Справа № 560/8914/25
іменем України
23 жовтня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене протоколом від 25 лютого 2025 року № 3, щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як члену сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю І або II групи, зайнятий постійним доглядом за нею на строк дії відповідних законних підстав.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки його бабуся - ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи та потребує постійного стороннього догляду.
До зазначеної заяви позивачем було долучено необхідні документи, яких, на його думку, було достатньо для прийняття відповідачем рішення про надання ОСОБА_1 відповідної відстрочки.
Проте відповідач повідомленням від 26.02.2025 повідомив про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з тим, що позивачем не підтверджено документально умову відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення, а також, що вони ж самі потребують постійного догляду за висновком ЛКК або МСЕК.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористався.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
У свою чергу, ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки МСЕК серії 12 ААГ № 941337 бабуся позивача - ОСОБА_2 , має І групу інвалідності (причина інвалідності - загальне захворювання), яка встановлена їй безстроково.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 24.02.2025, в якій просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.14 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію".
Додатками до заяви позивачем було подано копії таких документів: пояснення до заяви про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, довідку про надання відстрочки №1123 від 31.12.2024, паспорт та реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника, військовий квиток заявника, свідоцтво про народження матері заявника, свідоцтво про одруження батьків заявника, свідоцтво про народження заявника, паспорт ОСОБА_2 , довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення ОСОБА_2 інвалідності першої групи безстроково, пенсійне посвідчення ОСОБА_2 , витяг з реєстру територіальної громади щодо ОСОБА_2 , витяг з реєстру територіальної громади щодо заявника, акт проведення обстеження сім'ї №101 від 15.05.2024, рішення про призначення (перерахунок) компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги на непрофесійній основі, від 17.05.2024, заяву ОСОБА_2 від 13.09.2024 про здійснення догляду та утримання онуком, переклад із іспанської на українську мову заяви ОСОБА_4 (матері заявника) на підтвердження її реєстрації в Іспанії з 2003 року та про склад її сім'ї, медичну довідку і витяг із медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_1 щодо можливості надавати соціальні послуги, акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду, свідоцтво про народження ОСОБА_5 та свідоцтво про смерть ОСОБА_5 .
Згідно з повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.02.2025 №563, рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформленим протоколом №3 від 25.02.2025, позивачу відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
У зазначеному повідомленні вказано, що причиною відмови є непідтвердження позивачем документально умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення, а також відсутність підтвердження того, що вони самі потребують постійного догляду відповідно до висновку ЛКК або МСЕК.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).
Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.
Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по цей час.
Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Приписами статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.
Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з пункту 14 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані члени сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім'ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім'ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Водночас, зі змісту норм статті 23 Закону №3543-XII слідує, що визначений перелік осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації є вичерпний та у кожному конкретному випадку особам, які не підлягають призову, або підпадають під умови відстрочки слід надати той обсяг документів, який підтвердить існування обставин, достатніх для того, щоб уповноважений суб'єкт владних повноважень міг прийняти відповідне рішення.
Так, позивачем подано відповідачу заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), яким, серед іншого, врегульовано процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, та її оформлення.
Так, відповідно до Додатку № 5 зазначеного Порядку документами, які підтверджують право на відстрочку за пунктом 14 частини першої статті 23 Закону № 3543-XII є:
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки другого ступеня споріднення (рідні брати та сестри, баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, чоловік (дружина), діти, у тому числі усиновлені) здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для військовозобов'язаного, який зайнятий постійним доглядом за членом сім'ї третього ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I чи II групи, - документи, що підтверджують родинні зв'язки третього ступеня споріднення (дядьки, тітки, племінники та племінниці), один із таких документів, що підтверджує неможливість членів сім'ї першого та другого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю I чи II групи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу члена сім'ї першого або другого ступеня споріднення в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а також документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
- для особи, за якою здійснюється догляд, - один із таких документів, що підтверджує інвалідність особи: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або пенсійне посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Таким чином, положення Постанови № 560 уточнюють, які документи мають бути подані військовозобов'язаним для реалізації права на відстрочку від призову під час мобілізації відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII.
Не погоджуючись з рішенням відповідача про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач зазначає, що він є єдиною особою, яка має як законодавчий обов'язок, так і реальну можливість утримувати свою бабусю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю І групи.
Також позивач наголошує на тому, що його мати, ОСОБА_3 , з 2003 року перебуває за кордоном в Королівстві Іспанія і наміру повертатись в Україні немає. Син бабусі, ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Інших членів сім'ї першого ступеня споріднення у ОСОБА_2 немає. Відтак усю відповідальність за утримання та догляд за ОСОБА_2 , позивач взяв на себе, як її онук. Крім того, сама ОСОБА_2 для догляду та утримання обрала саме позивача.
Втім, оцінюючи вказані доводи позивача, суд звертає увагу на те, що за змістом положень п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII умовами для реалізації права на відстрочку є:
по-перше, зайнятість військовозобов'язаного, який є членом сім'ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, постійним доглядом за такою особою;
по-друге, відсутність членів сім'ї першого ступеня споріднення із зазначеною особою, крім випадку коли такі члени сім'ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Тобто, лише сукупність наведених обов'язкових обставин (фактів) надають законні підстави для отримання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за цією підставою.
При цьому щодо інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані утримувати вищезазначених осіб з інвалідністю, то їх наявність не може бути перешкодою для оформлення відстрочки виключно у разі якщо такі особи: самі є особами з інвалідністю, або потребують постійного догляду, або перебувають під арештом (крім домашнього арешту), або відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі).
Будь-які інші об'єктивні або суб'єктивні чинники, як-от відсутність у вказаних осіб фактичної чи матеріальної можливості утримувати своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або, наприклад, небажання особи виконувати свій обов'язок, не свідчать про дотримання такої обов'язкової умови для набуття військовозобов'язаним права на відстрочку відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII, як відсутність інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону повинні утримувати визначених даною нормою осіб з інвалідністю.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 202 Сімейного кодексу України діти зобов'язані утримувати своїх непрацездатних батьків.
Відтак перебування матері позивача за кордоном або навіть набуття нею громадянства іншої держави не звільняє її від обов'язку утримувати своїх батьків та забезпечувати догляд за ними у разі такої необхідності.
Законодавство України передбачає, що члени сім'ї першого ступеня споріднення (батьки, діти, подружжя) мають пріоритетний обов'язок щодо догляду за своїми родичами, які через інвалідність або похилий вік потребують постійного піклування. Цей обов'язок залишається чинним незалежно від того, де знаходяться ці члени сім'ї, включаючи їхнє можливе перебування за межами країни.
Суд звертає увагу, що приписами п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-XII наявність членів сім'ї першого ступеня споріднення допускає надання військовозобов'язаному відстрочки лише у разі підтвердження неможливості виконання відповідних обов'язків такими членами сім'ї першого ступеня споріднення.
Однак позивачем не надано та у матеріалах справи відсутні належні й допустимі докази, які б доводили неможливість матері позивача здійснювати догляд за бабусею, зокрема, висновок ЛКК або МСЕК про потребу матері у постійному догляді або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.
Відсутність таких документів є підставою для висновку про непідтвердження права на відстрочку з відповідних правових підстав.
Відтак, судом встановлено, що у відповідача були підстави для відмови позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 14 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень, у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовуються.
Позивачем сплачено 1211,20 грн. судового збору, хоча належна до сплати сума при поданні цього позову становила 968,96 грн.
Отже, частина сплаченого судового збору в сумі 242,24 грн. є надміру сплаченим судовим збором.
Водночас, згідно п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Враховуючи зазначене, суд роз'яснює позивачу його право подати до суду клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 242,24 грн.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 23 жовтня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя Д.А. Божук