Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 жовтня 2025 року, м. Харків справа № 520/22551/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - ШирантА.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, просить суд:
- визнати протиправними та скасувати:
рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000035/2 від 16.07.2024 року та картку відмови № UA401060/2024/000112 від 16.07.2024 року;
рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000036/2 від 16.07.2024 року та картку відмови № UA401060/2024/000113 від 16.07.2024 року.
- стягнути на користь позивача витрати на оплату судового збору у загальному розмірі 20 299,55 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у фіксованому розмірі 40 000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання
Ухвалою суду від 19.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач 29.08.2024 подав відзив на позовну заяву.
Позивач 03.09.2024 подав відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 12.09.2024 клопотання представника відповідача - задоволено. Розгляд адміністративної справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні на 04.10.2024 о 15-00 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Харкова, судове засідання, призначене на 04.10.2024 об 15:00, по справі №520/22551/24, було перенесено на 15:00 21.10.24.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Харкова, судове засідання, призначене на 21.10.2024 об 15:00, по справі №520/22551/24, було перенесено на 06.11.2024 об 15:00.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Харкова, судове засідання, призначене на 06.11.2024 об 15:00, по справі №520/22551/24, було перенесено на 19.11.2024 об 16:00.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Харкова, судове засідання, призначене на 19.11.2024 об 16:00, по справі №520/22551/24, було перенесено на 05.12.2024 об 15:00.
У зв'язку з перебуванням судді на лікарняному судове засідання, призначене на 05.12.2024 об 15:00 по справі № 520/22551/24 було перенесено на 26.12.2024 року о 15:00.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Харкова, судове засідання, призначене на 26.12.2024 об 15:00, по справі №520/22551/24, було перенесено на 15.01.2025 об 15:00.
У судове засідання призначене на 15.01.2025 об 15:00 з'явились представники позивача та відповідача. У зв'язку із задоволенням клопотання представника відповідача про виклик посадової особи митного органу, яка здійснювала коригування митної вартості, для надання пояснень щодо обставин справи, судом оголошено перерву до 12.02.2025 о 14:00.
У зв'язку із проходженням підготовки для підтримання кваліфікації з 10 по 14 лютого 2025 року, судове засідання, призначене на 12.02.2025 об 14:00, по справі №520/22551/24, було перенесено на 15:00 02.07.2025.
У судове засідання призначене на 15:00 02.07.2025 з'явились представники позивача та відповідача. Через нестабільне з'єднання представника позивача суд вважає необхідним оголосити перерву та роз'яснити про його право подати заяву про розгляд справи без участі та про право брати участь безпосередньо у залі засідання. Призначено наступне судове засідання на 16:00 30.07.2025.
У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги на території м. Харкова, судове засідання, призначене на 30.07.2025 о 16:00, по справі № 520/22551/24, було перенесено на 12:00 20.08.2025.
У судове засідання призначене на 12:00 20.08.2025 з'явились представники позивача та відповідача. У зв'язку з оголошенням у м. Харків повітряної тривоги судом оголошено перерву у судовому засіданні до 12:00 24.09.2025.
У судове засідання призначене на 12:00 24.09.2025 з'явились представники позивача та відповідача. Сторонами підтримано перехід у письмове провадження. Призначено наступне судове засідання на 11:00 22.10.2025.
У судове засідання призначене на 11:00 22.10.2025позивач, відповідач не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце, натомість подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Згідно з ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
У ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Оскільки у період з 18.09.2024 по 20.09.2024, 25.09.2024 по 28.09.2024, з 14.11.2024 по 15.11.2024 суддя перебувала у відрядженні, з 23.09.2024 по 24.09.2024, 13.11.2024, 31.12.2024, з 24.02.2024 по 09.03.2025, з 11.03.2025 по 16.03.2025, з 31.03.2025 по 02.04.2025, з 07.04.2025 по 18.04.2025, з 02.06.2025 по 10.06.2025, з 21.07.2025 по 25.07.2025 суддя перебувала у щорічній відпустці, з 07.10.2024 по 11.10.2024, 27.01.2025, з 10.02.2025 по 14.02.2025, 28.02.2025 суддя перебувала на навчанні, у період з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 02.12.2024 по 06.12.2024, з 25.02.2025 по 28.02.2025 та з 01.03.2025 по 10.03.2025, 17.03.2025 по 19.03.2025, з 07.04.2025 по 25.04.2025 суддя перебувала на лікуванні, у відпустці з 02.06.2025-10.06.2025, 03.07.2025-04.07.2025, 21.07.2025-25.07.2025, 06.08.2025-08.08.2025, 25.08.2025-27.08.2025, 15.09.2025-17.09.2025, 13.10.2025 - 17.10.2025 - розгляд справи здійснюється з урахуванням днів відрядження, відпустки, навчання та лікування.
Позиція позивача
В обґрунтування позову позивач зазначив, що при здійсненні митного оформлення товарів надав всі необхідні та достатні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм МК України, безпідставно прийняла оскаржувані рішення, як наслідок, неправомірно застосувала резервний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем.
Заперечення відповідача
Відповідач заперечує позовні вимоги та зазначає, що спрацювання ризиків АСАУР вже свідчить про наявність обґрунтованого сумніву та є підставою для витребування додаткових документів, то логічно послідовним є твердження про те, що неподання декларантом на запит митного органу додаткових документів свідчить про те, що обґрунтований сумнів митниці у правильності обрання методу визначення митної вартості та правильності її обчислення не був усунутий, що, в свою чергу, виключає можливість для митного органу визнати заявлену декларантом митну вартість.
Обставини, встановлені судом
Судом встановлено, що між позивачем та компанією «NOVINO TRADING LIMITED» укладено контракт від 15.05.2023 року № NTL20230515/2 (Т.1, а.с.49зворот-51), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити Покупцеві товари сорту (далі «Товар»)». Загальна кількість і асортимент поставленого Товару складається з партій товару, кількість яких визначається в інвойсі на кожну поставку. Поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі. Ціна за одиницю Товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію Товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США. Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.
До митного оформлення було подано митну декларацію 24UA401060010885U5 (Т.1, а.с.41), разом із якою подано: пакувальний лист (Packing list) № б/н від 09.05.2024 року, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № NTL-FTL20240509 від 09.05.2024 року, коносамент (Bill of lading) № ZIMUNGB20028001 від 14.05.2024 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2030 від 08.07.2024 року, декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT1900U15302L8 від 09.07.2024 року, декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № NTL-FTL20240509 від 09.05.2024 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару №NTL-FTL20240326/01 від 26.03.2024 року, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-48/07-2024 від 12.07.2024 року, розрахунок ціни (калькуляція) № NTL-FTL20240509 від 09.05.2024 року (з перекладом), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 13.06.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 14.05.2024 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №NTL20230515/2 від 15.05.2023 року, договір про надання послуг по декларуванню товарів № 11/01-22/1 від 11.01.2022 року, видаткова накладна №NTL-FTL20240509 від 09.05.2024 року (з перекладом), відвантажувальна специфікація №NTL-FTL20240509 від 09.05.2024 року (з перекладом), комерційна пропозиція №NTL20230509 від 09.05.2023 року (з перекладом), лист №0624/24-1 від 24.06.2024 року з інформацією від ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД», що страховка не здійснювалася, лист №0624/24-2 від 24.06.2024 року з інформацією від ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту, лист №NTL-FTL20240509-1 від 09.05.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом), лист №NTL-FTL20240509-2 від 09.05.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом), лист №NTL-FTL20240509-3 від 09.05.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом), лист №NTL-FTL20240509-4 від 09.05.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом), лист №NTL-FTL20240509-5 від 09.05.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом), якісний опис №NTL-FTL20240509 від 09.05.2024 року (з перекладом).
Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №№UA401060/2024/000035/2 від 16.07.2024 (Т.1, а.с.69зворот-70) та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000112 від 16.07.2024 (Т.1, а.с.70зворот-71)
Також, до митного оформлення було подано митну декларацію 24UA401060010886U4, разом із якою подано: пакувальний лист (Packing list) № б/н від 24.04.2024 року, рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № NTL-FTL20240424 від 24.04.2024 року, коносамент (Bill of lading) № COSU6381965190 від 01.05.2024 року, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 7885 від 10.07.2024 року, декларація (Dispatch note model T1) № 24ROCT1970MI3830J2 від 09.07.2024 року, декларацiя про походження товару (Declaration of origin) № NTL-FTL20240424 від 24.04.2024 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару № NTL-FTL20240320/01 від 20.03.2024 року (з перекладом), висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-56/07-2024 від 15.07.2024 року, розрахунок ціни (калькуляція) № NTL-FTL20240424 від 24.04.2024 року (з перекладом), доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 13.06.2023 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № б/н від 01.05.2024 року, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № NTL20230515/2 від 15.05.2023 року, договір про надання послуг по декларуванню товарів № 11/01-22/1 від 11.01.2022 року, видаткова накладна №NTL-FTL20240424 від 24.04.2024 року (з перекладом), відвантажувальна специфікація №NTL-FTL20240424 від 24.04.2024 року (з перекладом), комерційна пропозиція №NTL20230509 від 09.05.2023 року (з перекладом), лист №0624/28-1 від 28.06.2024 року з інформацією від ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД», що страховка не здійснювалася, лист №0624/28-2 від 28.06.2024 року з інформацією від ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування під час імпорту, лист №NTL-FTL20240424-1 від 24.04.2024 року з інформацією від постачальника, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом), лист №NTL-FTL20240424-2 від 24.04.2024 року з інформацією від постачальника, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом), Лист №NTL-FTL20240424-3 від 24.04.2024 року з інформацією від постачальника, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом), лист №NTL-FTL20240424-4 від 24.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом), лист №NTL-FTL20240424-5 від 24.04.2024 року з інформацією від постачальника, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом), якісний опис №NTL-FTL20240424 від 24.04.2024 року (з перекладом).
Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000036/2 від 16.07.2024 (Т.1, а.с.101зворот-103зворот) та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000113 від 16.07.2024 (Т.1, а.с.104).
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів а також картками відмови, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Норми права, які застосовує суд: процесуальні положення
У КАС України визначені завдання та основні засади адміністративного судочинства, зокрема вказано, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку (ст. 2 КАС України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Згідно з ч.2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У ч.2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 78 КАС України).
Норми права, які застосовує суд та висновки суду
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі по тексту - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. (ч. 1 ст. 53 МК України).
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч. 2 ст. 53 МК України).
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).
Згідно з ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до ч.1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно з п.1 ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що митний орган має право упевнитися в достовірності та точності будь-якої заяви, документа, рахунку поданих для цілей визначення митної вартості.
Так, відповідач має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Аналогічний правовий висновок зазначено Верховним Судом в постанові від 15 серпня 2019 року по справі №826/19400/15.
Згідно з ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Митницею було направлено до позивача запит щодо надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів.
16.07.2024 позивачем надано відповіді на повідомлення відповідача, в яких позивач зазначив:
- у листі № 16/07/24-1 - зазначено, що рахунком-фактурою (інвойсом) № NTL-FTL20240509 від 09.05.2024 року передоплату не визначено. Тобто, сторони домовилися, що Покупець повинен здійснити платіж протягом трьох місяців з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у листі № 16/07/24-2 - зазначено, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється в інвойсі № NTLFTL20240509 від 09.05.2024 року. Висновок експерта №20- 48/07-2024 від 12.07.2024 року наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару;
- у листі № 16/07/24-3 - зазначено, що прайс-лист №NTL-FTL20240326/01 від 26.03.2024 року ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» подано разом із митною декларацією №24UA401060010885U5 та вже знаходиться у відповідача. У наданому прайс листі №NTL-FTL20240326/01 від 26.03.2024 року вказано одиниці виміру метри погонні, зазначено, що декларантом є позивач, а не як помилково зазначено ТОВ "ОПЦИОН ПЛЮС";
- у листі № 16/07/24-4 - зазначено, що у Commercial invoice (рахунку-фактурі) №NTLFTL20240509 від 09.05.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine, тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією №24UA401060010885U5 надано калькуляцію собівартості товару № NTL-FTL20240509 від 09.05.2024 року, а також лист Постачальника №NTL-FTL20240509-1 від 09.05.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже умовами поставки є саме CPT, а не FOB. Вартість транспортних витрат у повному обсязі включено у ціну товару;
- у листі № 16/07/24-5 - зазначено, що додаткові угоди № б/н від 13.06.2023 року, №б/н від 14.05.2024 року до Контракту ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» подано разом із митною декларацією №24UA401060010885U5 та вже знаходиться у Відповідача;
- у листі № 16/07/24-6 - зазначено, що у Commercial invoice (рахунку-фактурі) №NTLFTL20240509 від 09.05.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine, тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, надання позивачем транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - не вимагається;
- у листі № 16/07/24-7 - зазначено, що рахунком фактурою (інвойсом) № NTL-FTL20240424 від 24.04.2024 року передоплату не визначено. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Отже, рахунок сплачено не було, банківські платіжні документи відсутні, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 53 МК України надання ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» таких документів на законодавчому рівні не вимагається;
- у листі № 16/07/24-8 - зазначено, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, встановлюється в інвойсі № NTLFTL20240424 від 24.04.2024 року. Висновок експерта №20- 56/07-2024 від 15.07.2024 року наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару;
- у листі № 16/07/24-9 - зазначено, що прайс-лист № NTL-FTL20240320/01 від 20.03.2024 року ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» подано разом із митною декларацією №24UA401060010886U4 та вже знаходиться у Відповідача. У наданому прайс-листі № NTL-FTL20240320/01 від 20.03.2024 року вказано одиниці виміру метри погонні;
- у листі № 16/07/24-10 - зазначено, що у Commercial invoice (рахунку-фактурі) №NTL-FTL20240424 від 24.04.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Одночасно з митною декларацією № 24UA401060010886U4 надано калькуляцію собівартості товару № NTLFTL20240424 від 24.04.2024 року, а також лист Постачальника №NTL-FTL20240424-1 від 24.04.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару. Отже умовами поставки є саме CPT, а не FOB. Вартість транспортних витрат у повному обсязі включено у ціну товару;
- у листі № 16/07/24-11 - зазначено, що додаткові угоди № б/н від 13.06.2023 року, №б/н від 01.05.2024 року до Контракту ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» подано разом із митною декларацією № 24UA401060010886U4 та вже знаходиться у відповідача;
- у листі № 16/07/24-12 - зазначено, що у Commercial invoice (рахунку-фактурі) №NTL-FTL20240424 від 24.04.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Отже, враховуючи останнє, надання ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» транспортних (перевізних) документів, а також документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів - не вимагається.
У спірному рішенні № UA401060/2024/000036/2 від 16.07.2024 року відповідач зазначив, що в інвойсі не зазначені умови оплати.
Так, умови оплати визначені статтею 5 Контракту №NTL20230515/2 від 15.05.2023 року, в якій зазначено, що Сторони домовилися, що оплата Товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд Покупця.
Інвойсом № NTL-FTL20240424 від 24.04.2024 року передоплату не встановлено.
Верховний Суд у постанові від 08 липня 2022 року у справі № 815/1718/16 зазначив, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено суду, що надані документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за імпортовані товари. Щодо посилання митниці на не зазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, то суди цілком об'єктивно його відхилили, адже спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі сама собою, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який в інвойсі є посилання.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
У спірних рішеннях відповідачем зазначено, що наданий до митного оформлення висновок експерта взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночнудіяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658- ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами.
Так, відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюються в інвойсах № NTL-FTL20240509 від 09.05.2024, № NTL-FTL20240424 від 24.04.2024 року.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 25.08.2023 по справі № 826/3098/16 зазначив, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини є додатковими документами, що подаються декларантом на вимогу митного органу у випадку виникнення сумнівів у правильності задекларованої митної вартості товарів, однак сама по собі наявність або відсутність таких висновків чи інформації не може бути підставою для сумнівів у задекларованій митній вартості товарів за умови подання декларантом усіх наявних та підтверджуючих заявлену митну вартість документів, визначених частиною другою статті 53 МК України.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000036/2 відповідач посилався на те, що відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту COSU6381965190 від 01.05.2024 відсутні банківські/платіжні документи, що підтверджують факт оплати морського перевезення згідно коносаменту COSU6381965190 від 01.05.2024р.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
Отже, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Відповідно до ст. 3 контракту №NTL20230515/2 від 15.05.2023 року, Поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі.
У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № NTL-FTL20240509 від 09.05.2024, № NTL-FTL20240424 від 24.04.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.
Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.
Верховний Суд в постанові від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17 зазначив, що з'ясовуючи обґрунтованість зазначених розбіжностей, судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з ЕМД №125150001/2016/710666 поставка товарів здійснювалась на умовах CPT Київ. Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб. Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.
Отже, за умовами поставки СРТ витрати на транспортування вже включені у вартість товару.
При цьому, позивачем надано автотранспортні накладні (CMR № 2030 від 08.07.2024 року, № 7885 від 10.07.2024 року), коносаменти № ZIMUNGB20028001 від 14.05.2024 року, № COSU6381965190 від 01.05.2024 року.
Так, в коносаментах № ZIMUNGB20028001 від 14.05.2024 року, № COSU6381965190 від 01.05.2024 року зазначено «FREIGHT PREPAID» (Фрахт з передплатою), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням, до ціни товарів.
Отже, вищевказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Також, у спірному рішенні №UA401060/2024/000035/2 від 16.07.2024 року відповідач зазначив, що відповідно до ст.3 контракту№ NTL20230515/2 умови поставки постачальник зобов'язаний завантажити товар на борт судна в порту, що свідчить про умови поставки ФОБ, тобто не враховано морській фрахт по доставки товару та інші витрати.
Так, відповідно до ст. 3 Контракту № NTL20230515/2 від 15.05.2023 року поставка Товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.
У Commercial invoice (рахунку-фактурі) № NTL-FTL20240509 від 09.05.2024 року визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine.
Згідно з правилами Інкотермс 2010: СРТ означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Пункт призначення в свою чергу визначено державу Україна.
Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару.
Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Таким чином, відповідно до умов поставки CPT, витрати на транспортування, навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України покладаються на продавця.
Щодо умови поставки «FOB» - вільно на борті судна (найменування порту відвантаження) - FOB (free on board) - умова, яка використовується при морських перевезеннях. За нею продавець зобов'язаний за власний рахунок доставити товар на борт судна, зафрахтованого покупцем, а також у зазначений термін в узгодженому порту відвантаження повідомити та передати йому документи разом з коносаментом. Покупець укладає угоду перевезення, повідомляє продавцеві назву судна, місце відвантаження, необхідну дату поставки та несе всі витрати, пов'язані з переміщенням товару, з моменту фактичного переходу товару через поручні судна в зазначеному порту відвантаження.
Виходячи з наведеного, умови поставки «FOB» не відповідають умовам Контракту №NTL20230515/2 від 15.05.2023 року.
Відповідачу з митною декларацією №24UA401060010885U5 надано калькуляцію собівартості товару № NTL-FTL20240509 від 09.05.2024 року, а також лист Постачальника №NTL-FTL20240509-1 від 09.05.2024 року на підтвердження того факту, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару.
Верховний Суд у постанові від 13.05.2021 року у справі № 400/2126/19 зазначив, що у специфікаціях до контрактів з контрагентами-нерезидентами було визначено умови постачання, а саме: CPT порт Очаків. Такі ж умови постачання були вказані в митних деклараціях та визнані посадовими особами митниці такими, що відповідають документації. Право власності на поставлений нерезиденту товар переходив від продавців до покупця на умовах CPT порт Очаків. Незважаючи на викладене, відповідач поставив під сумнів дотримання платником умов виконання контрактів щодо поставки згідно з Правилами ІНКОТЕРМС і зробив припущення про застосування платником інших умов поставки, ніж визначені в наведених вище контрактах, а саме: FOB Франко-борт. Однак, оскільки позивачем підтверджено належними та допустимими доказами, що ТОВ «НК ГРЕЙН» здійснено поставку товару покупцям-нерезидентам KARDIMORIO LTD та VISTATRADE LTD за умовами CPT порт Очаків, суди дійшли висновку, що контролюючим органом безпідставно здійснено коригування умов поставки з CPT на FOB та визначено відхилення ціни контрольованої операції щодо експорту сільськогосподарської продукції на користь компаній KARDIMORIO LTD, VISTATRADE LTD.
Таким чином, вказані посилання відповідача є необґрунтованими.
Відповідач у оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товарів посилався на те, що наданий до митного оформлення прайс-лист є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «ФРІЗОН ТРЕЙД» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару».
При цьому, митному органу з митними деклараціями надавалися надавалися прайс-листи №NTLFTL20240326/01 від 26.03.2024 року, № NTL-FTL20240320/01 від 20.03.2024 року.
Так, Верховним Судом зроблено висновок у постанові від 08.12.2022 року у справі №420/2792/19, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. При цьому, прайс-лист є документом довільної форми й чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд; наявність же чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, інформації щодо умов поставки, лише сама по собі не може свідчити про заниження митної вартості товарів.
Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 р. у справі № 810/690/17 зазначив, що посилання контролюючого органу на те, що наданий прайс-лист не можна вважати ні прайс-листом, ні комерційною пропозицією, оскільки виданий особі, що жодним чином не фігурує ні в одному документі та відповідно до загальноприйнятої практики не містить відомостей, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки дата його складання, або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, суди також обґрунтовано не взяли до уваги з огляду на те, що по - перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по - друге, прайс-лис - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по - третє, жодним нормативним актом, в тому числі і міжнародним, не встановлено вимоги до форми та змісту прайс-листів, тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатись на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Верховний Суд у постанові від 02.06.2022 року у справі № 460/2674/20 щодо доводів митниці про те, що долучений декларантом документ прейскурант (прайс-лист) виробника товарів складений не для широкого кола осіб та не містить терміну дії, у зв'язку з чим витребував додаткові документи, зазначив, що суд першої інстанції обґрунтовано відхилив, з оглядуна наступне: термін дії прайс-листа не є обов'язковим реквізитом такого виду документу, а тому може у ньому не зазначатися; продавець самостійно визначає ціни для своїх контрагентів, що є однією з базових основ забезпечення свободи підприємницької діяльності.
Також, Верховний Суд у постанові від 23 жовтня 2020 року справі № 810/690/17 вказав, що прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лист - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс - листів. Тобто прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару.
Таким чином, прайс-лист є додатковим документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.
Отже, посилання митного органу на недоліки прайс-листів до митних декларацій є необґрунтованими.
В оскаржуваному рішенні № UA401060/2024/000036/2 від 16.07.2024 року митний орган посилався на те, що декларантом не надана митна декларація країни відправлення.
Пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи копію митної декларації країни відправлення.
Тобто, копія митної декларації країни відправлення не належить до документів, які підтверджують митну вартість товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, а може лише додатково надаватися митному органу у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 53 МК України.
Так, відповідачу з митними деклараціями надавалися декларації на підтвердження факту експорту товарів, а саме №24ROCT1970MI3830J2 від 09.07.2024, на які відповідач посилається й у спірних картках відмови.
При цьому, що декларація №24ROCT1970MI3830J2 від 09.07.2024 містить всі необхідні реквізити.
Також, відповідна інформація міститься в Контракті, інвойсах та інших наданих позивачем документах.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 20 вересня 2023 року у справі №815/6805/17 прийшов до висновку, що перелік основних документів, які підтверджують митну вартість товарів, наведений у статті 53 Митного кодексу України і в ньому відсутній такий документ, як «експортна декларація країни відправлення». Такий документ може бути поданий для митного оформлення, але лише в якості додаткового, у тому випадку, якщо виникає необхідність в уточненні показників основних документів
Таким чином, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.
Що стосується посилання відповідача на те, що наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, суд зазначає, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
У постанові від 04.11.2021 у справі № 120/2634/19-а Верховний Суд навів ряд причин, з яких показники автоматизованої інформаційної системи не є безумовним джерелом інформації для визначення митної вартості товару, оскільки в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Верховний Суд у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 2040/6019/18 прийшов до висновку, що наявність у системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, вказані посилання відповідача є необгрунтованими.
Щодо ненадання декларантом усіх витребуваних додаткових документів, передбачених частиною 3 ст. 53 МКУ, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Таким чином, аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У спірному випадку суд не вбачає ознак недостовірності задекларованої вартості.
Також, як встановлено судом з матеріалів справи, декларантом надано до контролюючого органу необхідні документи, а відповідачем, у свою чергу, не наведено обґрунтованих підстав для витребування у позивача додаткових документів та подальшого прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до правової позиції Верховного суду (постанова від 02.07.2020 у справі №803/916/17) контроль правильності обчислення декларантом митної вартості здійснюють митні органи у визначений законом спосіб у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей "Декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ніш митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом. Водночас, неподання декларантом документів, перелічених у частині другій статті 53 МК України, саме собою не тягне для нього негативних правових наслідків та не може тягнути за собою відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та, як наслідок, коригування митної вартості товарів з тих підстав, коли контролюючий орган вважає, що таке неподання зумовило неповноту та/або недостовірність відомостей про митну вартість. За таких обставин, Суд вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що позивачем подано до митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами та доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена."
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваних у даній справі рішень вбачається, що такі рішення не містять жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Так, відповідачем вказано лише номер та дату митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості, що свідчить про помилковість зазначених доводів відповідача.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 21.12.2018 р. по справі №815/1670/17.
Відповідачем під час розгляду справи не надано до суду доказів здійснення детального порівняння, як і не надано доказів, які б підтверджували аналогічність характеристик імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, що свідчить про необґрунтованість та недоведеність зазначеного висновку відповідача.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесених рішень про коригування митної вартості.
Так, як встановлено судом, відповідачем під час винесення спірних у даній справі рішень, не було наведено належних обґрунтувань щодо наявності сумніву в числових значеннях або недостовірності наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів. При цьому, такий запит повинен містити як обґрунтування причин запиту, так і конкретизацію того, які саме складові митної вартості не підтверджені або викликали сумніви, в чому саме полягають розбіжності, чи впливають вони на митну вартість, які додаткові документи можуть спростувати ці сумніви.
У відзиві на позов суд не встановив вищевказаних доводів та обставин.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Таким чином, оскаржувані рішення є необґрунтованими та прийнятими без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень.
З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000035/2 від 16.07.2024 року, №UA401060/2024/000036/2 від 16.07.2024 року та картки відмови № UA401060/2024/000112 від 16.07.2024 року, №UA401060/2024/000113 від 16.07.2024 року, є протиправними та підлягають скасуванню.
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору, який сплачений позивачем у розмірі 20 299,55,96 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 40000,00 грн.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач просить стягнути судові витрати на правову допомогу у розмірі 40000,00 грн.
Відповідач просив відмовити в задоволенні вимог щодо правничої допомоги.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно зі ст.134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч.1 ст.134 КАС України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 4 ст. 134 КАС України визначено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження понесених витрат у справі до суду надано копію договору про надання правової допомоги від 05.08.2024 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФРІЗОН ТРЕЙД» (Клієнт) та Адвокатським бюро Бідної Оксани Іванівни (Бюро).
Крім того, до суду надано копію платіжної інструкції №3942601079 від 09.08.2024 року про оплату правової допомоги у сумі 40000,00 грн.
Положеннями ч.5 ст.134 КАС України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Враховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), суд дійшов висновку, що понесені судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача у розмірі 15000,00 грн.
Керуючись ст.ст.2,14, 243-246, 293, 295, 296 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФРІЗОН ТРЕЙД" (вул.Морозова, буд. 7, м. Харків, 61036, код ЄДРПОУ 43974281) до Вінницької митниці (вул.Лебединського, буд. 17, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21034, код ЄДРПОУ 43997544) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000035/2 від 16.07.2024 року та картку відмови №UA401060/2024/000112 від 16.07.2024 року.
3. Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000036/2 від 16.07.2024 року та картку відмови №UA401060/2024/000113 від 16.07.2024 року.
4. Стягнути з Вінницької митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІЗОН ТРЕЙД» сплачений судовий збір в сумі 20 299 (двадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) гривень 55 коп.
5. Стягнути з Вінницької митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФРІЗОН ТРЕЙД» судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складання повного судового рішення) та набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України.
Cуддя А.А. Ширант