Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2025 року справа № 520/20712/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
До Харківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 звернулася адвокат Розумна Оксана Олександрівна та просила:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене 04.02.2022 Головним управлінням ДПС у Харківській області за № 3749-2415-2034, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 91193,40 (дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто три) грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене 04.02.2022 Головним управлінням ДПС у Харківській області за № 3746-2415-2034, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік в сумі 91193,40 (дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто три) грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене 04.02.2022 Головним управлінням ДПС у Харківській області за № 3874-2415-2034, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 91193,40 (дев'яносто одна тисяча сто дев'яносто три) грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене 11.02.2022 Головним управлінням ДПС у Харківській області за № 4576-2415-2034, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2019 рік в сумі 39482,41 (тридцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене 11.02.2022 Головним управлінням ДПС у Харківській області за № 4579-2415-2034, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2021 рік в сумі 39482,41 (тридцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене 11.02.2022 Головним управлінням ДПС у Харківській області за № 4578-2415-2034, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2020 рік в сумі 39482,41 (тридцять дев'ять тисяч чотириста вісімдесят дві) грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення винесене 30.06.2023 Головним управлінням ДПС у Харківській області за № 6866321-2405-2031-UA-63120270000028556, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за 2023 рік в сумі 115 347,00 (сто п'ятнадцять тисяч триста сорок сім) грн.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Верховний Суд в постанові від 27.01.2022р. по справі №160/11673/20 зазначив, що процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також, вказано, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
За змістом позовної заяви позивач просить скасувати, зокрема, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області, що ухвалено в лютому 2022 року та червні 2023р., а до суду адвокат в інтересах позивачки звернувся в серпні 2025 року, в зв'язку з чим строк звернення до суду пропущено.
Що стосується процедури досудового вирішення спору (адміністративного оскарження), то судом посилань та доказів звернення до контролюючого органу зі скаргами на зазначені податкові повідомлення-рішення, визначеною нормами Податкового кодексу України не встановлено.
В позовній заяві адвокатом викладено доводи, що, на його думку, свідчать про необхідність поновлення строку звернення до суду та, відповідно, заяву про поновлення цього строку.
Так, адвокат вказував, що позивачка отримала відомості про те, що примірники оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ухвалених в лютому 2022 року, а саме: від 04.02.2022 за № 3746-2415-2034, 3874-2415-2034, 3749-2415-2034 були вручені 16.02.2022р. чоловікові позивачки, однак він поштове відправлення, яке містило ці рішення позивачці не передав, а потім поклав на поличку і забув про нього.
Позивачка, як зазначає адвокат, звернулася за роз'ясненнями до свого чоловіка і той пригадав, що дійсно перед початком війни отримав якийсь лист, який поклав на полицю та забув про нього. З початком війни подружжя виїхало з м. Харків, а лист так і лишився лежати в будинку. І лише після того, як ОСОБА_1 отримала акт опису майна в податкову заставу та дізналася про існування кількох податкових повідомлень-рішень щодо неї, її чоловік згадав про той лист і передав його позивачці. За доводами позовної заяви це відбулось 30.01.2025р., коли ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку було отримано лист від ГУ ДПС у Харківській області, в якому містився Акт опису майна за №155/20-40-13-10- 16 від 23.01.2025, з якого стало відомо, що існує податковий борг в розмірі 602278,97грн. та відповідачем 23.01.2025р. прийнято Рішення за № 22020-40-13-10-16 про опис майна у податкову заставу.
Адвокат вважала, що враховуючи обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 не отримувались спірні податкові повідомлення-рішення від 04.02.2022р. за № 3746-2415-2034, 3874-2415- 2034, 3749-2415-2034, і вона не уповноважувала будь-кого на отримання поштової кореспонденції замість себе, спірні податкові повідомлення- рішення є такими, що не були вручені позивачці, і, відповідно, не є узгодженими, а фактично, датою їх отримання є 07.02.2025 - дата отримання адвокатом Розумною О.О. відповіді на адвокатський запит, в якому містилось копія повідомлення про вручення поштового відправлення за № 6130121695165.
Щодо отримання податкових повідомлень-рішень від 11.02.2022 за №№ 4576-2415-2034, 4579-2415-2034, 4578- 2415-2034 адвокат зазначив, що лист, яким їх було надіслано, не був отриманий позивачкою у зв'язку з початком повномасштабної війни. Виходячи із поштового штемпеля, що міститься в правому нижньому кутку листа за № 6130121791873, дата його повернення відповідачу - 02.07.2022р., з'ясувати, коли саме вказаний лист надійшов до поштової дільниці, що обслуговує позивачку не вбачається за можливе у зв'язку з відсутністю такої інформації на сайті Укрпошти (через сплив значного проміжку часу) та через неякісні копії листа.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 30.06.2023р. за № 6866321-2405-2031-UA- 63120270000028556, адвокат вказував, що поштове відправлення за № 6130123719479, в якому містилося податкове повідомлення-рішення від 30.06.2023 за № 6866321-2405-2031-UA- 63120270000028556 направлялось на адресу позивачки 26.07.2023 та повернулось на адресу ГУ ДПС у Харківській області 28.08.2023, однак у вказаний період часу (з березня 2022 до теперішнього часу) ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та не мешкає у м. Харків.
Дослідивши подану заяву, суд зазначає наступне.
Стосовно податкових повідомлень-рішень, що були вручені чоловікові позивачки 16.02.2022р. (№ 3746-2415-2034, 3874-2415-2034, 3749-2415-2034), то слід взяти до уваги, що за правилами пункту 45.1 статті 45 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
За правилами пунктів 3, 4, 5 Розділу ІІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року № 1204, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.
Дата надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення проставляється:
1) посадовою особою платника податків - юридичної особи (фізичною особою - платником податків або її законним представником) - у разі вручення податкового повідомлення-рішення під розписку (на обох примірниках, а при врученні податкового повідомлення-рішення форми «Ф» - на корінці податкового повідомлення-рішення);
2) працівником структурного підрозділу, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції, або відповідальною особою, визначеною керівником контролюючого органу для виконання таких функцій, - у разі надіслання листом з повідомленням про вручення. При цьому повідомлення про вручення прикріплюється до примірника податкового повідомлення-рішення, який залишився в контролюючому органі (при направленні податкового повідомлення-рішення форми «Ф» - до корінця податкового повідомлення-рішення).
Згідно п. 81 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ від 05.03.2009р. № 270, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками “Судова повістка», “Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, який проживає разом з ним.
Таким чином, чоловік позивачки, без будь-якого окремого доручення з її боку мав повноваження прийняти відправлення, що в сенсі податкового законодавства свідчить про їх належне вручення.
Відповідно, те, що чоловік, як стверджує адвокат, вчасно не передав позивачці лист, який містив податкові повідомлення-рішення, а поклав його на полицю в їх спільному помешканні, та позивачка, в свою чергу, не поцікавилася тим, що лежить на полиці, очевидно не свідчить про неотримання податкового повідомлення-рішення.
Крім того, слід звернути увагу і на те, що за доводами позовної заяви, чоловік позивачки згадав про забутий ним лист, який містив податкові повідомлення-рішення № 3746-2415-2034, 3874-2415-2034, 3749-2415-2034 та нарешті віддав його позивачці коли на її адресу надійшов Акт опису майна в податкову заставу. Це відбулось згідно позовної заяви 30.01.2025р.
Разом з тим, в подальшому абзаці позовної заяви зазначено, що фактично датою отримання ППР від 04.02.2022 за № 3746-2415-2034, 3874-2415- 2034, 3749-2415-2034 є 07.02.2025 - дата отримання адвокатом Розумною О.О. відповіді на адвокатський запит, в якому містилось копія повідомлення про вручення поштового відправлення за № 6130121695165.
Таким чином вказані доводи адвоката є суперечливими та свідчать про намагання ввести суд в оману. Між тим, враховуючи дату отримання зазначених вище податкових повідомлень - рішень - 16.02.2022р., позов до суду про їх скасування мав бути поданий у строк до суду 16.07.2022р., а якщо пристати на доводи позовної заяви про отримання спірних податкових повідомлень - рішень 30.01.2025р. (у день отримання акту опису майна в податкову заставу), то цей строк сплив 30.06.2025р., однак фактично позов був поданий 03.08.2025р., внаслідок чого зазначений строк попущений без поважних причин.
Що стосується адвокатського запиту, то Верховний Суд послідовно у своїх постановах сформулював правову позицію, за якою листа від у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації стосовно своїх прав. Зокрема, така позиція наведена у постанові від 31.03.2021р. у справі № 240/12017/19 та низці інших.
Що стосується податкових повідомлень-рішень від 11.02.2022 за №№ 4576-2415-2034, 4579-2415-2034, 4578- 2415-2034, судом вбачається, що за доводами позовної заяви їх не було вручено позивачці та поштове відправлення, яке містило ці рішення повернулося до контролюючого органу 02.07.2022р.
Суд бере до уваги наведені вище положення податкового законодавства та також зауважує, що згідно з пунктом 58.3 статті 58 ПК України якщо пошта (поштова служба) не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення через відсутність за місцезнаходженням платника податків (посадових осіб платника податків), їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштою (поштовою службою) в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення. Отже, в будь-якому разі, очевидним є те, що відповідне поштове відправлення не було вручено позивачці в травні-червні 2022 року, внаслідок чого, звертаючись до суду в серпні 2025 року, позивачка пропустила строк на його оскарження.
Стосовно податкового повідомлення-рішення від 30.06.2023р. № 6866321-2405-2031-UA- 63120270000028556, то за доводами позовної заяви поштове відправлення за № 6130123719479, в якому містилося податкове повідомлення-рішення направлялось на адресу позивачки 26.07.2023р. та повернулось на адресу ГУ ДПС у Харківській області 28.08.2023р. Доводи про те, що позивачка у цей час мала статус внутрішньо переміщеної особи суд не вважає поважними відносно обов'язку позивачки, як платника податку, вести податковий облік, сплачувати податки і збори, сумлінно виконувати інші обов'язки.
Суд зауважує, що відносини в цій справі між позивачкою та контролюючим органом врегульовано нормами спеціального (податкового) законодавства, яке не передбачає такої підстави як реєстрація в якості внутрішньо переміщеної особи в іншому місті як поважна причина для неотримання рішень контролюючого органу та передбачає можливість наявності у фізичної особи - платника податків лише однієї податкової адреси.
Разом з тим, в разі настання обставин, зумовлених уведенням в Україні воєнного стану, в тому числі обумовленого цим переїзду на тимчасове проживання до іншої місцевості, передбачено звернення платника податку до контролюючого органу з приводу неможливості виконувати свої податкові обов'язки або обов'язок повідомити про зміну своєї податкової адреси, чого в цій справі з боку ОСОБА_1 не встановлено.
Суд зауважує, що позивачка, як платник податку, повинна проявляти належну обачність і старанність, слідкуючи за своїми справами, виходячи із встановленого щодо неї обов'язку ведення податкового обліку та своєчасної сплати податків. Однак, в даному випадку позивачка тривалий час виявляла байдужість як до стану своїх справ, як платника податків, так і до захисту прав. Адвокатський запит в її інтересах до контролюючого органу було направлено лише в лютому 2025 року, хоча спірні податкові повідомлення-рішення виписано в 2022, 2023 роках за попередні податкові періоди.
Верховний Суд у постанові від 13.05.2025р. у справі № 200/1370/21-а висловив правову позицію, за якої триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
З врахуванням викладеного суд вважає неповажними підстави для поновлення строку звернення до суду в даній справі, з огляду на що заяву про поновлення цього строку, надану до суду, слід визнати необгрунтованою.
За сформульованим Верховним Судом у постанові від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20 правовим висновком саме позивач повинен довести дотримання строку звернення до суду, приєднавши до матеріалів позову докази або дотримання строку на звернення до суду або пропуску строку на звернення до суду з поважних причин. Суд не зобов'язаний відшукувати докази, які свідчать про наявність поважних причин пропуску зазначеного строку.
З врахуванням викладеного суд вважає за належне, з урахуванням положень ч. 1 ст. 123 КАС України, надати позивачці можливість подати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати інші підстави для поновлення цього строку.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 161 КАС України передбачено, щодо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 грн.
А отже, ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, за одну вимогу, який подано фізичною особою становить 1211,20 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно позовної заяви вказується, що сума позову складає - 507374,43 грн., 1% становить 5073,74 грн., з урахуванням понижуючого коефіцієнту, розмір судового збору складає: 5073,74, х 0,8 = 4059,00 грн.
Разом з тим, з матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позивачем доказів сплати судового збору суду не надано.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 256 КАС України, суд -
Визнати неповажними причини пропуску звернення до суду.
Позовну заяву залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на підтвердження поважності причин пропуску такого строку, а також надати до суду платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 5073,74 грн. на наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Невідкладно повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде повернута заявнику, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Григоров