Справа № 420/28520/25
23 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.09.2025 №ЕС/98653/25, просить:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №155350021429 від 24.01.2025 року в частині визначення періоду роботи на посаді судді ОСОБА_1 на рівні 18 років 04 місяці 24 дні та в частині нарахування ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди;
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №23245-21832/Т-02/8-1500/25 від 19.08.2025 року в частині визначення періоду роботи на посаді судді ОСОБА_1 на рівні 18 років 04 місяці 24 дні та в частині нарахування ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: стаж (досвід) роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді - 3 роки;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 з 20.12.2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 52% суддівської винагороди, довідка про розмір якої міститься в пенсійній справі;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати і виплатити ОСОБА_1 з 20.12.2024 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 52% суддівської винагороди, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Вищої ради правосуддя №3698/0/15-24 від 19.12.2024 позивача звільнено з посади судді у зв'язку з поданням заяви про відставку. Загальний стаж, що дає право на відставку, становить 21 рік 4 місяці 24 дні, з яких 18 років 4 місяці 24 дні робота на посаді судді, 3 роки стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), наявність якого відповідно до вимог закону надавала право для призначення на посаду судді. Згідно з рішенням №155350021429 від 24.01.2025 позивачеві призначено довічне грошове утримання як судді у відставці у розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Позивач вважає, що з урахуванням наявного у неї стажу роботи 21 рік, який дає право на відставку та отримання щомісячного (довічного) грошового утримання, вона має право на отримання довічного грошового утримання у розмірі 52% суддівської винагороди, тобто збільшеного на 2% за один повний рік роботи на посаді судді понад 20 років.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 28.08.2025 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
12.09.2025 року за вхід.№ЕС/95269/25 надійшов відзив на позов ГУ ПФУ в Одеській області, в якому зазначено, що засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке уповноважене розглянути подану Позивачем заяву від 17.01.2025.
Після перевірки наданих Позивачем документів, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області з 20.12.2024 було переведено з пенсії по інвалідності згідно Закону №1058 на довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 50% (за 18 років 3 місяці на посаді судді) відповідно до Закону №1402 при страховому стажі 25 років 10 місяців 18 днів.
31.07.2025 на електронну адресу Головного управління, в порядку Закону України від 02.10.1996 №394/96-ВР «Про звернення громадян», надійшла заява Позивача від 31.07.2025 за вих. №21832/Т-1500-25 щодо проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці шляхом зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці: стаж (досвід) роботи, вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді - 3 роки.
Головне управління листом-відповіддю на звернення від 19.08.2025 за вих. №23245-21832/Т-02/8-1500/25 було надано обґрунтовану та вмотивовану відповідь по суті порушених питань з роз'ясненням підстав та умов проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
15.09.2025 року за вхід.№95695/25 надійшов відзив на позов ГУ ПФУ в Полтавській області, в якому наголошено на тому, що 17.01.2025 року Позивачем до територіального органу Пенсійного фонду України подано заяву про перехід на інший вид пенсії, а саме призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв'язку зі звільненням з посади судді Біляївського районного суду Одеської області у зв'язку з поданням заяви про відставку з 19.12.2024 року.
Рішенням управління від 24.01.2025 року ОСОБА_1 призначено з 20.12.2024 року щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Розмір грошового утримання обраховано згідно довідки №5290/24-Вих. від 27.12.2024 року про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, яка обрахована в розмірі 50% суддівської винагороди.
Загальний стаж обраховано згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 20.04.1999 року, та складає - 25 років 10 місяців 18 днів, стаж на посаді судді, що дає право на призначення довічного грошового утримання - 18 років 03 місяці 22 дні.
Стаж роботи на посаді консультанта та помічника судді дає лише право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки лише в разі роботи на посаді судді понад 20 років.
Тож, як вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 стаж на посаді судді (як того вимагає Закон №1402) становить 18 років, а тому вона не має права на призначення з 20.12.2024 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 52% суддівської винагороди.
16.09.2025 за вхід №ЕС/96602/25 надійшла відповідь на відзив, де позивач вказує, що представник відповідача у відзиві вказує на те, що заява від 31.07.2025 року не відповідає формі, затвердженої Порядком №3-1. Разом з цим, після отримання заяви позивачу не було її повернуто без розгляду з рекомендацією дотриматися певних норм при її подачі, а 19.08.2025 року я отримала вказаного листа з відповіддю по суті питання.
Та обставина, що вказаний лист не містить назви «Рішення» не змінює його суті, тому позивач вважає, що 19.08.2025 року отримала саме рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яке і оскаржує.
Крім того, стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 07.11.2023 року у справі №520/475/19, від 28.08.2023 року у справі №360/6255/21, від 23.08.2023 року у справі №380/17897/21 та багатьох інших.
Вищою радою правосуддя здійснено розрахунок стажу станом на 19.12.2024 - 21 рік 04 місяці 24 дні.
ОСОБА_1 є суддею у відставці.
З 25 липня 2006 року по 19 грудня 2024 року працювала суддею Біляївського районного суду Одеської області.
Так, на підставі Указу Президента України від 25.07.2006 року №640/2006 позивач була призначена на посаду судді Біляївського районного суду Одеської області.
Позивач приступила до виконання своїх обов'язків 28.08.2006 року, згідно наказу голови Біляївського районного суду Одеської області від 07.08.2006 року №58.
Постановою Верховної Ради України від 22.09.2011 року №3779-VІ позивач обрана безстроково суддею Біляївського районного суду Одеської області.
04.10.2011 року головою Біляївського районного суду Одеської області видано відповідний наказ №56-ос про обрання позивача на посаду судді безстроково.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 19.12.2024 №3698/0/15-24, ОСОБА_1 звільнено з посади судді Біляївського районного суду Одеської області у відставку.
На підставі вказаного рішення Вищої ради правосуддя 19.12.2024 видано наказ №6-ос, яким ОСОБА_1 звільнену з посади судді Біляївського районного суду Одеської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, відраховано зі штату вказаного суду.
Вища рада правосуддя прийняла рішення від 19.12.2024 №3698/0/15-24 про звільнення позивача з посади судді Біляївського районного суду Одеської області у зв'язку з поданням заяви про відставку, у якому встановила, що відповідно до статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Вищою радою правосуддя здійснено розрахунок стажу станом на 19.12.2024 - 21 рік 04 місяці 24 дні.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 07.10.2024 отримувала пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
17.01.2025 Позивач звернувся до Головного управління із заявою про призначення довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
До заяви від 17.01.2025 Позивачем було додано довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.12.2024 №5293/24, виданою територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Одеській області, розрахунок стажу судді, який дає право на відпустку та отримання щомісячного довічного грошового утримання від 08.01.2025 №01-101/16/25, виданим Біляївський районним судом Одеської області та рішення Вищої Ради Правосуддя від 19.12.2024 по справі №3698/0/15-24.
Відповідно до скріншоту з Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, підсистеми «Призначення та виплата пенсій» засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію за кодом « 16001» - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, яке уповноважене розглянути подану Позивачем заяву від 17.01.2025.
Після перевірки наданих Позивачем документів, уповноваженою особою Головного управління ПФУ в Полтавській області - Гудим Ганною Валентинівною, код користувача - U16001-PS29), з 20.12.2024 було переведено з пенсії по інвалідності згідно Закону №1058 на довічне грошове утримання судді у відставці із розрахунку 50% (за 18 років 3 місяці 22 дні на посаді судді) відповідно до Закону №1402 при страховому стажі 25 років 10 місяців 18 днів.
Дискреція не є довільною, вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки, за положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Положеннями статті 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно з ч. 1 ст. 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
Судом встановлено, що на час виходу у відставку та призначення позивачці щомісячного довічного грошового утримання був чинним Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VІІІ (далі по тексту - Закон України №1402-VІІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 137 Закону України №1402 VІІІ до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
- судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
- члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Разом з тим, частиною 2 цієї статті прямо передбачено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Виходячи з того, що позивачку на посаду судді обрано 25.07.2006, то для визначення такого обов'язкового стажу застосовується Закон України від 15 грудня 1992 року №2862-ХІІ «Про статус суддів» у відповідній редакції.
Частиною 3 статті 127 Конституції України (станом на час обрання позивачки на посаду судді) було визначено, що на посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою.
Відповідно до записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 20.04.1999 р., з 16.04.2002 року по 25.08.2006 року позивач працювала у Біляївському районному суді Одеської області на посаді помічника голови суду, консультанта судді та помічника судді.
В подальшому призначена на посаду судді Біляївського районного суду Одеської області.
Отже, до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді, також три роки роботи у галузі права, який вимагався законом, як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №9901/805/18, погодившись з висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду, вказала, що частину 2 статті 137 Закону України №1402-VІІІ (в редакції, яка діє з 05 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Абзацом 4 пункту 34 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1402-VІІІ передбачено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №9901/15/21 зазначено, що при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді.
У рішенні Вищої ради правосуддя №3698/0/15-24 від 19.12.2024 зазначено, що загальний стаж роботи судді ОСОБА_1 , що дає їй право на відставку, становить 21 рік 4 місяці 24 дні, з яких стаж роботи на посаді судді 18 років 4 місяці 24 дні, стаж роботи, вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення на посаду судді, - 3 роки.
Стаж роботи на посаді судді, який дає право на відставку та призначення щомісячного довічного грошового утримання, є єдиним, обраховується та встановлюється (з'ясовується) Вищою радою правосуддя при розгляді заяви про відставку (прийнятті рішення про звільнення) і застосовується, як для прийняття рішення про відставку, так і для встановлення щомісячного довічного грошового утримання та визначення його розміру.
Така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2018 року у справі №308/6953/17, від 30 січня 2020 року у справі №592/3694/17, від 28 серпня 2023 року у справі №360/6255/21, від 07.11.2023 року у справі №520/475/19, від 23.08.2023 року у справі №380/17897/21 та інших.
Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об'єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.
Відтак, врахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області для встановлення (визначення) розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 лише періоду її роботи на посаді судді є неправомірним.
У рішенні про призначенні пенсії №155350021429 від 24.01.2025 вказано страховий стаж ОСОБА_1 25 років 10 місяців 18 днів, у тому числі стаж роботи на посаді судді 18 років 3 місяці 22 дні.
При цьому, стаж роботи на посаді судді ОСОБА_1 складає - 18 років 4 місяці 24 дні.
Відповідачем (ГУ ПФУ в Полтавській області) призначено довічне грошове утримання позивачу як судді у відставці, однак неправомірно визначено його розмір, який з урахуванням положень частини третьої статті 142 Закону №1402-VІІІ має становити 52% суддівської винагороди: 50% (щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці) + 2% (2% х 1 рік роботи на посаді судді понад 20 років) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
При обранні способу захисту суд враховує вимоги пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, згідно із яким, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У справі, яка розглядається встановлено, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Полтавській області.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Полтавській області.
Відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та від 07.05.2024 у справі №460/38580/22.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №155350021429 від 24.01.2025 року в частині визначення періоду роботи на посаді судді ОСОБА_1 на рівні 18 років 03 місяці 22 дні та в частині нарахування ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 52 відсотків суддівської винагороди, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №3698/0/15-24 від 19.12.2024, починаючи з 20 грудня 2024 року, з урахуванням фактично виплачених сум, зарахувавши до стажу роботи на посаді судді стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надавала право для призначення позивача на посаду судді, 3 роки.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 )
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385, електронна пошта: upr@od.pfu.gov.ua)
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (адреса: 36600, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, ЄДРПОУ 13967927, електронна пошта: gu@pl.pfu.gov.ua)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА