про відмову у забезпеченні позову
23 жовтня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/14493/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: 12 регіональна Військово-лікарська комісія, про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Адвокат Гусач Сергій Юрійович подав через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву в інтересах ОСОБА_1 Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: 12 регіональна Військово-лікарська комісія, в якій просить:
- визнати протиправними дії та бездіяльність Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не складення та не направлення на затвердження до 12 Регіональної військово-лікарської комісії Свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного від 04.03.3035 та вимоги 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 08.09.2025 №4986;
- зобов'язати Військово-лікарську комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 скласти та направити на затвердження до 12 Регіональної військово-лікарської комісії Свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за наслідком проходження обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного від 04.03.3035 та на виконання вимоги 12 Регіональної військово-лікарської комісії від 08.09.2025 №4986.
Разом з позовною заявою представником подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_3 в тому числі його відділам та комісіям, вчиняти дії щодо переміщення, призову, мобілізаційних заходів щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до навчального центру та/або військової частини з метою проходження військової служби в Збройних Силах України, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі.
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_1 , пройшов медичний огляд Позаштатної постійно-діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 (Комунальне некомерційне медичне підприємство "Лікарня інтенсивного лікування " ІНФОРМАЦІЯ_4 ""). За результатом медичного огляду, Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_3 ухвалила постанову від ухвалила постанову у виді свідоцтва про хворобу від 02.06.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано непридатним
до військової служби на підставі статті 64-а графи ІІ розкладу хвороб наказ МОУ №402/08, що підтверджується карткою обстеження та медичного огляду від 08.05.2025 №4376-3208-9857-0559. 25.06.2025, Військово-лікарська комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 рішення не підтвердила та на підставі статті 64-б, графи ІІ Розкладу хвороб визнала позивача "Придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони". За результатом перегляду рішення Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , 12 Регіональна військово-лікарська комісії листом від 08.09.2025 №4986 зобов'язала Голову ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , у найближчий термін, оформити постанову на ОСОБА_1 свідоцтвом про хворобу з рішенням "Непридатний до військової служби" та надати на затвердження до 12 Регіональної ВЛК. З цього часу позивач вважав, що виходячи із вимоги 12 Регіональної військово-лікарської комісії, ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 , у найближчий термін сформує Свідоцтво про хворобу. Однак листом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.10.2025 №16/2745 ОСОБА_1 було запрошено до ІНФОРМАЦІЯ_6 на переогляд. За таких обставин, існує реальна загроза порушення прав позивача, а тому виникає необхідність звернення до суду з метою вжити заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахування вищенаведеного положення КАС України, розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Перевіривши доводи представника позивача, викладені у поданій заяві, вбачається необхідним у її задоволенні відмовити, виходячи з наступного.
Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із статтею 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Спосіб забезпечення позову має бути безпосередньо пов'язаним з предметом спору, співмірним суті порушеного права та водночас запобігати порушенню прав інших осіб, тобто в основі має бути принцип збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 77 КАС України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватися лише на припущеннях позивача, як і суду. Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що надані докази та доводи позивача на цьому етапі переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.
Водночас, представником позивача не надано до суду жодних підтверджуючих документів, що свідчать саме про вжиття відповідачем дій щодо призову позивача на військову службу. Позивачем не надано доказів, що відповідачем вчиняються активні мобілізаційні заходи по відношенню до ОСОБА_1 , які полягають у врученні йому повістки на відправку, тощо, та що існує реальна загроза вжиття заходів, спрямованих на призов заявника на військову службу під час мобілізації.
За таких обставин суд приходить до висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, у зв'язку з чим відмовляє у її задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: 12 регіональна Військово-лікарська комісія, про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.
Суддя Г.В. Костенко