Справа № 420/9330/25
23 жовтня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової академії (м. Одеса) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової академії (м. Одеса) (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Військової академії (м. Одеса) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 19.08.2017;
зобов'язати Військову академію (м. Одеса) здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплату індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 19.08.2017 із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
зобов'язати Військову академію (м. Одеса) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати цієї індексації.
Ухвалою від 03.04.2025 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21.10.2025 до суду від представника Військової академії (м. Одеса) надійшло клопотання про витребування доказів, у якому відповідач просить витребувати у позивача довідку про нараховане йому грошове забезпечення. В обґрунтування заявленого клопотання зазначає, що за спірний період позивач навчався, як курсант із числа цивільної молоді, індексація проводиться у межах нарахованого грошового забезпечення (доходу), тобто слідує дослідити належним чином дохід позивача.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з такого.
Згідно положень ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. цією ж нормою визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Положеннями частин 1, 2, 4, 5 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
Згідно із пунктом 4 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Крім того, відповідно до положень ст.9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Отже, подання доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються доводи учасника справи, є обов'язком такого учасника справи.
Судом встановлено, що позивач з 30.07.2012 по 19.08.2017 проходив військову службу у Військовій академії (м. Одеса) на посаді курсанта.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Відомостями про нараховане грошове забезпечення повинен володіти відповідач, у якого позивач проходив службу, доказів неможливості самостійно надати вказані документи відповідачем не надано.
Крім того, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів, позивач надав лист Військової академії (м. Одеса) від 18.03.2025 вих. № 192/ВихЗВГ/979, яким йому відмовлено у нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення.
Таким чином, клопотання про витребування довідки про нараховане грошове забезпечення для підтвердження бездіяльності відповідача є безпідставним та необґрунтованим.
З врахуванням вищевикладеного, суд не убачає підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.
Керуючись ст. 72 -80, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Клопотання представника Військової академії (м. Одеса) про витребування доказів залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний