Справа № 420/34545/25
23 жовтня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу здійснювати призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 до набрання судовим рішенням законної сили.
В обґрунтування заяви позивач зазначає, що суть позову полягає у визнанні протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви позивача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку. З цього приводу позивач зазначає, що не розгляд відповідачем заяви позивача, розгляд якої та задоволення гарантують позивачу поновлення статусу невійськовозобов'язаного, утворює ситуацію в рамках якої може відбутися незаконна мобілізація позивача. Тобто на теперішній час позивача можуть незаконно мобілізувати на військову службу, незважаючи на те, що раніше він був виключений з військового обліку та перестав бути військовозобов'язаною особою, а незаконні дії відповідача призвели до поновлення вказаного статусу. Позивачем надано до суду докази того, що ним подано відповідачу заяву про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про його виключення з військового обліку, однак відповідач ігнорує її розгляд. Позивач зазначає, що у разі його мобілізації він отримає статус військовослужбовця, що має незворотні наслідки. Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими ним вимогами та позивачем не допущено зловживання процесуальними правами шляхом звернення із заявою про забезпечення позову без подання відповідного позову.
Суддя вважає заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1, ч. 2, ч. 4 ст. 150, ч. 1 ст. 151 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно із ч. 2 ст. 151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а також має враховувати співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам, та обставинам справи.
Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Суддя також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень є очевидно протиправними.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що позивач вказує на протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду його заяви про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення позивача з військового обліку.
При цьому, з матеріалів позовної заяви не вбачається підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.
Можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
Суддя зазначає, що надання оцінки правомірності дій відповідача можливо лише під час розгляду справи по суті.
Тобто, на даному етапі суддя позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності дій відповідача за відсутності відповідних доказів.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що зазначені позивачем в якості підстав для забезпечення позову обставини не можуть бути розцінені в якості передумов для вжиття заходів забезпечення позову у зв'язку із чим, суддя вважає заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову не обґрунтованою та не вбачає підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст.150, 151, 256, 293 КАС України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА