Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
23 жовтня 2025 р. № 520/7462/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спірідонова М.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (вул. ім. В. Вєсіча, буд. 1, смт. Новопокровка, Чугуївський район, Харківська область, 63523) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057) про визнання пртиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23.12.2024 № 0/70805/0416 про встановлення порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 2 979 758,34 грн. було покладено обов'язок на Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" зі сплати штрафу у розмірі 10% у сумі 297 975 грн. 83 коп.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23.12.2024 № 0/70815/0416 про встановлення порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 515838,29 грн. було покладено обов'язок на Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" зі сплати штрафу у розмірі 5% у сумі 25791 грн. 91 коп.
В обґрунтування позову зазначено, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23.12.2024 № 0/70805/0416 про встановлення порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 2 979 758,34 грн. було покладено обов'язок на Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" зі сплати штрафу у розмірі 10% у сумі 297 975 грн. 83 коп. та від 23.12.2024 № 0/70815/0416 про встановлення порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 515838,29 грн. було покладено обов'язок на Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" зі сплати штрафу у розмірі 5% у сумі 25791 грн. 91 коп. є протиправними та такими, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою суду від 02.04.2025 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, яка віднесена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточені (блокуванні) згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 25.04.2022 № 75 (із змінами), розгляд справи було відтерміновано. Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Спірідонова М.О. у відрядженні, у щорічній відпустці та на навчанні.
Представником відповідача 15.04.2025 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення є законними та такими, що винесені в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.
21.04.2025 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України зазначено, що у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на вищезазначені приписи Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вивчивши норми матеріального та процесуального права, якими врегульовані спірні правовідносини вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 27.11.2024 року Головним управлінням ДПС у Харківській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість позивачем - Державним підприємством «Новопокровський комбінат хлібопродуктів».
За результатами вказаної перевірки складено акт № 54098/20-40-04-16-03/00953048 від 27.11.2024, за висновком якого відповідачем було встановлено, що позивач порушив п. 57.1 ст. 57 ПК України, що призвело до несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 16.01.2024 № 9373835937, від 16.02.2024 № 9031650913, від 17.04.2024 № 9096636648, від 17.10.2023 № 9274726653, від 17.11.2023 № 9312197311, від 18.03.2024 № 9062957647, від 18.12.2023 № 9344771607.
На підставі акту перевірки камеральної перевірки № 54098/20-40-04-16-03/00953048 від 27.11.2024 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.12.2024 № 0/70805/0416, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 297 975 грн. 83 коп. та податкове повідомлення-рішення від 23.12.2024 № 0/70815/0416, яким застосовано до позивача штраф у розмірі 25 791 грн. 83 коп.
Не погодившись із прийнятими відповідачем рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС України, однак за результатами розгляду скарги ДПС залишено без змін податкові повідомлення рішення від 23.12.2024 № 0/70815/0416, від 23.12.2024 № 0/70805/0416, а скаргу - без задоволення.
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Підпунктом 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний (банківський) день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Судовим розглядом встановлено, що підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 23.12.2024 стали висновки податкового органу щодо несвоєчасної сплати платником податків узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям.
Втім, із матеріалів справи встановлено, що платником податків здійснювалось перерахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за зазначеними відповідачем податковими деклараціями на електронний рахунок адміністрування податку на додану вартість.
У свою чергу, Головне управління ДПС у Харківській області, керуючись ст. 200 Податкового кодексу України, здійснювало зарахування сплачених позивачем коштів в рахунок погашення податкового боргу позивача, а отже податковим органом самостійно змінено напрямок перерахування грошових коштів до бюджету.
Так, відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України у разі не виконання платником податків обов'язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами ПК, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків. Ця компетенція стосується, зокрема виявлення джерел погашення податкового боргу та контролю за дотриманням платником податків черговості погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.
Відповідно до абз. 1 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
При цьому, законодавцем встановлені особливості щодо визначення джерел сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з ПДВ.
Відповідно до абз. 2 п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України джерелом самостійної сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов'язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов'язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.
Пунктом 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України передбачено, що не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов'язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Разом з тим, спеціальною нормою, яка регулює стягнення коштів, у тому числі, з рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, є положення п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, згідно з якими стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Положеннями п. 200-1.5, п. 200-1.7 ст. 200-1 Податкового кодексу України встановлено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку.
Кошти, що надійшли на рахунки, визначені у підпунктах "а" - "в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня.
На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.
Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.
Пунктом 25 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569, встановлено, що сплата податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом відповідно до підпунктів 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 21 Порядку № 569, якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов'язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.
Таким чином, у разі коли платник податку на додану вартість не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання в установлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк і не сплачує податковий борг, який внаслідок цього виник, контролюючий орган вправі здійснити за платника податку заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку цього платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за рішенням суду.
Непогашення податкового боргу, зокрема зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені, дає право контролюючому органу здійснити за цього платника податку і в інтересах держави заходи на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. При цьому, такі заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як це вимагається частиною другою статті 19 Конституції України, якою встановлено критерій поведінки державного органу у сфері публічних відносин. Неправомірна поведінка невладного суб'єкта у цих відносинах не може виправлятися неправомірною поведінкою владного суб'єкта.
Наведені висновки відповідають позиції Верховного Суду, сформованій у постановах від 10.09.2019 у справі № 1840/3549/18, від 30.07.2019 у справі № 440/4082/18.
Так, у ході судового розгляду справи відповідачем не надано доказів прийняття судових рішень щодо стягнення з рахунків позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість податкового боргу, з огляду на що спрямування податковим органом сплачених позивачем платежів, які зараховані на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на погашення податкового боргу є безпідставним та протиправним.
Отже, беручи до уваги встановлені судовим розглядом обставини сплати позивачем поточних зобов'язань з податку на додану вартість, на підтвердження чого надано відповідні платіжні доручення, суд вважає необґрунтованими висновки податкового органу щодо виникнення у позивача податкового боргу внаслідок несвоєчасної сплати узгоджених податкових зобов'язань, а отже і нарахування штрафних санкцій відповідно до п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України.
Крім того, слід враховувати, що обставини виникнення податкового боргу, на який посилається відповідач, обумовлені самостійною зміною податковим органом напрямку зарахування податкових платежів, сплачених позивачем, шляхом зарахування коштів платника податків з його рахунку у системі електронного адміністрування на поточний рахунок.
З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23.12.2024 № 0/70805/0416 та від 23.12.2024 № 0/70815/0416 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України"(п.58) суд вказує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (вул. ім. В. Вєсіча, буд. 1, смт. Новопокровка, Чугуївський район, Харківська область, 63523) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23.12.2024 № 0/70805/0416 про встановлення порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 2 979 758,34 грн. було покладено обов'язок на Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" зі сплати штрафу у розмірі 10% у сумі 297 975 грн. 83 коп.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 23.12.2024 № 0/70815/0416 про встановлення порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), визначеного п. 57.1 ст. 57 ПК України та на підставі п. 124.1 ст. 124 ПК України за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 515838,29 грн. було покладено обов'язок на Державне підприємство "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" зі сплати штрафу у розмірі 5% у сумі 25791 грн. 91 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" сплачений судовий збір у сумі 4856 (чотири тисячі вісімсот п'ятдесят шість) грн. 52 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Спірідонов М.О.