22 жовтня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/11243/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
14 серпня 2025 року через систему "Електронний суд" до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - позивач; ФОП ОСОБА_1 ) до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради (надалі також відповідач), у якій позивач просить:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, оформленого листом від 30.06.2025 №1337/02.3-11 "Про повернення заяви без про розгляду";
2) визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, оформленого листом від 01.08.2025 №1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС";
3) зобов'язати Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради повторно розглянути заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо оформлення паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 18.06.2025 за вхідним номером 11 та заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо оформлення паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 18.07.2025 за вхідним номером №023-10/3963 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні ухвалено за наслідками розгляду справи.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 18.06.2025 позивач звернулася до селищного голови селища Нові Санжари із заявою щодо отримання витягу з містобудівної документації стосовно земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 532455100:30:007:0119, до заяви додала схему розміщення ТСМ 1:500 та зазначено реквізити замовника. На цю заяву Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради надав Витяг з містобудівної документації від 30.06.2025, в якому зазначено територія, на якій позивач має намір розмістити ТС належить до території рекреаційно-туристичних закладів і рекреаційного житла Р 40102, на якій, як супутній вид використання території дозволяється розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. Також ФОП ОСОБА_1 звернулася до Центру надання адміністративних послуг Новосанжарської територіальної громади із заявою від 18.06.2025 щодо оформлення паспорта прив'язки ТС для провадження підприємницької діяльності на вищезазначеній земельній ділянці. 09.07.2025 ФОП ОСОБА_1 отримала від відповідача рішення, оформлене листом “Про залишення заяви без розгляду» від 30.06.2025 №1337/02 3-11, яке позивач вважає протиправним, посилаючись на те, що виконала всі умови для отримання інформації щодо відповідності її намірів щодо розміщення ТС містобудівній документації, будівельним нормам та отримала вичерпну інформацію у вигляді Витягу з містобудівної документації від 30.06.2025р.№1332/02 3-11, надала відповідачу всі визначені Порядком № 244 документи, у рішенні не зазначено в якій частині позивачем було порушено процедуру, визначену Порядком № 244. Вважає, що відповідач невмотивовано повернув без розгляду заяву позивача та фактично відмовив в наданні паспорта прив'язки на ТС для здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 , порушив 10-ти денний строк, встановлений законом для розгляду заяви, та не аргументував відмову. Позивач вважає, що рішення Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, оформлене листом від 01.08.2025 року № 1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС", прийнято з порушенням пункту 3 частини 1 статті 45 Закону України "Про адміністративні послуги", оскільки в провадженні Господарського суду Полтавської області перебуває господарська справа №917/1289/25 за позовною заявою Виконуючого обов'язки керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки. Тобто, в даному випадку предметом судового розгляду є недійсність договору № 57 про встановлення сервітуту від 21.03.2016 та звільнення земельної ділянки, судове рішення у справі №917/1289/25 не стосується питання заяви позивача від 18.06.2025 та від 18.07.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/11243/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05 вересня 2025 року до суду надійшов відзив відповідачів на позовну заяву /а.с. 165-176/, у якому представник відповідача просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що Витяг з містобудівної документації не є погоджувальним документом при проєктуванні, встановленні, розміщенні об'єкта будівництва. Відповідно до містобудівної документації "Внесення змін в генеральний план та план зонування території селища Нові Санжари Полтавського району Полтавської області", враховуючи надану позивачем ситуаційну схему, що є додатком до заяви, бажаного місця розташування "стаціонарна тимчасова споруда - торгівельний павільйон з літнім майданчиком та навісом на території парку воїнів-інтернаціоналістів в селищі Нові Санжари Полтавської області", після реалізації намірів розміщення тимчасової споруди така ТС буде знаходитися у межах прибережної захисної смуги водного об'єкта річки Ворскла. При встановленні тимчасової споруди необхідно враховувати санітарні норми, щоб забезпечити доступ до питної води та системи водовідведення (каналізації), зокрема, для миття рук та прибирання, доступ до вбиралень, які відповідають санітарним нормам, забезпечити безпеку і комфорт для відвідувачів і персоналу. Вказує, що листом від 30.06.2025 №1337/02.3-11 позивачу повернуто заяву без розгляду, так як позивач не дотримався процедури, визначеної Порядком розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 №244, а саме, перш за все, позивач повинен був звернутися з комплектом документів до органу з питань містобудування та архітектури селищної ради про відповідність намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам. У даному випадку позивач звернувся із заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС до органу з питань містобудування та архітектури без попереднього отримання позитивного висновку щодо можливості розміщення ТС, чим порушив законодавчо визначену процедуру отримання паспорту прив'язки ТС і, як наслідок, отримала мотивовану відповідь про повернення заяви без розгляду. Вказує, що згідно п. 2.7 Порядку паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви, цей строк відповідачем не пропущено. Також вказує, що відповідно до порядку замовник, який має намір встановити ТС, звертається із заявою про можливість розміщення ТС до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам до встановлення ТС. Пояснює, що 18.07.2025 позивач звернулася до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради із заявою стосовно можливості розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам, додавши до заяви наступні документи: графічні матеріали із зазначенням бажаного місяця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М1:500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості, копію договору про встановлення земельного сервітуту, копію витягу з реєстру фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, копію паспорту. На цю заяву надано відповідь листом від 01.08.2025 №1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС", який містить обґрунтування відмови. Вказує, що листи не є рішеннями виконавчого комітету, а тому не можуть бути скасовані. Відповідач також заперечує щодо клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25000 грн., вважаючи їх неспівмірними.
11 вересня 2025 року до суду надійшла відповідь позивача на відзив на позовну заяву /а.с. 179-182/, у якій зазначено, що позивач 18.06.2025 звернулася до Виконавчого комітету Новосанжарської
селищної ради із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС. Відповідач, розглянувши заяву позивача про відповідність намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам, надав Витяг з містобудівної документації, в якому зазначено територія, на якій позивач має намір розмістити ТС належить до території рекреаційно-туристичних закладів і рекреаційного житла Р 40102, на якій, як супутній вид використання території дозволяється розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. Враховуючи позитивну відповідь щодо відповідності намірів містобудівній документації, ФОП ОСОБА_1 звернулася до Центру надання адміністративних послуг Новосанжарської територіальної громади з заявою від 18.06.2025 на отримання паспорта прив'язки для розміщення ТС для здійснення підприємницької діяльності на вищезазначеній земельній ділянці. В генплані виписали умови використання прибережної смуги і є заборона на будівництво, але не на розміщення ТС. Також, 18.06.2025 позивач через ЦНАП Новосанжарського ТГ подала на бланку, наданому в ЦНАП, заяву щодо оформлення паспорту прив'язки ТС для провадження підприємницької діяльності. Вказує, що звернулася із заявою про оформлення паспорту прив'язки ТС для провадження підприємницької діяльності до належного органу, подала повний пакет документів визначений п. 2.6. Порядку № 244, недостовірних відомостей не повідомляла, тому відповідач за наслідками розгляду заяви позивача від 18.06.2025 мав право: прийняті рішення про видачу паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності або відмовити у видачі паспорту прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, при цьому прийняти відповідне рішення за наслідками розгляду заяви та письмово повідомити заявника про прийняте рішення повинен був протягом 10 робочих днів. Проте, відповідач протягом 10 робочих днів не прийняв відповідне рішення в межах своєї компетенції. Вважає, що відмова органу місцевого самоврядування, оформлена у формі листа, за своєю суттю є рішенням, яке може бути скасоване в судовому порядку.
18 вересня 2025 року до суду надішли заперечення відповідача на відповідь на відзив /а.с. 189-194/, у яких зазначено, що на момент звернення із заявою до Центру надання адміністративних послуг Новосанжарської територіальної громади 18.06.2025 для отримання паспорта прив'язки для розміщення ТС позивачу витяг з містобудівної документації не надавався, а був наданий листом від 30.06.2025 №1332/02.3-11, твердження позивача у відповіді на відзив не відповідають хронології подій. Вказує, що містобудівною документацією "Внесення змін в генеральний план та план зонування території селища Нові Санжари Полтавського району Полтавської області" по берегам річки Ворскла встановлюється прибережна захисна смуга шириною 50 м, по берегам закритий водойм площею водного дзеркала до 3-х га та річки Ворона - 25 метрів. При встановленні "стаціонарна тимчасова споруда - торгівельний павільйон з літнім майданчиком та навісом на території парку воїнів-інтернаціоналістів в селищі Нові Санжари Полтавської області" така ТС буде знаходитися у межах прибережної захисної смуги водного об'єкта річки Ворскла, тоді як при встановленні тимчасової споруди необхідно враховувати санітарні норми, щоб забезпечити доступ до питної води та системи водовідведення (каналізації), зокрема, для миття рук та прибирання, доступ до вбиралень, які відповідають санітарним нормам, забезпечити безпеку і комфорт для відвідувачів і персоналу. Вказує, що з урахуванням діючого законодавства у сфері містобудування та благоустрою територій заяву щодо оформлення паспорта прив'язки ТС для провадження підприємницької діяльності від 18.06.2025 залишено без розгляду, як таку, що надійшла з недотриманням процедури, визначеної Порядком №244. А на заяву позивача від 18.07.2025 надано відповідь листом від 01.08.2025 №1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС", у якій наведені детальні мотиви не розгляду заяви на підставі п.п. 3 п. 1 статті 45 Закону України "Про адміністративну процедуру".
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 21.12.2022, основним видом економічної діяльності позивача є 56.29 Постачання інших готових страв, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань /а.с. 100-102/.
18.06.2025 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради із заявою (вх. №84 від 18.06.2025) про надання витягу з містобудівної документації селища Нові Санжари земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: вул. Антона Головатого, 1Г, кадастровий номер 5323455100:30:007:0119, в парку "Воїнів-інтернаціоналістів" /а.с. 144/, до якої додала схему розміщення тимчасової споруди М1:500 /а.с. 145/.
18.06.2025 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради із заявою щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (вх. №11 від 18.06.2025), у якій просила оформити паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності торгівельний павільйон, літній майданчик та навісом за місцем розташування: Полтавська обл., селище Нові Санжари на території парку "Воїнів-інтернаціоналістів" /а.с. 99/.
До цієї заяви від 18.06.2025 позивачем додано:
- схему розміщення тимчасової споруди М1:500 /а.с. 109-112/;
- копію договору №57 про встановлення земельного сервітуту від 21.03.2016 /а.с. 106-108/;
- копію витягу з реєстру з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_1 /а.с. 100-102/;
- копію паспорту ОСОБА_1 /а.с. 103-105/.
Листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 30.06.2025 №1337/02.3-11 "Про повернення заяви без розгляду" заяву щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 18.06.2025 залишено без розгляду, як таку, що надійшла з недотриманням процедури, визначеної Порядком №244 /зворот а.с. 31, а.с. 32, 113-114/.
Вказаний лист вмотивовано тим, що відповідно до частини 4 статті 28 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Порядок №244 визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (надалі - ТС). Підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС. Для отримання паспорта прив'язки замовник у два етапи подає відповідні заяви та комплекти документів: заяву про можливість розміщення до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради ТС, для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам; заяву щодо оформлення паспорта прив'язки ТС до органу з питань містобудування та архітектури, за умови отримання позитивного висновку щодо можливості розміщення ТС. До заяви про можливість розміщення ТС до виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради додаються документи та інформація: графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування/прізвище, ім'я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності. Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.
Також листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 30.06.2025 №1332/02.3-11 позивачу надано витяг з містобудівельної документації "Внесення змін в генеральний план та план зонування території селища Нові Санжари Полтавського району Полтавської області" із зазначенням функціональної зони території, в межах якої розміщена земельна ділянка з кадастровим номером 5323455100:30:007:0119 за адресою: Полтавська область, Полтавський район, селище Нові Санжари, на 17 аркушах /а.с. 146-163/.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.07.2025 у справі 917/1289/25 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за позовною заявою Виконуючого обов'язки керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки /а.с. 206-207/.
18.07.2025 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради із заявою (вх. №023-10/3963), у якій зазначила, що враховуючи свої наміри встановити тимчасову споруду, звертається щодо можливості розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності та просить відповідно до пунктів 2.4, 2.5 Порядку у 10-денний термін визнати відповідність її намірів щодо місця розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності містобудівній документації, будівельним нормам. Зауважує, що згідно Витягу з містобудівельної документації від 30.06.2025 місце, на якому вона має намір розмістити ТС належить до території рекреаційно-туристичних закладів і рекреаційного житла Р40102, на цій території розташовано пляж та місця відпочинку туристів, а тимчасова споруда покращить туристичну інфраструктуру території, забезпечить потреби туристів у харчуванні. А до супутніх видів використання території Р40102 належить розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. Звертає увагу, що тимчасові споруди розміщуються, а не будуються чи споруджуються, тобто роботи по розміщенню ТС не належать до будь-яких будівельних робіт, отже, обмеження у використанні земель у Витязі, санітарно-захисних зон, прибережної смуги та інші не можуть бути застосовані до ТС. Повідомляє, що в межах території Р40102 з нею терміном на 10 років укладено договір сервітуту від 21.03.2016 №57 на земельну ділянку площею 164 кв.м, кадастровий номер 5323455100:30:007:0119 для провадження підприємницької діяльності та організації відпочинку населення. За весь попередній період вона вчасно здійснювала сплату з сервітут даної земельної ділянки та не порушувала умови договору /а.с. 128-129/.
До цієї заяви позивачем додано:
- схему розміщення тимчасової споруди М1:500 /а.с. 139-142/;
- копію договору №57 про встановлення земельного сервітуту від 21.03.2016 /а.с. 136-138/;
- копію витягу з реєстру з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_1 /а.с. 130-132/;
- копію паспорту ОСОБА_1 /а.с. 133-135/.
Листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 01.08.2025 №1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС" позивача повідомлено, що на час подання заяви стало відомо, що в Господарському суді Полтавської області відкрито провадження у справі №917/1289/25 за позовною заявою виконуючого обов'язки керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки з кадастровим номером 5323455100:30:007:0119. Тому відповідно до підпункту 3 пункту 1 статті 45 Закону України "Про адміністративну процедуру" не підлягає розгляду заява, в якій порушено питання, яке станом на день подання заяви до адміністративного органу розглядається судом або щодо якого ухвалено судове рішення про відмову в задоволенні вимог заявника, крім випадків зміни істотних для вирішення справи обставин (умов) /а.с. 143/.
Зазначаючи, що рішення Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, оформлене листом від 30.06.2025 №1337/02.3-11 "Про повернення заяви без про розгляду", та рішення Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, оформлене листом від 01.08.2025 №1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС", є протиправними та підлягають скасуванню, позивач звернулася до суду з позовом у цій справі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів визначає Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Статтею 27 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не мати такого приміщення.
Розміщення малих архітектурних форм здійснюється відповідно до Закону України "Про благоустрій населених пунктів".
Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.
Механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності визначає Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011 № 244 (далі по тексту - Порядок №244).
Відповідно до пункту 1.2 розділу І Порядку №244 цей Порядок не поширюється на розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності на землях із особливим режимом використання.
При цьому, статтею 115 Земельного кодексу України передбачено, що зони особливого режиму використання земель створюються навколо військових об'єктів Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України, для забезпечення функціонування цих об'єктів, збереження озброєння, військової техніки та іншого військового майна, охорони державного кордону України, а також захисту населення, господарських об'єктів і довкілля від впливу аварійних ситуацій, стихійних лих і пожеж, що можуть виникнути на цих об'єктах. Уздовж державного кордону України встановлюється прикордонна смуга, у межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим прикордонної смуги встановлюються відповідно до закону.
За визначенням пункту 1.3 розділу І Порядку №244 тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності (далі - ТС) - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.
Відповідно до приписів пункту 1.4 розділу І Порядку №244 паспорт прив'язки ТС - комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1 : 500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності; схема розміщення ТС - графічні матеріали, виконані на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 суб'єктом господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектором, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат, які відображають розміщення ТС із прив'язкою до місцевості (будівлі, споруди, інженерні мережі тощо), планувальними обмеженнями та зазначенням заходів щодо благоустрою та озеленення прилеглої території (розташування квітників, під'їздів, урн, влаштування дорожнього покриття або мощення фігурними елементами тощо); стаціонарна ТС - споруда, яка має закрите приміщення для тимчасового перебування людей і по зовнішньому контуру площу до 30 кв.м.
Пунктом 1.8 розділу І Порядку №244 передбачено, що при розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.3 розділу ІІ Порядку №244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС (додаток 1).
Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС.
До заяви додаються:
графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості;
реквізити замовника (найменування/прізвище, ім'я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності.
Цей перелік документів є вичерпним.
Пунктом 2.4 розділу ІІ Порядку №244 передбачено, що для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.
У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю.
Згідно з пунктом 2.5 розділу ІІ Порядку №244 про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС.
Пунктами 2.6, 2.7, 2.8 розділу ІІ Порядку №244 передбачено, що для оформлення паспорта прив'язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додає:
схему розміщення ТС (додаток 1);
ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);
технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.
Зазначені документи замовником отримуються самостійно.
Паспорт прив'язки ТС надається органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.
Час, витрачений на підготовку та подачу до органу з питань містобудування та архітектури схеми розміщення ТС, ескізів фасадів ТС та отримання технічних умов щодо інженерного забезпечення (за наявності), не входить в строк підготовки паспорта прив'язки ТС.
Пунктом 2.9 розділу ІІ Порядку №244 встановлено, що для підготовки паспорта прив'язки ТС містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки не надаються.
Згідно з пунктом 2.10 розділу ІІ Порядку №244 паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку.
Відповідно до пункту 2.13 розділу ІІ Порядку №244 при оформлені паспорта прив'язки ТС забороняється вимагати від замовника додаткові документи та отримання ним погоджень, непередбачених законом та цим Порядком.
Пунктом 2.14 розділу ІІ Порядку №244 встановлено, що паспорт прив'язки ТС не надається за умов:
подання неповного пакета документів, визначених пунктом 2.6 цього Порядку;
подання недостовірних відомостей, зазначених у пункті 2.6 цього Порядку.
Ненадання паспорта прив'язки ТС з інших підстав не допускається.
Згідно з пунктами 2.15, 2.20 розділу ІІ Порядку №244 паспорт прив'язки ТС видається на безоплатній основі.
Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки ТС.
Таким чином, Порядком №244 встановлено порядок отримання паспорта прив'язки ТС, яким передбачено такий алгоритм дій:
1) звернення замовника, який має намір встановити ТС, до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС, до якої додаються графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування ТС, виконані замовником у довільній формі на топографо-геодезичній основі М 1 : 500 кресленнями контурів ТС з прив'язкою до місцевості; реквізити замовника (найменування/прізвище, ім'я та по батькові (за наявності)/місцезнаходження ТС/контактна інформація) та напрям підприємницької діяльності;
2) направлення відповідного комплекту документів до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам;
3) протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів прийняття відповідним органом з питань містобудування та архітектури рішення про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам або про аргументовану відмову щодо реалізації намірів розміщення ТС та повідомлення замовника відповідним органом з питань містобудування та архітектури про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам або надання аргументованої відмови щодо реалізації намірів розміщення ТС;
4) звернення замовника до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, до якої додається самостійно отримані замовником: схема розміщення ТС (додаток 1); ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб'єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1); технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж;
5) надання органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання додаткової заяви щодо оформлення паспорта прив'язки ТС паспорту прив'язки ТС.
Як встановлено судом, 18.06.2025 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради із заявою щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (вх. №11 від 18.06.2025), у якій просила оформити паспорт прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності торгівельний павільйон, літній майданчик та навісом за місцем розташування: Полтавська обл., селище Нові Санжари на території парку "Воїнів-інтернаціоналістів" /а.с. 99/. До цієї заяви від 18.06.2025 позивачем додано: схему розміщення тимчасової споруди М1:500 /а.с. 109-112/; копію договору №57 про встановлення земельного сервітуту від 21.03.2016 /а.с. 106-108/; копію витягу з реєстру з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_1 /а.с. 100-102/; копію паспорту ОСОБА_1 /а.с. 103-105/.
Отже, позивачем порушено порядок отримання паспорта прив'язки ТС, оскільки позивач звернулася не із заявою про можливість розміщення ТС, а із заявою щодо оформлення паспорта прив'язки ТС, яка відповідно до приписів Порядку №244 подається вже після звернення замовника із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС та повідомлення замовника відповідним органом з питань містобудування та архітектури про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам.
Слід зазначити, що 18.06.2025 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 також зверталася до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради з іншою заявою (вх. №84 від 18.06.2025) про надання витягу з містобудівної документації селища Нові Санжари земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: вул. Антона Головатого, 1Г, кадастровий номер 5323455100:30:007:0119, в парку "Воїнів-інтернаціоналістів" /а.с. 144/, у якій не зазначала про можливість (намір) розміщення ТС, натомість, просила надати витяг з містобудівної документації на земельну ділянку, тому суд критично оцінює доводи позивача про те, що ця заява вх. №84 від 18.06.2025 є заявою про можливість розміщення ТС.
Листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 30.06.2025 №1337/02.3-11 "Про повернення заяви без розгляду" заяву щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності від 18.06.2025 залишено без розгляду, як таку, що надійшла з недотриманням процедури, визначеної Порядком №244 /зворот а.с. 31, а.с. 32, 113-114/.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України "Про Генеральну схему планування території України", "Про основи містобудування", "Про архітектурну діяльність", "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", "Про землеустрій", іншими нормативно-правовими актами.
Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері містобудівної діяльності здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів регулює Закон України "Про адміністративну процедуру" (частина 1 статті 1 Закону).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру" адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації.
Частиною 2 статті 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".
У статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність" визначено, що до уповноважених органів містобудування та архітектури належать, зокрема, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад з питань архітектури.
Органи місцевого самоврядування здійснюють свою діяльність у сфері містобудування та архітектури відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Згідно з підпунктом 1 пункту "б" частини 1 статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: делеговані повноваження: надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Відповідно до частин 1, 3 статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
Виконавчий комітет ради утворюється у складі відповідно сільського, селищного, міського голови, районної у місті ради - голови відповідної ради, заступника (заступників) сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету, а також керівників відділів, управлінь та інших виконавчих органів ради, інших осіб. Сільська, селищна, міська рада утворює у складі виконавчого комітету ради орган з питань містобудування та архітектури.
Частиною 6 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
За визначенням пункту 4 частини 1 статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру" адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 46 Закону України "Про адміністративну процедуру" адміністративне провадження розпочинається з дня: отримання заяви компетентним адміністративним органом.
Отже, наведена норма встановлює три базові умови, за настання яких адміністративний орган зобов'язаний почати адміністративне провадження з ініціативи заявника:
1) сам факт отримання відповідної заяви адміністративним органом, детальний порядок подання та реєстрації заяви врегульований статтями 41-42 Закону України "Про адміністративну процедуру";
2) належність порушених у заяві питань до компетенції адміністративного органу, що отримав заяву;
3) дотримання у заяві вимог до форми та змісту, що визначені статтями 39-40 Закону України "Про адміністративну процедуру", у разі їх недотримання провадження відкривається, однак застосовуються норми статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру".
Відповідно до статті 40 Закону України "Про адміністративну процедуру" заява повинна містити: 1) найменування адміністративного органу, до якого вона подається; 2) відомості, достатні для встановлення особи заявника, його контактні дані (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) або найменування особи, адреса місця проживання/перебування, місцезнаходження, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, інші контактні дані). У разі подання заяви представником заявника в ній додатково зазначаються такі самі відомості стосовно представника; 3) зміст вимоги заявника; 4) дату складення заяви. Законодавством можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту заяви.
Заявник або його представник підписує заяву, подану в письмовій формі чи оформлену в письмовій формі, власноручно або з використанням електронного підпису, крім випадків, передбачених законодавством. У визначених законодавством випадках заява в електронній формі може бути подана з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг без накладення електронного підпису, за умови автентифікації особи, яка подає заяву, відповідно до вимог законодавства у сфері електронної ідентифікації.
Встановлення вимоги щодо зазначення в заяві відомостей, які містяться в документах, що додаються до неї, національних електронних інформаційних ресурсах чи документах, що можуть бути витребувані адміністративним органом з дотриманням принципу офіційності, не допускається.
Статтею 43 Закону України "Про адміністративну процедуру" передбачено, що у разі якщо заяву подано з порушенням встановлених законодавством вимог, посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, приймає рішення про залишення заяви без руху. Адміністративний орган надсилає заявнику письмове повідомлення про залишення заяви без руху протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) вручає під розписку таке повідомлення особі, яка подала заяву, безпосередньо в адміністративному органі.
У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги законодавства, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.
Адміністративний орган встановлює строк, достатній для усунення заявником виявлених недоліків. За клопотанням заявника адміністративний орган може продовжити строк усунення виявлених недоліків.
Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.
У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху.
Не допускається повторне залишення без руху заяви, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху.
Отже, залишення заяви без руху - це процедурне рішення адміністративного органу, підставою для якого є виявлені недоліки (як-от, подання заяви з порушенням установлених законодавством вимог до її форми та змісту, відсутністю необхідних для розгляду заяви додаткових документів), яким особі надається час на усунення недоліків заяви, з наступним продовженням розгляду справи після усунення таких недоліків. При цьому, законодавець не встановлює уніфіковану форму повідомлення у разі залишення заяви без руху, що дає можливість адміністративному органу направляти повідомлення також у формі листа або розробити стандартизовану форму повідомлення. Однак, варто врахувати, що частина 5 статті 32 Закону України "Про адміністративну процедуру" зазначає, що повідомлення має здійснюватися з дотриманням установлених у цій статті вимог запрошення, а при написанні повідомлення у формі листа, він обов'язково має містити: визначення недоліків, які слід усунути; строк та способи усунення недоліків; роз'яснення порядку оскарження такого рішення.
У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений адміністративним органом, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху. Якщо ж недоліки заяви не будуть усунені заявником, то адміністративний орган приймає відмовний (негативний) акт.
Відповідачем не враховано вимоги статті 43 Закону України "Про адміністративну процедуру" та не залишено заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 18.06.2025 без руху з встановленням позивачу строку, достатнього для усунення заявником виявлених недоліків.
Статтею 45 Закону України "Про адміністративну процедуру" встановлено, що не підлягає розгляду: 1) анонімна заява (заява, із змісту якої неможливо встановити особу заявника); 2) повторна заява (заява, подана до того самого адміністративного органу тим самим заявником з того самого питання), за умови що попередня заява була вирішена по суті, крім випадку зміни істотних для вирішення справи обставин (умов); 3) заява, в якій порушено питання, яке станом на день подання заяви до адміністративного органу розглядається судом або щодо якого ухвалено судове рішення про відмову в задоволенні вимог заявника, крім випадків зміни істотних для вирішення справи обставин (умов); 4) заява, що стосується суспільних відносин, на які не поширюється дія цього Закону; 5) заява, в якій не викладено зміст вимоги заявника, вжито ненормативну лексику та/або образливі висловлювання; 6) заява, що містить заклики, спрямовані на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини, здоров'я населення.
Рішення про відмову у прийнятті заяви до розгляду у випадках, передбачених пунктами 2-6 частини першої цієї статті, приймає посадова особа адміністративного органу, яка розглядає справу, про що невідкладно повідомляється особа, яка подала заяву.
Перелік підстав, за яких заява не підлягає розгляду, визначених частиною 1 статті 45 Закону України "Про адміністративну процедуру", є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.
Вказаний перелік не містить такої підстави для відмови у прийнятті заяви до розгляду, як недотримання заявником визначеної нормативно-правовим актом процедури.
Таким чином, при прийнятті адміністративного акту у формі листа Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 30.06.2025 №1337/02.3-11 "Про повернення заяви без розгляду" відповідачем порушено вимоги статті 45 Закону України "Про адміністративну процедуру".
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про адміністративну процедуру" особа має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності адміністративного органу в порядку адміністративного оскарження відповідно до цього Закону та/або в судовому порядку.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
За визначенням пунктів 18, 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За визначенням пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про адміністративну процедуру" адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб).
Таким чином, лист Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 30.06.2025 №1337/02.3-11 "Про повернення заяви без розгляду" не є рішенням суб'єкта владних повноважень Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, тому не підлягає скасуванню.
Водночас, лист є адміністративним актом у розумінні Закону України "Про адміністративну процедуру", як юридично значуща дія індивідуального характеру, вчинена адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямована на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи.
Частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Зважаючи на викладене вище, оскільки дії щодо залишення без розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (вхідний №11 від 18 червня 2025 року), оформлені листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 30.06.2025 №1337/02.3-11 "Про повернення заяви без розгляду", вчинені відповідачем Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради з порушенням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру", з метою ефективного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради щодо залишення без розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (вхідний №11 від 18 червня 2025 року), оформлені листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 30 червня 2025 року №1337/02.3-11 "Про повернення заяви без розгляду", та зобов'язати Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради вирішити питання про початок адміністративного провадження за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (вхідний №11 від 18 червня 2025 року) з урахуванням висновків суду.
Матеріалами справи підтверджено, що 18.07.2025 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради із заявою (вх. №023-10/3963 від 18.07.2025) про наміри встановити тимчасову споруду та можливості розміщення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності /а.с. 128-129/.
До цієї заяви позивачем додано: схему розміщення тимчасової споруди М1:500 /а.с. 139-142/; копію договору №57 про встановлення земельного сервітуту від 21.03.2016 /а.с. 136-138/; копію витягу з реєстру з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_1 /а.с. 130-132/; копію паспорту ОСОБА_1 /а.с. 133-135/.
Отже, до вказаної заяви позивачем додано пакет документів, передбачених пунктом 2.3 Порядку №244.
Листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 01.08.2025 №1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС" позивача повідомлено про те, що на підставі підпункту 3 пункту 1 статті 45 Закону України "Про адміністративну процедуру" заява залишена без розгляду так як в ній порушено питання, яке станом на день подання заяви до адміністративного органу розглядається судом або щодо якого ухвалено судове рішення про відмову в задоволенні вимог заявника, крім випадків зміни істотних для вирішення справи обставин (умов) /а.с. 143/. Зокрема, зазначено, що на час подання заяви Виконавчому комітету Новосанжарської селищної ради стало відомо, що у Господарському суді Полтавської області відкрито провадження у справі №917/1289/25 за позовною заявою виконуючого обов'язки керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки з кадастровим номером 5323455100:30:007:0119.
Як слідує з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Полтавської області від 07.07.2025 у справі № 917/1289/25 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за позовною заявою Виконуючого обов'язки керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Новосанжарської селищної ради Полтавського району Полтавської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, звільнення земельної ділянки /а.с. 206-209/.
На час розгляду цієї справи, справа №917/1289/25 не вирішена.
Пунктом 3 частини 1 статті 45 Закону України "Про адміністративну процедуру" встановлено, що не підлягає розгляду заява, в якій порушено питання, яке станом на день подання заяви до адміністративного органу розглядається судом або щодо якого ухвалено судове рішення про відмову в задоволенні вимог заявника, крім випадків зміни істотних для вирішення справи обставин (умов).
У заяві (вх. №023-10/3963 від 18.07.2025) фізична особа-підприємець ОСОБА_1 порушила питання про намір (можливість) встановити ТС для здійснення підприємницької діяльності в межах земельної ділянки кадастровий номер 5323455100:30:007:0119, тоді як господарським судом Полтавської області розглядається питання про визнання недійсним договору про встановлення земельного сервітуту та звільнення земельної ділянки.
Отже, питання, яке станом на день подачі позивачем заяви від 18.07.2025 розглядалося господарським судом Полтавської області у справі № 917/1289/25, не було тотожнім питанню, порушеному позивачем у своїй заяві вх. №023-10/3963 від 18.07.2025.
Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку, що при прийнятті адміністративного акту у формі листа Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 01.08.2025 №1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС" відповідачем порушено вимоги пункту 3 частини 1 статті 45 Закону України "Про адміністративну процедуру".
Лист Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 01.08.2025 №1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС" не є рішенням суб'єкта владних повноважень Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради, а саме індивідуальним актом чи нормативно-правовим актом у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, тому не підлягає скасуванню, проте, цей лист є адміністративним актом у розумінні Закону України "Про адміністративну процедуру", як юридично значуща дія індивідуального характеру, вчинена адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямована на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи.
Зважаючи на викладене вище, оскільки дії щодо залишення без розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про намір встановити тимчасову споруду (вхідний ( №023-10/3963 від 18 липня 2025 року), оформлені листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 01.08.2025 №1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС", вчинені відповідачем Виконавчим комітетом Новосанжарської селищної ради з порушенням вимог пункту 3 частини 1 статті 45 Закону України "Про адміністративну процедуру", з метою ефективного захисту порушеного права позивача з урахуванням частини 2 статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії щодо залишення без розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про намір встановити тимчасову споруду (вхідний №023-10/3963 від 18 липня 2025 року), оформлені листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 01 серпня 2025 року №1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС", та зобов'язати Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради вирішити питання про початок адміністративного провадження за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про намір встановити тимчасову споруду (вхідний №023-10/3963 від 18 липня 2025 року) з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволенню не підлягають з мотивів, що наведені вище.
При прийнятті рішення у даній справі суд враховував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), “Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Отже, позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 4844 грн. 80 коп., що підтверджується платіжним документом від 13.08.2025 /а.с. 19/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України /а.с.92/.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Таким чином, при частковому задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. (4844 грн. 80 коп./2).
У позовній заяві позивач вирішити питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000 грн.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представництво інтересів позивача у цій справі здійснювалося адвокатом Панченко Оленою Олександрівною на підставі ордеру серії ВІ №1309222, виданого 13 серпня 2025 року /а.с. 20/.
Позивачем подано до суду копії: договору №01-13/08/25 про надання правничої допомоги від 13 серпня 2025 року /а.с. 85-86/, квитанції до прибуткового касового ордера №65 від 13 серпня 2025 року про сплату ФОП ОСОБА_1 25000,00 грн. на підставі договору №01-13/08/25 від 13 серпня 2025 року /а.с. 88/.
Згідно пункту 1.1 договору №01-13/08/25, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та адвокатським бюро "Олени Панченко" в особі керуючого бюро Панченко Олени Олександрівни, клієнт надає, адвокатське бюро приймає на себе обов'язки щодо: 1) попереднього опрацювання матеріалів наданих клієнтом; 2) підготовки та подання до Полтавського окружного адміністративного суду до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради про визнання противоправною та скасування рішення Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради “Про повернення заяви про розгляду» від 30.06.2025 №1337/02.3-11 та рішення Виконавчого комітету Новосаюкарської селищної ради “Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС» від 01.08.2025 №1575/02.3-10; 3) пошук та вивчення законодавчих та нормативних-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, пошук та вивчення судової практики по аналогічній категорії справ; 4) усних консультацій, роз'яснення, узгодження позиції по справі, обговорення ходу ведення справи з клієнтом в суді першої інстанції; 6) складання запитів, заяв, пояснень, клопотань в процесі підготовки та ведення справи в суді першої інстанції; 7) представництва інтересів клієнта в суді першої інстанції.
Згідно пунктів 2.1-2.3 договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокатському бюро за надану в межах цього договору правничу допомогу становить 25000,00 грн. та 2000,00 грн. за кожне судове засідання, починаючи з третього судового засідання. Клієнт також бере на себе зобов'язання по оплаті судових витрат (в тому числі, але не виключно, судового збору, витрат на проведення судових експертиз тощо). Сплата узгодженої сторонами суми гонорару (послуг) здійснюється клієнтом в безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського бюро, реквізити якого зазначаються у відповідному рахунку на оплату гонорару або в готівковій формі, підтвердженням про оплату гонорару в даному випадку слугує квитанція до прибуткового касового ордеру.
Відповідно до пунктів 4.2-4.3 договору, цей договір діє з моменту погодження сторонами усіх істотних умов та підписання сторонами тексту договору та додатків (додаткових угод) до нього. Дія договору припиняється після вручення клієнту повного тексту судового рішення, ухваленого за наслідками розгляду справи зазначеної в п. 1.1. даного договору.
Частиною 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 30 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Водночас суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 №280/3242/19.
Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Водночас, сума витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 25000 грн., є завищеною щодо іншої сторони спору, оскільки дана справа є справою незначної складності, розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись критерієм реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних робіт (наданих послуг), обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, а враховуючи час необхідний для виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг) (опрацювання матеріалів, усні консультації, підготовка та подання до суду позовної заяви та відповіді на відзив), суд дійшов висновку, що виконані адвокатом роботи (надані послуги) у цій справі підлягають оцінці загалом в суму 6000 грн.
Таким чином, дослідивши на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість необхідного часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, об'єму наданих послуг, значенню справи для сторони, враховуючи часткове задоволення позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. (6000 грн./2).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2-9, 77, 134, 139, 229, 243-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради (ідентифікаційний код 04382553, вул. Центральна, 23, селище Нові Санжари, Полтавський район, Полтавська область, 39300) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради щодо залишення без розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (вхідний №11 від 18 червня 2025 року), оформлені листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 30 червня 2025 року №1337/02.3-11 "Про повернення заяви без розгляду".
Зобов'язати Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради вирішити питання про початок адміністративного провадження за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо оформлення паспорта прив'язки тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності (вхідний №11 від 18 червня 2025 року) з урахуванням висновків суду.
Визнати протиправними дії щодо залишення без розгляду заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про намір встановити тимчасову споруду (вхідний №023-10/3963 від 18 липня 2025 року), оформлені листом Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради від 01 серпня 2025 року №1575/02.3-10 "Про розгляд звернення щодо можливості розміщення ТС".
Зобов'язати Виконавчий комітет Новосанжарської селищної ради вирішити питання про початок адміністративного провадження за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про намір встановити тимчасову споруду (вхідний №023-10/3963 від 18 липня 2025 року) з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Новосанжарської селищної ради на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000 грн. (три тисячі гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Суддя С.С. Сич