Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про відмову у відкритті провадження
22 жовтня 2025 р. справа № 520/27572/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення суми, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 моральну шкоду в розмірі 300 000 (триста) тисяч гривень;
- стягнути з ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто) тисяч гривень;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 50 000 (п'ятдесят) тисяч гривень.
Розглянувши позовну заяву та додані матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Частиною першою статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Зі змісту частини першої статті 5 КАС України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
При цьому, згідно з частиною п'ятою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, адміністративні суди можуть розглядати вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватися шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В іншому випадку спірні відносини з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків) мають приватноправовий характер та, як наслідок, не можуть бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції.
Таким чином, приписи статті 21 КАС України виключають можливість розгляду адміністративним судом заявлених самостійно вимог про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень, у тому числі й під час проходження фізичною особою публічної служби чи після звільнення з неї.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги ОСОБА_1 спрямовані на відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої йому, за доводами позивача, Військовою частиною НОМЕР_1 та фізичною особою - ОСОБА_2 .
Отже, позивачем у межах даного адміністративного позову фактично не оскаржуються будь-які дії (бездіяльність) або рішення суб'єкта владних повноважень або інших осіб, а заявлено лише позовні вимоги про стягнення на його користь моральної та матеріальної шкоди.
Аналіз положень статей 2, 4, 19 КАС України дає можливість зробити висновок про те, що компетенції адміністративних судів належить спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, місцевого самоврядування, їхньою посадової або службовою особою, предметом яких є перевірка законності дій (бездіяльності) чи рішень цих органів, прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, окрім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення, при цьому необхідно враховувати, що для визнання певного спору як публічно-правового необхідна участь у такому спорі суб'єкта владних повноважень, виконання або невиконання ним своїх повноважень пов'язано із виникненням такого спору, тому сама по собі участь у відносинах (спорі) певного органу державної влади або місцевого самоврядування не ототожнює спір з публічно правовим та не відносить його до справ адміністративної юрисдикції.
Як вже зазначалось судом, положеннями частини 5 статті 21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже з огляду на вищенаведене, суд зазначає, що вимоги про відшкодування шкоди можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями (бездіяльністю), рішеннями суб'єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні щодо вирішення публічно правового спору, а у іншому випадку позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди, з огляду на положення статей 2, 4, 16 Цивільного процесуального кодексу України (далі також ЦПК України), підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими ЦПК України.
Аналогічний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду під час вирішення подібних правовідносин у постанові від 26.06.2019 у справі № 263/5125/18 та Верховним Судом у постанові від 10.03.2020 у справі № 818/699/17.
Крім того, в постанові від 26.06.2019 у справі № 263/5125/18, посилаючись, зокрема, на приписи статті 21 КАС України, Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що вимоги про відшкодування шкоди слід розглядати за правилами адміністративного судочинства, якщо такі вимоги стосуються шкоди, завданої протиправними діями суб'єкта владних повноважень, і заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Натомість вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, не заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
Приймаючи до уваги вищенаведене та враховуючи зміст відносин, які виникли між сторонами у справі, та зміст заявлених позивачем у справі вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України установлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, у тому числі, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Оскільки матеріали позовної заяви містять виключно позовні вимоги про стягнення з відповідача матеріальної та моральної шкоди, суд зазначає, що спір фактично пов'язаний з реалізацією цивільних прав позивача, має приватно-правовий характер та повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.
Дана обставина згідно із пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Відповідно до частини шостої статті 170 КАС України суд вважає за необхідне роз'яснити, що для вирішення спору позивачу необхідно звернутись до місцевого загального суду за правилами підсудності, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Крім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 вже звертався до суду з аналогічними позовними вимогами і питання дотриманням правил підсудності було вирішено в ухвалі суду від 06.10.2025р. у справі №520/26041/25, в якій суд дійшов висновку про те, що спір фактично пов'язаний з реалізацією цивільних прав позивача, має приватно-правовий характер та повинен розглядатись за правилами цивільного судочинства в порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України та відмовив у відкритті провадження в зазначеній адміністративній справі.
Зокрема судом було попереджено позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до тих самих відповідачів, як ті, щодо яких постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Вказана ухвала не була оскаржена та набрала законної сили, її висновки суд ураховує у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 47, 170, 248, 256, 293, 295, 297 КАС України, -
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про стягнення суми.
Роз'яснити позивачу, що звернення до суду з тими самими вимогами в порядку адміністративного судочинства не допускається, позивач має можливість звернутися до суду в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Якщо ухвалу постановлено без участі особи, яка її оскаржує, строк на оскарження обчислюється з моменту отримання копії ухвали.
Суддя Д.В. Григоров