення № 848 передбачено, що житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства, зокрема, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку). Житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. У випадках, передбачених абзацами третім - п'ятим цього пункту, склад домогосподарства декларується заявником під час звернення за призначенням житлової субсидії з додаванням до заяви відповідних документів, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства.
Абзацом першим пункту 25 Положення № 848 передбачено, що у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих та/або задекларованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих та/або задекларованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих та/або задекларованих за цією адресою членів домогосподарства.
Для розрахунку житлової субсидії враховуються нараховані доходи членів домогосподарства, членів сім'ї особи із складу домогосподарства, зазначених у пунктах 24 - 28 цього Положення, які досягли 14-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються такі доходи (пункт 30 Положення № 848).
Пунктом 31 Положення № 848 передбачено, що для призначення житлових субсидій до сукупного доходу осіб враховуються доходи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 35 Положення № 848 для розрахунку житлової субсидії середньомісячний сукупний дохід осіб, зазначених у пунктах 24, 25, 27 і 28 цього Положення, враховується, серед іншого: за III і IV квартали попереднього календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку неопалювального сезону; за I і II квартали поточного календарного року - у разі, коли житлова субсидія призначається з початку опалювального сезону.
Відповідно до підпункту 3 пункту 14 Положення № 848 житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або
нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування); або
такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев'ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується відповідними документами, а також дні перебування за кордоном - протягом періоду воєнного стану в Україні та двох місяців після його припинення або скасування. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб в період перебування їх за кордоном не розраховуються.
Житлові субсидії у випадках, передбачених абзацами першим - п'ятим цього підпункту, призначаються, якщо особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії, протягом такого періоду не менше місяця, зокрема, отримували хоча б один із таких видів доходу, як пенсія, стипендія, допомога при народженні (усиновленні) дитини, допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по догляду за особами з інвалідністю I і II групи внаслідок психічного розладу, допомога особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю, тимчасова державна соціальна допомога непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату, допомога по безробіттю, допомога по частковому безробіттю відповідно до статті 47 Закону України "Про зайнятість населення", державна соціальна допомога малозабезпеченій сім'ї, яку отримує особа, яка втратила працездатність, в тому числі особа, яка досягла віку, визначеного частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та не набула страхового стажу, передбаченого зазначеною статтею, за умови наявності в такої особи не менш як 15 років страхового стажу.
Уповноваженим органом протягом 10 календарних днів з дня подання зазначених документів та отримання інформації відповідно до пункту 50 цього Положення приймається рішення про: призначення житлової субсидії; непризначення житлової субсидії (у разі, коли за результатами розрахунку житлової субсидії її розмір має нульове або від'ємне значення); відмову в призначенні житлової субсидії (пункт 60 Положення № 848).
З викладеного випливає, що однією з підстав для відмови в призначенні житлової субсидії є обставина, що у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку і в них відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії або нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати.
Як вже було встановлено судом, вказані підстави і були покладені в основу рішення № 25001-61281487-2025-1 від 25.02.2025 про відмову в призначенні житлової субсидії (у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку та не мають доходів) та рішення №25001-61281487-2025-2 від 18.04.2025 про відмову в призначенні житлової субсидії (у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, нарахований середньомісячний сукупний дохід яких менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, та/або ними чи за них не сплачено ЄСВ у визначеному законом розмірі).
Так, ухвалою суду від 22.09.2025 судом було витребувано у відповідача інформацію відносно кого із членів домогосподарства позивача були встановлені обставини, що були покладені в основу оскаржуваних рішень, а також документи на підтвердження підстав прийняття оскаржуваних рішень.
Разом з тим, листом від 01.10.2025 № 2500-0802-7/65431 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було повідомлено суду, що позивачеві відмовлено в призначенні житлової субсидії на підставі підпункту 3 пункту 14 Положення № 848, процитовано частину восьмого абзацу підпункту 3 пункту 14 Положення № 848 та вказано, що інформація про тривалість страхового стажу до заяви про призначення субсидії позивачем не додавалась. Даними, наявними в реєстрах, до яких надано доступ Головному управлінню, наявність у позивача не менш як 15 років страхового стажу не підтверджено.
Також відповідачем вказано, що інші члени в домогосподарстві позивача відсутні.
Однак, суд не приймає до уваги посилання відповідача, вказані в листі від 01.10.2025 № 2500-0802-7/65431, оскільки зазначені в ньому підстави для відмови в призначенні житлової субсидії не були покладені в основу оскаржуваних рішень № 25001-61281487-2025-1 від 25.02.2025, № 25001-61281487-2025-2 від 18.04.2025.
Відповідачем не надано суду жодних пояснень та доказів щодо підтвердження встановлених ним обставин, що у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства позивача є особи, які досягли 18-річного віку та не мають доходів або що у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства позивача є особи, нарахований середньомісячний сукупний дохід яких менший, ніж розмір мінімальної заробітної плати, та/або ними чи за них не сплачено ЄСВ у визначеному законом розмірі.
Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийняття оскаржуваних рішень № 25001-61281487-2025-1 від 25.02.2025, № 25001-61281487-2025-2 від 18.04.2025
В даному випадку, суд вважає за необхідне застосувати положення статті 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
За своїм змістом стаття 1 Першого протоколу до Конвенції гарантує право на мирне володіння майном і обумовлює випадки втручання у таке право мирного володіння майном, а відповідно до тлумачення й усталеної практики Європейського суду з прав людини (напр. рішення в справах «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства». «Іммобільяре Саффі» проти Італії», «East/West Alliance Limited» проти України». «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії» тощо) в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції слід виокремлювати три норми: перша норма (перше речення першого абзацу) - має загальний характер і закладає принцип мирного володіння майном; друга норма (друге речення першого абзацу) - охоплює питання позбавлення права власності та визначає для цього певні критерії и умови; третя норма (другий абзац) - визнає право договірних держав, зокрема, контролювати використання майна в загальних інтересах. При цьому, як підтверджується практикою Суду, друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою.
Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-11). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22.09.1994, Series А N 296-А, п. 42, та «Куиюглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10.05.2007).
Суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірним тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення віл 21.02.1986 у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства». п. 50, Series А N 98).
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача, позов слід задовольнити шляхом визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України № 25001-61281487-2025-1 від 25.02.2025, № 25001-61281487-2025-2 від 18.04.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії; зобов'язання Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяви про призначення та надання житлової субсидії від 02.01.2025 та 18.03.2025.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області щодо відмови у призначенні субсидії з січня 2025 та березня 2025 року, то суд зазначає, що в цій частині позовних вимог права позивача захищені судом шляхом визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України № 25001-61281487-2025-1 від 25.02.2025, № 25001-61281487-2025-2 від 18.04.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83А, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України № 25001-61281487-2025-1 від 25.02.2025, № 25001-61281487-2025-2 від 18.04.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії.
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Чернігівській області повторно розглянути заяви про призначення та надання житлової субсидії від 02.01.2025 та 18.03.2025.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.10.2025.
Суддя Наталія БАРГАМІНА