Справа № 500/70/25
22 жовтня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи Обласна МСЕК №1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне підприємство “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини Медікус №2», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій,
ОСОБА_1 через представника звернулася до суду з позовом до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи Обласна МСЕК №1 (далі - Обласна МСЕК №1), в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Обласної МСЕК № 1 від 10.06.2024 про необхідність припинення виплат особі з інвалідністю ОСОБА_1 ;
визнати протиправними дії щодо направлення листа Обласної МСЕК №1 від 10.06.2024 за №360 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, відповідно до якого довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 676720, видана на ім'я ОСОБА_1 , про встановлення третьої групи інвалідності до 13.10.2024, вважається неправомірною та відмінена.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи Обласна МСЕК №1 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представник позивача оскаржив ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 про повернення позовної заяви.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 про повернення позовної заяви скасовано через передчасність її постановлення судом, справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Одночасно цією ухвалою залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне підприємство “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини Медікус №2» (далі - Амбулаторія Медікус) та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області ).
Позов обґрунтовано тим, що позивачу з 26.10.2022 встановлена інвалідність Тернопільською міськрайонною МСЕК на підставі повторного огляду, акт огляду МСЕК № 625. Дата чергового переогляду міськрайонною МСЕК - 13.10.2024. Однак Обласною МСЕК № 1 10.06.2024 прийнято рішення про припинення виплат особі з інвалідністю ОСОБА_1 . Зі змісту листа ГУ ПФУ в Тернопільській області позивач дізналася, що довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 676720, видана на ім'я ОСОБА_1 , про встановлення третьої групи інвалідності до 13.10.2024, вважається неправомірною та відмінена. Оскаржуване рішення прийнято нібито через недоліки оформлення посильної документації Амбулаторією Медікус. Як наслідок припинено пенсійні виплати та зобов'язано повернути безпідставну отриману пенсію.
Позивач з прийнятим рішенням відповідача не погоджується та зазначає, що МСЕК не має ні компетенції, ні наданих законом повноважень для прийняття такого рішення та виконання вказаної дії. У випадку наявності у відповідача сумнівів щодо стану її здоров'я відповідач не позбавлений був права на підставі абзацу 2 пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» здійснити повторний огляд позивача.
Крім того оскаржуване рішення не міститься передбачених підстав для повідомлення органів пенсійного фонду про припинення пенсійних виплат як от визнання рішення про інвалідність позивача неправомірним, а міститься посилання на недоліки посильної документації, які жодним чином не впливають на працездатність позивача. Пенсійне законодавство передбачає для припинення виплат три умови: подання органам пенсійного фонду недостовірних даних, а не як зазначено в оскаржуваному рішенні «недоліків посильної документації», формування недостовірних даних саме страхувальником, а не іншими особами, недостовірні дані мають напряму впливати та розмір або підставу призначення пенсії.
Також зазначає, що 26.09.2024 Обласною МСЕК № 1 було видано ОСОБА_1 довідку до акту МСЕК серія 12 АГ № 733011 про встановлення третьої групи інвалідності у зв'язку із загальним захворюванням на підставі акту огляду МСЕК № 25/1, тобто підтверджено групу інвалідності позивачу після прийняття оскаржуваного рішення відповідачем.
Вважає прийняте рішення та вчинені дії безпосередньо спрямовані на безпідставне припинення та обмеження права позивача на отримання передбаченої законом пенсії як особи з інвалідністю, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Обласною МСЕК №1 відзиву на позов у строк, встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подано, як і документів, які стосуються оскаржуваного рішення від 10.06.2024 про необхідність припинення виплат особі з інвалідністю ОСОБА_1
ГУ ПФУ в Тернопільській області направило до суду письмові пояснення, у яких вказало, що ОСОБА_1 перебувала на обліку та отримувала пенсію по інвалідності відповідно до довідки серії 12 ААВ №676720 від 13.10.2022.
11.06.2024 ГУ ПФУ в Тернопільській області отримало листа Обласної МСЕК №1 від 10.06.2024 №360, відповідно до якого довідка серії 12 ААВ №676720 від 13.10.2022, видана ОСОБА_1 про встановлення третьої групи інвалідності до 01.11.2024, вважається неправомірною та відмінена. Відповідно до частини першої статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) виплату пенсії позивачці було припинено та нараховано переплату пенсії за період з 01.11.2022 по 31.05.2024 в сумі 51 260,00 грн, про що повідомлено позивачу. Третя особа у пояснення також зазначила, що ОСОБА_1 було надано пенсійному органу нову виписку з акта огляду МСЕК до довідки серії 12ААГ №733011 від 13.09.2024, на підставі якої їй поновлено виплату пенсії з 13.09.2024.
Ухвалою суду від 26.09.2025 витребувано в Обласної МСЕК №1 документи та відомості, що стосуються предмету доказування у цій справ.
Одночасно ухвалою суду від 26.09.2025 витребувано в Департаменту охорони здоров'я Тернопільської обласної військової адміністрації інформацію про те, до якого закладу охорони здоров'я передано медичну справу позивача ОСОБА_1 .
Цією ж ухвалою суду у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів та відомостей суд продовжив розгляд справи на строк до тридцяти днів.
Відповідно до інформації, яка надійшла від Департаменту охорони здоров'я Тернопільської обласної військової адміністрації, медична справа №33 ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) знаходиться в архіві Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги».
Ухвалою суду від 06.10.2025 витребувано у Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» медична справа №33 ОСОБА_1 та додаткові документи та відомості.
07.10.2025 від Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи надійшов лист, в якому повідомлено, що відповідно до акту прийому-передачі медико-експертних справ, медико-експертну справу ОСОБА_1 було передано в КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги».
08.10.2025 від представника позивача надійшли матеріали на підтвердження позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
10.10.2025 КНП «Тернопільська міська комунальна лікарня швидкої допомоги» надала копію архівної медичної справи ОСОБА_1 з усіма додатками.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 2018 року встановлено третю групу інвалідності. В 2022 році ОСОБА_1 була направлена Амбулаторією Медікус на медико-експертну комісію згідно з направленням від 11.10.2022 за формою №088/о (том 2 а.с.42-44).
На підставі проведеного повторного обстеження 13.10.2022 позивачу видано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААВ №676720, якою встановлено третю групу інвалідності до 01.11.2024 (загальне захворювання) (том 1 а.с.51).
Надалі Обласною МСЕК № 1 приймається рішення від 10.06.2024 такого змісту: «Враховуючи те, що
обласною МСЕК №1 інформувалося керівництво ПП «Амбулаторія Медікус №2» про термінове оформлення належної посильної документації (лист №44 від 29.01.2024), у зв'язку з виявленими недоліками в оформленні посильної документації (направлення на МСЕК форма №088/о), а саме: наявність підписів лікарів, які не брали участі у засіданні комісії ЛКК ПП «Амбулаторія Медікус №2» та конфліктом інтересів: у членів ЛКК ПП «Амбулаторія Медікус №2» є близькі родинні зв'язки;
лист директора ДОЗ ОВА №6779/07-01 від 19.12.2023;
лист ГУНП в Тернопільській області (слідчий відділ) від 29.05.2024,
обласна МСЕК №1, керуючись Положенням про MCEК, затвердженим постановою КМУ №1317 від 2009 року пунктом 12 абзац 1, повідомила ПФУ у Тернопільській області про необхідність припинення виплат особам, інвалідність яким встановлювалася на підставі неправдивої посильної документації листом №360 від 10.06.2024, враховуючи те, що посильна документація ОСОБА_2 не була приведена у відповідність до законодавства і станом на 10.06.2024 на МСЕК не надходила» (т.2, а.с.2).
Матеріали справи містять лист Обласної МСЕК №1 №360 від 10.06.2024, яким відповідач повідомив ГУ ПФУ в Тернопільській області про те, що відповідно до пункту 12 постанови Кабінету Міністрів України №1317 від 03.12.2009, Обласною МСЕК прийнято рішення вважати неправомірними довідки видані 23 особам (вказані відомості про таких осіб), та відмінити їх, зокрема ОСОБА_1 , довідка серії 12 ААВ №676720. Додатково повідомлено, що всіх осіб, вказаних у списку буде проінформовано про необхідність повторного фахового ЛКК для подальшого проходження МСЕК щодо підтвердження факту інвалідності (том 1 а.с.54зворот-55).
Суд зауважує, що цей лист Обласної МСЕК №1 №360 від 10.06.2024, адресований ГУ ПФУ в Тернопільській області, містить посилання на те, що Обласною МСЕК прийнято рішення вважати неправомірними довідки про встановлення 23 особам групи інвалідності.
В свою чергу, у змісті вище зазначеного рішення Обласної МСЕК від 10.06.2025, яке мало бути прийняте до повідомлення ГУ ПФУ в Тернопільській області, вже вказується про те, що відповідач повідомив ПФУ у Тернопільській області про необхідність припинення виплат особам, інвалідність яким встановлювалася на підставі неправдивої посильної документації листом №360 від 10.06.2024.
05.07.2024 ГУ ПФУ в Тернопільській області повідомило позивача про припинення виплати пенсії по інвалідності згідно листа Обласної МСЕК №1 №360 від 10.06.2024 та зазначило про необхідність повернення надміру виплачених сум пенсії (т.1, а.с.58).
Надалі ОСОБА_1 25.07.2024 була направлена на медико-експертну комісію згідно направлення від 25.07.2024 за формою №088/о (том 2 а.с.27).
На підставі проведеного повторного обстеження 13.09.2024 позивачу видано довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААГ №733011, про встановлення третю групу інвалідності до 01.10.2025 (загальне захворювання) (том 1 а.с.52-53).
Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом від 06.09.2024 з проханням надати належним чином завірені копії документів, що стали підставою для скасування або визнання неправомірним/незаконним встановлення інвалідності ОСОБА_1 (том 1 а.с.60-61).
У відповідь на вказане звернення відповідач листом від 16.09.2024 №623 повідомив, що будь-яких рішень (протокольних рішень) обласна МСЕК №1 про визнання неправомірним/незаконним встановлення інвалідності або скасування інвалідності громадянці ОСОБА_1 , не приймала, у зв'язку з чим надати належним чином завірену копію такого рішення немає можливості (том 1, а.с.66-67).
Позивач вважає прийняте рішення про необхідність припинення виплат по інвалідності відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, та просить визнати протиправними дії щодо направлення листа до ГУ ПФУ в Тернопільській області від 10.06.2024, відповідно до якого довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення третьої групи інвалідності, вважається неправомірною та відмінена, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим через представника звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері визначення основних засад створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров'я, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності є Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в України» від 06.10.2005 №2961-IV (надалі - Закон №2961-IV).
Відповідно до статті 1 Закону №2961-IV особа з інвалідністю - повнолітня особа зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність. Дитина з інвалідністю особа до досягнення нею повноліття (віком до 18 років) зі стійким обмеженням життєдіяльності, якій у порядку, визначеному законодавством, встановлено інвалідність.
Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (чинна на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено Положення про медико-соціальну експертизу (далі - Положення №1317) та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності. Відповідно до пункту 3 Положення медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії (далі - комісії), з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров'я при Міністерстві охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (пункт 4 Положення №1317).
Приписами пункту 10 Положення №1317 обумовлено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються комісії загального та спеціалізованого профілів. До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
Обов'язки і права комісій встановлює пункт 11 Положення №1317, згідно якого міські, міжрайонні, районні комісії, серед іншого, визначають, зокрема, ступінь обмеження життєдіяльності осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, потребу в сторонньому нагляді, догляді або допомозі, реабілітації, реабілітаційний потенціал, групу інвалідності, причину і час її настання, професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, а також ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках) працівників, які одержали ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням ними трудових обов'язків; потребу осіб з інвалідністю у забезпеченні їх технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення на підставі медичних показань і протипоказань, а також з урахуванням соціальних критеріїв.
Пунктом 12 Положення №1317 визначено, що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії, серед іншого, здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх; повторно оглядають осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють якість розроблення індивідуальних програм реабілітації, здійснюють контроль за повнотою і якістю їх виконання.
Отже, до повноважень Обласної медико-соціальної експертної комісії (далі - Обласна МСЕК) віднесено перевірку правомірності прийнятих рішень районних, міжрайонних, міських комісій і в разі визнання їх безпідставними Обласна МСЕК наділена правом змінити такі. При цьому Обласна МСЕК має право повторно оглядати осіб, що звертаються для встановлення інвалідності і оскаржили рішення районних, міжрайонних, міських комісій.
Згідно з пунктом 15 Положення №1317 комісії проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності. Відповідальність за якість медичного обстеження, своєчасність та обґрунтованість направлення громадян на медико-соціальну експертизу покладається на керівника лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я. Голова комісії або керівник закладу охорони здоров'я у разі виявлення фактів зловживання службовим становищем, службового підроблення або службової недбалості під час направлення хворих лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності інформують у триденний строк про це правоохоронні органи, (пункти 17, 18 Положення № 1317).
Відповідно до положень пункту 19 Положення №1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.
Відповідно до пункту 20 Положення №1317 комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Так, згідно з пунктом 1.10. розділу І Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України 05.09.2011 №561, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.11.2011 за №1295/20033 (далі - Інструкція №561), при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Повертаючись до обставин цієї справи суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що Приватним підприємством «Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини Медікус №2» заповнено на позивача бланк форми №088/о датою 11.10.2022, на підставі якого позивача направлено на медико-експертну комісію - підстава направлення «закінчення терміну інвалідності».
В свою чергу, порядок заповнення направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) №088/о, врегульовано Інструкцією щодо заповнення форми первинної облікової документації №088/о «Направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК)», яку затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я №110 від 14.02.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.04.2012 за №695/21008 (далі - Інструкція №110).
Форма № 088/о заповнюється лікуючим лікарем закладу охорони здоров'я за місцем проживання чи лікування хворого, підписується головою і членами лікарсько-консультаційної комісії і надсилається в медико-соціально-експертну комісію (далі - МСЕК) (абзац 1 пункт 2 Інструкції №110).
Пунктом 3 Інструкції №110 встановлено, що підставами для направлення на МСЕК є, зокрема, наявність ознак інвалідності, закінчення терміну інвалідності, необхідність продовження листка непрацездатності.
У відповідності до пунктів 13 та 14 Інструкції №110 заповнена форма № 088/о завіряється головою лікарсько-консультаційної комісії (прізвище, ім'я та по батькові, підпис) та її членами, завіряється печаткою закладу охорони здоров'я, який направив хворого на МСЕК.
За результатами огляду хворого (інваліда) та прийнятого рішення лікарем-експертом МСЕК заповнюється Повідомлення лікувально-профілактичного закладу про рішення МСЕК, яке підписується головою МСЕК і повертається до закладу охорони здоров'я, який направив хворого (інваліда) на МСЕК. Повідомлення лікувально-профілактичного закладу про рішення МСЕК зберігається в амбулаторній карті весь термін її зберігання.
Таким чином, вищезазначені норми чинного законодавства чітко визначають порядок направлення осіб на МСЕК.
Судом встановлено, що на підставі направлення Амбулаторії Медікус від 11.10.2022 Тернопільською міськрайонною МСЕК позивачу 26.10.2022 встановлено третю групу інвалідності терміном до 01.11.2024 (загальне захворювання).
Виходячи з повноважень Обласної МСЕК, визначених пунктом 12 Положення №1317 та у разі наявності сумнівів у правомірності встановлення особі групи інвалідності, на переконання суду, обласна комісія у порядку контролю за діяльністю комісій нижчого рівня (у даному випадку міськрайонної комісії) мала б перевірити правомірність прийнятого нею рішення, у тому числі і шляхом повторно огляду особи, якій встановлено інвалідність.
У спірному випадку відповідачем не приймалося рішення щодо перевірки обґрунтованості рішення, прийнятого міськрайонною МСЕК чи зміну такого відповідно до абзацу 1 пункту 12 Положення №1317, яким передбачено (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення), що Кримська республіканська, обласні, центральні міські комісії здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю відповідно районних, міжрайонних, міських комісій, перевіряють правомірність прийнятих ними рішень і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх.
Зокрема, відповідач листом №623 від 16.09.2024 у відповідь на адвокатський запит повідомив про те, що будь-яких рішень (протокольних рішень) про визнання неправомірним/незаконним встановлення інвалідності або скасування інвалідності позивача Обласна МСЕК №1 не приймала.
Інших відомостей які б свідчили, що станом на час розгляду справи судом відповідачем скасовано рішення Тернопільської міськрайонної МСЕК від 26.10.2022 про встановлення позивачу інвалідності матеріали справи не містять.
В рішенні обласної МСЕК №1 від 10.06.2024 зазначено про наявність недоліків в оформлені посильної документації (направлення) та зазначено про необхідність припинення виплати на підставі неправдивої посильної документації (том 2 а.с.1).
Також зі змісту листа, направленого Обласною МСЕК №1 до ГУ ПФУ в Тернопільській області від 10.06.2024 №360 вбачається, що слідчим відділом Головного управління Національної поліції у Тернопільській області повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (складання службовою особою завідома неправдивих офіційних документів “Направлення на МСЕК») колишнім директором ПП «Амбулаторія загальної практики-сімейної медицини Медікус №2».
Проте саме лише відкриття кримінального провадження №12023216040000172 (посилання на це кримінальне провадження міститься у відповіді на адвокатський запит від 16.09.2024) не є підставою для прийняття Обласною МСЕК рішення про припинення пенсійних виплат особі, якій була встановлена ІІІ групи інвалідності, без належної оцінки рішення, яким така інвалідність встановлена і без все ж медичного огляду особи.
Також суд зазначає, що відповідачем не надані процесуальні документи слідчого, прокурора, слідчого судді, правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, стосовно ОСОБА_1 , які могли б бути підставою для проведення перевірки обґрунтованості та правомірності рішення Тернопільської міськрайонної МСЕК від 26.10.2022 про встановлення їй IIІ групи інвалідності згідно з довідкою серії 12ААВ за №676720.
Більше того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази повідомлення позивача про необхідність з'явитися до відповідача для проведення обстеження та оцінки стану її здоров'я, що, в свою чергу, виключає забезпечення права особи на участь у прийнятті рішення відповідачем також не подано жодних доказів до суду про відмову позивача від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, а також не подано докази неприбуття позивача для проходження МСЕК.
Суд вкотре наголошує, що процедуру проведення перевірки обґрунтованості рішень та/або переогляду шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно ОСОБА_1 відповідач не проводив. Крім того, позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності з 2018 року, яку вона підтверджувала та продовжувала, в тому числі в 2024 році після прийняття оскаржуваного рішення.
Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення Обласної МСЕК № 1 від 10.06.2024 про необхідність припинення виплат особі з інвалідністю ОСОБА_1 як необґрунтованого та безпідставного, відповідач діяв не у порядку, не у спосіб та не в межах свої повноважень, які визначені законодавством.
Стосовно вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо направлення листа від 10.06.2024 №360 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, то варто зазначити, що встановлена інвалідність позивачу не скасована, а відповідно до пункту 22 Положення №1317 у відповідача відсутні повноваження щодо скасування довідок без відповідного рішення про скасування встановленої позивачу групи інвалідності, що свідчить про порушення процедури, встановленої приведеними вище нормативно-правовими актами. Відтак така позовна вимога також підлягає до задоволення.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірність своїх дій та рішень про припинення пенсійної виплати ОСОБА_1 . Перевіряючи дотримання критеріїв, яким має відповідати рішення, дії суб'єкта владних повноважень, визначених частиною другою статті 2 КАС України, суд вважає, що такі не дотримані, Обласна МСЕК №1 діяла не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій. Відтак позов належить задовольнити повністю.
Оскільки позов підлягає задоволенню повністю, то відповідно до частини першої статті 139 КАС України позивачу слід відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у розмірі 2422,40 грн, сплачений відповідно до квитанцій від 24.12.2024 та від 19.01.2025.
Представником позивача заявлено клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Згідно з частиною першою-другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Відповідно частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.
Разом з тим, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26.08.2022 у справі №520/6658/21).
Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано такі документи: договір від 19.08.2024, укладений між Адвокатським об'єднанням “Юридична Фірма “Пересоляк і Партнери» в особі керуючого партнера Пересоляка О.С. та клієнтом ОСОБА_1 про надання правничої допомоги №01 та акт здачі-приймання наданих послуг.
За змістом акту здачі-приймання наданих послуг по справі №500/70/25 виконавцем надано такі послуги з розрахунку 3000,00 грн за годину роботи: підготовка та направлення позовної заяви - 7 годин на суму 21000,00 грн, усунення недоліків позовної заяви - 1 година на суму 3000,00 грн, апеляційна скарга на рішення про повернення позовної заяви - 2 години на суму 6000,00 грн.
Докази оплати позивачем адвокату витрат на правничу допомогу відсутні, проте суд з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.03.2021 у справі №520/12065/19, від 23.12.2021 у справі №280/1361/21, виходить з того, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Відповідач не заперечив щодо стягнення витрат на правничу допомогу у зв'язку з їх неспівмірністю із категорією справи і предметом позову.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін, час, який об'єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг та їх обсяг, обсяг матеріалів у справі, кількість підготовлених процесуальних документів, тривалість розгляду справи судом, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що сума, заявлена до відшкодування у розмірі 30 000,00 грн є надмірною та неспівмірною з фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки ця справа є справою незначної складності, а підготовлені адвокатом матеріали, не потребували значних зусиль та затрат часу. Зокрема на усунення недоліків позову представник позивача надав лише заяву про доплату судового збору, проте вказав, що витратив на це 1 годину часу та оцінив таку роботу в 3000,00 грн. Зміст позову в більшості складають витяги з законодавчих актів та короткий опис обставин справи.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, справедливим розміром відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 3000,00 грн; решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Отже, до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи Обласна МСЕК №1 на користь позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 вулиця ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи Обласна МСЕК №1 (вулиця Острозького, 6, місто Тернопіль, 46025, код ЄДРПОУ 03327204), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне підприємство “Амбулаторія загальної практики сімейної медицини Медікус №2» (вулиця Миру, 3А, місто Тернопіль, 46018, код ЄДРПОУ 43391772), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Майдан Волі, 3, місто Тернопіль, 46001, код ЄДРПОУ 14035769) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи Обласна МСЕК №1 від 10.06.2024 про необхідність припинення виплат особі з інвалідністю ОСОБА_1 .
Визнати протиправними дії Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи Обласна МСЕК №1 щодо направлення листа від 10.06.2024 за №360 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, відповідно до якого довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 676720, видана на ім'я ОСОБА_1 , про встановлення третьої групи інвалідності до 13.10.2024, вважається неправомірною та відмінена.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи Обласна МСЕК №1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на суму 5422,40 грн (п'ять тисяч чотириста двадцять дві грн 40 коп.), у тому числі судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі грн 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складено та підписано 22 жовтня 2025 року.
Суддя Чепенюк О.В.