про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в адміністративній справі
23 жовтня 2025 рокум. ПолтаваСправа № 440/12462/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням місяця підвищення доходів - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у фіксованому розмірі відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (у відповідній редакції);
-зобов?язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням місяця підвищення доходів - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у фіксованому розмірі відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (у відповідній редакції) з урахуванням раніше виплаченої суми.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 позовну заяву залишено без руху.
26.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що позивач є діючим військовослужбовцем та під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 постійно залучається до виконання бойових (спеціальних) завдань, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
У період з 01.10.2025 по 22.10.2025 суддя Довгопол М.В. перебувала на лікарняному.
Оцінюючи заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Як визначено частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Предметом спору у цій справі є ненарахування відповідачем у належному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 зі встановленням місяця підвищення доходів - січень 2008 року та за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 у фіксованому розмірі відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Суд бере до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 зазначила, що стаття 233 КЗпП України є нормою матеріального права, яка визначає строк судового захисту права працівника у разі порушення законодавства про працю. Указана норма поширює свою дію на всіх працівників і службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну чи державну службу.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19 липня 2022 року) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01 липня 2022 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції: “Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
У цій справі позивач просить нарахувати грошове забезпечення за період, який охоплює часові проміжки як до, так і після внесення змін до статті 233 КЗпП України [19 липня 2022 року].
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №990/156/23 застосовано правовий підхід, який полягає в тому, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
Такий підхід підтримано і у постанові Верховного Суду у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23.
При цьому слід ураховувати, що відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24:00 год 30 червня 2023 року скасовано карантин, установлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, запроваджений на всій території України постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року №1236 (термін якого неодноразово продовжувався).
Відтак з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Виходячи з наведеного, спірний період з 01.12.2015 по 31.12.2022 умовно варто поділити на дві частини: до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» [19 липня 2022 року] та після цього.
Період з 01 грудня 2015 року до 19 липня 2022 року регулюється положеннями статті 233 КЗпП України, у редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», яка визначає право особи на звернення до суду із позовом про стягнення належної їй заробітної плати [грошового забезпечення] без обмеження будь-яким строком.
Проте період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду.
З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України, відлік строку звернення до суду з цим позовом у частині позовних вимог з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 рок розпочався 01 липня 2023 року та мав сплинути 30 вересня 2023 року.
Водночас позовну заяву подано до суду 09.09.2025 (згідно поштовим штемпелем на конверті, в якому надійшла позовна заява), що є підставою для висновку про пропуск позивачем строку звернення до суду у відповідній частині позовних вимог.
Разом з тим, суд враховує, що позивач з 26.02.2022 проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується витягом із послужного списку ОСОБА_1 , виданого ТВО начальника відділення персоналу - заступника начальника штабу військової частини НОМЕР_1 .
Суд зважає на те, що проходження військової служби із виконанням завдань оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, забезпечення стримування збройної агресії проти України пов'язане із певними обмеженнями життєдіяльності військовослужбовця, зокрема, щодо вільного вибору місця проживання, вирішення особистих питань, в тому числі, отримання правничої допомоги, оскільки військова дисципліна передбачає неухильне виконання вимог статутів Збройних Сил України та наказів командирів.
За наведених обставин, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду, наведені у заяві про поновлення строку, які свідчать про існування об'єктивних перешкод, які не залежали від волі позивача.
Подібний підхід до правозастосування викладено у постанові Верховного Суду від 29.11.2024 у справі № 120/359/24.
Отже, наявні підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовом у справі №440/12462/25.
Таким чином, адміністративний позов відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, поданий особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, належить розглядати у порядку адміністративного судочинства та підсудний Полтавському окружному адміністративному суду, тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
При вирішенні питання щодо обрання форми позовного провадження, за правилами якої буде здійснюватися розгляд адміністративної справи, суд виходить з наступного.
Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Враховуючи характер спірних правовідносин, склад учасників та предмет доказування, що не вимагають проведення підготовчого провадження для повного та всебічного встановлення її обставин, суддя приходить до висновків, що дана справа є незначної складності, не підпадає під винятки, передбачені частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відповідно до пункту 1 частини 6 статті 12 цього ж Кодексу може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частиною 4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, з метою всебічного та повного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування від Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії виписки з послужного списку ОСОБА_1 , всіх наказів про проходження служби ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.12.2022, довідки про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.12.2022, довідку про виплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 із зазначенням усіх його складових помісячно; відомості щодо базових місяців, застосованих у період нарахування позивачеві індексації.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 12, 77, 80, 171, 248, 256, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі 440/12462/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Надати відповідачу строк - п'ять днів з дня вручення ухвали, для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали подати відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього документів іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
Роз'яснити відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке повинно відповідати вимогам статті 164 Кодексу адміністративного судочинства України.
Витребувати від Військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії виписки з послужного списку ОСОБА_1 , всіх наказів про проходження служби ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 31.12.2022, довідки про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 за період з 01.12.2015 по 31.12.2022, довідку про виплачені суми грошового забезпечення ОСОБА_1 , за період з 01.12.2015 по 31.12.2022 із зазначенням усіх його складових помісячно; відомості щодо базових місяців, застосованих у період нарахування позивачеві індексації.
Витребувані докази надати у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали.
Повідомити учасникам справи, що вони можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
Надіслати відповідачу копію позовної заяви з додатками.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя М.В. Довгопол