Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2025 року Справа № 520/26864/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Тітов О.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування висновку, пункту 4,20, наказу,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1. З метою недопущення порушення конституційних прав на справедливий судовий розгляд, необхідності дотримання балансу між вимогами процесуального закону та недопущенням настання несприятливих наслідків для позивача, у зв'язку з тим, що частина з матеріалів, які витребуються, зазначених у клопотаннях ОСОБА_1 про витребування доказів з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) мають гриф «для службового користування», зобов'язати керівництво Військової частини НОМЕР_1 розглянути питання щодо надання доступу представнику позивача, адвокату Кануннікову Дмитру Олександровичу до матеріалів службового розслідування, розпочатого наказом НОМЕР_3 Прикордонного загону (Військової частини НОМЕР_1 ) від 19.06.2025 № 3241-АГ «Про призначення службового розслідування», включно з висновком № 02.2/28290/25Вн-ДСК від 09.08.2025 та додатками до нього з № 1 по № 84, наказом НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) № 4241-АГ від 14.08.2025 «Про підсумки службового розслідування», або шляхом зняття грифу з документів «для службового користування», або надання до них йому доступу шляхом виготовлення фотокопій цих документів.
5. Визнати протиправним та скасувати висновок НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) службового розслідування за фактом можливого неправомірного нарахування деяким військовослужбовцям приккшр НОМЕР_3 Прикордонного загону додаткової премії із розрахунку 70 000 тисяч гривень на місяць, пропорційне часу участі в оборонних заходах № 02.2/28290/25Вн-ДСК від 09.08.2025, прийнятого щодо військовослужбовця ОСОБА_1 .
6. Визнати протиправними та скасувати пункти 4,20 наказу НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) № 4241-АГ від 14.08.2025 «Про підсумки службового розслідування» у частині щодо військовослужбовця ОСОБА_1 :
- « 4.За порушення вимог статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, положень посадової інструкції в частині неухильного виконання вимог законодавства, наказів і розпоряджень, здійснення контролю за підлеглим особовим складом, статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», пункту 1 статті 3 Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03 жовтня 2019 року, статті 1.2.3 Бойового статуту механізованих і танкових військ Збройних Сил України, затвердженого наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.12.2016 № 605, що призвело до надмірного нарахування та виплати 24 військовослужбовцям приккшр додаткової винагороди у розмірі 70 000 грн., чим завдав шкоду державі на загальну суму 2 292 671 (два мільйони двісті дев'яносто дві тисячі шістсот сімдесят одна) гривня 05 копійок, враховуючи відсутність повноважень начальника НОМЕР_3 прикордонного загону щодо притягнення до відповідальності начальника розвідувальної прикордонної застави третьої прикордонної комендатури швидкого реагування НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону підполковника ОСОБА_2 (який, станом на лютий 2025 року, проходив службу на посаді першого заступника коменданта прикордонної комендатури швидкого реагування - начальника штабу НОМЕР_3 прикордонного загону), відповідно до ст. 11 Закону України «Про матеріальну відповідальність» та Розділу IV наказу МВС України № 815 від 08.11.2021, матеріали службового розслідування направити для розгляду начальнику НОМЕР_4 мобільного прикордонного загону»;
- « 20. Щодо внесення до книги обліку нестач та відображення суми в книзі обліку грошових стягнень та нарахувань за підполковником ОСОБА_3 у сумі 2 292 671 (два мільйони двісті дев'яносто дві тисячі шістсот сімдесят одна) гривня 05 копійок, та щомісячного утримання з нього коштів в розмірі 20% місячного грошового забезпечення та додаткової винагороди до повного погашення збитку».
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Оскільки початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.06.2022 у справі №362/643/21 визначила, що військова служба є різновидом публічної служби.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 560/6732/22.
Таким чином, оскільки даний позов стосується питання проходження позивачем публічної служби, строк звернення з вказаним позовом становить один місяць з моменту коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У межах даної справи позивач заявив позовні вимоги, зокрема, про визнання протиправним та скасування висновку НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) службового розслідування за фактом можливого неправомірного нарахування деяким військовослужбовцям приккшр НОМЕР_3 Прикордонного загону додаткової премії із розрахунку 70 000 тисяч гривень на місяць, пропорційне часу участі в оборонних заходах №02.2/28290/25Вн-ДСК від 09.08.2025, прийнятого щодо військовослужбовця ОСОБА_1 та визнання протиправними та скасування пунктів 5,20 наказу НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) №4241-АГ від 14.08.2025 «Про підсумки службового розслідування» у частині щодо військовослужбовця ОСОБА_1 .
Тобто, правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду з даним позовом, виникли з 09.08.2025 та з 14.08.2025, однак з даним позовом позивача звернувся 10.10.2025, тобто після спливу двох місяців з моменту виникнення спірних правовідносин.
Отже, позивач пропустив місячний строк звернення до адміністративного суду.
У позовній заяві представник позивача просив задовольнити клопотання про поновлення процесуального строку та визнати причини пропуску процесуального строку звернення до суду із позовною заявою поважними та поновити строк звернення до суду із позовною заявою.
В обґрунтування клопотання представник позивача зазначив, що позивач наразі є діючим військовослужбовцем НОМЕР_4 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_5 ), а до цього НОМЕР_3 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ), указує, що у позивача був обмежений доступ до правничої допомоги, а договір про надання правничої допомоги з адвокатом він підписав лише 19.09.2025.
Тобто, представник позивача наголошує на тому, що пропуск строку на звернення до суду обумовлений тим, що договір про надання правничої допомоги з адвокатом був підписаний лише 19.09.2025.
З приводу вказаних обставин суд зазначає, що пошук та залучення адвоката є виключно суб'єктивною обставиною, що залежить від самого заявника. Позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду самостійно або з іншим представником у межах установленого законом строку.
Факт укладення договору 19.09.2025 не є об'єктивною перешкодою для подання позовної заяви в межах місячного строку звернення до суду, а тому не може вважатися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
При цьому, з програми "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" судом установлено, що позивач вже звертався до суду з аналогічних питань через іншого адвоката, що підтверджується укладеним між ОСОБА_1 та Адвокатським об'єднанням "СПРАВАР" договором про надання правової (правничої) допомоги від 26.08.2025 та ордером про надання правничої допомоги ОСОБА_1 від 26.06.2025 серії АХ №1250733, виданим адвокатським об'єднанням "СПРАВАР".
Зокрема, за даними програми «Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)» установлено, що адвокат Комов Олег Генадійович 09.09.2025, 11.09.2025, 11.09.2025, 12.09.2025 та 15.09.2025 вже подавав до суду позови аналогічного змісту з аналогічними вимогами до того ж самого відповідача, яким присвоєно номери №520/23972/25, №520/24166/25, №520/24198/25, №520/24279/25, №520/24540/25 відповідно, які були повернуті ухвалами суддів в межах указаних справ, у зв'язку із поданням заяв про відкликання позовних заяв.
Таким чином, твердження представника позивача про відсутність у позивача можливості звернутися до суду у зв'язку із пошуком адвоката не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджені належними доказами. Сам по собі факт зміни адвоката не може вважатися поважною причиною для пропуску строку звернення до суду.
Інших причин пропуску строку звернення до суду позивачем не зазначено.
За викладеного, судом не встановлено підстав для задоволення клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування висновку, пункту 4,20, наказу - залишити без руху.
Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Тітов