Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про закриття провадження у справі
23 жовтня 2025 року справа № 520/25213/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григоров Д.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Сім'ї Бродських, буд.19,м. Київ,03057, код ЄДРПОУ:39369133) , третя особа : Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (вул. Гоголя, буд 10, м. Харків,61057, ЄДРПОУ:42206328) про визнання протиправним та скасування розпорядження,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження НКРЕКП №116-р від 22 липня 2025 р. “Про усунення порушень ПРАТ “ХАРК1ВЕНЕРГОЗБУТ» в частині положень щодо зобов'язання ПРАТ “ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» у термін до 01 вересня 2025 року ініціювати розірвання договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги та договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, які є додатками до зазначених договорів про постачання з ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 р. відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, згідно якого позовні вимоги не визнав. Зокрема, відповідач вказав на те, що проведеною перевіркою встановлено та в Акті № 142 зафіксовано (ст. 229-241), що між ОСОБА_1 та ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» укладені договори про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством від 07.11.2019 № 180000092194 за адресою: АДРЕСА_2 за адресою: АДРЕСА_3 за адресою: АДРЕСА_4 за адресою: АДРЕСА_5 , які є Додатками № 2 (невід'ємною частиною) до Договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг від 07.11.2019 № 180000092194, № 180000092197, № 180000092198, № 180000092199. Водночас, згідно з інформацією, наданою у листі Київської окружної прокуратури м. Харкова від 08.11.2023 № 50-912-23 між споживачем ОСОБА_1 та ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» укладено договори про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством із порушенням вимог законодавства чинного на момент укладення таких договорів, оскільки об'єктом споживача зазначена земельна ділянка без наявності будівельного майданчика. Вищевикладене, як стверджував відповідач, свідчить про порушення ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» при укладенні договорів про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством від 07.11.2019 з ОСОБА_1 вимог законодавства.
Третя особа у справі - ПРАТ "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" надав до суду пояснення, за якими указав на те, що договори про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом із зазначеними у зверненні Київської окружної прокуратури м. Харкова від 08.11.2023 № 50-912-23 споживачами були укладені 07.11.2019 року. Порядок укладення договорів про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг врегульовано Главою 3.1. Розділу ІІІ Правил у редакції від 27.07.2019, ані Правилами, ані іншими нормами законодавства України, що були чинними на момент укладення договорів, не було передбачено ані права, ані обов'язку електропостачальника перевіряти наявність житлового будинку на земельній ділянці за адресою об'єкта споживання. Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом є Додатком 2 до Типового Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (Додатком 6 до Правил), який діє протягом дії договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, а умови розірвання як договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, так і про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, в односторонньому порядку за ініціативою електропостачальника - відсутні та суперечитимуть змісту п.1.2.8 Правил. З урахуванням вищевикладеного, підстав розірвання договору про купівлю- продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством за ініціативою електропостачальника Правилами не передбачено.
Дослідивши матеріали справи та надані учасниками процесу заяви по суті справи, суд доходить висновку про необхідність провадження у справі закрити, оскільки вона не підлягає розглядові за правилами адміністративного судочинства.
При цьому суд керується наступним.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається статтею 19 КАС України.
Так, відповідно до пункту 1 частини першої вказаної статті юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
При цьому, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах публічно-владних управлінських функцій.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У свою чергу, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він, головним чином, обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо позивач намагається захистити своє порушене приватне право шляхом оскарження управлінських дій суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 805/4506/16-а, від 27.06.2018 у справі № 815/6945/16.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Так, з матеріалів даної справи вбачається, що позовні вимоги фактично стосуються розірвання договору про постачання електричної енергії, який за своєю суттю є цивільно - правовим. Насправді, між ОСОБА_1 та відповідачем жодних правовідносин, а тим більше, публічно-правових на даний час не виникло. Оскаржуваним розпорядженням породжено публічно-правові відносини між відповідачем та третьою особою.
При цьому суд також бере до уваги наступні доводи позовної заяви ОСОБА_1 : "... перелічені у мотивувальній частині Розпорядження НКРЕКП 116 від 22.07.2025р. підстави для зобов'язання ПрАТ "Харківенергозбут" в резолютивній частині - ініціювати розірвання договорів про постачання електричної енергії та договорів про купівлю-продаж електроенергії за "зеленим" тарифом з ОСОБА_1 жодним чином не стосуються складу дій чи бездіяльності позивача. Оскільки безпосередньо з тексту спірного Розпорядження вбачається, що у діях позивача конкретно перелічений склад правопорушення зазначених пунктів відсутній, дії з боку НКРЕКП щодо ініціювання розірвання договору, стороною якого цей держорган не є взагалі є нічим іншим як актом незаконного втручання відповідача у цивільні (договірні) відносини, у зв'язку з чим, розпорядження відповідача в цій частині підлягає обов'язковому скасуванню. В свою чергу, скасування зазначеного окремого положення розпорядження як незаконного втручання в цивільні (договірні) відносини дозволить захистити право позивача на отримання електричної енергії за укладеними договорами".
Таким чином, слушно зазначити, що відповідно до частини 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Згідно частини 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Враховуючи викладене, з огляду на суб'єктний склад сторін у даній справі та предмет спору, пов'язаний із захистом права цивільного, спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства відповідно до правил, встановлених ЦПК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Суд додатково та окремо звертає увагу позивача, що в даній справі не вбачається також і безпосереднього порушення відповідачем прав позивача, що не заперечується згідно доводів позовної заяви. Суд зазначає, що за правилами КАС України, з врахуванням практики Верховного Суду, визначеної, зокрема, у постанові від 10.01.2024р. у справі №280/4039/20, відсутність порушеного права встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Таким чином, якщо позивач буде наполягати на розгляді цієї справи в порядку адміністративного судочинства в подальшому, йому слід врахувати викладене вище.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа : Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", про визнання протиправним та скасування розпорядження, роз'яснивши можливість звернення з вказаними позовними вимогами до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Д.В. Григоров