про залишення позовної заяви без руху
23 жовтня 2025 року Справа № 480/6815/25
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Савицька Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), і просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2023 року №33-РС (по особовому складу) в частині зарахування мене у розпорядження командира військової частини;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_1 за час перебування у розпорядженні та здійснити відповідні виплати.
Крім того, у позовній заяві позивач просив поновити строк для звернення до суду з позовом про оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2023 №33-РС (по особовому складу) в частині зарахування позивача у розпорядження командира військової частини та зобов'язання вчинити дії. Подане клопотання обґрунтоване тим, що наказ до відома не доводився, про його зміст відомо не було, що виключало можливість оцінити правомірність його винесення.
Ухвалою суду від 02.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Крім того, суд у вказаній ухвалі суд зазначив, що питання дотримання позивачем строку буде вирішено після отримання від відповідача доказів ознайомлення позивача із спірним наказом.
22.09.2025 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить відмовити у їх задоволенні.
Крім того, відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду, у якій зазначив, що позивача виключено зі списків, особового складу частини з 17.01.2024. У той же день позивачу було надано витяг із наказу про виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 від 17.01.2023 № 17, а також грошовий атестат від 17.01.2024 №1634/ФЕС/119.
Посилаючись на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, відповідач зазначає, що саме дата видачі витягу із наказу від 17.01.2024 № 17 та грошового атестату від 17.01.2024 №1634/ФЕС/119 є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду. Оскільки грошовий атестат від 17.01.2024 № 1634/ФЕС/119 засвідчує, що "У розпорядженні Молодший сержант ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ", а витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині від 17.01.2024 № 17 на початку тексту починається зі слів: "5. Молодшого сержанта ОСОБА_2 , з 03 лютого 2023 року зарахованого у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 ..."
Відтак, щодо переведення позивача у розпорядження командира військової частини позивач дізнався 17.01.2024.
Крім того, відповідач наголошує на тому, що ніхто не перешкоджав і ніщо не заважало позивачу звернутися до суду з 17.01.2024 по дату звернення з цим адміністративним позовом до суду - 29.08.2025, позивачем не зазначено ніяких об'єктивно непереборних обставин, чому позивач не звернувся до суду раніше, з часу переведення на нове місце служби 17.01.2024. Крім того, позивач зазначив у позові, що він скористався правовою допомогою, щоб адвокат звернувся до Військової частини НОМЕР_1 з адвокатським запитом від 25.06.2025, тобто фактично позивач самостійно проявив волевиявлення та звернувся до адвоката задля перевірки правильності переведення його у розпорядження командира військової частини у червні 2025 року. Проте, позивачем не зазначено ніяких об'єктивно непереборних обставин, чому позивач не звернувся до адвоката раніше, зокрема з часу виключення з особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Дослідивши матеріали позовної заяви, доводи заяви позивача та доводи відповідача, суд дійшов таких висновків.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
За приписами ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем оскаржується наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 03.02.2023 №33-РС (по особовому складу) в частині зарахування у розпорядження командира військової частини. Крім того позивач просить зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення молодшого сержанта ОСОБА_1 за час перебування у розпорядженні та здійснити відповідні виплати.
Таким чином строк звернення до суду із даним позовом складає місяць з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд зазначає, що під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття ж “повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою необізнаність звернулась до вповноваженої особи із заявою про надання відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від такого органу відповіді на подану заяву.
Аналогічного висновку дійшла Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання про це дізнатися не можуть розглядатися як поважна причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки є результатом суб'єктивних дій самого позивача, а не об'єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають їй вчасно реалізувати своє право на судовий захист.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 420/3001/19, від 25.02.2020 у справі № 360/1870/19.
А тому, зважаючи на викладене, про порушення свого права, а саме про зарахування у розпорядження командира військової частини, позивач повинен був дізнатися з моменту отримання грошового атестату та витягу з наказу про виключення із списків особового складу - 17.01.2024.
При цьому позивач, звернувся до суду лише 29.08.2025, тобто із порушенням встановленого місячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України.
Відтак, причини пропуску строку, зазначені позивачем у позовній заяві, а саме, що спірний наказ до його відома не доводився, про зміст цього наказу йому відомо не було, суд не визнає поважними, а тому відмовляє у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом, у якій зазначити інші поважні причини пропуску такого строку та надати інші докази поважності причин пропуску такого строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Савицька