Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 жовтня 2025 року справа №520/374/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника Державної установи "Центр пробації" про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року по справі №520/374/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник Державної установи "Центр пробації" про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року по справі №520/374/25 до затвердження кошторису Центру пробації на 2026 рік та надходження відкритих асигнувань до 01.03.2026.
В обґрунтування заяви зазначено, що станом на дату подачі до суду цієї заяви існують об'єктивні обставини, які не залежать від Центру пробації, та істотно ускладнюють виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025, що відображається у відсутності коштів на рахунку КЕКВ 2800 «Інші поточні зидатки» та неможливістю перерозподілити існуючі видатки з інших КЕКВ.
Представник позивача 16.10.2025 подав до суду заяву про залишення позову без розгляду, в якій просив заяву про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 по справі № 520/374/25 залишити без розгляду.
В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені належним чином, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Згідно з ч.2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи заяви та заперечень проти неї, суд встановив наступне.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Державної установи «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ», які полягають у відмові ОСОБА_1 , підготувати та надати до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2023 року.
Зобов'язано Державну установу «ЦЕНТР ПРОБАЦІЇ» підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , за нормами, чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103), а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
У відповідності до частини першої статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
З метою забезпечення належного виконання судового рішення в публічно-правових спорах адміністративні суди можуть здійснювати відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, зміну чи встановлення способу та порядку виконання (стаття 378 Кодексу адміністративного судочинства України). Вказані процесуальні засоби адміністративні суди можуть застосовувати у виключних випадках, зокрема, якщо сторона доведе наявність обставин, що суттєво ускладнюють або унеможливлюють виконання судового рішення.
Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013, розстрочення виконання рішення суду означає виконання його частинами, встановленими судом, з визначеним інтервалом у часі; строки виконання рішення частинами (сплата грошових сум частками тощо) визначаються судом.
Конституційний Суд України також зазначив, що розстрочення виконання рішення має базуватися на принципах співмірності та пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. При встановленні можливості розстрочення виконання рішення, суд не може змінювати суті винесеного у справі рішення.
Приписами частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Таким чином, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан.
Відповідно до частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Разом з цим, суд зауважує, що підстави для відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, які регулюють загальні підстави відстрочення чи розстрочення грошового зобов'язання чи податкового боргу, не є вичерпними й мають застосовуватись в сукупності з нормами матеріального права.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.01.2019 у справі №813/3195/14, яка враховується судом з огляду на приписи частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, питання розстрочення або відстрочення постанови суду знаходяться в площинні процесуального права. Разом з цим, наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), залежать від предмету спору, у межах спірних правовідносин від правової природи заборгованості.
Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Суд зазначає, що наведена Державною установою "Центр пробації" така підстава для розстрочення виконання судового рішення як відсутність коштів не є обставиною, з якою закон пов'язує можливість відстрочення виконання судового рішення.
Також суд зазначає, що виконання даного рішення не потребує використання коштів для здійснення виплат на користь позивача відповідно до зобов'язань за судовими рішеннями, оскільки рішенням суду лише зобов'язано відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача.
Отже, з огляду на встановлені обставини та наведені норми, а також враховуючи можливі негативні наслідки для відповідача при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, суд також повинен врахувати такі ж наслідки і для позивача при затримці виконання рішення, тому суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для розстрочення відповідачу виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року у справі №520/374/25.
Положеннями частини восьмої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
Керуючись ст. ст. 229, 248, 256, 293-295, 297, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника Державної установи "Центр пробації" про відстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 року по справі №520/374/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.10.2025 р.
Суддя Анатолій Бідонько