16 жовтня 2025 року Чернігів Справа № 620/13866/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Падій В.В.,
за участі секретаря Калюжної В.В.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, в якому просить:
-визнати рішення Чернігівської митниці № UA102000/2024/000043/2 про корегування митної вартості товару за митною декларацією, 24UA102210002761U1, поданою ОСОБА_1 для митного оформлення, задекларованого ним транспортного засобу, протиправним та скасувати його.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Чернігівська митниця, зобов'язавши його надати додаткові документи, не надала жодного обґрунтування із списку, визначеного частиною третьою статті 53 Митного кодексу України, підстав такого витребування, а також не пояснила необхідність їх витребування.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. від 25.11.2024 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем поданий відзив на позов, в якому стверджує, що позовна заява не відповідає статті 160 КАС України, позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що враховуючи подані до митного оформлення документи, відсутність документів, які обов'язково повинні подаватися до митного оформлення та контролю, маючи обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості спірного авто, відповідач з урахуванням вимог статей 52-54 Митного кодексу України прийняв рішення про невизнання заявленої позивачем митної вартості спірного товару та здійснив її коригування самостійно. При цьому відповідач зауважив, що процедура витребування додаткових документів є лише пропозицією надати додаткові документи та більш ґрунтовно підтвердити заявлену митну вартість і жодних наслідків, на відміну від рішення про коригування митної вартості, для декларанта такий запит не становить. Процедура витребування додаткових документів є стадією контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, такий запит не має самостійних правових наслідків, а є частиною процедури контролю.
Позивачем подана відповідь на відзив на позов, в якій вказав, що поверхневий аналіз відзиву на позов, нічого спільного з вимогами КАС України не містить і являє собою баласт, а тому на увагу суду ніяк не вартий.
Відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив на позов, в яких вказує, що відповідь на відзив не відповідає вимогам статей 162-163 КАСУ. Крім того, позивач у відповіді на відзив знову не посилається на жодні докази та взагалі не надає їх суду. Більше того, як і в позовній заяві так і у відповіді на відзив на позов невірно зазначені: ім'я позивача - ОСОБА_2 замість вірного ОСОБА_2 (підтверджується паспортом), номер паспорту (пропущена цифра у його номері), реквізити Відповідача - код ЄДРПОУ 39482156 (Північна митниця Держмитслужби) замість вірного ВП 43985581 (Чернігівська митниця), офіційна електронна адреса chernigov@sfs.gov.ua замість вірної cr.post@customs.gov.ua, хоча така інформація є у загальному доступі.
Ухвалою суду від 08.01.2025 у задоволенні клопотання позивача та представника відповідача про проведення розгляду справи №620/13866/24 про визнання протиправним та скасування рішення, за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено; вирішено провести розгляд справи №620/13866/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11:00 год. 15.01.2024 року.
Ухвалою суду від 14.01.2025 заяву ОСОБА_3 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. у справі № 620/13866/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення повернуто.
Ухвалою суду від 15.01.2025 витребувано у ОСОБА_1 офіційний переклад на українську мову таких документів: Contract (Contract) №107LT for the supply of goods від 07.05.2024, Transporto priemones pirkimo-pardavimo від 07.05.2024, Contract (Contract) №2-LT-24 for the supply of goods від 07.05.2024, Vehicle purchase-sale contract від 07.05.2024, VAT invoice від 07.05.2024, Transporto priemones laikinos registracijos liudijimas certificat d'immatriculation temporaire від 07.05.2024.
Ухвалою суду від 28.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без руху; встановлено позивачу п'ятиденний строк, з дня отримання зазначеної ухвали суду, для усунення недоліку поданої позовної заяви.
Ухвалою суду від 31.01.2025 заяву про відвід судді - повернуто заявнику без розгляду.
Ухвалою суду від 03.02.2025 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В. передано для реєстрації в автоматизованій системі документообігу для визначення судді для розгляду заяви про відвід судді Падій В.В.
Ухвалою суду від 04.02.2025 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чернігівського окружного адміністративного суду Падій В.В.
Ухвалою суду від 25.02.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено; ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.Ухвалою суду від 11.08.2025 продовжено розгляд справи №620/13866/24 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 11:00 год. 27.08.2025 року.
Ухвалою суду від 27.08.2025, яка занесена секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.2025 на 11.00 год.
Учасники справи повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, надали суду заяви про розгляд справи без їх участі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
09.05.2024 позивачем до митниці подана попередня митна декларація (далі - МД) № 24UA102210002441U0 на товар: «Легковий автомобіль, що був у користуванні - 1 шт., марка - SKODA, модель - OCTAVIA, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 , рік виготовлення - 2012, перша реєстрація - 21.03.2012, тип кузова - універсал, колір - сірий, тип двигуна - бензиновий, потужність двигуна - 90кВт, робочий об'єм - 1390 см3, кількість місць для сидіння, включно з місцем для водія - 5, колісна формула - 4*2, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування. Відповідає екологічним нормам не нижче «Євро-2». Торгівельна марка - SKODA. Виробник - Skoda Auto a.s.», отримувачем якого є громадянин ОСОБА_1 , замість коду платника податків має право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, паспорт НОМЕР_2 , виданий 08.08.1996 Новозаводським ВМ УМВС України в Чернігівській області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .
У гр. 44 попередньої МД 24UA102210002441U0 позивачем зазначений контракт на поставку/продаж вказаного товару від 07.05.2024 № 107LT та договір купівлі-продажу (який згідно коду 0380 заявлено як інвойс) від 07.05.2024.
23.05.2024 о 14:13:36 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чернігів» подано до оформлення МД ІМ 40 ДЕ № 24UA102210002739U0 на вищевказаний товар.
За результатами проведеного митного контролю та перевірки, зазначених в митній декларації від 23.05.2024 № 24UA102210002739U0 відомостей та наявними сумнівами в достовірності статусу походження товару виникла необхідність подальшої перевірки підтвердження походження товару шляхом надіслання запиту до митної адміністрації країни експорту та прийнято рішення про відмову в оформленні зазначеної митної декларації та складено картку відмови від 23.05.2024 № UA102210/2024/00078.
24.05.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Чернігів» подано до оформлення нову додаткову до попередньої митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ №24 UA102210002761U1.
Відповідно до матеріалів справи до митного оформлення позивачем подані: рахунок - фактура (інвойс) від 07.05.2024 240400, декларація про походження товару від 07.05.2024 240400, паспорт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30.04.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.05.2024 б/н, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.05.2024 2-LT-24, договір комісії від 26.04.2024 UN-02/24, розрахунок витрат на транспортування від 21.05.2024, декларація - інвойс від 07.05.2024 №240400, копія митної декларації країни відправлення 24PL301010E0566583 від 08/05/2024.
Під час здійснення митного оформлення декларанту направлено повідомлення про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару: копію митної декларації країни відправлення (для підтвердження його задекларованої вартості та умов поставки); банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; підтверджені документально витрати на транспортування; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; забезпечити переклад українською мовою документів, наданих до митного оформлення.
На вказану вимогу декларант надав копію експортної декларації Польщі від 08.05.2024 №24PL301010Е0566583 та повідомив, до всі документи ним подані відповідно до статті 53 Митного кодексу України в повному обсязі; вимога щодо надання інших документів, не передбачених цим Кодексом, заборонена; вимагаємо продовжити митне оформлення.
За результатами розгляду додатково, наданої копії експортної декларації Польщі від 08.05.2024 №24PL301010Е0566583, Чернігівською митницею встановлено, що поставка автомобіля здійснювалася згідно з договором, номер та дата якого не вказані; відправником та отримувачем вказано одну особу - ОСОБА_4 ; умови поставки відсутні; митну декларацію країни відправлення (Литва) не надано; переклад документів українською мовою не надано.
У відповідності до вимог частини четвертої статті 52, статей 55, 57 Митного кодексу України проведена консультація між митним органом та декларантом з метою визначення митної вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари.
24.05.2024 відповідачем прийнято рішення №UA102000/2024/000043/2 про коригування заявленої митної вартості спірного товару.
У зв'язку з прийняттям митницею рішення від 24.05.2024 №UA102000/2024/000043/2 про коригування заявленої митної вартості товару, митним постом «Чернігів» відмовлено в оформленні МД від 24.05.2024 UA102210002761U1 та оформлено карту відмови №UA102210/2024/00083.
Вважаючи вказане рішення про коригування митної вартості товару протиправним позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Обсяг судового контролю в адміністративних справах визначено частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зазначені критерії є вимогами для суб'єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльності.
Відповідно до статей 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів, застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, ведення митної статистики, розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Митна вартість будь-яких товарів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до глави 9 Митного кодексу України (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), норми якого базуються на положеннях статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ), визначається та заявляється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 Митного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.
При цьому, під час проведення митного контролю та митного оформлення на митний орган відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України покладений обов'язок здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 Митного кодексу України).
Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.
Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі- продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до матеріалів справи до митного оформлення позивачем подані: рахунок - фактура (інвойс) від 07.05.2024 240400, декларація про походження товару від 07.05.2024 240400, паспорт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 30.04.2024, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.05.2024 б/н, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07.05.2024 2-LT-24, договір комісії від 26.04.2024 UN-02/24, розрахунок витрат на транспортування від 21.05.2024, декларація - інвойс від 07.05.2024 №240400, копія митної декларації країни відправлення 24PL301010E0566583 від 08/05/2024.
За результатами проведеного аналізу поданих документів встановлено наступне:
1) серед наданих до митного оформлення документів відсутні платіжні (або банківські) документи, що підтверджують факт оплати коштів (підтвердження ціни, що фактично сплачена) за оцінюваний транспортний засіб покупцем (чеки, що свідчать про оплату задекларованої суми вартості) та які можна б було ідентифікувати з цією постановкою автомобіля. Рахунок - фактура від 07.05.2024 № 240400 року не містить печатки продавця, хоча згідно контракту на продаж/поставку продавець має печатку. Відсутність печатки продавця викликає сумніви у дійсності рахунку-фактури.
2) Відповідно до п.п. 3.1 п. 3 контракту на продаж/поставку 07.05.2024 № 2-LT-24 продавець продає покупцю товар на умовах CPT - PL Chelm. Жодним пунктом договору купівлі-продажу не визначено, що включає в себе ціна товару, а саме: витрати на транспортування автомобіля з Литви до Chelm (Польща), оскільки в МД від 24.05.2024 № 24UA102210002761U1 в графі 15 країною відправлення вказано саме Литву. Подальша поставка автомобіля з Польщі до України здійснюється власним коштом покупця ( ОСОБА_3 ). До митного оформлення надано розрахунок витрат на транспортування автомобіля з Chelm (Польща) до митного переходу Зосин - Устилуг, але понесені витрати на доставку документально не підтверджені: відсутні чеки, які підтвердили б вартість пального в Польщі, вартість пального, вказана в розрахунку витрат на транспортування автомобіля від 21.05.2024 документально не підтверджена. Дані з відкритого доступу в інтернет мережі не можуть підтвердити фактичну ціну пального.
3) Відповідно до п.п. 2.2 п. 2 контракту на поставку/продаж товару від 07.05.2024 №2-LT-24 товар продається бувшим у користуванні, можливо має ряд технічних та косметичних дефектів. У договорі-продажу від 07.05.2024 року №б/н зазначені пошкодження, зокрема, автомобіль має несправність коробки передач, несправність управління дзеркалами бокового виду, але при здійсненні митного огляду пошкодження відсутні, що підтверджується актом
митного огляду від 23.05.2024 №24UA102210002728U7. Підтвердити дефекти та їх ступінь може встановити лише експерт.
4) При здійсненні оформлення попередньої МД від 09.05.2024 №24UA102210002441U0 в гр. 44 зазначений контракт на поставку/продаж товару від 07.05.2024 № 107LT, а при здійсненні митного оформлення за МД від 24.05.2024 № 24UA102210002761U1 в гр. 44 на той же самий товар зазначено вже інший контракт на поставку/продаж товару від 07.05.2024 № 2-LT-24. Тобто наявні подвійні документи на один і той автомобіль.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з доводами відповідача, що сумніви митниці у дійсності поданих до митного оформлення документів є обґрунтованими.
З огляду на викладене, у своїй сукупності подані до митного оформлення декларантом документи не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що було підставою для витребування у декларанта додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, яка передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частин другої-третьої статті 53 Митного кодексу України митним органом декларанту було запропоновано надати наступні додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; банківські платіжні документи, що стосуються; підтверджені документально витрати на транспортування; висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Суд вважає, що запит додаткових документів, зроблений Відповідачем правомірно, оскільки мали місце:
- відмінність номерів контрактів продажу/поставки, договорів купівлі-продажу при поданні
попередньої МД та кожному новому поданні МД до митного оформлення після неодноразової відмови;
- не підтвердження наявності пошкоджень у спірному авто, як зазначено у договорі купівлі-продажу, під час митного огляду;
- відсутність документів щодо оплати за спірний автомобіль, що є обов'язковим відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України;
- не підтвердження таких складових митної вартості, які повинні бути документально підтверджені на момент митного оформлення, як транспортні витрати, що є обов'язковим відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
На вказану вимогу декларант надав копію експортної декларації Польщі від 08.05.2024 №24PL301010Е0566583 та повідомив, до всі документи ним подані відповідно до статті 53 Митного кодексу України в повному обсязі; вимога щодо надання інших документів, не передбачених цим Кодексом, заборонена; вимагає продовжити митне оформлення.
За результатами розгляду додатково, наданої копії експортної декларації Польщі від 08.05.2024 №24PL301010Е0566583, Чернігівською митницею встановлено, що поставка автомобіля здійснювалася згідно з договором, номер та дата якого не вказані; відправником та отримувачем вказано одну особу - Бородуху Миколу; умови поставки відсутні; митну декларацію країни відправлення (Литва) не надано; переклад документів українською мовою не надано.
При цьому, позивач проігнорував, що подані ним разом з МД документи не є належними документами у розумінні частини другої статті 53 Митного кодексу України, а документи про оплату та транспортні витрати взагалі не подавалися до митного оформлення та контролю.
Суд зауважує, що відповідно до вимог ст. ст. 52, 53 Митного кодексу України, саме на декларанта покладений обов'язок подавати митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а також подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Отже вимога відповідача про запит додаткових документів була правомірною, оскільки процедура витребування додаткових документів є стадією контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів згідно позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.07.2024 у справі № 620/3264/18.
Враховуючи подані до митного оформлення документи, відсутність документів, які повинні подаватися до митного оформлення та контролю, маючи обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості спірного авто, відповідач, з урахуванням вимог статей 52-54 Митного кодексу України, прийняв рішення про невизнання заявленої митної вартості спірного товару та здійснення самостійно її коригування.
При цьому, відповідно до вимог частини п'ятої статті 55 та частини четвертої статті 57 Митного кодексу України проведена консультація між митним органом та декларантом з метою визначення основи митної вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари.
Згідно із пунктом 1 глави 1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених наказом Мінфіну від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195, рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Рішення) - це закріплення результатів здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів як до, так і після їх випуску відповідно до вимог статей 54 і 55 Митного кодексу України.
Статтею 57 Митного кодексу України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини другої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно матеріалів справи, відповідачем здійснено моніторинг комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному на ринку провідних країн-експортерів, за результатом якого було встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби митне оформлення легкового автомобіля марки «SKODA»; модель «OCTAVIA», 2012 року, тип двигуна - бензин, робочий об'єм циліндрів двигуна 1390 см3, потужність - 90 kw складає від 3000 EUR, що є значно вищою за рівень вартості автомобіля згідно із товаросупровідними документами.
Враховуючи подані до митного оформлення документи, відсутність документів, які повинні подаватися до митного оформлення та контролю, маючи обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості спірного авто, відповідач, з урахуванням вимог статей 52-54 Митного кодексу України, прийняв рішення про невизнання заявленої митної вартості спірного товару та здійснення самостійно її коригування та відповідачем митну вартість оцінюваного автомобіля марки «SKODA», модель «OCTAVIA», номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 було скориговано відповідно до ст. 64 Митного кодексу України за резервним методом шляхом прийняття Рішення про коригування митної вартості товарів від 24.05.2024 № UA102000/2024/000043/2 відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено (МД від 22.05.2024 № 24UA205150008448U0 та 25.04.2024 №24UA206060002412U4. Митну оцінку спірного авто здійснено на рівні 3000 EUR.
Суд зауважує, що заявляючи вимогу про скасування рішення про коригування митної вартості, позивач не вказує, в чому полягає його неправомірність, не надає доказів, які б спростовували доводи відповідача щодо сумнівності поданих до митного оформлення документів, а також докази того, що він не повинен був подавати до митного оформлення документи, які підтверджують складові митної вартості спірного авто, зокрема, документи, що підтверджують оплату та понесені витрати на транспортування.
Крім того з матеріалів справи слідує, що при здійсненні оформлення попередньої митної декларації від 09.05.2024 №24UA102210002441U0 щодо автомобіля марки «SKODA», модель «OCTAVIA», номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 в гр. 44 зазначений контракт на поставку/продаж товару від 07.05.2024 № 107LT, а при здійсненні митного оформлення за митною декларацією від 24.05.2024 № 24UA102210002761U1 щодо того ж автомобіля марки «SKODA», модель «OCTAVIA», номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 в гр. 44 декларантом зазначено вже інший контракт на поставку/продаж товару від 07.05.2024 № 2-LT-24.
Натомість відповідачем, викладені дійсні обставини справи, надані докази правомірності своїх дій та рішень при здійсненні митного контролю та митного оформлення та коригуванні заявленої позивачем митної вартості спірного товару, зазначені конкретні обставини, які викликали сумніви, а не формальні підстави, причини неможливості перевірки правильності заявленої митної вартості товару на підставі поданих документів та зазначені документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
При цьому, суд звертає увагу, що процедура витребування додаткових документів є лише пропозицією надати додаткові документи та більш ґрунтовно підтвердити заявлену митну вартість і жодних наслідків, на відміну від рішення про коригування митної вартості, для декларанта такий запит не становить. Процедура витребування додаткових документів є стадією контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, такий запит не має самостійних правових наслідків, а є частиною процедури контролю.
Вказаної позиції дотримується й Верховний Суд у постанові від 18.07.2024 у справі №620/3264/18.
Крім того суд зауважує, що декларант не звертався до відповідача щодо випуску спірного товару у вільний обіг згідно ч. 7 ст. 55 МКУ шляхом надання гарантій, що підтверджується МД № 24UA102210002817U0 та № 24UA102210002842U9, у яких у гр. 48 відсутній строк відстрочення платежів, а у гр. «В» відсутній код розрахунку «55».
Натомість декларантом позивача 27.05.2024 та 28.05.2024 подані нові МД ІМ 40 № 24UA102210002817U0 та № 24UA102210002842U9 відповідно, в лівому підрозділі графи 43 якої проставлено «6» - тобто визначений декларантом метод митної вартості за резервним методом. Правий підрозділ залишено пустим, що свідчить про самостійне визначення декларантом митної вартості, без урахування рішення про коригування митної вартості.
Тобто позивач погодився із скоригованою відповідачем митною вартістю спірного товару, оформив МД на загальних підставах та доплатив до Державного бюджету України митні платежі у сумі 36 088,80 грн та не скористався правом випущення товару у вільний обіг на умовах, визначених частиною 7 ст. 55 МКУ (сплати самостійно нарахованих митних платежів та різниці між ними і митними платежами, нарахованими митним органом).
Верховний Суд у постанові від 30.10.2018 у справі № 816/2396/17 зазначив «до предмету доказування у цій категорії справ входять обставини заповнення митної декларації, яку подано до митного оформлення, а також обставини щодо подання нової митної декларації у випадку прийняття митним органом рішення про коригування заявленої митної вартості. Дослідження відомостей з відповідних граф митних декларацій є необхідним для правильного вирішення такого спору, зокрема для висновку про те, погодився чи не погодився декларант із скоригованою митним органом митною вартістю. Останнє, в свою чергу, має значення для висновку про те, чи продовжує існувати між сторонами правовий спір. У випадку, якщо спір між сторонами вичерпано внаслідок погодження декларанта із митною вартістю, визначеною митним органом, у задоволенні позову про скасування рішення про коригування митної вартості слід відмовити».
Також суд зауважує, що матеріали справи містять лист Уповноваженого органу Литви про повідомлення, що декларація походження, складена експортером «JONO RATAI» на інвойсі від 07.05.2024 № 240400, є автентичною, однак товари зазначені в ній не можуть вважатись продуктами, що мають преференційне походження з Європейського Союзу відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони та Конвенції.
Тобто і преференційне походження спірного транспортного засобу позивач не зміг підтвердити належними доказами.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частини 2 статті 2 та частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Беручи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, виходячи із заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог повністю.
При цьому суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Правові підстави для розподілу судових витрат згідно статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні, оскільки в позові відмовлено повністю.
Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 23 жовтня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Чернігівська митниця (пр-т. Перемоги, буд. 6, м. Чернігів, 14017, код ЄДРПОУ - 39482156)
Суддя В.В. Падій