Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 жовтня 2025 р. № 520/1497/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» (код ЄДРПОУ 36449095, 61166, Харківська обл., місто Харків, пр. Науки, будинок 40, поверх 6, офіс 4-В) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати винесене ГУ ДПС у Харківській області податкове повідомлення-рішення від 18.09.2024 року за №0530040414.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Харківський області було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "СУЧАСНІ КОНСАЛТИНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" (п. н. 36449095).
За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт від 27.08.2024 року № 40009/20-40-04-14-03/36449095, згідно висновків якого в результаті проведення камеральної перевірки встановлено порушення ТОВ "СУЧАСНІ КОНСАЛТИНГОВІ ТЕХНОЛОГІЇ" пункту 57.1 статті 57, пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковому-повідомленню рішення форма «Р» (від 19.10.2015 № 0003372200).
На підставі висновків акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2024 року за №0530040414, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 6394 грн. 78 коп.
Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Відповідно до пункту 111.2 статті 112 ПК України фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з цим Кодексом, застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).
Фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.
Відповідно до Закону України від 30 червня 2023 року № 3219-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» підпункт 40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з 1 серпня 2023 року контролюючі органи не здійснюють передбачені статтями 59-60, 87-101 Кодексу заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року: щодо платників податків - суб'єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій, - до останнього числа місяця, в якому була припинена можливість бойових дій на відповідних територіях, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України - до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження.
Дати завершення тимчасової окупації, завершення бойових дій, та дати припинення можливості бойових дій визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) активні бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 23.12.2022 №309, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.
До платників податків, податковою адресою яких є території можливих бойових дій, контролюючі органи тимчасово (до настання вищезазначених подій) не застосовують заходи зі стягнення (погашення) податкового боргу, що виник до 24.02.2022, зокрема передбачені ст. 101 Кодексу.
З матеріалів справи судом встановлено, що скаржуваним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 18.09.2024 №0530040414 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» застосовано штраф у розмірі 10 % (6 394,78 грн) за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного попереднім податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2015 №0003372200.
Як убачається з матеріалів справи, відповідно до акта камеральної перевірки від 27.08.2024 №40009/20-40-04-14-03/36449095, контролюючим органом встановлено факт сплати позивачем зазначеного зобов'язання із затримкою 2180 календарних днів, що стало підставою для застосування штрафної санкції за пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.
Разом з тим, як убачається з наявних у матеріалах справи доказів, податковий борг позивача по податковому повідомленню-рішенню №0003372200 від 19.10.2015 виник до 24.02.2022.
Підпунктом «а» пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Згідно з п. 101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.
Пунктом 101.5 ст. 101 ПК України встановлено, що контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 102.4. ст. 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 № 220 затверджено Порядок списання безнадійного податкового боргу платників податків (далі - Порядок № 220).
Підпунктом 5 пункту 2 розділу ІІ Порядку №220 визначено, що безнадійним податковим боргом є, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 глави 9 розділу II Кодексу,- станом на дату прийняття рішення керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №220 визначення суми безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню, здійснюється територіальними органами ДПС на підставі даних інформаційно-комунікаційних систем ДПС станом на день виникнення безнадійного податкового боргу для кожного з випадків, визначених пунктом 2 цього розділу.
При цьому стягнення коштів контролюючий орган має право ініціювати тільки в межах 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Податковий борг платника податків, стосовно якого минув цей строк давності, не може бути ініційований контролюючим органом до стягнення, оскільки безумовно вважається безнадійним.
Суд зазначає, що контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати таких зобов'язань.
В свою чергу, відповідно до пункту 114.1 статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу, пунктом 102.1 якої передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Отже, штрафні (фінансові) санкції можуть бути застосовані лише в межах строків давності для визначення грошового зобов'язання - 1095 днів від дати граничного строку сплати.
Як убачається з матеріалів справи, спірне грошове зобов'язання визначено податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2015, тобто строк давності для вчинення будь-яких дій з його стягнення чи застосування штрафу сплив у 2018 році.
У постанові від 09.03.2021 у справі № 300/2353/19 Верховний Суд зазначив, що у разі коли податковий борг є безнадійним, відмова відповідача у списанні податкового боргу та продовження його обліку в інформаційних систем органів доходів і зборів за позивачем є протиправною, можливе прийняття відповідачем рішення щодо списання такого безнадійного боргу та це є ефективним способом захисту в межах спірних правовідносин, який виключає подальше звернення позивача до суду за захистом порушених прав.
Оскільки податкове повідомлення-рішення №0530040414 прийняте контролюючим органом 18.09.2024, тобто після закінчення строку давності більш ніж на шість років, дії відповідача суперечать положенням статей 102 та 114 ПК України.
Як зазначалося, податковий борг, стягнення якого стало неможливим у зв'язку із закінченням строку давності, визнається безнадійним і підлягає списанню у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Відповідно до пункту 3 Порядку списання безнадійного податкового боргу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2022 №220, контролюючі органи зобов'язані щокварталу проводити списання такого боргу за даними інтегрованих карток платників.
Таким чином, станом на момент прийняття спірного рішення борг за податковим повідомленням-рішенням від 19.10.2015 мав статус безнадійного, а відтак застосування до позивача штрафних санкцій у даному випадку не може вважатися правомірним.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СOVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених ст. 02 ПК України.
При цьому дію п. 52 прим. 2 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану згідно із Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану».
Водночас, п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Відповідно до п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, тимчасово, до 01 серпня 2023 року, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених п.п. 69.9 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.
Виходячи з положень зазначених норм права, суд зазначає, що податковому повідомленню-рішенню №0003372200 від 19.10.2015 минули строки визначенні ПК України.
Доводи ГУ ДПС про відсутність підстав для застосування пільгового режиму під час воєнного стану суд вважає необгрунтованими, оскільки положення пункту 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ встановлюють загальну заборону на застосування заходів стягнення щодо боргів, які виникли до 24.02.2022, для платників податків, розташованих у територіальних громадах, що входять до переліку бойових дій, до яких належить і Харківська міська територіальна громада (наказ Мінреінтеграції №309).
Відповідно до статті 109 ПКУ, обов'язковою умовою притягнення до відповідальності є наявність вини особи у формі умислу чи необережності.
Суд зазначає, що відповідачем до матеріалів справи не надано доказів умислу позивача на створення умов для порушення строків сплати або свідомого ухилення від виконання податкового зобов?язання.
Натомість матеріали справи свідчать про сплату позивачем податкового боргу, який повинен був бути списаний як безнадійний.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 18.09.2024 за №0530040414 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Судовий збір підлягає розподілу за правилами ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» (код ЄДРПОУ 36449095, 61166, Харківська обл., місто Харків, пр. Науки, будинок 40, поверх 6, офіс 4-В) до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 18.09.2024 №0530040414.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43983495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні консалтингові технології» (код ЄДРПОУ 36449095, 61166, Харківська обл., місто Харків, пр. Науки, будинок 40, поверх 6, офіс 4-В) суму судового збору у розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 23 жовтня 2025 року.
Суддя Н.А. Полях