про відмову в ухваленні додаткового рішення
23 жовтня 2025 року м. Рівне №460/11915/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа № 460/11915/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Володимирецької селищної ради (далі - відповідач) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
визнано протиправною бездіяльність Володимирецької селищної ради, яка полягає у невключенні ОСОБА_1 до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, виконавчого комітету Володимирецької селищної ради на підставі ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.07.2002;
зобов'язано Володимирецьку селищну раду включити ОСОБА_1 до списку громадян, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, виконавчого комітету Володимирецької селищної ради на підставі ухвали Володимирецького районного суду Рівненської області від 16.07.2002;
в задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
30.09.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення. Вказану заяву позивач обґрунтовує тим, що судом не було вирішено заявлене ним клопотання про встановлення заходів судового контролю за виконання рішення суду.
Відповідно до частини третьої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою суду від 03.10.2025 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні 14.10.2025.
Судове засідання 14.10.2025 не відбулося.
Наступне судове засідання у справі призначене на 23.10.2025.
В судове засідання 23.10.2025 учасники справи не прибули, причини неявки суду не повідомили, про дату час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Позивач подав до суду заяву про проведення судового засідання за його відсутності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість розгляду поданої ОСОБА_1 заяви за відсутності учасників справи у порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених в основу заяви про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до абзацу 1 частини першої, частин п'ятої та шостої статті 382 КАС України, суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
Суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.
Згідно з частиною першою статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина третя статті 382-3 КАС України).
В силу принципу офіційності суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, у тому ж кількісному і, якщо це можливо, персональному складі, а також у тому ж судовому засіданні, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, який програв справу і на якого покладено певні обов'язки, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Таким чином, КАС України чітко визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено саме на суд, який, в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф.
Разом з тим, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 в адміністративній справі № 460/11915/25 на відповідача не було покладено обов'язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов'язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.
Суд зазначає, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення, є правовим наслідком судового рішення і саме в його резолютивній частині повинно бути визначено обов'язок подати звіт, оскільки встановити судовий контроль за невиконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може лише під час прийняття рішення у справі.
Статтею 382 КАС України встановлено право, а не обов'язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов'язати суб'єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що встановлення судового контролю щодо виконання судового рішення є правом суду і відноситься до процесуальних питань пов'язаних із виконанням судового рішення, а тому не є ані позовною вимогою, що не була вирішена судом, ані способом виконання судового рішення, ані стосується судових витрат.
В ході судового розгляду позивачем не було надано суду, а судом не здобуто, докази які б вказували на те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду у цій справі.
Враховуючи, що визначений статтею 252 КАС України перелік підстав для прийняття додаткового рішення є вичерпним і питання судового контролю ним не передбачений, то підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 відсутні.
Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 252, 255, 294, 295 КАС України, суд
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі №460/11915/25 за позовом ОСОБА_1 до Володимирецької селищної ради про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій , - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 23.10.2025.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК