Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
22 жовтня 2025 р. Справа № 520/18650/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши за правилами письмового провадження у порядку спрощеного позовного провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправним Рішення № 963340835351 від 10.01.2025 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо перерахунку та виплати у період часу з 01.01.2019 року по 30.11.2022 року державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до положень ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та частини 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і п.п. 4-5, 4-7 його "Прикінцевих положень" та також відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 року у період часу з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року та скасувати зазначене Рішення;
2. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити за свідомим волевиявленням позивача за період часу з 01.01.2019 року по 31.12.2020 року осучасненим, перерахунки та виплату з урахуванням сплачених сум ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків виключно в порядку визначеному відповідно до статі 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України №124 від 20.02.2019 року, застосувавши середню заробітну плату (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка враховується при обчисленні пенсії, станом на 1 жовтня 2017 року, помножену на коефіцієнт, визначений згідно з абзацам першим пункту 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 124 від 20.02.2019 року без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості;
3. зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити за свідомим волевиявленням позивача з 01.01.2021 року по 30.11.2022 року перерахунки та виплату з урахуванням сплачених сум ОСОБА_1 осучасненої пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків виключно в порядку, визначеному відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та частини 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і п.п. 4-5, 4-7 його "Прикінцевих положень" без обмеження граничного (максимального) розміру пенсії та інших обмежень щодо виплати заборгованості.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.07.2025 відкрито спрощене провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Вирішуючи справу по суті, судом виявлено існування у спірних правовідносинах ознак звернення до суду із пропущенням 6-місячного строку.
Так, відповідно до п.9 ч.3 ст.2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з 2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 1 ст.45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Так, частина 1 ст. 122 КАС України визначає, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із частинами 2 та 4 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Суд зазначає, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного сформовано правові висновки у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 щодо строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах.
Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові зазначає наступне.
"Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз'яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
В свою чергу, суд наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву."
Відповідно до ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як свідчать матеріали справи, позовним періодом у даній справі є період з 01.01.2019 року по 30.11.2022 року.
Позивач зазначає, що лише у січні 2025 року йому стало відомо, що відповідачем невірно з 2019 розраховується розмір пенсії.
Водночас, суд зазначає, що оскільки пенсія є щомісячним періодичним платежем, звернувшись до пенсійного органу 06.01.2025 з приводу перерахунку пенсії, позивач ще з 01.02.2019 повинен був знати про виплату йому пенсії у неналежному розмірі.
Отже, звернувшись 14.07.2025 (поштовим відправлення відправлено 09.07.2025) до суду з позовом щодо перерахунку пенсії з 01.01.2019 року по 30.11.2022 року, позивач пропустив строк звернення до суду.
Заяви про поновлення строку звернення та докази поважності причин його пропуску, матеріали позову не містять.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 13, 15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Згідно п. 7,8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 3,4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, позивачу слід привести позовну заяву у відповідність до вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України, то позов має бути залишений без руху відповідно до ст. 169 КАС України з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4, 12, 121-123, 160, 161, 171, 241-243, 248, 257, 262, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків в оформленні матеріалів позову у 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення позову без руху.
Встановити, що способом усунення недоліків є подання до суду: заяви про поновлення строку звернення до суду з належним обґрунтуванням поважності причин пропуску строку та доказів поважності таких причин.
Копію даної ухвали направити сторонам по справі.
Роз'яснити, що інакше позовна заява буде залишена без розгляду.
Ухвала набирає чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Марина Лук'яненко