Справа № 420/19687/25
21 жовтня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Марина П.П.,
секретаря судового засідання Бушанської В.І.,
за участю сторін:
від позивача ОСОБА_1 ,
від відповідача Івченко В.П.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі
ОСОБА_2 до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати п.п. 3.1-3.2 п. 3 розділу 3.1 «ІІІ. Описова частина», п. 4.1. розділу IV «Висновки» Довідки №344/25 від 09.05.2025 р. про результати проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, поданої ОСОБА_2 , депутатом Одеської обласної ради;
визнати протиправним та скасувати п. 9, п. 10.2, п.10.4 розділу 3.1 «ІІІ. Описова частина», п. 4.1. розділу IV «Висновки» Довідки №344/25 від 09.05.2025 р. про результати проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, поданої ОСОБА_2 , депутатом Одеської обласної ради.
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що в період з 04.11.2024 р. по 02.05.2025 р. уповноваженою особою Національного агентства - головним спеціалістом п'ятого відділу Управління проведення повних перевірок Чубенком Владиславом Юрійовичем - було проведено повну перевірку зазначеної декларації поданої ОСОБА_2 . Підстави проведення повної перевірки: абз. 4 ч. 1 ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції»; п.п. 3 п. 1 розділу V Порядку Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 № 26/21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.11.2023 за № 1983/41039 (зі змінами). За результатами повної перевірки декларації Позивача було складено Довідку №344/25 від 09.05.2025 р., в якій встановлено що суб'єкт декларування при поданні декларації зазначив неточні відомості (п.п. 1.2 - 1.4 п. 1, п.п. 2.2 - 2.3 п. 2, пп. 6, 7 розділу 3.1 цієї Довідки), недостовірні відомості (п.п. 1.1 п. 1, п.п. 2.1 п. 2, п. З, пп. 8 - 10 розділу 3.1 цієї Довідки), та відомості, які не підлягали відображенню у декларації (п. 5 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 3, 5, 5і, 7, 8, 10 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про запобігання корупції" № 1700-VII від 14.10.2014 р.
Представник позивача вказує про необґрунтованість та безпідставність висновків відповідача з огляду на те, що позивачем в повному обсязі документально підтверджені задекларовані доходи та майно, з наданням письмових пояснень.
Представником Національного агентства з питань запобігання корупції подано клопотання про закриття провадження, в обґрунтування якого зазначено, що як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_2 в межах даного спору оскаржує Довідку № 344/25, в якій Національним агентством викладено встановлені в ході проведення повної перевірки поданої ним декларації обставини. Зокрема, зі змісту Довідки вбачається, що суб'єкт декларування у декларації зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму 28 765 119,98 грн, що перевищує 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У зв'язку з цим у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України. Враховуючи, що за результатами проведення повної перевірки декларації позивача уповноваженою особою відповідача виявлено ознаки корупційного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, Національним агентством на виконання вимог ч. 7 ст. 12 Закону, складено та затверджено обґрунтований висновок, який листом від 15.05.2025 № 405-01/42461-25 надіслано до Національного антикорупційного бюро України.
В подальшому Національне антикорупційне бюро України листом від 27.05.2025 №87673/0/05-25 повідомило Національне агентство, що за результатами розгляду затвердженого ним Обґрунтованого висновку внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру державного розслідування за № 52025000000000296 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 3662 КК України за фактом можливого внесення депутатом Одеської обласної ради ОСОБА_2 недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, які відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Представник відповідача наголошує, що матеріали повної перевірки декларації позивача є частиною матеріалів вищевказаного кримінального провадження та на них розповсюджується особливий режим доступу. Разом з тим, оцінка встановлених Національним агентством у ході проведення повної перевірки обставин, в частині наявності у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, в подальшому надається органом до компетенції якого належить здійснення кримінального провадження у передбаченому положеннями кримінального процесуального законодавства порядку. Адже з огляду на завдання адміністративного судочинства, ініціювання позовного провадження з метою оцінки обставин, які становлять предмет доказування у кримінальному провадженні є недопустимим.
Представником позивача подані заперечення щодо клопотання про закриття провадження, в якому зазначив, що відсутні підстави для закриття провадження у справі. Даний спір у цій справі виник у зв'язку із складенням НАЗК довідки про результати проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, поданої суб'єктом декларування.
Представник позивача зазначає, що посилання відповідача на те, що Національним антикорупційним бюро були внесені відомості до Єдиного реєстру державного розслідування за №52025000000000296 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 366-2 КК України як на підставі для закриття провадження по справі є необґрунтованими, оскільки повна перевірка декларації Позивача проводилася на підставі абз. 2 ч. 1 ст.51 - 3 Закону України "Про запобігання корупції", а не за запитом органу досудового розслідування в рамках кримінального провадження.
Також представник позивача вказує, що факт внесення відомостей до ЄРДР сам по собі не означає, що вже «вирішується питання про притягнення до кримінальної відповідальності» в розумінні позиції Верховного Суду. На момент звернення з позовом ОСОБА_2 не перебуває у процесуальному статусі підозрюваного та не розпочато стадію притягнення до кримінальної відповідальності у розумінні кримінально-процесуального законодавства.
Отже, на переконання представника позивача, матеріали справи не містять достатніх підстав та аргументів того, що матеріали повної перевірки декларації позивача є частиною матеріалів кримінального провадження щодо позивача.
Представник позивача в судовому засіданні призначеному на 21.10.2025 року проти задоволення клопотання про закриття провадження заперечував.
Представник відповідача в судовому засіданні призначеному на 21.10.2025 року просив клопотання про закриття провадження задовольнити.
В судовому засіданні, призначеному на 21.10.2025 року, проголошено вступну та резолютивну частину ухвали суду про закриття провадження у справі.
При вирішені даного клопотання суд виходить з такого.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zand v. Austria" у рішенні від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів ". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема у постановах від 30.05.2018 р. у справі № 826/5737/16, від 13.06.2018 р. у справі № 307/2765/15-ц, від 28.11.2018 р. у справі № 463/1865/17, від 15.05.2019 р. у справах № 729/608/17 та № 352/1414/15-ц, від 12.06.2019 р. у справі № 749/942/18.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За умовами пункту 1 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (пункт 1); добросовісно (пункт 5).
Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства, зокрема, є: верховенство права (пункт 1); змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі (пункт 4).
За визначенням, наведеним у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, виходячи із основних завдань та принципів, визначених нормами КАС України, вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин насамперед спрямоване на ефективний захист прав, свобод та інтересів особи від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Водночас, дотримання принципу верховенства права полягає в тому, що людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Тому саме на адміністративні суди покладено обов'язок офіційного з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, що і забезпечує ефективність такого захисту.
Так, спір у справі, що розглядається, виник у зв'язку із складенням НАЗК довідки про результати проведення повної перевірки щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 рік, поданої суб'єктом декларування.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом №1700-VII. Зокрема, статтею 4 визначено статус НАЗК, яке згідно з частиною першою указаної норми є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Коло повноважень НАЗК окреслене у статті 11 Законом №1700-VII, відповідно до приписів підпункту 7-1 частини першої якої НАЗК здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій суб'єктів декларування, зберігає та оприлюднює такі декларації, проводить моніторинг способу життя суб'єктів декларування. Види контролю під час перевірки декларацій визначені статтею 51-1 Закону №1700-VІІ.
Повна перевірка декларацій НАЗК здійснюється відповідно до положень статті 51-3 Закону №1700-VІІ, частинами другою, третьою якої передбачено, що у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей НАЗК письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції. У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів НАЗК надається можливість суб'єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб'єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі НАЗК інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29 січня 2021 року № 26/21 (далі - Порядок №26/21).
За правилами до пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до пункту 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування.
Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №26/21 установлено, що довідка повинна містити таку інформацію: підстави для проведення повної перевірки; дату початку та завершення строку повної перевірки; відомості про результати автоматизованого розподілу (повторного автоматизованого розподілу, якщо він проводився); джерела інформації, що були використані під час проведення повної перевірки; перелік запитів, на які на дату завершення строків проведення повної перевірки не отримано відповіді; виявлені недостовірні відомості у декларації, неточність оцінки задекларованих активів, встановлені ознаки конфлікту інтересів, незаконного збагачення або необґрунтованості активів, з наведенням відповідного обґрунтування та посиланням на джерела інформації, врахування пояснень суб'єкта декларування (у разі їх надання); висновок за результатами повної перевірки.
За умовами абзацу 1 пункту 5 розділу ІІІ Порядку №26/21, у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції НАЗК та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає відповідний протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Цією ж нормою (пункт 5 розділу ІІІ Порядку №26/21) установлено алгоритм дій НАЗК у разі виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції посадових осіб інших структурних підрозділів його апарату, а саме:
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції Національного агентства та повноважень посадових осіб структурного підрозділу, який проводив перевірку, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, розпочинає збір даних для встановлення наявності підстав для складення протоколу про таке правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. У разі наявності зазначених підстав уповноважена особа складає відповідний протокол і направляє його до суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції посадових осіб інших структурних підрозділів апарату Національного агентства, уповноважена особа, яка здійснювала таку перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, передає інформацію та матеріали перевірки до такого структурного підрозділу.
У разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, складення протоколу щодо якого віднесено до компетенції інших органів, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок щодо виявлення ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, у двох примірниках.
Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку №26/21 передбачено, що у разі виявлення за результатами проведення повної перевірки ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, за яке передбачено кримінальну відповідальність, уповноважена особа, яка проводила повну перевірку, упродовж 5 робочих днів з дня, наступного за днем погодження довідки, складає та підписує відповідний обґрунтований висновок у двох примірниках.
За правилами пунктів 9-10 розділу ІІІ Порядку №26/21 у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування. На офіційному вебсайті НАЗК оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки, у тому числі повторної, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження, а також інформація про те, чи було направлено обґрунтований висновок щодо виявлення ознак корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення, інші вжиті заходи реагування, крім конфіденційної інформації про фізичну особу та з дотриманням вимог статті 52-1 Закону №1700-VII.
Верховний Суд у справах №№640/29515/21, 240/24844/21 та 160/4098/22 зазначив, що оскільки спірні правовідносини виникли у зв'язку із винесенням НАЗК спірної довідки у процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, тому такі правовідносини мають характер юридичного спору, що підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
У той же час, як вбачається з матеріалів справи, у оскаржуваній довідці Національним агентством викладено обставини щодо недостовірних відомостей, зазначених у декларації позивача, що відрізняються від достовірних на суму 28765119,98 грн. що перевищує 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У зв'язку з цим у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
З матеріалів справи вбачається, за результатами розгляду висновку Національного агентства з питань запобігання корупції Державним бюро розслідувань розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52025000000000296 від 26.05.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, з попередньою правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 366-2 КК України.
У постанові від 23 листопада 2023 року в адміністративній справі №520/25012/21 Верховний Суд висловив застереження щодо аналогічних спірних правовідносин, за яким довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження [у порядку адміністративного судочинства] лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки. Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За таких підстав, враховуючи, що висновки довідки містять висновок про наявність у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України, 26.05.2025 року Державним бюро розслідувань розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, з урахуванням висновків Верховного Суду в постанові від 23 листопада 2023 року по справі № 520/25012/21, суд дійшов висновку, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає «Право на справедливий суд», одним із аспектів якого є право розгляду справи «компетентним судом», «судом встановленим законом» на що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішення.
Так, зокрема в рішенні по справі «Сокуренко і Стригун проти України» суд повторив, що як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії», що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Згідно із частиною першою статті 1 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 9 частини першої статті 3КПК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження по справі, слід закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України, та відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України слід роз'яснити позивачу, що правовідносини підлягають розгляду в порядку кримінального судочинства.
Керуючись ст.ст. 19, 238, 241-245, 248, 256, 295 КАС України, суд
Клопотання представника відповідача - задовольнити.
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення в частині - закрити.
Роз'яснити сторонам, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку визначеному ст. 295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст. 256 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 23.10.2025.
Суддя П.П.Марин
.